Постанова

від 26.07.2023 по справі 420/1680/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1680/23

Перша інстанція: суддя Пекний А.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 2644 від 05.01.2023 року, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову зазначалось, що рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2644 від 05.01.2023 року про відповідність ТОВ «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку є протиправним, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одеса позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що при вирішенні спору суд першої інстанції проігнорував мету здійснення податкового контролю відповідно до п.62.2 ст.62 ПК України, яка в подальшому відобразилася у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №2644 від 05.01.2023р. На адресу Головного управління 04.01.2023р. надійшов лист Бюро економічної безпеки України, в якому зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212 КК України. Апелянт зазначає, що спірне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника прийнято з врахуванням вказаної інформації та з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки.

Також, апелянт посилається на те, що адміністративні суди процесуальним законом наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень, у той же час, при вирішенні питання про виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд перебрав на себе функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю до достовірністю сплати коштів до бюджету.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу до суду не надано, при цьому з матеріалів справи встановлено, що представник позивача отримала копії апеляційної скарги, ухвали про відкриття апеляційного провадження та ухвали про призначення справи до розгляду 26.06.2023 р., однак своїм правом на подання відзиву позивач не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44312890) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 20.04.2021, взято на облік територіальним органом ДПС України.

Видами діяльності ТОВ «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» є:

49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний);

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

01.63 Післяурожайна діяльність;

01.64 Оброблення насіння для відтворення;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення;

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду);

52.10 Складське господарство;

52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;

52.24 Транспортне оброблення вантажів;

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;

77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування;

82.92 Пакування.

Позивач для розміщення виробничого цеху з виробництва двигунів і турбін, механічної обробки металу орендує склад площею 840 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Промислова, буд. 1, м. Кропивницький.

Товариство має в розпорядженні виробниче обладнання, транспортні засоби, установки.

З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» відкрито банківські рахунки у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

На ТОВ «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» працевлаштовано 12 чоловік, відповідно до штатного розкладу.

05.01.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 2644, відповідно до якого встановлено відповідність ТОВ «АЛЬФА ТРАНС ПЛЮС» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків на підставі отримання інформації від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналогічні за своїм змістом положення містяться і у п.201.10 ст.201 ПК України.

Згідно п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Згідно п.3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказаним пунктом встановлені випадки, коли ПН/РК відповідає ознакам безумовної реєстрації.

Пунктом 4 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, згідно з нормами Порядку №1165, при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється чи підлягає чи ні ПН/РК безумовній реєстрації. Якщо ПН/РК підлягають відповідно до п.3 Порядку безумовній реєстрації - вони не зупиняються, а реєструються. Якщо ж ПН/РК не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, то перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, а також щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, зі змісту спірного рішення Комісії №2644 від 05.01.2023р. неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН/РК Комісія дійшла висновку щодо відповідності ТОВ «Альфа Транс Плюс», як платника ПДВ, критеріям ризиковості.

Відповідні відомості відсутні також у відзиві на апеляційну скаргу та в апеляційній скарзі відповідача.

Як вже зазначалося колегією суддів, відповідне рішення приймалось за результатом надходження до ГУ ДПС в Одеській області листа Бюро економічної безпеки України (вх. від 04.01.2023р.), в якому зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212 КК України.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що у свою чергу свідчить про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якому має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

У постанові від 23.06.2022р. по справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, згідно п.8 таким критерієм визначено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій/розрахунку коригування.

Згідно з встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) якщо воно приймається з підстави, визначеної у п.8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки.

Враховуючи, що збір податкової інформації, відповідно до ст.72 ПК України, є різноманітним та сама інформація є великою, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надає платнику податків визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у спірному рішенні Комісії №2644 від 05.01.2023р. не вказано: які саме обставини свідчать, що ТОВ «Альфа Транс Плюс» відноситься до ризикових; які господарські операції перевірялись при прийнятті рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості; який період перевірявся при прийнятті рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості; які порушення встановлено під час вказаної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019р. по справі №822/1878/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Виходячи із системного тлумачення норм права, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На вказані обставини вказує Верховний Суд у постанові від 05.01.2021р. по справі №640/11321/20.

Згідно з наявною в матеріалах справи копією листа ГУ ДПС в Одеській області до Бюро економічної безпеки України №2289/5/15-32-05-07-05 від 20.02.2023р. (а.с.178) у листі Бюро економічної безпеки України від 04.01.2023р. перелічено суб`єктів господарювання та зазначено, що вищевказані суб`єкти господарювання перебувають на обліку в ГУ ДПС в Одеській області та входять до складу конвертаційного центру, діяльність якого спрямована на документальне оформлення безтоварних операцій та безпідставну реєстрацію податкових накладних.

У листі від 20.02.2023р. відповідач клопотав надати копії матеріалів кримінального провадження №42022000000001384 від 11.10.2022р. та, у разі їх отримання, надати згоду на їх розголошення.

При цьому, будь-які документальні підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів вважає обґрунтованим посилання позивача, що ймовірна інформація, викладена у листі від 04.01.2023р., жодним чином не вказує на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Посилання Комісії на наявність відкритого кримінального провадження, без відповідного вироку, самі по собі не можуть свідчити про участь позивача у схемі формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту та пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Частиною 6 статті 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З вказаного слідує, що навіть при наявності вказаних рішень по кримінальному провадженню суд при розгляді адміністративної справи повинен надати оцінку щодо можливості, необхідності або обов`язковості їх застосування у спорі, якій розглядається судом у порядку КАС України.

Між тим, як вже зазначалося, способом здійснення податкового контролю є, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп.61.1.3 п.61.1 ст.61 ПКУ).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1428 від 23.12.2022р., яка набрала чинності 11.01.2023р., пункт 6 Порядку №1165 доповнено абзацом наступного змісту: «У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції».

Також, затверджено нову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 Порядку №1165), яка передбачає обов`язкове заповнення контролюючим органом вищезазначеної інформації, у разі його прийняття.

Вказана постанова КМУ набрала чинності після прийняття Комісією ГУ ДПС оскаржуваного позивачем рішення, проте додатково свідчить про необхідність прийняття суб`єктом владних повноважень лише вмотивованого рішення.

Відсутність конкретних підстав прийняття рішення від 05.01.2023р. №2644 позбавило можливості позивача використати встановлений Порядком позасудовий механізм для виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме: надання документів у спростування зазначеної інформації.

У п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії від 05.01.2023р. №2644 не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, що правильно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку №1165.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька