Ухвала

від 26.07.2023 по справі 752/14282/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/14282/23

Провадження №2-з/752/229/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про забезпечення доказів,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2023 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва») подало до суду заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Заява обґрунтована тим, що підприємство має намір звернутись до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у період з 01.11.2018 по 29.12.2022.

Відповідно до ордера від 22.07.1989 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надано право на заняття в порядку обміну жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Відомостями з Державного реєстру речових прав від 26.04.2023 кв. АДРЕСА_2 , з 30.12.2022 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 у відповідності до договору купівлі-продажу квартири від 30.12.2022 №125.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 29.06.2023 по справі №752/9468/23 позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій було задоволено частково за період з 30.12.2022 по 01.04.2023 у розмірі 1175,95 грн..

На цей час за кв. АДРЕСА_2 , існує борг за період з 01.11.2018 по 01.04.2023 у розмірі 20602,94 грн.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 набув права власності на зазначену вище квартиру лише з 30.12.2022, а у позивача відсутні дані про попередніх власників квартири за період з 01.11.2018 по 29.12.2022, тому виникла необхідність у встановленні попередніх власників цієї квартири, які КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м.Києва» не має можливості отримати самостійно для забезпечення належної доказової бази у майбутньому судовому процесі.

Просив:

витребувати з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , у період з 01.11.2018 по 29.12.2022;

витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Костенко Ірини Миколаївни копію договору купівлі-продажу від 30.12.2022 №125 квартири АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Частинами 1-4 ст. 116 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Форма та зміст заяви про забезпечення доказів мають відповідати вимогам ст. 117 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України заява про забезпечення доказів повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

При цьому суд враховує правовий висновок щодо застосування положень статті 116 ЦПК України, викладений в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №367/6751/18-ц, який зазначив, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд зауважує, що в порушення вимог п.5 ч.1 ст.117 ЦПК України заявником у заяві про забезпечення доказів не наведено жодного об`єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.

Забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів згодом або засіб доказування може бути втрачений. Основною складовою обґрунтованості заяви про забезпечення доказів є необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені у заяві вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже обставини, які, на думку заявника, вказують на необхідність забезпечення доказів, полягають у тому, що він не має можливості самостійно отримати такі докази, а не у тому, що такі докази у майбутньому можуть бути втраченими або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки, заявником у поданій заяві не зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, а також не вказані підстави, що доведені належними доказами, припускати, що докази, які він просить забезпечити можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, то заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 116-117, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Повернути Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про забезпечення доказів.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова