Рішення

від 27.07.2023 по справі 190/492/23

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/492/23

Провадження №2/190/234/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування.

В обгрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_2 є його батьком, ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. Після смерті батька залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок АДРЕСА_1 . З питанням отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька звернувся до П`ятихатської державної нотаріальної контори, проте отримав відмову з посиланням на те, що неможливо встановити актуальну адресу житлового будинку, а також через відсутність правовстановлюючого документу на майно. На даний час будинок фактично має адресу АДРЕСА_1 , натомість відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок будинок має адресу АДРЕСА_2 .

У зв`язку з вищевикладеним, просить визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 54,7 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами, а саме: сарай літ Б, літня кухня літ. В, вбиральня літ. Г, паркан № 1, ворота № 2, замощення літ І, колодязь літ. К., що розташований за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач П`ятихатська міська рада Дніпропетровської області свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду клопотання з проханням справу розглядати за відсутності їх представника.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. П`ятихатки Дніпропетровської області помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть/а.с.8/.

Після його смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок АДРЕСА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, оригінал якого оглянутий в судовому засіданні та знаходиться в інвентаризаційній справі стосовно житлового будинку по АДРЕСА_1 /а.с.10/.

Відповідно до копії рішення П`ятихатської міської ради від 31 жовтня 2022 року АДРЕСА_3 була перейменована на вул. Театральну/а.с.16-18/.

Згідно копії спадкової справи № 113/2021, заведеної П`ятихатською державною нотаріальної конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_1 , донька померлого ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 /а.с./.

02 березня 2023 року постановою державного нотаріуса П`ятихатської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено, оскільки неможливо встановити актуальну адресу житлового будинку, який є спадковим майном та через відсутність у спадкоємця правовстановлюючого документу/а.с.15/.

Згідно копії листа виконавчого комітету П`ятихатської міської ради від 25.11.2021 року виявлено факт дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, а саме за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано право власності ще за одним суб`єктом приватної форми власності, таким чином мається задвоєння нумерації об`єктів нерухомого майна. Питання про коригування адреси буде здійснено на підставі рішення суду /а.с.20/.

Відповідно до листа виконавчого комітету П`ятихатської міської ради від 08.10.2021 року земельна ділянка кадастровий номер 1224510100:01:002:0035 площею 0,0545 га для будівництва і обслуговування житлового будинку зареєстрована за ОСОБА_4 /а.с.19/.

Згідно копії рішення П`ятихатської міської ради народних депутатів П`ятихатського району Дніпропетровської області від 13 червня 1996 року ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність та постійне користування земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 /а.с.88/.

ОСОБА_2 був побутовим споживачем електричної енергії, яка йому постачалась АТ «ДТЕК Дніпровські електричні мережі» в будинок АДРЕСА_4 , про що свідчить копія заяви-приєднання до договору споживання послуг з розподілу електричної енергії/а.с.89/ та за вказаною адресою отримував послуги на створення науково-технічної продукції/а.с.92/.

Відповідно до положень статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

За змістом статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу (в яких передбачені перша, друга, третя, четверта та п`ята черги спадкування за законом).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1296ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 1297ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_2 , звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька отримав постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки неможливо встановити актуальну адресу житлового будинку, який є спадковим майном, так як будинок фактично має адресу АДРЕСА_1 , натомість відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок будинок має адресу АДРЕСА_2 та у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа.

Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.14, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції України№ 296/5від 22лютого 2012року при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Пунктом 23постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30травня 2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини другої статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до підпункту 10 пункту «б» статті 30Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.

Згідно статті 40цього жЗакону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Системний аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради. При цьому, діюче в Україні законодавство чітко не регламентує процедуру присвоєння такої адреси, незважаючи на те, що жодного правочину з нерухомим майном неможливо здійснити, якщо йому не присвоєно поштову адресу. В той же час, органи місцевого самоврядування не позбавлені можливості затверджувати такі процедури на місцях.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 441/1625/15-а.

Повноваження органів, що здійснюють присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси будинку, визначені в ч.5 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

Суд не наділений повноваженнями змінювати адресу, так як це потягне вплив на права та обов`язки інших осіб, які є власниками даного нерухомого майна і які не є стороною по справі.

В ч.11 ст.26-3Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» вказані підстави для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта:

1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту);

2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ;

3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта;

4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті);

5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.

Як вже було зазначено, номер житлового будинку, власником якого був спадкодавець ОСОБА_2 змінено з 159 на 163, що підтверджено довідкою виконавчого комітету П`ятихатської міської ради /а.с.20/.

Отже, вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси, її зміни чи впорядкування належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

На звернення до відповідача, позивачу було відмовлено у зміні адреси на вказаний житловий будинок, та отримавши відмову, позивач у передбаченому законом порядку її не оскаржив.

Суд не має права перебирати на себе функції інших державних органів, а також органів місцевого самоврядування.

Діяльність суб`єктів владних повноважень врегульовано законами та підзаконними нормативно-правовими актами, ці правові документи дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Більше того, згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки неможливо встановити актуальну адресу житлового будинку, який є спадковим майном, так як будинок фактично має адресу АДРЕСА_1 , натомість відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок будинок має адресу АДРЕСА_2 , тому вимоги позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не є законними та обгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-дений строк з дня проголошення рішення . У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса