Постанова

від 25.07.2023 по справі 917/1530/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/1530/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.

та за участю представників сторін:

від позивача Ворона Л.О. (витяг з ЄДР) поза межами приміщення суду;

від відповідача (апелянта) Дзюбенко В.О. (ордер серії ВІ № 1151150 від 27.06.2023);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> (вх. № 1103П)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 (повний текст складено та підписано 27.03.2023), ухвалене у складі судді Дмитра Сірош

у справі № 917/1530/22

за позовом Полтавської обласної військової адміністрації (на час воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація),

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a>,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Полтавська обласна військова адміністрація (адміністрація на час воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.07.2019 у розмірі 248 224, 98 грн.

В обґрунтування зазначає, що підставою для звернення до суду стало порушення відповідачем умов договору оренди землі в частині своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023, з урахуванням ухвали від 08.06.2023, у справі № 917/1530/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> до бюджету Полтавської міської територіальної громади 248224, 98 грн заборгованості за договором оренди землі від 12.07.2019. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> на користь Юридичного департаменту Полтавської обласної державної адміністрації 3723, 37 грн судового збору.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a>, яке просить:

-поновити строк на апеляційне оскарження рішення;

-рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Полтавської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.07.2019 у розмірі 248224, 98 грн у повному обсязі.

В обґрунтування вказує, що з моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України, що мало наслідком запровадження на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 правового режиму воєнного стану на території України, нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a>, враховуючи його розташування в безпосередній близькості з ПОКП «Аеропорт Полтава», яке має стратегічне значення, було задіяне для підвищення обороноздатності країни. У зв`язку з чим доступ працівників до майна підприємства з 24.02.2022 був повністю обмежений. Про вказані обставини, апелянт неодноразово повідомляв позивача та просив призупинити нарахування орендної плати, однак листи залишились без відповіді. Наголошує, що у відповідності до ч. 6 статті 762 ЦК України, повинен бути звільнений від сплати орендної плати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 у справі № 917/1530/22 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/1530/22.

21.06.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи № 917/1530/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> (вх. № 1103П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22. Призначено справу до розгляду на 25.07.2023 о 14:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

28.06.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Судове засідання з розгляду справи № 917/1530/22, яке відбудеться 25.07.2023 о 14:30 годині та наступні судові засідання, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> адвоката Дзюбенко В.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

04.07.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Полтавської обласної військової адміністрації (на час воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22 залишити без змін.

В обґрунтування вказує, що обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалось або не може бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені належними доказами. Однак, апелянт не надав жодного підтвердження неможливості належного виконання взятих зобов`язань за укладеним договором, а посилається лише на листи, які не підтверджені жодними доказами.

Крім того, зауважує, що апелянт додав копії листів до апеляційної скарги без обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання доказів до суду. Відтак, ці докази не мають братись до уваги.

Вказаний відзив досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.

13.07.2023 від Полтавської обласної військової адміністрації (на час воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2023 (з урахуванням ухвали від 25.07.2023) задоволено заяву Полтавської обласної військової адміністрації (на час воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання, призначене на 25.07.2023 о 14:30 годині, та наступні судові засідання у даній справі, ухвалено провести за участю представника Полтавської обласної військової адміністрації (на час воєнного стану - Полтавська обласна військова адміністрація) Тетяни В.Х. або Ворони Л.О., відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

21.07.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувся за відсутності представника відповідача, відомості про вручення якому судової повістки-повідомлення відсутні. Таким чином, відповідач був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву та будь-які докази щодо обґрунтування своєї позиції, тому вважає, що шляхом подання до суду апеляційної інстанції додаткових доказів, останній здійснив реалізацію своїх прав у забезпеченні яких його було обмежено на етапі розгляду справи у Господарському суді Полтавської області.

Вказана відповідь на відзив досліджена колегією суддів та приєднана до матеріалів справи.

Присутня у судовому засіданні представник апелянта (поза межами приміщення суду) подану апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити, рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав викладених у апеляційній скарзі та відповіді на відзив.

Присутній у судовому засіданні представник позивача (поза межами приміщення суду) проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22 залишити без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Щодо долучення до матеріалів справи нових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 3статті 269 ГПК Українидокази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормоюГПК Українипокладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від скаржника.

Апелянт вказує, що був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву та будь-які докази щодо обґрунтування своєї позиції, оскільки судом першої інстанції в порушенням норм процесуального права не було повідомленого його про розгляд справи. Наголошує, що відомості про вручення йому судової повістки-повідомлення у матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта, адже, з матеріалів справи убачається, що всі процесуальні документи у справі № 917/1530/22 були направлені на юридичну адресу відповідача, яка збігається з адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак повернулись до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до статті п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Матеріли справи не містять інформації про зміну юридичної адреси відповідача.

Тобто, судом першої інстанції було дотримано вимоги ГПК України та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи № 917/1530/22.

Згідно зі статтею 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Зазначені норми свідчать, що саме учасник судового процесу має займати активну позицію у висловленні та доведенні відповідними доказами своїх доводів та заперечень по суті спору. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Останній не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначенихстаттею 269 ГПК Українипідстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті124, 129 Конституції України, статей 7,13 ГПК Україниосновними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4статті 13 ГПК України).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

Судом першої інстанції були створені всі належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, однак відповідач під час розгляду справи № 917/1530/22 своїм правом на захист не скористався.

При цьому, посилання апелянта на правові висновки зазначені у постанові Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/15336/20 колегія суддів відхиляє, адже, правовідносини у справах не є подібними.

У справі № 910/15336/20 Верховний Суд визнав неналежним повідомленням учасника справи про дату, час та місце розгляду справи, оскільки поштові відправлення повернулися на адресу суду у зв`язку з «закінченням терміну зберігання». А за правовим висновком Великої Палати Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (постанова від 12.12.2018 у справі 752/11896/17).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що надані апелянтом до скарги копії листів, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2 розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 05.12.2018 № 1040 «Про припинення права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> земельною ділянкою та передачу її на умовах оренди» Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> надано у користування на умовах оренди терміном на 25 років земельну ділянку площею 7,879 га (кадастровий номер 5324085200:00:017:0008) для розміщення та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту (код КВЦПЗ 12.05), що знаходиться на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

12.07.2019 між Полтавською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 05.12.2018 № 1040 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і спору для авіаційного транспорту (код КВЦПЗ 12.05) кадастровий номер 5324085200:00:017:0008 (категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), яка знаходиться на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 7,879 га з кадастровим номером 5324085200:00:017:0008 належить до державної форми власності в особі Полтавської обласної державної адміністрації.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 12.07.2019 за відповідачем 22.08.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки площею 7,879 га з кадастровим номером 5324085200:00:017:0008.

Відповідно до п. 2.1-2.2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,879 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 13 088 594,80 грн (тринадцять мільйонів вісімдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні вісімдесят копійок).

Договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років з 12.07.2019 до 11.07.2044 (п. 3.1 договору).

Передача земельної ділянки в користування відповідача підтверджується актом приймання - передачі в оренду земельної ділянки від 12.07.2019, відповідно до якого земельну ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту (код КВЦПЗ 12.05) кадастровий номер 5324085200:00:017:0008 (категорії земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), яка знаходиться на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, площею 7,879 га за розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації № 1040 від 05.12.2018 орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування. Акт є невід`ємною частиною договору оренди.

Згідно з п. 4.1 договору визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою на рік згідно з умовами цього договору становить 392 667,84 грн (триста дев`яносто дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень вісімдесят чотири копійки).

Нарахування орендної плати за землю починається з 12 липня 2019 року.

Згідно з п. 4.2 договору розмір орендної плати за земельну ділянку визначено відповідно до результатів нормативної грошової оцінки земель Полтавської області, що затверджена рішенням сесії Супрунівської сільської ради Полтавського району.

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісяця у розмірі 1/12 частини річної суми орендної плати, визначеної в п. 4.1 цього договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 4.4 договору).

У відповідності до листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 05.10.2022 № 18136/6/16-31-13-05-07 станом на 03.10.2022 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан» рахується заборгованість з орендної плати в сумі 248 224,98 грн, яка нарахована в період часу з 30.03.2022 до 30.09.2022.

19.10.2022 Юридичний департамент Полтавської обласної державної (військової) адміністрації направив претензію відповідачеві від № 03.1-09/1830ю, відповідно до якої запропонував сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 248 224,98 грн за використання земельної ділянки площею 7,879 га на території Супрунівської сільської ради Полтавського району, Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324085200:00:017:0008 за період з 30.03.2022 до 30.09.2022 на підставі договору оренди землі від 12.07.2019 протягом 10 календарних днів з дати отримання претензії на надати докази сплати.

Листом від 31.10.2022 вих № 3110-1/юр відповідач повідомив про те, що претензія № 03.1-09/193Ою від 19.10.2022 задоволенню не підлягає, у зв`язку із зупиненням господарської діяльності.

Вказані обставини і стали підставою звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.07.2019 у розмірі 248 224, 98 грн.

Як зазначалося, рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023, з урахуванням ухвали від 08.06.2023, у справі № 917/1530/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> до бюджету Полтавської міської територіальної громади 248224, 98 грн заборгованості за договором оренди землі від 12.07.2019. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> на користь Юридичного департаменту Полтавської обласної державної адміністрації 3723, 37 грн судового збору.

Мотивуючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується, а отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 248 224,98 грн заборгованості з орендної плати за період з 30.03.2022 до 30.09.2022 є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

У відповідності до статті 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог статті 96 ЗК України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з п. 8.1 договору визначено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 4.3 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісяця у розмірі 1/12 частини річної суми орендної плати, визначеної у п. 4.1 цього договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525 та 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що за період 30.03.2022 до 30.09.2022 відповідачем не сплачено оренду плату за договором оренди землі від 12.07.2019 у розмірі 248224, 98 грн.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що останній звільнений від сплати орендної плати з огляду на задіяння будівель і споруд, які знаходяться а орендований земельній ділянці для підвищення обороноздатності країни та неможливості використання приміщень, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 6 статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 вказала, що наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Крім того, обставини, зазначені у ч. 6 статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з ч. 6 статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

При цьому за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 статті 617 ЦК України).

Відповідно до статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання зобов`язань в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Відсутність у ч. 6 статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Верховним Судом у постанові від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21 вказано, що при оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм ч. 6 статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.

Таким чином, звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що територія, на якій розміщена земельна ділянка, яка передана в оренду, не була окупована, не знаходиться та знаходилася на непідконтрольній українській владі території.

Відповідачем не було надано до матеріалів справибудь-яких доказів на підтвердження того, що земельна ділянка задіяна для підвищення обороноздатності країни, а також доказів звернення до орендодавця та їх погодження щодо перегляду розміру орендної плати або порядку її оплати.

Також, орендарем не було надано до суду доказів звернення до орендодавця з вимогою щодо дострокового розірвання договору оренди землі, внесення змін до умов договору в частині вирішення питання щодо сплати орендної плати або його використання тощо.

Судова колегія вважає за необхідне зауважити, що саме лише розташування земельної ділянки в безпосередній близькості з ПОКП «Аеропорт Полтава», без обґрунтування того, яким чином вказане мало вплив у розрізі відповідних виниклих правовідносин, відсутності фактичної можливості використання орендованої земельної ділянки, не може свідчити про неможливість виконання взятих на себе господарських зобов`язань, у тому числі з оплати орендної плати.

Доводи апелянта про те, що основним видом його діяльності є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, також не є підставою для звільнення останнього від виконання взятих на себе господарських зобов`язань. Як і повідомлення ПП «Авто-віраж СМД» та ПП «Укрспєцтеє» про неможливість належного виконання своїх зобов`язань, адже, в матеріалах справи відсутні договори про передачу в оренди приміщень, які знаходяться на спірній земельній ділянці, що позбавляє колегія суддів перевірити зазначені доводи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.07.2019 у розмірі 248 224, 98 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22 слід залишити без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційне підприємство спеціального призначення «Меридіан»</a> (вх. № 1103П) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 15.03.2023 у справі № 917/1530/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбаченістаттями 286-289 ГПК України.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 25.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 26.07.2023.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін