Постанова

від 25.07.2023 по справі 420/17165/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25 липня 2023 року

справа № 420/17165/21

адміністративне провадження № К/990/29824/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

за участю секретаря судового засідання Пугач Д. С.

представника позивача - адвоката Заверюхи В. О.,

представника відповідача - Олійник Л. О. в порядку самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний»

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року

у справі №420/17165/21

за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний»

до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

20 вересня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі - Підприємство, позивач у справі, після перейменування - ДП «Морський торговельний порт «Південний») до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якій позивач просить суд визнати противоправними і скасувати податкові повідомлення-рішення податкового органу від 02 вересня 2019 року №18034000701 та №18134000701, податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0182340007 та рішення № 0183340007 від 02 вересня 2021 року, з підстав неправомірності їх прийняття.

17 лютого 2022 року рішенням Одеського окружного адміністративного суд задоволено позов Підприємства, внаслідок чого визнані протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 02 вересня 2019 року № 18034000701 та № 18134000701, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0182340007 та рішення № 0183340007 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

17 серпня 2022 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі №420/17165/21 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання противоправними і скасування податкових повідомлень-рішень Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 02 вересня 2019 року № 18034000701 та № 18134000701. Ухвалено у скасованій частині у справі № 420/17165/21 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 вересня 2019 року №18034000701 та №18134000701 відмовлено повністю. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі №420/17165/21 залишено без змін.

31 жовтня 2022 року Підприємство (позивач у справі) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року (в частині відмови у задоволенні позовних вимог).

28 грудня 2022 року ухвалою Верховного Суду, з урахуванням виконання ухвали цього суду від 18 листопада 2022 року, якою касаційну скаргу податкового органу залишено без руху, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувані матеріали справи з Одеського окружного адміністративного суду.

11 січня 2023 року справа №420/17165/21 надійшла до Верховного Суду.

29 червня 2023 року призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями на підставі розпорядження заступника керівника секретаріату КАС ВС від 28 червня 2023 року №1020/0/78-23.

29 червня 2023 року справу №420/17165/21 прийнято до провадження визначеним складом колегії, яка розглядає справу, про що постановлена ухвала.

25 липня 2023 року в судовому засіданні задоволено клопотання позивача про заміну Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» на Державне підприємства «Морський торговельний порт «Південний» у зв`язку з перейменуванням юридичної особи, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України «Про внесення змін до Статуту державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южний» від 12 травня 2023 року № 399.

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі було оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у справі №420/17165/21 в частині відмови у задоволенні позову та залишити в цій частині в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року, в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

16 січня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому він просить залишити касаційну скаргу підприємства без задоволення, залишити в силі постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року по справі №420/17165/21 в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Обставини справи

Суди попередніх інстанцій установили, що працівниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку ДП «МТП «Южний», код ЄДРПОУ 04704790, з питань, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2020 року, результати якої викладені в акті перевірки від 27 липня 2021 року №235/34-00-07-02/04704790 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки 02 вересня 2021 року керівник податкового органу прийняв податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №18134000701 за порушення підприємством пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (зі змінами і доповненнями), збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності на суму 3 816 511 грн, з яких 3 126 191,00 грн - за податковими зобов`язаннями, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 690320,00 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (том 2 аркуш справи 103-104).

Податковим повідомленням-рішенням №18034000701 за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 3686566 грн, з яких 2949253,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 737313,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції.

В основу оцінки спірних господарських операцій, за якими позивач сформував дані податкової звітності, суд апеляційної інстанції поклав загально-правову норму податкового права про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд апеляційної інстанції встановив укладення та здійснив аналіз виконання договорів про поставку товарів з ПП «Васанта» від 29 грудня 2017 року № Т/СН-117/17/1, від 22 травня 2018 року №СН-140/18, з ТОВ «Метпроект» про поставку товарів від 17 травня 2018 року №Т/СН-77/18, від 31 липня 2019 року №СН-218/19, від 06 вересня 2019 №Т/СН-134/19, від 17 грудня 2019 №Т/СН-271/19, договору підряду від 21 вересня 2017 року №УП-188/17 укладеного з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» про проектування комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою на об`єкті підприємства, договору від 16 жовтня 2018 року №Т/СН-191/18 про постачання системи відеоспостереження замкнутого типу, договору від 19 грудня 2018 року №Т/СН-259/18 про постачання апаратно-програмного комплексу підсистеми розподілу сегментів, мережевих екранів та моніторингу інформації мережі підприємств.

У бухгалтерському обліку підприємство відобразило придбання товарів та послуг від ПП «Васанта» на загальну суму 1 678 234,92 грн, в т. ч. ПДВ 279 705,8 грн, від ТОВ «Метпроект» на загальну суму 3 065 456 грн, в т. ч. ПДВ 510 909 грн, а також від ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» на загальну суму 10 867 240 грн, в т. ч. ПДВ 2 559 373 грн.

Вирішуючи дану справу, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, врахував позицію підприємства та дійшов висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам із зазначеними вище контрагентами.

Суд апеляційної інстанції визнав хибною таку позицію суду першої інстанції, оскільки наданими до матеріалів справи документами поза розумним сумнівом не доведено правомірність формування позивачем показників податкової звітності, зокрема податку на додану вартість та валових витрат, по взаємовідносинам з контрагентами: ПП «Васанта», ТОВ «Метпроект» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», з огляду на наступне.

Так, стосовно правовідносин з ПП «ВАСАНТА», перевіркою було встановлено, що у лютому, липні 2018 року позивач мав взаємовідносини з ПП «Васанта» згідно зазначених вище договорів, на загальну суму 1678234,92 грн, в тому числі ПДВ 279705,8 грн.

Апеляційний суд зазначає, що більшість товару, який поставлявся на виконання умов договорів укладених з цим контрагентом був імпортного походження. При цьому, як свідчать дані перевірки та не спростовано позивачем у ході розгляду справи, ПП «ВАСАНТА» не є імпортером такого реалізованого товару.

При дослідженні походження товарів по ланцюгу від продавця ПП «Васанта» до покупця ДП «МТП «Южний» встановлено, що товар відповідно до ЄРПН було придбано у ТОВ «СПЕЦТРЕЙДИНГ», ТОВ «БУДСТРОЙ-КА», ТОВ «ВІЗМАРК», які в свою чергу також не є імпортерами реалізованого товару, не здійснювали декларування операцій з придбання товарів, робіт, послуг у неплатників ПДВ за відповідні податкові періоди, виплати доходу за ознакою 157 не здійснювали.

До того ж, вищезазначені контрагенти згідно матеріалів справи, відображають придбання товару відмінного від того, який нібито постачався ПП «Васанта» та в подальшому вже ПП «Васанта» начебто постачався на адресу позивача, зокрема придбання періодичних видань, іграшок, експлуатаційних витрат, господарських товарів, продуктів харчування, тощо. Придбання саме реалізованих на адресу позивачу товарів (запчастин) вказаними підприємствами не здійснювалось, а іншого матеріалами справи не підтверджено.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що за умовами договорів з ПП «Васанта», доставка товарів здійснювалась силами та за рахунок ПП «Васанта», який вказаний у досліджених судом товарно-транспортних накладних перевізником, при цьому чисельність працівників вказаного контрагента позивача складає 1 особа, основні фонди, в тому числі й транспортні засоби, відсутні, аналізом баз даних АІС ДПС не встановлено придбання транспортних послуг чи оренди Т/З, виплати фізичним особам по коду 157 за даними даних 1ДФ відсутні, вказані у товарно-транспортних накладних водії, які нібито перевозили зазначені товари, відсутні у 1ДФ.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Метпроект», суд апеляційної інстанції встановив, що згідно досліджених судом товарно-транспортних накладних, перевізниками за вказаними угодами з ТОВ «Метпроект» були безпосередньо саме ТОВ «Метпроект» та ТОВ «Укрбілхім».

Проте, колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що у ТОВ «Метпроект» згідно матеріалів справи відсутні основні фонди, вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, не встановлено придбання транспортних послуг та оренди транспортних засобів, виплати зазначеним у товарно-транспортних накладних не задекларовані. Вказане підприємство не є імпортером товарів, які нібито постачались на адресу ДП «МТП «Южний».

Також установлено, що у ТОВ «Укрбілхім», основні фонди за даними контролюючого органу відсутні, чисельність працюючих - одна особа. Водій указаний у товарно-транспортних накладних відсутній у звітності ф.-1ДФ. Відповідно до аналізу баз даних АІС Податковий блок не встановлено придбання цим підприємством транспортних послуг та/або оренди транспортних засобів цим підприємством.

При дослідженні проходження товарів по ланцюгу від продавця ТОВ «Метпроект» до покупця ДП «МТП «Южний» податковим органом серед іншого встановлено, що товар «запчастини» відповідно до ЄРПН, придбано у ТОВ «ЕКСІ-ТОРГ», ТОВ «РЕАЛ ІМПУЛЬС», ТОВ «ОСТТОРГ СОЛЮШН», ТОВ «МАКСІТРЕЙД СОЛЮШН», ТОВ «ПРАЙДС», які своєю чергою також не є імпортерами реалізованого товару, не здійснювали декларування операцій з придбання такого товару, робіт, послуг у неплатників ПДВ за відповідні податкові періоди, відображають у своїй податковій звітності придбання іншого товару, аніж той, що нібито реалізовано на адресу ДП «МТП «Южний», виплати доходу за ознакою 157 не здійснювались.

За відсутності фактичного руху товару від постачальників, первинні документи яких стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції у зв`язку з відсутністю джерела походження ідентифікованого товару, необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, а саме: управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

За висновком суду апеляційної інстанції недоведеність фактичного руху товару позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Оскільки перерахування грошових коштів здійснюється на підставі платіжного доручення з недостовірним зазначенням даних в його реквізитах (призначення платежу за товари, які фактично не отримано від певного «контрагента») та відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаній операції, таке перерахування коштів не може вважитися сплатою отримувача товарів постачальнику у розумінні Кодексу.

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами контролюючого органу про недоведеність реальності господарських операцій позивача з указаними вище контрагентами, а відтак і неправомірності формування податкового кредиту на підставі таких правовідносин, оскільки фактично мало місце отримання товару, джерело походження якого не встановлено, з його легалізацією за рахунок використання документів «контрагентів», що фактично не могли і не здійснювали постачання.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ»

Перевіркою, як свідчать матеріали справи, було встановлено: за період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року підприємство мало взаємовідносини зі вказаним контрагентом щодо виготовлення проектної документації на комплексну систему відеоспостереження з відео аналітикою, а також щодо надання пусконалагоджувальних послуг з монтажу та налаштування СКД.

Згідно робочого проекту виконання робіт з проектування комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою виконував головний інженер проекту від виконавця робіт (Кваліфікаційний Сертифікат серія АР №000540 від 30 травня 2012 року та свідоцтво №00097 інженерна-проектувальника).

При цьому, відповідно до звіту податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою №1ДФ ця особа не є працівником контрагента позивача, дохід по ознаці 157 як нарахований/отриманий від здійснення підприємницької діяльності, не виплачувався.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем для підтвердження реальності взаємовідносин із ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», на запит контролюючого органу, здійснений в ході проведення перевірки не надано відповідних документів, зокрема журнал перепусток на територію ДП «МТП «Южний» працівників зазначеного контрагента або залучених субпідрядників, журнали по вступному інструктажу з техніки безпеки та інструктажу на службовому місці по безпечним методам роботи з відмітками проходження навчання відповідними працівниками, документи, що надають право (дозволи) та підтверджують кваліфікацію працівників на виконання проектних та пусконалагоджувальних робіт з монтажу та налаштування серверного та комунікаційного обладнання.

У ході проведення перевірки податковим органом проведено аналіз з використанням даних інформаційних систем ДПС України «Податковий блок», «Архів електронної звітності» станом на дату складання акта перевірки та встановлено, що за період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року, по ланцюгу постачання, ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» проектні послуги придбало у наступних контрагентів: ТОВ «БК УКРБУД», ТОВ «ТАУРЕН ПРО», ТОВ «НЬЮКАСЛ ЛТД», ТОВ «САНДЕРЛЕНД ПЛЮС», ТОВ «ФОЛІНТ», ТОВ «ФАЙВЕЛ КО МП АНІ», номенклатура придбання - проектування комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою на об`єкті ДП «МТП «Южний», а також у TOB «ВІС ГРАНДІС»), який в свою чергу придбавав послуги у ФОП номенклатура придбання - розробка проектної документації комплексної системи відеоспостереження з відео аналітикою на об`єкті ДП «МТП «ЮЖНИЙ» за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13.

До того ж, згідно даних акта перевірки, основним видом діяльності указаних вище товариств є неспеціалізована оптова торгівля. При цьому, ТОВ «БК УКРБУД», ТОВ «ТАУРЕН ПРО», ТОВ «НЬЮКАСЛ ЛТД», ТОВ «САНДЕРЛЕНД ПЛЮС», ТОВ «ФОЛІНТ», ТОВ «ФАЙВЕЛ КОМПАНІ» є фігурантами кримінальних проваджень.

Суд апеляційної інстанції визнав ґрунтовними доводи апелянта про нереальність операцій з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» щодо виготовлення проектної документації, не підтвердження фактичного надання послуг з виготовлення проектної документації на комплексну систему відеоспостереження з відео аналітикою контрагентом, що призвело до завищення податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Що стосується пусконалагоджувальних послуг з монтажу та налаштування СКД, з монтажу та налаштування відеокамер в адміністративних будівлях та на території порту, з монтажу та налаштування диспетчерської, з монтажу та налаштування серверного та комунікаційного обладнання, джерела безперебійного живлення, супутня послуга з впровадження АПК за договорами позивача з ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» №Т/СН-191/18 від 16 жовтня 2018 року, №Т/СН-259/18 від 19 грудня 2018 року, апеляційний суд враховує те, що відповідно до наявних у матеріалах справи документів, у листопаді 2018 року разова перепустка була оформлена на двох осіб, як на працівників ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», у грудні 2018 року разова перепустка була оформлена на чотирьох осіб як на працівників ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», у березні 2019 року разова перепустка була оформлена на одну особу, як на працівника ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», у квітні 2019 року разова перепустка була оформлена на двох осіб, як на працівників ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ».

Журнали реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки та журнали реєстрації з питань охорони праці за 2018 рік та за період з березня по квітень 2019 року позивачем не були надані.

Відповідно до звіту податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за Формою № 1 ДФ ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» не виплачувались, крім того, вищенаведеним особам не виплачувався дохід за ознакою « 157», як нарахований/отриманий вид здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», акт за примірною формою КБ-2в та довідка за примірною формою КБ-3 є кошторисом, який визначає вартість виконаних будівельних робіт за період, встановлений у договорі. Під будівельними роботами мають на увазі будівельні, монтажні, ремонтно- будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не надав первинних облікових документів, затверджених вищенаведеним стандартом, а саме: примірні форми № КБ-2в і № КБ-3. Згідно актів виконаних робіт неможливо встановити остаточний перелік виконаних робіт та його складові частини, не можливо визначити кількість витраченого труда робітників та якими працівниками безпосередньо виконувались роботи.

Господарські операції ДП «МТП «Южний» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ», на переконання апеляційного суду, не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій первинними документами, наявністю необхідних трудових ресурсів, характер відтворюваних операцій з купівлі товарів/робіт мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних господарських операцій, а відтак призводять до штучного формування податкового кредиту підприємством позивача.

Враховуючи усе викладене у сукупності, не зважаючи на наявність в матеріалах справи документального оформлення господарських операцій по взаємовідносинам із наведеними вище контрагентами, з огляду на відсутність реального джерела походження цієї продукції (товарів/послуг) (відсутність придбання та неможливості виготовлення Товару безпосереднім постачальником), не підтвердження місця поставки товару, факту перевезення від Постачальника до Покупця, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між ДП «МТП «Южний» та контрагентами постачальниками: ТОВ «Метпроект», ПП «Васанта та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» у спірному періоді, як наслідок укладені з цими контрагентами договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

Отже, фактично ДП «МТП «Южний» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання товару/послуг і складено «первинні документи» .

Податкове повідомлення-рішення №18034000701 за висновком суду апеляційної інстанції є правомірним, а висновок суду першої інстанції в частині наявності підстав для скасування такого податкового повідомлення-рішення є необґрунтованим.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №18134000701, яким позивачу збільшено податкові зобов`язання з податку на прибуток, суд апеляційної інстанції зазначив, що перевіркою встановлено відображення у бухгалтерському обліку підприємства придбання, запчастин у лютому та серпні 2018 року в ПП «ВАСАНТА» на суму 1678234,92 грн, запчастин протягом періоду лютий 2018 року - січень 2020 року у ТОВ «Метпроект» на загальну суму 3065456 грн, послуг протягом жовтня-грудня 2017 року та березня-травня 2020 року у ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» на загальну суму 10867240 грн.

В основу оцінки спору у цій частини судом апеляційної інстанції покладено приписи пункту 6 П(С)БО 16, пункт 3 П(С) БО 1, пункт 5 П(С)БО 10, з посиланням на які суд зазначив, що перерахування платником податків коштів за нереальною господарською операцією не зменшує активів платника податків (зменшення власного капіталу підприємства), що виключає можливість їх кваліфікації як витрати.

Інший висновок полягає у тому, що відображення платниками податків в даних бухгалтерського обліку первинних документів, складених за відсутністю в дійсності господарської операції (яка не опосередковувалася будь-яким рухом активів (ані від задекларованих постачальників, ані від інших, у т. ч. невстановлених осіб)), буде порушенням пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Відповідно до встановлених у ході апеляційного розгляду справи вищеописаних обставин, господарські операції з ТОВ «Метпроект», ПП «Васанта» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» не підтверджуються стосовно реальності їх здійснення, відсутнє джерело походження товарів/послуг, транспортні та основні фонди для можливості виконання умов укладених договорів з позивачем, незначна чисельність працюючих, що свідчить про неможливість фактично реалізувати ТМЦ, неможливість фактично самостійно надавати відповідні послуги, здійснювати роботи.

Отже, суд апеляційної інстанції погодився з позицією відповідача про те, що метою фінансово-господарських операцій ДП «МТП «Южний» з ТОВ «Метпроект», ПП «Васанта» та ТОВ «НОВІТНЄ ОБЛАДНАННЯ» було створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям без фактичного їх здійснення.

Водночас, під час проведення перевірки встановлено факт використання у господарській діяльності підприємства ідентичного товару, що у свою чергу є свідченням набуття останнього у власність платником податків без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Відтак, суд апеляційної інстанції визнав правомірним прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення № 18134000701.

Підстави касаційного оскарження

Звертаючись до Верховного Суду позивач підставою для оскарження постанови суду апеляційної інстанції визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме застосування статей 44, 134, 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, сформованого у постанові від 01 червня 2022 року по справі №360/3327/20.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження Верховним Судом зазначено, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.

Щодо заявлених підстав перегляду колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у справі №360/3327/20 були податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість, правозастосування є схожим зі справою яка розглядається щодо застосування пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 КАС України, які застосовані у наведеній справі, як норми прямої дії, за інших фактичних обставин у справі.

Висновки, які зробив суд апеляційної інстанції при ухвалені рішення у справі стосовно того, що господарські операції з названими контрагентами є нереальними з огляду на неможливість встановлення придбання товару/послуг по ланцюгу постачання, недостатньої кількості трудових ресурсів та матеріально технічної бази, неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів, ґрунтуються лише на інформації, яка була надана відповідачем з власних автоматизованих інформаційних систем, що не може вважатися належними та допустимими доказами.

Колегія суддів зауважує, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Як наслідок, посилання суду апеляційної інстанції виключно на інформацію ІТС «Податковий блок» та інших інформаційних систем колегія суддів не вважає достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентом позивача спірних господарських операцій.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом із тим колегія суддів визнає, що суди попередніх інстанцій не встановили склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 КАС України, як стосовно податку на додану вартість так і стосовно податку на прибуток, а саме у чому полягає порушення кожної із норм покладеної в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, взагалі не досліджені підстави та розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок оцінки доказів в адміністративних справах.

Відповідно до частин першої та другої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина третя статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина четверта статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами частин першої - третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Податкове законодавство пов`язує можливість збільшення грошового зобов`язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій за певних умов та на конкретних підставах.

Суд зазначає, що обставини цієї справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або випробовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний» задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року в частині скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №420/17165/21 та відмови у позові про визнання противоправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 02 вересня 2019 року №18034000701 та №18134000701 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції у цій частині.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року, якою залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року у справі №420/17165/21 про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0182340007 та рішення № 0183340007 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк