Ухвала

від 12.07.2023 по справі 761/11442/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 липня 2023 року апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року,

за участі: представника ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, а саме: грошових коштів в розмірі 208 472 000 гривень, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», відкритих в АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК».

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на грошові кошти в розмірі 208 472 000 гривень, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», відкритих в наступних банківських установах: АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК».

Прокурор вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Зауважує, що прокурором в клопотанні зазначено про існування реальної загрози переведення грошових коштів на рахунки інших підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, але, не зважаючи на це, проведено засідання, в яке судом викликано представника ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ».

Вказує, що в судовому засіданні представник ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ» надав суду довідку про відсутність коштів на розрахункових рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ».

Вважає, що отримавши інформацію про розгляд клопотання, службові особи ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», мали реальну можливість перерахувати кошти на інші підконтрольні їм підприємства.

Стверджує, що зазначену довідку прокурору для огляду та ознайомлення судом не надано, думка прокурора щодо можливості долучення цієї довідки до матеріалів не заслуховувалась, чим порушено вимоги ст. 22, ст. 23 КПК України.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Офіс Генерального прокурора, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з наданих суду матеріалів провадження, другим відділом детективів захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року під № 42022000000000882, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА» в період з 01 червня 2021 року до 15 січня 2022 року відображено операції з придбання у ТОВ «АГРОКУЛЬТУРА ДНІПРА», а також у суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками ризиковості - ТОВ «СТС ГРУПП», ТОВ «СМАРТВІЖІН», ТОВ «БЕСКИД ТРЕЙД», ТОВ «МАРВЕЛ ПРОФІТ», ТОВ «ТОРГОВАИЙ БУДИНОК АРТЕНЗІЯ», ТОВ «СЕЙФ ПРО», ТОВ «ОПТІ-ФРУТ», ПП «ОРДАН ДНІПРО» та ПП «ТРЕЙД-СТАР ГРУП», сільськогосподарської продукції та продуктів харчування на загальну суму ПДВ 213 мільйонів гривень.

У свою чергу ТОВ «АГРОКУЛЬТУРА ДНІПРА» відображено операції з придбання сільськогосподарської продукції (яка у подальшому продана на адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРА») у суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками ризиковості - ФГ «РОДЮЧИЙ КОЛОС», ТОВ «ФГ «ДЕМЕТРА ТРЕЙД», ТОВ ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ», ТОВ «ВАЛЬХАЛА 2021», ТОВ ФГ «БАГАТЕ ЗБІЖЖЯ», ТОВ ФГ «РОСЯНСЬКИЙ КОЛОСОК», ТОВ ФГ «ЩЕДРИЙ ВРОЖАЙ ТОРГ», ТОВ «КУБИШ», ТОВ «КАЛЬКЕРІЯ», ФГ «ЖИТНИЦЯ-АГРО ПЛЮС», ФГ «АГРОЗБІЖЖЯ» та 23 інших суб`єктів господарської діяльності на загальну суму ПДВ 162,8 мільйонів гривень.

В подальшому службові особи ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АГРОТЕРРА», здійснивши документальне оформлення придбання та продажу товарів, без реального руху активів, з метою мінімізації податкових зобов`язань ТОВ «АГРОКОМПАНІЯ «БІОФУД», ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ», ТОВ «АГРОПРОД УКРАЇНА», ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», ТОВ «МТК», ТОВ «КВОРУМ-НАФТА», ТОВ «ДІЄСА», ТОВ «ПРОГРЕС-АГРОТРЕЙД», ТОВ «ТЕП ТРАНСКО», ТОВ «РОК ТРЕЙД», ПП «ЯВІР-2000», ТОВ «ЯВІР-2005», ТДВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД № 3», АТ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ», ТОВ «ЗАПОРІЖМЛИН», ТОВ «БЕРДЯНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ», ТОВ «ФІТА ТРЕЙД», ДП «ДП АГРОСЕРВІС» на загальну суму ПДВ 208 472,2 тисяч гривень, вчинили пособництво вказаним суб`єктам господарської діяльності в умисному ухиленні від сплати податків.

Постановою детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 грошові кошти, які перебувають у власності ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», розміщені на відповідних банківських рахунках, відкритих в АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 420222000000000882.

04 квітня 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Шевченкіського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 208 472 000 гривень, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», відкритих в наступних банківських установах: а саме: АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528, м. Київ, вул. Жилянська, 43): № НОМЕР_1 (російський рубль), № НОМЕР_1 (долар США), № НОМЕР_1 (Євро), № НОМЕР_1 (українська гривня); АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313, м. Київ, вул. Антоновича, 127): № НОМЕР_2 (Євро), № НОМЕР_2 (російський рубль), № НОМЕР_2 (швейцарський франк), № НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_2 (долар США), № НОМЕР_2 (українська гривня); АТ «АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 5): № НОМЕР_4 (долар США), № НОМЕР_4 (українська гривня), № НОМЕР_4 (Євро), заборонивши службовим особам ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК» проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів, крім обов`язкових платежів до бюджету та для виплати заробітної плати.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, у порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно доч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, а саме забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як убачається з матеріалів судового провадження, та правильно встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що грошові кошти в розмірі 208 472 000 гривень, що знаходяться на відповідних банківських рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», відкритих в АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК», відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

На переконання колегії суддів у клопотанні про арешт майна та у постанові про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні відсутнє належне обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України вказані грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, що свідчить про формальність згаданої постанови.

Також, слід зазначити, що визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, прокурором не надано належних доказів про суму збитків, завданих державі саме діями службових осіб ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», та відомостей про наявність на відповідних рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», відкритих в АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК», визначених сум безготівкових коштів, щодо яких можливо застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

При цьому, колегія суддів враховує і те, що клопотання прокурора про арешт коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», саме в сумі 208 472 000 гривень не відповідає співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження з огляду на матеріали, які в ньому містяться.

Враховуючи викладене, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, навівши належне обґрунтування своїх висновків в оскаржуваному рішенні.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, - без задоволення.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна, а саме: грошових коштів в розмірі 208 472 000 гривень, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ЛГЗ «ПРАЙМ», відкритих в АТ «ОТП БАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «АБ «РАДАБАНК», залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/11442/23 Справа №11-сс/824/2847/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1