Постанова

від 26.07.2023 по справі 440/6151/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 р. Справа № 440/6151/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2022, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 30.09.23 по справі № 440/6151/22

за позовом Приватного підприємства "Метасервіс"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Метасервіс" (далі - ПП "Метасервіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-1), Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації - № 7000245/43954380 від 05.07.2022, яким ПП "Метасервіс" відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 01.03.2022 на суму 654975,61грн (в т.ч. ПДВ 109162,60 грн);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну № 2 від 01.03.2022 на суму 654975,61 грн, виписану ПП "Метасервіс", датою її складення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав про відсутність правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з огляду на подання підприємством підтверджуючих документів у повному обсязі, при цьому картки складського обліку, так само як і рахунки бухгалтерського обліку, містять інформацію виключно про внутрішній облік підприємства і не можуть бути підставою для реєстрації чи відмові в такій, складеної податкової накладної.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2022 року № 7000245/43954380 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.03.2022 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 01.03.2022, видану та подану на реєстрацію Приватним підприємством "Метасервіс", датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Метасервіс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів та/або банківські виписки з особових рахунків, а також ненадання документів щодо внутрішньо-складського обліку та руху товару у ПП "Метасервіс", а саме: картки складського обліку, рахунків бухгалтерського обліку, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.03.2022. Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, зазначив, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області та залишити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року по справі № 440/6151/22 без змін.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПП "Метасервіс" (ідентифікаційний код 4395480) зареєстроване 13.01.2021 року як юридична особа, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1009571020000008100, основний вид економічної діяльності - 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6 -7).

Між позивачем, ПП "Метасервіс" (продавець) і ТОВ "ДП Завод Агродеталь" (покупець) укладено договір поставки № 20-02-22 від 20.02.2022 року (а.с. 50-52).

Згідно з п. 1.1 Договору продавець зобов`язується поставити, а покупець оплатити та прийняти Металопрокат (в подальшому товар), зазначений у специфікації, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити кожну партію товару. Товар передається (приймається) за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично чи фізично, мають достатню інформацію про такі товари, а також ціни, що склалися на ринку ідентичних (однорідних) товарів (пп. 1.20.1 Закон про податок на прибуток).

Відповідно до пункту 2.2 Договору факт передачі кожної партії товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі товару.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна (вартість) товару, що продається за цим договором визначається у специфікації до договору. Загальна сума цього договору складається з суми вартості всіх товарів, що продані продавцем покупцеві за укладеною сторонами специфікацією (п. 3.2).

Відповідно до п. 3.3 Договору цей договір є підставою для проведення розрахунків, що можуть здійснюватися шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця у наступному порядку: - Розрахунок за товар проводиться протягом 180 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з пунктом 3.4 Договору датою оплати вартості (ціни) товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок.

20.02.2022 року сторонами договору підписано Специфікацію № 1 (а.с. 53) на загальну вартість продукції 5819480,41 грн в т.ч. ПДВ - 969913,40 грн, в якій зазначено умови оплати - протягом 180 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до Акту приймання-передачі товару № 001 від 01.03.2022 (а.с. 54) та видаткової накладної № 000730 від 01.03.2022 (а.с. 57) ПП "Метасервіс" поставлено ТОВ "ДП Завод Агродеталь" металопрокат, а саме лист х/к на суму 654975,61 грн в т. ч. ПДВ 109162,60 грн.

Вказаний товар отримано директором ТОВ "ДП Завод Агродеталь" Рибаком С.І., що підтверджується довіреністю № 88 від 01.03.2022(а.с. 55).

Кошти в рахунок оплати товару у сумі 654975,61 грн в т. ч. ПДВ 109162,60 грн. надійшли на розрахунковий рахунок ПП "Метасервіс" 04.03.2022, що підтверджується випискою за рахунками від 30.06.2022 (а.с. 56).

За наслідками здійснення вищезазначених господарських операцій за правилом "першої події", відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ, ПП "Метасервіс" було складено податкову накладну № 2 від 01.03.2022, яку подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

Відповідно до квитанції від 02.06.2022 року реєстрація ПН/РК від 01.03.2022 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, показник "D"=.0000%, "Р"=0 (а.с. 11).

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 1 від 01.07.2022 про надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 113).

Відповідно до письмових пояснень ПП "Метасервіс", поставка товару здійснювалася зі складу продавця на склад покупця за адресою: м. Полтава, вул. Квітки Цісик, 35, згідно з актом приймання-передачі товару № 001 від 01.03.2022. У зв`язку з тим, що склад покупця і продавця знаходяться на одній території ТОВ "Полтавського заводу Стандарт" автоперевезення товару за межами території не відбувалося. Передача здійснювалась в середині головного складу за допомогою стаціонарних підйомно-транспортних механізмів (кран-балка) (а.с. 132).

Із витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 64 вбачається, що з огляду на те, що платником до повідомлення не подано документи щодо внутрішньо-складського обліку та руху товару у ПП "Метасервіс", а саме картку складського обліку, рахунки бухгалтерського обліку, тощо, ухвалено прийняти рішення щодо відмови реєстрації податкової накладної № 2 від 01.03.2022 року (а.с. 10).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7000245/43954380 від 05.07.2022 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.03.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с. 14).

При цьому, у рішенні міститься додаткова інформація, що не подано документів щодо внутрішньо-складського обліку та руху товару у ПП "Метасервіс", а саме: картка складського обліку, рахунки бухгалтерського обліку тощо.

11.07.2022 року позивач подав скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 2 №9118824217 (а.с. 15).

За результатами розгляду скарги Комісією ДПС України прийнято рішення від 15.07.2022 року № 23925/43954380/2, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с. 18).

Позивач, не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.03.2022 року, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.03.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі-Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

До критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість пунктом 8 віднесено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520).

Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/.

Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку або операція, та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

Крім того, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18.

Виключний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної визначено пунктом 11 Порядку № 520, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 01.03.2022 року відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, послугувало рішення № 92885 від 24.12.2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якому ПП "Метасервіс" визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с. 133).

При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила пропозиції щодо надання конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, що позбавляло позивача можливості надати документи на підтвердження обґрунтованості складення відповідної податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, є достатніми для реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів також зазначає, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №380/8213/21 зазначив, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Однак, у цій справі надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Натомість, позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надіслано контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів, які підтверджують обґрунтованість складення відповідної податкової накладної.

До пояснень позивачем додано:

- Акт надання послуг оренди нежитлового приміщення від 31.03.2022 року (а.с. 140);

- Акт приймання-передачі товару від 01.03.2022 року № 001 (а.с. 100);

- Акт приймання-передачі автомобіля в суборенду від 01.05.2022 року (а.с. 99);

- Акт надання послуг оренди нежитлового приміщення від 31.03.2022 року (а.с. 140);

- видаткову накладну від 01.03.2022 року № 000730 (а.с. 99 зворотній бік);

- видаткову накладну від 16.07.2021 року № 343 (а.с. 98 зворотній бік);

- видаткову накладну від 19.07.2021 року № 347 (а.с. 98);

- видаткову накладну від 21.07.2021 року № 361 (а.с. 101);

- видаткову накладну від 21.07.2021 року № 365 (а.с. 100 зворотній бік);

- виписку за рахунками за 04.03.2022 року (а.с. 103);

- довіреність від 01.03.2022 року № 88 (а.с. 101 зворотній бік);

- договір купівлі-продажу від 01.02.2022 року №01/02-2021 (а.с. 104-105);

- договір оренди об`єкта нерухомості від 01.04.2022 року №01-0421-1;

- договір поставки від 20.02.2022 року № 20-02-2022 (а.с. 108-109);

- договір суборенди транспортного засобу від 30.04.2021 року № 300421 (а.с. 116-117);

- платіжне доручення від 16.07.2021 року № 120 (а.с. 110 зворотній бік);

- платіжне доручення від 19.07.2021 року № 57 (а.с. 114);

- платіжне доручення від 19.07.2021 року № 58 (а.с. 115);

- платіжне доручення від 19.07.2021 року № 56 (а.с. 119);

- платіжне доручення від 21.07.2021 року № 122 (а.с. 118 зворотній бік);

- платіжне доручення від 23.07.2021 року № 70 (а.с. 119 зворотній бік);

- рахунок на оплату від 19.07.2021 року № 401 (а.с. 138);

- рахунок на оплату від 16.07.2021 року № 395 (а.с. 138 зворотній бік);

- рахунок на оплату від 22.07.2021 року № 413 (а.с. 139);

- рахунок на оплату від 21.07.2021 року № 410 (а.с. 139 зворотній бік);

- товарно-транспортну накладну від 16.07.2021 року № 160721 (а.с. 135);

- товарно-транспортну накладну від 19.07.2021 року № 190721 (а.с. 137);

- товарно-транспортну накладну від 21.07.2021 року № 210721 (а.с. 136);

- товарно-транспортну накладну від 23.07.2021 року № 230721 (а.с. 130).

Як правомірно враховано судом першої інстанції, позивачем складено податкову накладну № 2 від 01.03.2022 на підставі відвантаження товарів, що підтверджується видатковою накладною від 01.03.2022 року № 000730 та актом приймання-передачі товару № 001 від 01.03.2022 року, складеними відповідно до умов договору поставки № 20-02-22 від 20 лютого 2022 року, які також були подані до контролюючого органу разом із поясненнями та іншими документами.

Таким чином, позивачем подано достатні документи для підтвердження підстави складення податкової накладної № 2 від 01.03.2022 року.

Крім того, посилання контролюючого органу у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної на ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, є загальними та не дозволяють встановити, які саме документи не надано платником, внаслідок чого прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. При цьому, виписка за рахунками за 04.03.2022 року, яка свідчить сплату коштів за поставку товару, щодо якої виписано податкову накладну № 2 від 01.03.2022 року, була подана позивачем до податкового органу (а.с. 103).

Стосовно зазначеної у рішенні додаткової інформації про те, що платником не надано документи щодо внутрішньо-складського обліку та руху товару у ПП "Метасервіс", а саме: картки складського обліку, рахунків бухгалтерського обліку тощо, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що позивачем подано договір, первинні бухгалтерські документи і розрахункові документи, що стосуються підстави виписки податкової накладної, при цьому у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної податковим органом не зазначалася необхідність надання саме карток складського обліку, рахунків бухгалтерського обліку для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, а тому посилання податкового органу на відповідні обставини є необґрунтованим.

Також, за приписами частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно, зокрема, визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 4.8. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, облік запасів на складі може здійснюватися із застосуванням картки складського обліку матеріалів (форма М-12, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193). Картки складського обліку оформляються матеріально відповідальною особою в одному примірнику на основі первинних документів, відповідно з номенклатурою запасів, тобто, ведення карток складського обліку не є обов`язковим для суб`єкта господарювання.

Крім того, наказ Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 193, яким затверджено форму картки складського обліку матеріалів (форма М-12) втратив чинність та скасований на підставі Наказу Державної служби статистики № 266 від 22.10.2021.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, подання рахунків бухгалтерського обліку не передбачено пунктом 5 Порядку №520, який визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду (справи №822/1817/18, №821/1173/17, №1940/1950/18, 805/3956/18-а, та ін.).

За викладених обставин суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача процедури зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, передбаченої Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цієї податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію податкового органу.

Отже, доводи Комісії ГУ ДПС у Полтавській області, покладені в обґрунтування спірного рішення, не ґрунтуються на вимогах законодавства та є безпідставними.

Крім того, в межах даної справи суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Посилання апелянта на те, що перелік документів, надання яких є необхідним для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, визначений пунктом 5 Порядку №520, колегія суддів вважає необрунтованими, оскільки зазначеною нормою передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може включати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачами у ході розгляду цієї справи не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 01.03.2022 №2 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.07.2022 № 7000245/43954380 є необґрунтованим, прийнято без урахування усіх обставин, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 01.03.2022 ПП "Метасервіс" на загальну суму 654975,61грн (в т.ч. ПДВ 109162,60 грн), колегія суддів зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. А отже, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість способу захисту права позивача, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 01.03.2022 ПП "Метасервіс" на загальну суму 654975,61грн (в т.ч. ПДВ 109162,60 грн), датою її фактичного подання.

Доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі № 440/6151/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова