Постанова

від 05.07.2023 по справі 910/12335/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2023 р. Справа№ 910/12335/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Шкільне" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2023

у справі № 910/12335/22

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Девія Еко"

до Комунального підприємства "Шкільне"

про стягнення 995 882, 31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Девія Еко» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства «Шкільне» про стягнення 995882, 31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем передбаченого договором обов`язку з оплати вартості отриманого товару за договором поставки від 04.01.2019 № 1.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2023 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 995882,31 грн заборгованості та витрати зі сплати судового збору у сумі 14938,24 грн

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки № 1від 04.01.2019 на загальну суму 995882,31 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду, Комунальне підприємство "Шкільне" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати частково судове рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 у справі № 910/12335/22, в частині визначення суми боргу, яка підлягає стягненню та постановити нове, яким стягнути з Комунального підприємства «Шкільне» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівія Еко» заборгованість у сумі 980 882,31 грн.

Апелянт зазначав, що позовну заяву та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 про відкриття провадження у справі № 910/12335/22 не отримував; стверджував, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим зробив хибні висновки щодо задоволення позовних вимог. Так, судом не прийнято до уваги, що відповідачем на виконання умов договору договором поставки № 2від 04.01.2019 сплачено грошові кошти 06.01.2023 у сумі 15000,00 грн.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді - Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Шкільне" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2023 у справі № 910/12335/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девія Еко" до Комунального підприємства "Шкільне" про стягнення 995 882, 31 грн. та призначено апеляційний розгляд справи № 910/12335/22 в судовому засіданні на 08.06.2023 о 14 год. 30 хв.

Судове засідання у справі № 910/12335/22, призначене на 08.06.2023 о 14 год. 30 хв., не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2091/23 від 12.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/12335/22 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 справу № 910/12335/22 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, апеляційний розгляд справи 910/12335/22 призначено на 05.07.2023 о 12 год. 20 хв.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

04.01.2019 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки товару № 1, за яким постачальник зобов`язується постачати та передавати у власністиь (повне господарське відання) покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Предметом постачачння є плодоовочева продукція, товари харчового призначення, продовольчі товари (п. 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, кількість та асортимент кожної партії товару передбачається у накладній.

Згідно п. 6.1. Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за цим договором, за ціною, передбаченою у накладній.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі протягом 5 банківських днів з моменту одержання товару.

Позивач вказував, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо повної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки, утворилась заборгованість у розмірі 995882, 31 грн. Поставка товару підтверджується долученими до позовної зави відповідними видатковими накладними та не заперечується самим відповідачем, оскільки із вказаною сумою заборгованості відповідач погодився, і підписав акта звірки взаєморозрахунків Н-0001 від 11.01.2022 та акт звірки взаєморозрахунків Н-0003 від 04.07.2022.

Позивач зазначав, що 27.09.2022 направив відповідачу претензію про сплату вказаного боргу, яка задоволена не була, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Спір у справі виник у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового хобовязання з оплати отиманого ним у власність товару, внаслідок чого станом на 12.11.2022 сума боргу перед позивачем становила 995882, 31 грн.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд першої інстанції з наявних у справі доказів, дійшов вірного висновку про порушення відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати вартості поставленого товару на виконання умов договору поставки № 1 від 04.01.2019 і несплати 995882,31 грн.

Підставою звернення з апеляційною скаргою апелянт визначає неврахування судом першої інстанції здійсненої відповідачем часткової оплати за договором, 06.01.2023 на суму 15000,00 грн., що підтверджєуться поданим апелянтом платіжним дорученням № 401.

На думку апелянта, неврахування судом вказаних доказів свідчить про прийняття судового рішення без всебічного, повного і об`єктивного розгляду судом всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того вказує апелянт, він не отримував ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, з огляду на це відзив на позов ним не подавався.

Відхиляючи такі доводи апелянта про часткове скасування судового рішення, колегія суддів виходить з того, що процесуальний документ - ухвала Господарського суду міста Києва від 21.11.2022, пунктом 3 якої установлено строк для подання відзиву на позовну заяву, була направлена апелянту за адресою його місцезнаходження - 01042, м. Київ, вул. Раєвського, буд 28 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням поштового відправлення № 0105492976403. Однак поштове відправлення повернуто на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Матеріали справи не містять заяви відповідача про зміну його місцезнаходження, а отже фікція направлення судом першої інстанції процесуального документу стороні у справі неспростована документами. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзиву, або доказів часткового виконання гроших зобов`язань до суду першої інстанції не подав, тож суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За змістом статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Колегія суддів зазначає, що пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин, чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Матеріали справи не містять обгрунтованого клопотання апелянта про поновлення строку для подання доказів, як це передбачено ст. 119 ГПК України, що виключає можливість їх оцінки судом апеляційної інстанції при винесенні рішення в розумінні вимог ст. 269 ГПК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шкільне" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2023 у справі № 910/12335/22 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Шкільне".

4. Матеріали справи №911/12335/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст складено 26.07.2023 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук