Ухвала

від 27.07.2023 по справі 633/327/21

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.07.2023 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 633/327/21

Провадження № 2/533/137/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

27 липня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Лобач М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки та 1/3 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами,

УСТАНОВИВ:

22 листопада 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Печенізького районного суду Харківської області зі позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки та 1/3 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 22 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.01.2022.

Ухвалою Печенізького районного суду Харківської області від 18 січня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 лютого 2022 року та у подальшому відкладено на 15 березня 2022 року.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 №2/0/9-22, ураховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, на підставі ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Печенізького районного суду Харківської області - на Козельщинський районний судом Полтавської області.

Цивільна справа передана до Козельщинського районного суду Полтавської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу розподілено головуючій судді Козир В.П.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 березня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 20 квітня 2023року.

Цією ж ухвалою витребувано зі Першої Харківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи або відомості про місце відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.04.2023 від нотаріальної контори надійшли відомості, що витребовувалися судом.

Протокольною ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено підготовче судове засідання на 07.06.2023 у зв`язку з неявкою учасників та здійснено виклик учасників через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 червня 2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 липня 2023 року. Визначено резервну дату наступного судового засідання 27.07.2023 на 09 годину 00 хвилин. Крім того, додатково викликано усіх учасників справи у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

20 липня 2023 року учасники справи у судове засідання не з`явилися.

У судове засідання 27 липня 2023 року учасники судового процесу, у розумінні ч. 11 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, повторно не з`явилися, про причини неявки не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань не подали.

Вирішуючи питання щодо подальшого руху справи та її розгляду по суті суд дійшов таких висновків.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Саме такі правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 07.12.2020 у справі справа № 686/31597/19.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц.

У даній справі суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 не з`явилася у судові засідання: 20.07.2023, 27.07.2023.

Про дату та час судових засідань 20.07.2023 та 27.07.2023 позивачка була належним чином повідомлена, про що свідчать матеріали справи, а саме: довідки поштового відділення про причини повернення/досилання з відміткою про причини повернення поштового повідомлення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 132), що у розумінні п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається днем вручення судової повістки.

Також, відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України учасники справи викликалися у судові засідання 20.07.2023 та 27.07.2023 через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Отже позивачка була належним чином повідомлена про місце, дату та час судових засідань у даній справі.

Ураховуючи викладене, встановивши, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи у суді, не з`явився у судові засідання двічі 20.07.2023 та 27.07.2023, не надіслала до Козельщинського районного суду Полтавської області заяву про розгляд справи за її відсутністю, а також те, що неявка позивачки перешкоджає розгляду справи через неможливість без її участі вирішити спір по суті, врахувавши тривалість розгляду справи (понад півтора роки), суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду. Вагомих підстав для чергового відкладення розгляду справи суд першої інстанції не встановив.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення у такому випадку має лише належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, повторність неявки у судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

З цих підстав суд не аналізує причини неявки у судові засідання позивачки. Позивачка не продемонструвала готовність брати участь у розгляді справи та її зацікавленість у швидкому розгляді справи.

Отже, оскільки позивачка у розумінні процесуального закону належним чином повідомлена про місце, дату і час розгляду справи у суді, двічі поспіль не з`явилася у судові засідання, незалежно від причин її неявки, не подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, суд убачає законні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 128, 131, 211, 223, 257, 258-261, 263-265, 353, 354 ЦПК України, наведеними по тексту ухвали правовими позиціями ВС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дійсним та визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки та 1/3 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 27.07.2023.

Суддя В.П. Козир