Ухвала

від 18.07.2023 по справі 761/16984/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

власника майна ОСОБА_8

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено у кримінальному провадженні № 720 230 001 100 000 09 від 20.03.2023 за ч. 3 ст. 212 КК України арешт на майно, вилучене 15.05.2023 під час обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-копію сторінки паспорта ОСОБА_5 на 1 арк;

-стрічку АТ «Кредобанк» «100 аркушів по 200 грн. - 1 шт;

-грошові кошти у національній валюті України - «Гривня» на загальну суму 344 000 грн (триста сорок чотири тисячі гривень), купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 1 000 грн (одна тисяча гривень) в загальній кількості 200 (двісті) купюр на загальну суму 200 000 грн (двісті тисяч гривень); купюри номінальною вартістю 500 грн (п`ятсот гривень) в загальній кількості 288 (двісті вісімдесят вісім) купюр на загальну суму 144 000 грн (сто сорок чотири гривні);

-грошові кошти в іноземній валюті - «Євро» на загальну суму 15 500 Євро (п`ятнадцять тисяч п`ятсот Євро), купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 50 Євро (п`ятдесят Євро) в загальній кількості 100 (сто) купюр на загальну суму 5 000 (п`ять тисяч) Євро; купюри номінальною вартістю 200 Євро (двісті Євро) в загальній кількості 15 (п`ятнадцять) купюр на загальну суму 3 000 (три тисячі) Євро; купюри номінальною вартістю 100 Євро (сто Євро) в загальній кількості 53 (п`ятдесят три) купюри на загальну суму 5 300 (п`ять тисяч триста) Євро; купюри номінальною вартістю 20 Євро (двадцять Євро) в загальній кількості 110 (сто десять) купюр на загальну суму 2 200 (дві тисячі двісті) Євро;

-грошові кошти в іноземній валюті - «Долар США» на загальну суму 43 200 доларів США (сорок три тисячі двісті), купюрами різної номінальної вартості, а саме: купюри номінальною вартістю 100 (сто) доларів США в загальній кількості 424 (чотириста двадцять чотири) купюри на загальну суму 42 400 (сорок дві тисячі чотириста) доларів США; купюри номінальною вартістю 50 (п`ятдесят) доларів США в загальній кількості 16 (шістнадцять) купюр на загальну суму 800 (вісімсот) доларів США.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та зобов`язати службових осіб Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України негайно повернути належні йому грошові кошти в сумі: 344 000 грн; 15 500 Євро; 43200 доларів США - вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_5 в будь-яких відносинах з АТ «Віницяобленерго» не перебуває, а відтак належні йому на праві приватної власності грошові кошти не стосуються предмета доказування у даній справі.

Крім того, грошові кошти вилучено всупереч ухвалі слідчого судді, що слідчим суддею не взято до уваги.

На думку апелянта, клопотання подано з порушенням строків, а слідчим суддею розглянуто вказане клопотання з порушенням строків розгляду.

Зауважує, що під час судового засідання представником апелянта слідчому судді надано докази про походження коштів які віднайдені за йог місцем проживання, а саме надано для огляду оригінал договору купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_2 від 26.11.2021. Будинок, продано дружиною апелянта ОСОБА_9 за 3109549 грн. за згодою свого чоловіка ОСОБА_5 . У подальшому виручені гроші частково конвертовані у долари США та Євро та зберігались за місцем проживання.

Вказане підтверджує, що вилучені під час обшуку кошти є спільною сумісною власністю сім`ї і відношення до можливого ухилення від сплати податків ПАТ «Вінницяобленерго» не мають.

Поряд із зазначеним, факт належності ОСОБА_5 908 027,22 гривень вилучених під час обшуку офісного приміщення ПП «ПВО Енергія- 2007» коштів підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку ФОП за 2022 рік, згідно якій обсяг отриманого доходу становить 811557,00 грн.

Заслухавши доповідь судді, доводи власника майна та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо її задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Офісом Генерального прокурора забезпечується нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 березня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 72023000110000009, за ознаками вчинення кримінального правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як убачається із клопотання прокурора, службовими особами АТ «Вінницяобленерго» упродовж 2020-2022 років здійснювалося підключення за грошову винагороду вузлів обліку електричної енергії окремих суб`єктів господарювання до електричних мереж таким чином, щоб облік отриманої ними електричної енергії здійснювався через одну фазу, а дві інші фази подавали електричну енергію суб`єкту господарювання поза обліком.

Зазначене призвело до викрадення двох третин фактично спожитої електроенергії, обсяг якої службовими особами АТ «Вінницяобленерго» відноситься до технологічних витрат, відображається у бухгалтерському та податковому обліках як витрати на використання електричної енергії у власній господарській діяльності, що призводить до зменшення бази оподаткування та ухилення від сплати податків на додану вартість та на прибуток АТ «Вінницяобленерго».

Встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетні генеральний директор АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_10 , керівник Структурної одиниці «Вінницькі міські електричні мережі» АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_11 , начальник відділу технічного аудиту АТ «Вінницяобленерго» ОСОБА_12 та ОСОБА_5 директор ПП «ПВО-Енергія-2007» (код ЄДРПОУ 34788028)

З метою зберігання та приховання предметів, речей і документів використовують будинок АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5

15 травня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року, проведено обшук вказаного будинку, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в національній та іноземній валютах, копію сторінки паспорта ОСОБА_5 ; стрічку АТ «Кредобанк» «100 аркушів по 200 грн.

16 травня 2023 року постановою старшого детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_13 вилучені речі та грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023000110000009.

17 травня 2023 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене за результатами проведеного обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_1. з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 72023000110000009 про накладення арешту на майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Доводи представника, що клопотання подано з порушенням строків, не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами провадження.

Як вбачається з матеріалів судового провадження 15 травня 2023 року проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року. Відповідно до протоколу складеного за результатами проведення процесуальної дії, обшук розпочато о 11 год. 25 хв. 15 травня 2023 року та завершено о 15 год. 40 хв. того ж дня.

17 травня 2023 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 до Шевченківського районного суд ум. Києва подав клопотання про арешт майна, відтак стороною обвинувачення дотримано вимог, передбачених абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Доводи сторони захисту, що слідчим суддею розглянуто клопотання з порушенням строків розгляду, хоча і заслуговують на увагу, однак не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Посилання захисника, щодо законності походження грошових коштів, колегія суддів вважає непереконливими. Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000110000009 здійснюється за фактом ухилення службовими особами АТ «Вінницяобленерго» від сплати податків на прибуток та на додану вартість в особливо великих розмірах. Отже, існує суттєва ймовірність, що вилучені під час обшуку будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , грошові кошти в національній та іноземній валюті, та документи мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, здобуті внаслідок його вчинення.

Слідчим суддею, враховано наведене, та врахувавши правову кваліфікацію кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку, що наявні достатні підстави для застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження та задовольнив клопотання.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_5 з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 травня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 761/16984/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_17

Провадження № 11сс/824/3643/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК