Рішення

від 15.06.2023 по справі 580/5982/22

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року справа № 580/5982/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю представників:

позивача Усика О.А.,

відповідачів Прокопчук А.П.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кумаренко Лесі Миколаївни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс (далі товариство, позивач) подало позов до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кумаренко Лесі Миколаївни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (далі державний реєстратор, відповідач-1), в якому просить:

- визнати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Кумаренко Лесі Миколаївни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65538230 від 22 листопада 2022 року - протиправним;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради здійснити реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс (код ЄДРПОУ 21364485) на наступні об`єкти нерухомого майна: магазин-павільйон, бахчева криниця, які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками звернення позивача до із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на належні йому на праві власності об`єкти нерухомого майна, відповідач прийняла спірне рішення № 65538230 про відмову у державній реєстрації права власності на майно з підстав неможливості встановлення набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та наявних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та зазначає, що подав реєстратору документи, на підставі яких ним було набуте право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме договір-купівлі продажу від 11 листопада 1994 року. Також вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо не проведення позивачем реєстрації прав та їх обтяжень на майно, як на підставу для прийняття спірного рішення, оскільки позивач звернувся до державного реєстратора саме із питанням щодо реєстрації прав на майно. Крім того позивач вважає необґрунтованими посилання у спірному рішенні що бахчева криниця зареєстрована за ПАТ Укртелеком, оскільки реєстратор посилається на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою відмінною від об`єкта позивача: м. Черкаси, вул. Соснівська, буд. 3, натомість позивач у заяві просив про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, буд. 3. Також позивач вказує, що ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить такої підстави для відмови в державній реєстрації як подання заявником технічного паспорту на громадський будинок, де не вказані роки побудови складових частин об`єкту, а спірне рішення не містить чіткого посилання на пункти вказаної статті, яких позивач не дотримався під час звернення із заявою.

Ухвалою від 07.12.2022 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 26.12.2022.

26.12.2022 державний реєстратор надала суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що право власності на майно на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.1994 та свідоцтва про власність від 24.03.1998 не було зареєстровано, починаючи з 1994 рік по 2022 рік, у зв`язку із чим Товариство покупців членів трудового колективу державного комунального підприємства торговельного підприємства магазину № 206 не набуло права власності на об`єкти нерухомості та передали їх на підставі акту прийому-передачі правонаступнику ТОВ Соснівка-плюс. Зазначено, що довідка КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 08.09.2022 № 208/13 вказує що бахчева криниця під такою ж літерою Б-І зареєстрована за Укртелеком, хоча і за іншою адресою. Крім того, зазначено, що довідка КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 15.09.2022 № 507, відповідно до якої інформація на бахчеву криницю під літ. Б-І за адресою вул. Соснівська (Мініна і Пожарського), 3 в м. Черкаси відсутня, а за ПАТ Укртелеком право власності зареєстровано на господарську будівлю літ. Б за адресою вул. Соснівська (Мініна і Пожарського), 3 не подавалася державному реєстратору. Щодо підстави для відмови в зв`язку з тим, що прибудова літ. а2 побудована в 2005 році, про що відмічено в технічному паспорті, державний реєстратор зазначила, що відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, натомість позивач не подав документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію прибудови під літ. а2, у зв`язку із чим зазначено, що державний реєстратор дотрималась норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та процедури проведення державної реєстрації відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127.

Ухвалою від 06.02.2023 Черкаський окружний адміністративний суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Ухвалою від 20.02.2023 Черкаський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (далі Департамент, відповідач-2).

03.03.2023 представниця відповідача-2 надала суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що державним реєстратором в оскаржуваному рішенні, окрім іншого зазначено про невідповідність наданих документів статті 5 Закону № 1952-IV, зокрема, встановлено, що в технічному паспорті на об`єкт нерухомого майна, що був поданий заявником, містилася відмітка про те, що документ, який надає право на виконання будівельних робіт на прибудову літ. а2 не було надано, відтак, позивачем не було подано документ, прийняття в експлуатацію прибудови під літ. а2. З урахуванням зазначеного, відповідач-2 вважає, що у спірних правовідносинах прибудови під літ. а2 є об`єктом самочинного будівництва та не може бути об`єктом права власності. Крім того, згідно довідки КП Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації від 08.09.2022 за № 208/13 та згідно відомостей з державного реєстру, що були сформовані державним реєстратором, право власності на будівлі щодо яких відмовлено в державній реєстрації не було зареєстровано, у зв`язку із чим зазначено, що спірне рішення є обґрунтованим.

Чергове підготовче засідання призначено на 11.05.2023. Усною ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання 11.05.2023 Черкаський окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті на 22.05.2023. 22.05.2023 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 15.06.2023.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представниця відповідачів просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що відповідно до Договору купівлі-продажу державного майна від 11.11.1994 № 3-9035 Управління приватизації і комунального майна Черкаської обласної державної адміністрації (продавець) продало державне майно цілісного майнового комплексу державне комунальне торговельне підприємство магазин № 206 Товариству покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3.

Договір посвідчений державним нотаріусом першої Черкаської державної нотаріальної контори Романій Н.Б.

Вказане майно передано покупцеві згідно Акту прийому-передачі від 24.03.1998. Згідно додатку № 1 до Акту прийому-передачі покупець прийняв: павільйон магазину по вул. Дахнівська, 3 та Бахчеву криницю.

Відповідно до свідоцтва про власність від 24.03.1998 № 237/71, виданого начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, засвідчено право Товариства покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 на державне майно державне комунальне торговельне підприємство магазин № 206, розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3. Цим свідоцтвом підтверджено, що Товариство покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 є власником і вправі здійснювати володіння, користування і розпорядження вказаним майном.

14.04.1998 зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс (18009, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3, код ЄДРПОУ 21364485). Відповідно до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс, Товариство покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс, яке є його правонаступником.

Відповідно до Акту передачі бахчевої криниці від 16.04.1998 Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс прийняло бахчеву криницю, розташовану на розі вулиць Дахнівська-Мініна-Пожарського.

16.11.2022 позивач звернувся до реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на магазин та бахчеву криницю за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3.

22.11.2022 державний реєстратор прав на нерухоме майно департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Кумаренко Леся Миколаївна прийняла рішення № 65538230 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, в обґрунтування якого вказано, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: заявником подано договір купівлі - продажу від 11 листопада 1994 року, відповідно до якого Управління приватизації і комунального майна Черкаської обласної державної адміністрації продало, а товариство покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 купило державне майно цілісного майнового комплексу, яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вулиця Дахнівська, 3. Відповідно до додатку № 1 даний майновий комплекс складається з об`єктів : 1) павільйон - магазин, 2) бахчева криниця. Однак, дані документи та право власності, в державному реєстрі, зареєстровані не були. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦКУ права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Також, заявником подано Акт передачі бахчевої криниці від 16 квітня 1998 року, за яким державне комунально-торгівельне підприємство магазину № 206 передає Товариству Соснівка плюс частину об`єкта - бахчеву криницю. Однак, дані документи та право власності, в державному реєстрі, зареєстровані не були. Відповідно до довідки КП ЧОО БТІ про право власності від 08.09.2022 № 208/13, право власності на павільйон - магазин не зареєстровано. Але, право власності на бахчеву криницю зареєстровано за Публічним акціонерним товариством Укртелеком. Крім того, заявником подано технічний паспорт на громадський будинок де не вказані роки побудови складових частин об`єкту, але вказано, що прибудова літ. а2 2005 року побудови, реєстрація якої проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта. В даному технічному паспорті, також, зазначена бахчева криниця, яка по реєстру БТІ та довідки БТІ від 08.09.2022 зареєстрована за Публічним акціонерним товариством Укртелеком. З урахуванням зазначеного, на підставі статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пунктів 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державний реєстратор відмовив у державній реєстрації права власності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об`єкти незавершеного будівництва та майбутні об`єкти нерухомості.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 6, 12 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, обтяженнями речових прав, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. п. 18, 23 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, крім випадків, визначених цим Законом;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці);

14) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім випадків, визначених законом, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

15) у Державному реєстрі прав відсутня державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - у разі державної реєстрації переходу спеціального майнового права, іншого речового права, обтяження на об`єкт незавершеного будівництва (крім об`єктів незавершеного будівництва, на які зареєстровано право власності), майбутній об`єкт нерухомості;

16) заява про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості містить відомості не про всі майбутні об`єкти нерухомості у складі подільного об`єкта незавершеного будівництва;

17) не визначено чи визначено не в повному обсязі майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, - у разі первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості, які є частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва;

18) наявні зареєстровані спеціальні майнові права на майбутні об`єкти нерухомості, що є складовою частиною подільного об`єкта незавершеного будівництва, - у разі державної реєстрації речового права або обтяження на подільний об`єкт незавершеного будівництва, крім зміни замовника будівництва відповідно до закону, обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю;

19) у Державному реєстрі прав відсутні відомості про право власності/право користування земельною ділянкою замовника будівництва (крім випадків, якщо відповідно до закону виконання будівельних робіт може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою) у разі:

державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний/подільний об`єкт незавершеного будівництва;

первинної державної реєстрації спеціального майнового права на майбутні об`єкти нерухомості;

державної реєстрації спеціального майнового права на майбутній об`єкт нерухомості у зв`язку з його першим відчуженням;

20) не дотримано вимоги, визначені статтею 27-2 цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 Закону № 1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Аналіз вказаних положень вказує на те, що ст. 24 Закону № 1952-IV містить вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації, при цьому відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Суд встановив, що спірне рішення прийнято з підстав, визначених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV (подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями), оскільки, як зазначив державний реєстратор, договір купівлі-продажу від 11.11.1994 та право власності в державному реєстрі, відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України, зареєстровані не були.

Оцінюючи правомірність спірного рішення у цій частині, суд врахував, що відповідно до Договору купівлі-продажу державного майна від 11.11.1994 № 3-9035 Управління приватизації і комунального майна Черкаської обласної державної адміністрації (продавець) продало державне майно цілісного майнового комплексу державне комунальне торговельне підприємство магазин № 206 Товариству покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3.

Договір посвідчений державним нотаріусом першої Черкаської державної нотаріальної контори Романій Н.Б.

Вказане майно передано покупцеві згідно Акту прийому-передачі від 24.03.1998. Згідно додатку №1 до Акту прийому-передачі покупець прийняв: павільйон магазину по вул. Дахнівська, 3 та Бахчеву криницю.

Відповідно до свідоцтва про власність від 24.03.1998 № 237/71 виданого начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області засвідчено право Товариства покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 на державне майно - державне комунальне торговельне підприємство магазин № 206, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3. Цим свідоцтвом підтверджено, що Товариство покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 є власником і вправі здійснювати володіння, користування і розпорядження вказаним майном.

14.04.1998 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс (18009, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3, код ЄДРПОУ 21364485). Відповідно до статуту Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс, Товариство покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс, яке є його правонаступником.

Відповідно до Акту передачі бахчевої криниці від 16.04.1998 Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс прийняло бахчеву криницю, розташовану на розі вулиць Дахнівська-Мініна-Пожарського.

Зазначені правовідносини щодо продажу майнового комплексу - державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 виникли у зв`язку із набранням чинності Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) від 06.03.1992 № 2171-XII (далі Закон № 2171-XII).

Відповідно до ст. ст. 24, 25 Закону № 2171-XII (у редакції чинній станом на дату придбання майнового комплексу) до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об`єкт приватизації, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об`єктом з моменту удару молотка ліцітатора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі підприємства - з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп.

Право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню.

Зазначені положення Закону № 2171-XII вказують, що право власності на майновий комплекс Товариством покупців членів трудового колективу державного комунального торговельного підприємства магазину № 206 (яке в квітні 1998 перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс) набуто 11.11.1994, згідно Договору купівлі-продажу державного майна від 11.11.1994 № 3-9035, що посвідчений державним нотаріусом та підтвердженого свідоцтвом про власність від 24.03.1998 № 237/71.

Суд врахував, що відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Разом з тим, суд зазначає, що ч. 4 ст. 334 ЦК України у вказаній редакції набула чинності з 01.01.2013 на підставі Закону № 1878-VI від 11.02.2010. Крім того Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень прийнято 01.07.2004.

Таким чином, ч. 4 ст. 334 ЦК України, на яку посилається державний реєстратор, як на підставу для відмови у реєстрації прав, набрала чинності значно пізніше (01.01.2013) від дати виникнення права власності у позивача на майновий комплекс (11.11.1994).

Суд звертає увагу, що право власності позивача на майновий комплекс набуто 11.11.1994 в силу прямих приписів ст. ст. 24, 25 Закону № 2171-XII та не поставлено в залежність від набрання чинності з 01.01.2013 норм ч. 4 ст. 334 ЦК України, у зв`язку із чим суд вважає вказане посилання державного реєстратора, як на підставу для відмови у державній реєстрації прав необґрунтованим.

Суд врахував, що позивач подав до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.11.2022 копію договору купівлі-продажу державного майна від 11.11.1994 № 3-9035, що посвідчений державним нотаріусом та підтвердженого свідоцтвом про власність від 24.03.1998 № 237/71.

Таким чином позивач подав державному реєстратору належні докази на підтвердження права власності позивача на майновий комплекс, у зв`язку із чим посилання державного реєстратора, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження суд вважає необґрунтованими.

Стосовно обставин реєстрації бахчевої криниці, яка по реєстру БТІ та довідки БТІ від 08.09.2022 зареєстрована за Публічним акціонерним товариством Укртелеком, суд зазначає таке.

Згідно додатку № 1 до Акту прийому-передачі від 24.03.1998, Бахчева криниця розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3.

Натомість відповідно до довідки КП ЧОО БТІ від 08.09.2022 № 208/13, право власності на бахчеву криницю літ. Б-І зареєстровано за Публічним акціонерним товариством Укртелеком за адресою: вул. Соснівська (Мініна і Пожарського) буд. 3 в м. Черкаси.

Суд зазначає, що відомості про реєстрацію права власності на бахчеву криницю літ. Б-І за ПАТ Укртелеком стосуються об`єкта за іншою адресою: м. Черкаси, вул. Соснівська (Мініна і Пожарського) буд. 3, що є відмінною від адреси місцезнаходження бахчевої криниці у майновому комплексі належному позивачу: м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3.

З урахуванням зазначеного, вказане посилання державного реєстратора як на підставу для відмови у державній реєстрації прав суд вважає необґрунтованими, а посилання відповідача-1 у спірному рішенні на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями не підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Посилання державного реєстратора у спірному рішенні, що прибудова літ. а2 2005 року побудови, реєстрація якої проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, судом не може бути прийнято в якості належної підстави для відмови, оскільки спірне рішення не містить посилання на віднесення вказаної обставини до підстав для відмови в державній реєстрації прав, вичерпний перелік яких визначений ст. 24 Закону № 1952-IV, при цьому до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 24, що зазначені у рішенні, вказана обставина не відноситься, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що спірне рішення у вказаній частині не відповідає вимогам п. 23 Порядку № 1127.

Підсумовуючи наведене суд доходить висновку, що спірне рішення є протиправним, у зв`язку із чим його необхідно скасувати.

З урахуванням вищевказаного та беручи до уваги встановлену протиправність оскаржуваного рішення, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, належним і ефективним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача (прийнята 16.11.2022 16:09:01 за реєстраційним номером 53110604) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачем судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Кумаренко Лесі Миколаївни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 65538230 від 22 листопада 2022 року.

Зобов`язати Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс (прийнята 16.11.2022 16:09:01 за реєстраційним номером 53110604) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і прийняти рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс витрати зі сплати судового збору в розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Соснівка-плюс (18009, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 3, код ЄДРПОУ 21364485);

2) відповідач-1 державний реєстратор прав на нерухоме майно Кумаренко Леся Миколаївна Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36);

3) відповідач-2 Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 36, код ЄДРПОУ 38764676).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 26.07.2023.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК