Рішення

від 27.07.2023 по справі 339/313/22

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №339/313/22

75

2-др/339/1/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВЕ)

27 липня 2023 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Скригун В.В.

при секретарі Ганчар Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня Болехівської міської ради Івано-Франківської області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Тинів І.Д. подав клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Клопотання мотивоване тим, що загальний розмір понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу становить 15 000 грн., що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 30 вересня 2022 року №358, з додатком №1 від 30 вересня 2022 року, рахунком на оплату №23 від 27 червня 2023 року, квитанцією про здійснення оплати за надання правової допомоги від 20 червня 2023 року, актом приймання-передачі наданих послуг №17 від 28 червня 2023 року, описом виконаних робіт від 29 червня 2023 року.

Враховуючи викладене, адвокат Тинів І.Д. просив стягнути з КНП «Болехівська центральна міська лікарня» вказаний розмір судових витрат на користь ОСОБА_1

24 липня 2023 року представником відповідача Бойчук Р.П. подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надану позивачам та просить відмовити в його задоволенні.

Учасники розгляду заяви у судове засідання не з`явилися. Суд ухвалив проводити судове засідання у відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи та без фіксування технічними засобами, що відповідає ст. 247 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 червня 2023 року позов задоволено частково.

Стосовно вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку, що у зв`язку з тим, що представником позивача зроблено заяву про надання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п"яти днів після ухвалення рішення, на підставі ст. 246 ЦПК України, дане питання буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України). У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення у справі № 339/313/22 від 27 червня 2023 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про необхідність винесення додаткового рішення у справі з даного питання.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, необхідно виходити із положень статті 137 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, про розподіл судових витрат було заявлено протягом п`яти днів після ухвалення рішення, на підставі ст. 246 ЦПК України, дане питання буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Представником позивача адвокатом Тинів І.Д. на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. було подано договір про надання правничої допомоги від 30 вересня 2022 року №358, з додатком №1 від 30 вересня 2022 року, рахунок на оплату №23 від 27 червня 2023 року, квитанцію про здійснення оплати за надання правової допомоги від 20 червня 2023року, акт приймання-передачі наданих послуг №17 від 28 червня 2023 року, опис виконаних робіт від 29 червня 2023 року (т.2, а.с.45-52).

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, надану позивачу і представник відповідача просить відмовити в його задоволенні.

Зазначила, що наданий адвокатом Тинів І.Д. опис виконаних робіт (наданих послуг) ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 358 від 30 вересня 2022 року є не доведеним, завищеним та не співмірним із складністю справи в розумінні ст.137 ЦПК України.

Як встановив суд, вимоги позовної заяви про стягнення судових витрат в сумі 15 000,00 грн. підлягають до часткового задоволення, оскільки, окрім самого розрахунку, зазначений розмір витрат представником позивачів в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, є недоведеним і спростований матеріалами справи.

Розглядаючи вартість зазначених у описі виконаних робіт та акту приймання-передачі наданих послуг позивачу, суд встановив, що представником позивача Тинів І.Д. вказано витрачений час та вартість вказаних послуг, а саме:

- підготовка та подання до Болехівського міського суду Івано-Франківської області позовної заяви від імені ОСОБА_1 оцінено в 5000,00 грн. і ним витрачено 5 год.;

- підготовка та подання до Болехівського міського суду відповіді на відзив від 23.11.2022 р., оцінено 2000,00 грн. і ним затрачено 2 год.;

- участь адвоката Тинів І.Д. у судових засіданнях з розгляду справи, оцінено 7000,00 грн. і ним затрачено 7 год.;

- підготовка та подання до Болехівського міського суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 31.05.2023р., 22.06.2023р., оцінено 1000,00 грн. і ним затрачено 1 год.;

Однак, встановлено, що згідно з опису виконаних робіт від 29 червня 2023 року, вартість 1 год. надання послуг з правової допомоги складає 1000,00 грн., а вартість всієї наданої позивачам адвокатом Тинів І.Д. правової допомоги складає 15 000,00 грн. (т.2, а.с.52).

Встановлено, що представник позивача Тинів І.Д. брав участь у шести судових засіданнях, що підтверджується протоколами судових засідань і тривалість вказаних засідань становить 3 год .28 хв., зокрема:

09 грудня 2022р. - тривало з 10:00 по 10:53год. - 53 хв.;

08 лютого 2023 р. - тривало з 10:00 по 11:30год. - 30 хв.;

28 лютого 2023 р. - тривало з 10:00 по 10-10.45год. - 45 хв.;

02 червня 2023 р. - тривало з 09:50 по 10:01год. - 10 хв.;

10 червня 2023 р. - тривало з 11:00по 11:30год. - 30 хв.;

26 червня 2023 р. - тривало з 13:00 по 13:40 год. - 40 хв.;

А тому, згідно протоколів судових засідань розмір гонорару за вказані засідання слід зменшити з 7000,00 грн. до 3400,00 грн. (1000,00 грн.: 60 хв. х 203 хв).

Враховуючи те, що судом при ухваленні рішення від 27 червня 2023 року у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалось, та з урахуванням заперечень відповідача, складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, з урахуванням принципу розумності, справедливості та співмірності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,00 грн. (з них: 3400,00 грн. - участь в судових засіданнях, 5000,00грн. - складання зазначених вище процесуальних документів).

Керуючись статтями 133, 134, 141, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача адвоката Тинів І.Д. про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу - задоволити частково.

Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня Болехівської міської ради Івано-Франківської області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу додаткове рішення наступного змісту:

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Болехівська центральна міська лікарня Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,00 гривень.

У задоволенні ж решти вимог клопотання слід відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час його проголошення, - в той же строк з часу отримання його копії.

Суддя Скригун В. В.