Рішення

від 20.07.2023 по справі 567/128/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/128/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2023 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя Василевич О.В.

секретар Клімович О.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Конечного М.Г.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

В Острозький районний суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з її права на земельну ділянку площею 1,8924 га, кадастровий номер 5624288800:04:001:0108, та на земельну ділянку 0,3718 га, кадастровий номер 5624288800:04:001:0275.

Вказує, що його тітка ОСОБА_3 за життя не скористалася своїм правом на складення заповіту і такий від її імені не посвідчувався. Спадкова справа після її смерті не заводилась.

Зазначає, що на день смерті його тітка ОСОБА_3 мала похилий вік та проживала сама, у зв`язку з чим він здійснював догляд за тіткою та допомагав їй по господарству, та після її смерті здійснив її поховання.

Вказує, що його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 .

Так як тітка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому строк для прийняття спадщини, що відкрилася після її смерті сплив ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказує, що зазначений строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, оскільки мав проблеми із здоров`ям, що створили для нього труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті тітки - ОСОБА_3 , що й спонукало його звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 10.02.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач в поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, просив у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними, і такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами, які б підтверджували існування у позивача істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини з моменту її відкриття і до закінчення строку її прийняття.

Ухвалою суду від 13.04.2023 року задоволено клопотання представника відповідача та витребувано докази, а саме витребувано з фельдшерсько-акушерського пункту с.Хорів Рівненського району Рівненської області журнал реєстрації звернень громадян з метою надання медичної допомоги чи інший документ, який підтверджує перебування на амбулаторному лікуванні ОСОБА_1 , жителя с.Хорів в період з 01.12.2014 року по 16.12.2014 року.

08.06.2023 року ухвалою суду, протокольно без складання окремого процесуального документа, закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Вказав, що після поховання тітки ОСОБА_5 у нього була можливість подати заяву про прийняття спадщини, проте протягом 6 місяців після її смерті він цього не зробив, оскільки йому пояснювали, що він не є спадкоємцем після смерті тітки та не має права на спадкування після її смерті.

Представник позивача - адвокат Конечний М.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Пояснив, що позивач ОСОБА_1 після смерті своєї рідної тітки ОСОБА_3 пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, так як з 01 грудня 2014 року по 16 грудня 2014 року знаходився на амбулаторному лікуванні у ФАП с.Хорів з діагнозом - радикулоалгія.

Представник відповідача Острозької міської ради Рівненської області у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, пояснив, що з доводів позивача не вбачається наявність у нього об`єктивних та поважних причин, тобто істотних та непереборних труднощів, які б перешкоджали позивачу своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом понад як 8 років після закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини, а відтак пропуск позивачем строку для прийняття спадщини було здійснено виключно з суб`єктивних причин, залежних від позивача.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що працював разом з позивачем ОСОБА_1 та був знайомий з його тіткою ОСОБА_3 , яка давно померла, та він не пригадує дати її смерті. Чоловік ОСОБА_3 помер ще раніше та дітей у них не було. ОСОБА_1 допомагав своїй тітці по господарству та після її смерті здійснив її поховання. Зазначив, що йому відомо про те, що у позивача ОСОБА_1 були проблеми із спиною, у зв`язку з чим він пропонував йому «зробити групу інвалідності».

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він з позивачем є односельчанами та він був знайомий з його тіткою ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала одна, оскільки чоловік помер раніше та дітей у них не було. Зазначив, що по господарству ОСОБА_3 допомагав її племінник ОСОБА_1 , він та інші односельчани. Після смерті ОСОБА_3 , дату смерті якої він не пригадує, поховання останньої здійснив ОСОБА_1 та він йому при цьому допомагав. Вказав, що у ОСОБА_1 раніше були негаразди із спиною.

Суд, заслухавши доводи позивача та його представника, доводи представника відповідача, покази свідків, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.06.2014 року (актовий запис № 10 від 13.06.2014 року) (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з її права на земельну ділянку площею 1,8924 га, кадастровий номер 5624288800:04:001:0188, та на земельну ділянку площею 0,3718 га, кадастровий номер 5624288800:04:001:0275, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Хорівської сільської ради Острозького (на даний час Рівненського) району Рівненської області (а.с.14-15).

ОСОБА_3 була тіткою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 15.02.1964 року, відповідно до якого ОСОБА_4 вказаний батьком позивача, та згідно витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 від 14.12.2022 року і свідоцтва про народження ОСОБА_8 та витягів з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію шлюбу із заначенням відомостей про другого з подружжя від 13.02.2018 р. та від 14.12.2022 р., батьками ОСОБА_4 (батько позивача) та ОСОБА_9 були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.6, 7, 10-12).

Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до дня смерті ОСОБА_3 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 13.02.2018 року (актовий запис № 40 від 28.09.1990 року) (а.с.8).

З доводів позивача та матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала одна в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджуються довідкою старости сіл Хорів, Бродівське від 16.12.2022 р. (а.с.13).

Окрім того, з доводів позивача та показів свідків встановлено, що у спадкодавця ОСОБА_3 дітей не було, що також об`єктивно підтверджується витягом з погосподарської книги с.Хорів №383 від 21.03.2023 р.

ОСОБА_3 за життя не скористалася правом на складання заповіту і такий від її імені не посвідчувався, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру № 71695880 від 06.03.2023 року, окрім того спадкові справи після смерті ОСОБА_3 не заводилися, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру №71695873 від 06.03.2023 року, а відтак заяви про прийняття чи відмову від прийняття спадщини після смерті останньої ніким не подавалися (а.с.39-40).

Згідно наданої позивачем довідки фельдшера ФАП с.Хорів від 16.12.2014 року (в якій міститься виправлення в даті її видачі - 16 грудня 2024 р. виправлено на 16 грудня 2014 р., а також відсутнє прізвище та ініціали особи, яка видала таку довідку), позивач ОСОБА_1 з 01 грудня 2014 року по 16 грудня 2014 року знаходився на амбулаторному лікуванні в ФАП с.Хорів з діагнозом радикулоалгія (а.с.16).

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

В судовому засіданні встановлено, що строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 закінчився 14.12.2014 р., та позивач ОСОБА_1 в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини у строк, визначений ст.1270 ЦК України не звертався, таким чином пропустив строк для її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 26 березня 2020 року у справі №517/82/19 (провадження 61-1340св20).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 був пропущений позивачем понад як 8 років.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що перебував на амбулаторному лікуванні в період з 01.12.2014 р. по 16.12.2014 р. та був позбавлений можливості своєчасно вчинити усі необхідні дії, з якими закон, пов`язує прийняття спадщини, так як перебував у хворобливому стані.

Разом з тим, з досліджених в судовому засіданні витребуваних з ФАП с.Хорів доказів встановлено, що згідно журналу викликів додому ФАП с.Хорів (прошитий, пронумерований та скріплений печаткою та підписом відповідальної особи) - ОСОБА_1 протягом 2014 року неодноразово (14.02.2014, 26.02.2014, 28.02.2014, 06.03.2014, 07.03.2014, 08.03.2014, 09.03.2014 та 10.11.2014) викликав по місцю свого проживання медпрацівника з приводу запалення сідничного нерва, гострого радикуліту, радикулоалгії, та згідно журналу амбулаторного прийому хворих ФАП с.Хорів (прошитий, пронумерований та скріплений печаткою та підписом відповідальної особи) - ОСОБА_1 протягом 2014 року лише двічі (10.11.2014 та 26.11.2014) звертався в амбулаторію ФАП с.Хорів у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, що також підтверджується довідкою завідувача ФАП с.Хорів ОСОБА_12 (а.с.52).

Таким чином, судом встановлено, що переважаюча більшість звернень позивача ОСОБА_1 за медичною допомогою в 2014 році мала місце до 13.06.2014 р. - дати смерті спадкодавця ОСОБА_3 , та позивач востаннє звертався за медичною допомогою 26.11.2014р., тобто за декілька тижнів до закінчення строку встановленого законом для прийняття спадщини.

З досліджених доказів вбачається, що період перебування на амбулаторному лікуванні з 01.12.2014 р. по 16.12.2014р., вказаний у наданій позивачем довідці, не відповідає відомостям, які вказані у дослідженій судом первинній обліковій документації ФАП с.Хорів, а відтак довідка фельдшера ФАП с.Хорів про перебування ОСОБА_1 з приводу захворювання на амбулаторному лікуванні з 01.12.2014р. по 16.12.2014 р. судом до уваги не приймається як така, що суперечить дослідженим судом доказам та містить недостовірні відомості, а тому встановлюючи дійсні обставини справи суд у відповідності до ст.79 ЦПК України, оцінюючи надану позивачем довідку про його перебування в останні дні строку встановленого законом для прийняття спадщини на амбулаторному лікуванні, приходить до висновку про те, що вказана довідка є недостовірним доказом, як такий, що не підтверджується іншими первинними доказами дослідженими судом, а відтак судом до уваги не приймається.

Інших доводів та доказів, які в вказували на існування у позивача об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , позивач та його представник суду не надали і таких доказів в ході розгляду справи судом не встановлено.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З встановлених судом обставин не вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на лікуванні (амбулаторному чи стаціонарному), яке б унеможливило своєчасне подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відтак, в судовому засіданні позивачем не доведено наявність обставин, існування яких створило для нього об`єктивні, непереборні та істотні труднощі для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

ухвалив :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного судуАпеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 липня 2023 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.