Постанова
від 24.07.2023 по справі 752/9286/23
ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9286/23

Провадження № 1-кс/752/5561/23

У Х В А Л А

24.07.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ФОп ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022100000000630 від 20.12.2022,-

ВСТАНОВИВ:

адвокат ОСОБА_3 в інтересах ФОП ОСОБА_4 звернувся з клопотанням, яке надійшло до Голосіївського районного суду м. Києва 14.07.07.2023 року, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 року.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що арешт накладався в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000630 від 20.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 року по справі №752/9286/23 (провадження №1кс/752/4188/23) було задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .

Постановлено, зокрема накласти арешт на майно вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- грошові кошти в сумі 485 000 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч) гривень;

- грошові кошти в сумі 218570 (двісті вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень;

- копія довіреності, виданої ТОВ ТОВ «Дойч Фарм» на ім'я ОСОБА_6 , на 2 арк.;

- акт здачі- приймання робіт (надання послуг) №1 від 28.02.2023, на 2 арк.;

- додаток №1 звіт про виконання доручення від 28.02.2023 у двох примірниках на 2 акрушах;

- договір про надання послуг з комернійного посередництва від 02.02.2023, на 4 арк., та додаток №1 до нього на 7 арк.;

- додаткова угода №1 до Договору про надання послуг з комерційного посередництва б/н від 02.02.2023 на 1 арк.;

- акт здачі- приймання робіт (надання послуг) №2 від 28.02.2023 на 1 арк,

- звіт про виконання доручення від 28.02.2022 на 7 арк.;

- акт здачі- приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.12.2022 на 1 арк,

- звіт про виконання доручення від 31.12.2022 на 3 арк.;

- акт здачі- приймання робіт (надання послуг) №2 від 30.11.2022 на 1 арк,

- звіт про виконання доручення від 30.11.2022 на 2 арк.;

- акт здачі- приймання робіт (надання послуг) №1 від 31.10.2022 на 1 арк,

- звіт про виконання доручення від 31.10.2022 на 2 арк.;

- додаткова угода №1 від 03.02.2023 про надання послуг з комерційного посередництва б/н від 02.02.2023, на 7 арк.;

- договір про надання послуг з комернійного посередництва б/н від 02.02.2023, на 4 арк., та додаток №1 до нього на 1 арк.;

- довіреність ТОВ ТОВ «Дойч Фарм» видана на ім'я ОСОБА_7 , на 2 арк.;

- додаткова угода 31 від 17.01.2023 до Договору б/н від 03.10.2022, на 1 арк.;

- договір про надання послуг з комернійного посередництва від 03.10.2022, на 4 арк., та додаток №1 до нього на 1 арк.;

- печатка ТОВ «СТМ -Фарм» (ЄДРПОУ 40581739) «Для документів №25», 1 шт.;

- печатка ТОВ «Дойч-Фарм» (ЄДРПОУ 40581739) 1 шт.

Згідно обставин розслідування кримінального провадження, досудове розслідування здійснюється за фактом злочинної діяльності пов`язаної зі збутом лікарських засобів за завищеними цінами та заволодінням і розтратою коштів державного підприємства, відомості про які безпосередньо викладені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Таким чином слідчий суддя надав стороні обвинувачення право на відшукання та вилучення визначеного переліку майна яке стосується обставин розслідування кримінального провадження та може містити в собі інформацію, яка становить інтерес слідства, або становить доказове значення.

Відповідно до вказаної ухвали надався дозвіл на відшукування та вилучення речей та документів, що стосуються чітко визначеного переліку зазначеного в ухвалі №752/9286/23 (провадження №1кс/752/3733/23).

23.05.2023, в ході проведення обшуку вилучені речі та документи, які не стосуються вказаного кримінального провадження.

Натомість, вилученні в ході обшуку грошові кошти, документи та печатки, блокують поточну господарську діяльність, а також ускладнюють виконання підприємством взятих на себе зобов`язань перед третіми особами.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

В провадженні слідчого управління ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42022100000000630 від 20.12.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 року задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022100000000630 від 20.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Окрім того, Європейського Суду з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що законність володіння майном у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За змістом вказаної норми закону, а також положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, наявні всі підстави для висновку про відсутність в даному кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у право на мирне володіння ФОП ОСОБА_4 належним йому майном, у зв`язку з чим необхідно скасувати накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 р. арешт майна, через відсутність підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на обставини кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

клопотання адвоката ОСОБА_3 , який дії в інтересах ФОП ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022100000000630 від 20.12.2022,- задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.05.2023 року, зокрема: