Ухвала

від 25.07.2023 по справі 826/13240/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 липня 2023 року

м. Київ

справа № 826/13240/17

адміністративне провадження № К/990/25874/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №826/13240/17 за позовом Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Тараса Бочковського про заміну сторони виконавчого провадження №63713900, в якому останній просив замінити боржника: Головне управління ДПС у м. Києві (місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві (місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29.11.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023, подання представника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Тараса Бочковського про заміну сторони у виконавчому провадженні №63713900 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 №826/13240/17 в частині зобов`язання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва поновити реєстрацію Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість задовольнив. Замінив у виконавчому провадженні №63713900 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 №826/13240/17 сторону - боржника: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 21.07.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №826/13240/17, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України. Водночас, 30.09.2020 до Єдиного державного реєстру внесено запис про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України, у зв`язку з чим наявні підстави для заміни боржника його правонаступником. Тобто, суди попередніх інстанцій належним чином перевірили та встановили, що Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), у зв`язку із загальновідомим фактом про реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, є належною стороною виконавчого провадження.

Крім того, суд апеляційної інстанції у свій постанові спростував доводи апелянта про те, що суд першої інстанції під час розгляду питання про заміну боржника його правонаступником не вирішив клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відкладення розгляду справи.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України, Верховним Судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У той же час, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи межі перегляду, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Оцінивши обґрунтування касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України з точки зору викладення у ній підстав касаційного оскарження передбачених статтею 328 КАС України, Верховний Суд установив, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування пункту 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353, статі 254 КАС України, рішень Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Фактично Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не погоджується саме з результатом прийнятого судами першої та апеляційної інстанції рішення - задоволення подання представника Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Тараса Бочковського про заміну сторони у виконавчому провадженні №63713900 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 №826/13240/17, проте не наводить конкретних доводів (з належним їх обґрунтуванням), які б вказували, зокрема, на неправильне застосування норм матеріального права або порушення судами норм процесуального права.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції під час розгляду питання про заміну сторони у виконавчому провадженні не вирішив клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відкладення розгляду справи, Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022, Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 21.06.2023 надав оцінку вказаним доводам та заявленому апелянтом клопотанню про відкладення розгляду справи дійшовши висновку про його необґрунтованість з підстав того, що воно не містить жодних причин, які б унеможливлювали участь заявника у судовому засіданні.

Право на доступ до суду, зокрема, до суду апеляційної/касаційної інстанції, не є абсолютним; вимоги, за яких таке право може бути реалізоване в порядку адміністративного судочинства, врегульовані КАС України.

Вимоги, за яких може бути реалізоване право на касаційне оскарження в адміністративній справі, визначені - главою 2, розділу ІІІ КАС України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №826/13240/17 за позовом Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Я. Олендер