Постанова

від 25.07.2023 по справі 320/1257/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1257/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Єгорової Н.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт", Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління Державної ДПС у Київській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ», за результатами якої складено акт № 17137/10-36-07-01/41790727 від 13.10.2021;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної ДПС у Київській області:

№ 00286890701 від 26.11.2021, яким ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму 140 274 977,70 грн, у т.ч. 127 522 707 грн податкового зобов`язання та 12 752 270,70 грн штрафних (фінансових) санкцій;

№ 00286900701 від 26.11.2021, яким ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем із земельного податку з юридичних осіб на суму 5 041 912,37 грн, у т.ч. 4 937 955,41 грн податкового зобов`язання та 103 956,96 грн штрафних (фінансових) санкцій;

№ 00286920701 від 26.11.2021, яким до ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» застосовано штрафні (фінансові) санкції із земельного податку з юридичних осіб на суму 680 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної ДПС у Київській області №00286890701 від 26.11.2021, яким ТОВ "Палп Мілл Прінт" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги позивача ґрунтуються на тому, що суд дії відповідача щодо проведення перевірки, а також і винесені за її результатами податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, є неправомірними.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

У свій апеляційній скарзі відповідач просить скасувати згадане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що скасоване судом першої інстанції податкове повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Київській області від 30.07.2021 № 1577-п відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 30.06.2021, валютного - за період з 08.12.2017 по 30.06.2021; з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 08.12.2017 по 30.06.2021; іншого законодавства за період з 08.12.2017 по 30.06.2021; відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області складено акт від 13.10.2021 № 17137/10-36-07-01/41790727, згідно висновків якого за позивачем встановлені порушення:

- абзацу восьмого статті 4, статті 8. частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), пункту 5 П(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.11.1999 № 290, пункту 5 П(С)БО №11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20;

- підпункту 14.1.13, 14.1.36, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК) зі змінами і доповненнями, у результаті чого занижено податок на прибуток у період, що перевірявся, на загальну суму 127 522 707 грн, у тому числі за 2019 рік на суму 127 522 707 грн;

- пункту 269.1 статті 269, пункту 270.1 статті 270, пункту 271.1 статті 271, пункту 274.1 статті 274, пункту 285.1 статті 285, пунктів 286.1, 286.2 статті 286, пунктів 287.1, 287.3 статті 287 ПК, в результаті чого занижено показники із сплати земельного податку на загальну суму 4 937 955,41 грн, в тому числі: за період з 01.11.2019 по 31.12.2019 у розмірі 519 784,78 грн, за 2020 рік у розмірі 2 858 816,29 грн, за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 у розмірі 1 559 354,34 грн;

- пункту 46.1 статті 46, пунктів 49.1, 49.2 статті 49, пункту 120.1 статті 120 ПК, в результаті чого не подано податкову декларацію із земельного податку за 2019 рік.

За результатами розгляду заперечень ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» ГУ ДПС у Київській області листом від 19.11.2021 № 18712/12/10-36-07-01 заперечення позивача залишено без задоволення, акт перевірки залишено без змін.

На підставі згаданих висновків акту перевірки відповідачем 26.11.2021 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 00286890701 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 140 274 977,70 грн, у т.ч. за основним зобов`язанням в розмірі 127 522 707 грн та за штрафними санкціями в розмірі 12 752 270,70 грн;

- № 00286900701 (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 5 041 912,37 грн, у т.ч. за основним платежем в розмірі 4 937 955,41 грн та за штрафними санкціями в розмірі 103 956,96 грн;

- № 00286920701 (форма «ПС»), яким застосовано штрафних (фінансових) санкцій із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 680 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що вчиняючи дії по призначенню та проведенню документальної планової перевірки позивача всупереч імперативної норми Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу фактично вчинили дії, які суперечать меті законодавця, з якою був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», внаслідок чого в рамках спірних правовідносин судом встановлено протиправність дій ГУ ДПС по призначенню перевірки. Не зважаючи на це, суд вказав, що питання дотримання відповідачем умов дії мораторію на проведення деяких видів перевірок жодним чином не впливає на рішення у даній справі, оскільки позивачем не оскаржувався наказ про проведення перевірки.

Оцінюючи податкові повідомлення-рішення по суті, суд першої інстанції вказав, що майно, придбане позивачем за результатами аукціону з продажу майна банкрута ПрАТ «Бліц-Інформ», не містить ознак безоплатно наданого у відповідності до положень підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК; у зв`язку із цим суд вказав про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.11.2021 № 00286890701. Також судом заначено, що у позивача на праві власності перебуває нерухоме майно за адресами: м. Київ, вул. Мурманська, буд. 7, м. Київ, вул. Промениста, 1, а отже за період з 01.11.2019 по 30.06.2021 ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ» повинно було подати податкові декларації з плати за землю (земельний податок) та сплатити земельного податку у відповідному розмірі; у зв`язку із цим, суд вказав про те, що податкові повідомлення-рішення від 26.11.2021 №00286900701 та № 00286920701 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Окреслюючи предмет доказування у даному спорі у першу чергу слід зауважити на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які висловлені у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17. Згідно цих висновків, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками.

При цьому, згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, що висловлений у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Наведене цілком спростовує мотиви суду першої інстанції необхідність заявлення вимоги щодо оскарження наказу про призначення перевірки як підстави для надання оцінки доводам щодо її проведення.

Тобто, можливість оцінки таких доводів не залежить від наявності вимоги по скасування наказу про призначення перевірки, яка згідно згаданих постанов у справах №816/228/17, № 826/17123/18 взагалі не може бути предметом окремого позову.

Відтак, при вирішенні даного спору, доводам щодо неправомірності проведення перевірки, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оцінка має бути надана у першу чергу.

Пунктом 1.1 статті 1 ПК визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 ПК допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

У справі, що розглядається позивачем у позовній заяві визначав як підставу для скасування оскаржуваного рішення контролюючого органу порушення відповідачем положень норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК.

Так, згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про призначення спірної перевірки та на час її проведення не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» від 17.09.2020 №909-ІХ на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» №89 від 03.11.2021 (далі - Постанова №89) якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку, то беручи до уваги той факт, що пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021, то колегія суддів вважає, що за загальним правилом вирішення колізій, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21.

Відтак, після прийняття Постанови № 89 податковий орган не був наділений повноваженнями здійснювати проведення спірної документальної планової перевірки, а тому її проведення є неправомірним.

У свою чергу, протиправність проведення перевірки нівелює правомірність її результатів.

Так, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Верховний Суд (ухвала від 19.04.2023 у справі №520/24878/21) висловився про те, що проведення документальної планової перевірки платника податків під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК, не є процедурним порушенням, а лежить у площині виконання контролюючим органом повноважень, визначених законом.

Це означає, що дія мораторію унеможливлює сам факт проведення документальної планової перевірки, й саме такі підстави нівелюють її наслідки.

У розвиток висловленого вище правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону (ухвали Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №160/24132/21 та від 10.03.2023 у справі № 640/27873/21).

Такий же підхід підтримав Верховний Суд у постанові від 24.05.2023 у справі № 140/607/22.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками незаконної перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, а тому не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Встановлені обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням цього, колегія суддів звертає увагу на відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства як підстави для донарахування спірних сум грошового зобов`язання.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Згідно частин першої, шостої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за подання позовної заяви та апеляційної скарги позивач сплатив 67551 грн судового збору, то ці витрати підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" задовольнити.

Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної ДПС у Київській області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПАЛП МІЛЛ ПРІНТ», за результатами якої складено акт № 17137/10-36-07-01/41790727 від 13.10.2021.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.11.2021 №№ 00286890701, 00286900701, 00286920701.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Палп Мілл Прінт" (07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок 16, офіс 26; код ЄДРПОУ 41790727) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5А; код ЄДРПОУ 43141377) сплачений судовий збір у розмірі 67 551 (шістдесят сім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя Н.М. Єгорова

Повний текст постанови складений 25.07.2023.