Рішення

від 26.07.2023 по справі 440/5092/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/5092/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікос Транс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікос Транс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, , Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №191242 від 04.04.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що при проведенні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлене порушення та згодом винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» але при складанні акту перевірки від 15.03.2023 №252319 інспекторами не були враховані обставини здійснення автомобільних перевезень в межах України, що за твердженням позивача не покладає на нього обов`язку оформлення документів по встановленому на автомобілі тахографу. Крім того, позивач вказав про наявність в транспортному засобі працюючого ввімкненого тахографа, який не був повірений в наслідок наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), про що на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 розміщено загальний офіційний лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, за яким військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

24.05.2023 відповідачем поданий до суду відзив на адміністративний позов де зазначено, що перевіркою транспортного засобу позивача встановлено порушення ТОВ «Лікос Транс» статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» - незабезпечено безпеки дорожнього руху, так як під час надання послуг з перевезення небезпечних вантажів перевізник не забезпечив водія дійсним протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено статтю 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлений протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. передбачений пунктом 6.1 Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010, пунктом 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом МТЗУ №385 від 24.06.2010. Відповідач зазначив про ознайомлення водія із змістом акту від 15.03.2023 №252319 та про відсутність обов`язку направлення такого акту на адресу позивача. Також відповідач наполягав на завчасному повідомленні позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивачем до справи подана відповідь на відзив 14.06.2023 де на задоволенні позовних вимог ТОВ «Лікос Транс» наполягало, вказавши про відсутність в діях позивача вини, за наявності форс-мажорних обставин, що позбавили позивача можливості виконання законодавчо встановлених вимог щодо повірки тахографа.

04.04.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, де вказав про встановлення в ході рейдової перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт з боку позивача і просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, в справу надали клопотання про її розгляд в письмовому провадженні за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

15.03.2023 посадовими особами відповідача, на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки у період з 13.03.2023 до 19.03.2023 на виконання окремого доручення Укртрансбезпеки від 05.05.2018 № 320/03/13-18 /а.с.49/ та направлення на рейдову перевірку від 13.03.2023 №008189 /а.с.48/ проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки MAN 18.410, днз НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ЛікосТранс».

Під час рейдової перевірки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.03.2023 №252319, у якому зафіксований факт перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме на момент перевірки відсутній був протокол повірки та адаптації тахографа, чим допущене порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» /а.с.50/.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 власником автомобіля MAN 18.410, днз НОМЕР_1 , є ТОВ «ЛікосТранс» /а.с.14/.

Повідомленням від 23.03.2023 №18480/34/24-23 відповідач проінформував ТОВ «ЛікосТранс» про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 04.04.2023 с 10.00 до 12.00 /а.с.55/.

04.04.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем, встановлено про допущення ТОВ «ЛікосТранс» перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у вигляді накладення штрафу в розмірі 17000,00 грн. прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №191242 від 04.04.2023.

Не погодившись з постановою від 04.04.2023 №191242 про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимог позивача, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З приводу, висловлених позивачем аргументів щодо відсутності обов`язку під час здійснення внутрішнього перевезення на ведення та пред`явлення до перевірки документів на встановлений тахограф, суд зауважує про наступне.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Згідно пункту 7.1 Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2 Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.2.7 Інструкції, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п.3.5 Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, протокол повірки та адаптації тахографа є документом, передбаченим законодавством України, на підставі якого, зокрема, виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, та підпадають під інші документи, визначені законодавством, оформлення яких передбачено ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Таким чином, саме автомобільний перевізник несе відповідальність за належне використання водіями вимог Інструкції щодо експлуатації тахографів.

Із 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, зазначені вище положення зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Таким чином, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти (тахограми) у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Наявність тахографу у вказаному транспортному засобі та здійснення транспортним засобом саме внутрішніх перевезень позивачем не заперечується, доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН №000546 від 15.03.2023 /а.с.12/. На час перевірки встановлено, що у водія відсутні протокол повірки та адаптації тахографа, що унеможливлює перевірку режиму праці та відпочинку, чим порушено вимоги Наказу №340.

Суд відхиляє доводи позивача з приводу того, що наявність заповнених тахокарт є обов`язковими лише при здійсненні міжнародних перевезень, та зазначає, що вимоги Інструкції №385 поширюються на усіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Тож наявність цих документів є обов`язковою для перевізників, які здійснюють як міжнародні, так і внутрішні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що протокол повірки та адаптації тахографа є документом, що відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинний знаходитись у водія під час здійснення перевезення.

Стосовно посилання позивача на розміщений на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 загальний офіційний лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, за яким військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), суд зазначає, що позивачем не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів того, що наведені обставини унеможливили для позивача виконання законодавчо встановленого обов`язку повірки тахографа, яким обладнаний транспортного засобу марки MAN 18.410, днз НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ЛікосТранс».

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Вимоги Положення №340 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3).

Дане Положення розроблено, у тому числі, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті та Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), що також перевіряється під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Згідно частини 3 статті 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції, є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №385 транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1-2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

Повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (пункт 2.5 зазначеної вище інструкції).

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції №385 ПСТ (пункти сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Пунктом 2.7 Інструкції №512 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Пунктом 3.6 Інструкції №385 передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.

Водночас, під час проведення перевірки 15.03.2023 водієм Позивача було надано посадовим особам Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер №иА225-000624І від 18.01.2021.

Законодавчо встановлені терміни проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (кожні 2 роки). Термін дії пред`явленого водієм протоколу №А225-000624І сплив 18.01.2023.

Позивачем факт спливу строку дії протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу не заперечується, але із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.007.1 про засвідчення форс-мажорних обставин зазначається, що внаслідок запровадження та дії в Україні правового режиму воєнного стану виникли труднощі зі своєчасною перевіркою тахографів.

Суд вважає необґрунтованим посилання Позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.007.1 про засвідчення форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією та воєнним станом, оскільки форс-мажорні обставини за своєю суттю не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

При цьому, сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами.

Позивачем до справи не надавалися, а судом не встановлені обставини відмови позивачеві у проведенні повірки та адаптації тахографа з боку уповноважених на вчинення таких дій осіб, безпідставного повернення звернення позивача про повірку та адаптацію тахографа. Відсутні в справі також і докази звернення позивача в порядку, передбаченому Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Інструкцією №385.

За наведеного, суд констатує відсутність доказів впливу обставин, зазначених в листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.007.1 про засвідчення форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією та воєнним станом, на можливість виконання позивачем законодавчо встановленої вимоги про вчасну повірку тахографу, яким обладнаний транспортного засобу марки MAN 18.410, днз НОМЕР_1 , що належить ТОВ «ЛікосТранс».

Оскільки позивач здійснював перевезення вантажів 03.11.2021 вантажним автомобілем, під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія протоколу повірки та адаптації тахографа, позивачем не спростовувалась дана обставина щодо його відсутності, тому наявні правові підстави для застосування адміністративного-господарського штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані суб`єктом владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікос Транс" (вул. Халаменюка, буд. 6, кв. 103,Кременчук,Полтавська область,39600) до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155,м. Полтава,Полтавська область,36000), Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51,м. Київ,03150) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва