Постанова

від 24.07.2023 по справі 925/1318/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа №925/1318/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гордійчук О.А.,

від відповідача: Чакалов А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд Черкаси"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 (повний текст рішення складено 27.04.2023)

у справі №925/1318/22 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд Черкаси"

про стягнення 1 174 380,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (далі - ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд Черкаси" (далі - ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси") про повернення попередньої оплати у розмірі 1 174 380,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він не отримав товар за договором про постачання товару від 15.02.2022 №000011, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором. Претензією від 13.06.2022 №67/2022 позивач просив негайно повернути грошові кошти у розмірі 1 174 380,00 грн, однак відповідач таку вимогу не виконав, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

На стадії підготовчого засідання ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" була подана до Господарського суду Черкаської області заява про зменшення позовних вимог та стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 587 190,00 грн попередньої оплати, а також 12 499,91 грн трьох процентів річних та 70 824,50 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 14.06.2022 по 28.02.2023. Вказана заява прийнята Господарським судом Черкаської області до розгляду як така, що відповідає приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" на користь ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" 587 190,00 грн попередньої оплати, 12 499,91 грн трьох процентів річних, 70 824,50 грн інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 057,71 грн. Повернуто з Державного бюджету України позивачу зайво/надміру сплачений судовий збір у розмірі 7 558,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 587 190,00 грн. При цьому, дослідивши поданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що від є обґрунтованим і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 499,91 грн трьох процентів річних та 70 824,50 грн інфляційних втрат.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував всі обставини справи, вдався до неповноти рішення, а також порушив норми матеріального та процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не врахував, що невиконання договору відбулось саме внаслідок дій позивача, яким не було подано транспорт для відвантаження відповідачем товару, тому у позивача відсутні підстави для повернення здійсненої передоплати, що призвело до неправильного застосування норми матеріального права, а саме частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Скаржник наголошує, що за умовами договору позивач самостійно зобов`язався вивезти товар з порту Дніпряни, а відтак відповідачем не було порушено свого зобов`язання з поставки товару, а неотримання позивачем товару викликано невиконанням позивачем своїх зобов`язань щодо самовивозу товару з порту Дніпряни.

Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував факт того, що у позивача відсутні підстави вимагати повернення здійсненої передоплати по договору у сумі 587 190,00 грн згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, адже відповідачем не було допущено порушення умов договору щодо поставки товару. Водночас, місцевий господарський суд не застосував норму матеріального права (пункт 2 частини 1 статті 664 ЦК України), яка підлягала застосуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції вдався до порушення частини 2 статті 625 ЦК України, не застосував частину 3 статті 220 ГК України та незаконно стягнув з відповідача суму інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1318/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22.

Матеріали справи №925/1318/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 26.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 20.06.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.06.2023 о 12 год 15 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 задоволено заяву представника ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" - Чакалова Адоніса Костянтиновича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Судове засідання у справі №925/1318/22 в режимі відеоконференції призначено на 20.06.2023 о 12 год. 15 хв.

13.06.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить суд апеляційної інстанції скаргу ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно розглянув всі обставини даної справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач жодним чином не довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій, щодо неповернення позивачу сплаченої ним суми попередньої оплати за товар, який не був поставлений. Крім того, апеляційна скарга не містить жодних обґрунтованих аргументів незаконності або необґрунтованості рішення суду першої інстанції. Апелянт фактично продублював відзив на позовну заяву та письмові пояснення по справі, нових доказів ним подано не було, що свідчить про необґрунтованість заперечень щодо прийнятого рішення та вимог такої скарги.

У судовому засіданні 20.06.2023 оголошено перерву до 18.07.2023 на 12 год. 00 хв.

03.07.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача по суті спору.

Розпорядженнями Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023, у зв`язку із перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. з 17.07.2023 по 21.07.2023, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2023 справу №925/1318/22 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ткаченко Б.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 прийнято справу №925/1318/22 за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ткаченко Б.О., Євсіков О.О.

У судовому засіданні 18.07.2023 оголошено перерву до 24.07.2023 на 13 год. 20 хв.

Як зазначалось вище, 03.07.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача по суті спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 20.06.2023

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з вищевикладеним колегія суддів дійшла висновку про залишення вищенаведених письмових пояснень без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.07.2023 підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 24.07.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

15.02.2022 між ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси" (постачальник) та ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" (покупець) укладено договір про постачання товару №000011, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, згідно специфікації (специфікацій), яка (які) є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Умови цього договору викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також особливостей, що випливають із умов цього договору (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору найменування, асортимент, кількість товару, вид упаковки зазначається у специфікації (специфікаціях) до даного договору, яка (які) є невід`ємною частиною договору.

За умовами пункту 3.1 договору постачальник здійснює поставку покупцю товару, зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).

Згідно з пунктом 3.5 договору постачальник передає товар протягом 60 днів від дати надання транспортної інструкції покупцем, якщо інший строк не погоджений сторонами у відповідній специфікації. Поставка товару здійснюється окремими партіями за вибором постачальника в межах строку поставки. Постачальник самостійно визначає дату поставки кожної окремої партії товару в межах строку поставки.

Право власності на товар у покупця за цим договором виникає з моменту передання йому товару. При цьому передачею товару вважається вручення його покупцеві (вантажоодержувачу) або перевізникові для відправлення покупцеві (вантажоодержувачу) (в разі відчуження без зобов`язання доставки), або вручення покупцеві товаророзпорядчого документа на товар (пункт 3.9 договору).

Датою поставки товару вважається, зокрема, у випадку передачі товару на складі заводу-виробника або іншому названому місці - дата видаткової накладної (пункт 3.10 договору).

За умовами пункту 3.11 договору постачальник зобов`язаний передати покупцеві такі документи:

- видаткові накладні, підписані та скріплені печаткою постачальника;

- податкові накладні;

- сертифікат (паспорт) якості товару (на вимогу покупця).

Відповідно до пункту 4.3 договору покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків-фактур. Покупець зобов`язаний повністю оплатити товар до його поставки (попередня оплата).

Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 4.10 договору).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що у випадку прострочення постачальником строку поставки товару, відповідно до пункту 3.5 договору, покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від товару, поставку якої прострочено, про що покупець в письмовій формі повідомляє постачальника.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 9.1 договору).

Згідно з пунктом 9.2 договору у разі, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить у письмовій формі про свій намір розірвати або змінити його, строк дії договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік. Кількість автопролонгацій договору необмежена.

Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (пункт 9.5 договору).

15.02.2022 між сторонами була погоджена та підписана специфікація №СП-000011/1, відповідно до якої загальна вартість замовленої позивачем селітри аміачної склала - 1 174 380,00 грн.

Умови (базис) поставки товару: EXW порт Дніпряни (пункт 4 специфікації).

У пункті 6 специфікації сторони погодили терміни поставки товару - самовивіз з порту Дніпряни до 01.03.2022.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу попередню оплату у розмірі 1 174 380,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.02.2022 №4578.

На підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 15.02.2022 №17 на ім`я директора Котенка Т.А., 22.02.2022 відповідач здійснив поставку аміачної селітри у кількості 22,2 т на суму 587 190,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 22.02.2022 №20.

Другу партію товару відповідач мав поставити позивачу у визначений договором строк та спосіб не пізніше 01.03.2022.

Однак, поставка в кількості 22,2 т на суму 587 190,00 грн відповідачем не була здійснена, оскільки, як зазначив останній, водій ОСОБА_1 24.02.2022 з ранку прибув в порт "Дніпряни" (смт. Дніпряни, м. Нова Каховка, Херсонська область) для завантаження аміачної селітри №34,4%, вагою 22,2 тони, але з власної ініціативи через початок військових дій на території України водій не здійснив завантаження автомобіля.

14.06.2022 позивач направив на поштову адресу відповідача письмову претензію від 13.06.2022 №67/2022 про повернення коштів, що підтверджується реєстром поштових відправлень, описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком відділення поштового зв`язку Державного підприємства "Укрпошта".

Не повернення відповідачем, сплаченої позивачем за договором передоплати у розмірі 587 190,00 грн і є причиною виникнення спору та підставою для пред`явлення даного позову в господарському суді. Крім того, за прострочення сплати основного грошового зобов`язання позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахував інфляційні втрати в сумі 70 824,50 грн та три проценти річних за період з 14.06.2022 по 28.02.2023 у розмірі 12 499,91 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

За приписами частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 4 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

В силу приписів частин 1, 2 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як зазначалось вище, умови цього договору викладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також особливостей, що випливають із умов цього договору (пункт 1.2 договору).

За умовами пункту 3.1 договору постачальник здійснює поставку покупцю товару, зазначеного в специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії договору на умовах поставки визначених в специфікаціях, згідно ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).

У пункті 4 специфікації сторони погодили, що умови (базис) поставки товару: EXW порт Дніпряни.

Частина 1 статті 664 ЦК України у сукупності з умовами поставки EXW Інкотермс 2010 передбачають обов`язок продавця протягом строку, встановленого договором для здійснення поставки, повідомити покупця про готовність товару до відвантаження у належному місці та обов`язок покупця прийняти даний товар.

Разом із тим, всупереч пункту 3.5 договору та частини 1 статті 664 ЦК України, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення відповідачем позивача про готовність другої партії товару до відвантаження у відповідну дату (в межах строку визначеного в специфікації), в обумовленому місці та обов`язок покупця прибути для здійснення самовивозу даного товару.

Крім того, відповідачем не надано суду докази передачі другої партії товару позивачу за видатковою накладною на загальну суму 587 190,00 грн всупереч пункту 3.10 договору, а також передачі документів зазначених у пункті 3.11 договору.

За приписами статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частиною 3 статті 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Водночас у матеріалах відсутні докази, що підтверджують укладення позивачем договору перевезення з ФОП Шемберко О.В., а саме: ТТН, яка підлягає оформленню при перевезенні вантажів автомобільним транспортом в Україні, згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568.

Враховуючи викладене вище, доводи відповідача про те, що він повідомив позивача про готовність товару до відвантаження, судом відхиляються. Також не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що позивач домовився з перевізником ФОП Шемберко О.В. на перевезення товару 24.02.2022 та про те, що перевізник ФОП Шемберко О.В. прибув 24.02.2022 на завантаження товару в порт Дніпряни, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням.

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Судом встановлено, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини 2 статті 693 ЦК України про що зазначив у претензії від 13.06.2022 №67/2020.

Таким чином у відповідача (продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, частини 1 статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 02.03.2022.

Як зазначалось вище, 14.06.2022 позивач направив на поштову адресу відповідача письмову претензію від 13.06.2022 №67/2022 про повернення коштів. Водночас вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності судова колегія вважає, що надані позивачем докази, в підтвердження позовних вимог є більш вірогідними ніж доводи відповідача не підтверджені жодними доказами. А відтак, відповідачем не наведено належних доводів та обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення попередньої оплати.

Відтак, враховуючи наведені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 587 190,00 грн.

Також, у зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача, в порядку частини 2 статті 625 ЦК України, 70 824,50 грн інфляційних втрат та 12 499,91 грн трьох процентів річних, нарахованих за період з 14.06.2022 по 28.02.2023.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.06.2022 №67/2022 про негайне повернення попередньої оплати.

Водночас, судом також встановлено, що наведена вище претензія ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод", була надіслана на адресу відповідача 14.06.2022, проте матеріали справи не містять доказів, що свідчать про дату отримання вказаної претензії останнім.

Згідно з пунктом 1 глави ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+ 4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Враховуючи те, що відправлення здійснено з смт. Попільня у м. Черкаси, у даному випадку термін пересилання поштової кореспонденції становить 6 днів. Таким чином, враховуючи термін поштового перебігу кореспонденції, датою одержання відповідачем вищенаведеної претензії слід вважати 20.06.2022 та нараховувати інфляційні втрати та три проценти річних, з урахуванням семиденного строку встановленого статтею 530 ГПК України, слід з 28.06.2022.

Здійснивши власний розрахунок вищенаведених компенсаційних виплат, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення з відповідача підлягають три проценти річних у розмірі 11 872,50 грн та інфляційні втрати у сумі 55 507,00 грн. Разом із тим у задоволенні решти нарахованих трьох процентів річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи та вимоги сторін, із застосуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини 1 цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "Агро Грін Ленд Черкаси", скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 в частині стягнення 627,41 грн трьох процентів річних та 15 317,50 грн інфляційних втрат, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд Черкаси" на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд Черкаси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" 627,41 грн трьох процентів річних та 15 317,50 грн інфляційних втрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 12.04.2023 у справі №925/1318/22 викласти у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд Черкаси" (18030, місто Черкаси, провулок Сіверянський, будинок 31; ідентифікаційний код 44388624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 2; ідентифікаційний код 00688195) суму попередньої оплати по договору про постачання товару від 15.02.2022 №000011 у розмірі 587 190 (п`ятсот вісімдесят сім тисяч сто дев`яносто) грн 00 коп., три проценти річних у сумі 11 872 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 50 коп., інфляційні втрати у сумі 55 507 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот сім) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 818 (дев`ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 54 коп. В решті позовних вимог відмовити.".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 2; ідентифікаційний код 00688195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Грін Ленд Черкаси" (18030, місто Черкаси, провулок Сіверянський, будинок 31; ідентифікаційний код 44388624) 358 (триста п`ятдесят вісім) грн 76 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи №925/1318/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.07.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

Б.О. Ткаченко