Ухвала

від 27.07.2023 по справі 723/2657/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження внесенедо ЄРДРза №12020262150000161від 24.06.2021року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецькоїобласті від 02 червня 2023року, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середньо-спеціальна, непрацюючого, одруженого, зі слів - на утриманні якого перебуває неповнолітня дитина, в силу вимог ст.89КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 307 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від02червня 2023року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнановинуватиму вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України та за їх вчинення призначено йому покарання:

-за ч. 1 ст. 307 КК України, у видi чотирьох років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді чотирьох років шести місяців, позбавлення волі, з конфіскацією майна, окрім житла.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, окрім житла.

Строк відбування покарання визначено рахувати засудженому ОСОБА_6 з часу його затримання чи взяття під варту.

ЄУНСС: 723/2657/21 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_8

НП: 11-кп/822/291/23 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили, обрано у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні ОСОБА_6 залишати квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави судовi витрати по справі, а саме витрати по проведенню судових експертиз в сумі 4 372 (чотири тисячі триста сімдесят дві) гривні 25 копійок.

Вирішено долю речових доказів.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, обвинувачений ОСОБА_6 маючи злочинний намір на збут психотропної речовини амфетамін, обіг якої обмежено, яку незаконно придбав, при невстановлених обставинах, 18.03.2021 року біля 09 години 30 хвилин, перебуваючи по місцю свого проживання здійснив продаж за 700 гривень ОСОБА_9 згорток фольги із речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/2164-НЗПРАП від 22.03.2021 року містить у своєму складі психотропну речовину обіг якої обмежено амфетамін, загальна масса якого становить 0,0231 г., який на підставі Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрав України за № 770 від 06.05.2000 року, віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено (таблиця № 2, список № 2)

Також ОСОБА_6 маючи злочинний намір на збут наркотичного засобу канабісу, обіг якого заборонено, який він незаконно придбав, при невстановлених обставинах, 18.03.2021 року біля 15 години 30 хвилин перебуваючи в с. Снячів Чернівецького району Чернівецької області, діючи повторно, збув за 900 гривень ОСОБА_9 , чотири поліетиленові згортки із речовиною сіро-зеленого кольору та один паперовий згорток із речовиною сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/2165-НЗПРАП від 22.03.2021 містить у своєму складі наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонено, загальною масою 6,607 г, який на підставі Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого Постановою Постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від06.05.2000 року віднесено до наркотичних засобів обіг яких заборонено (таблиця № 1, список № 1).

Крім цього, ОСОБА_6 переслідуючи мету незаконного збагачення від незаконного збуту наркотичних засобів, діючи умисно, повторно, при невстановлених обставинах, незаконно придбав та в подальшому до 06.05.2021року зберігав з метою збуту за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 : - три паперові згортки із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/3675-НЗПРАП від 07.05.2021 є особливо небезпечним засобом обіг якого заборонено канабісом, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 3,743 г., який на підставі Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 06.05.2000 року віднесено до наркотичних засобів обіг яких заборонено (Таблиця № 1, список № 1) та - пристрій для вживання наркотичних речовин із нашаруванням речовини коричневого кольору, що містилась всередині металевого предмета, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/3755-НЗПРАП від 12.05.2021 є екстрактом канабісу, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 0,138 г., який на підставі Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 06.05.2000 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено (Таблиця № 1, список № 1).

Крім цього, ОСОБА_6 переслідуючи мету незаконного збагачення від незаконного збуту психотропних речовин, діючи умисно, повторно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав та в подальшому до 06.05.2021 року зберігав з метою збуту за місцем свого проживання згорток фольги із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/126-21/3673-НЗПРАП від 07.05.2021 містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, загальна маса якої становить 0,0106 г., який на підставі Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 06.05.2000 року віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено (Таблиця № 2, список № 2).

На вказаний вирок захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він не заперечуючи правової кваліфікації дій ОСОБА_6 та доведеності його вини у скоєному кримінальному правопорушенню, просить оскаржуваний вирок змінити в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі без конфіскації майна.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що суд при призначенні покарання ОСОБА_6 хоча і зазначив у вироку, однак не в достатній мірі врахував, що останній під час досудового слідства та судового розгляду по суті справи, свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиросердечно розкаявся у тому що він накоїв та активно сприяв розкриттю даного злочину, те, що ОСОБА_6 активно співпрацював з органами досудового розслідування у викритті інших осіб, які збували йому наркотичні засоби, що дало змогу притягнути винних до відповідальності.

Вважає, що вищевказані обставини могли дати суду першої інстанції підстави призначити його довірителю ще більш м`яке покарання.

Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти апеляційної скарги, вважавши вирок районного суду законним та обґрунтованим, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у ній доводи, колегія суддів доходить такого.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин, викладених у вироку, а також висновки суду про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК Українивідповідають фактичним обставинам справи, і відповідно до вимог ст. 394 КПК України, не є предметом апеляційного перегляду, адже, в цій частині вирок суду захисником обвинуваченого не оскаржувався.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Захисником обвинуваченого оскаржується, зокрема, правильність призначеного його підзахисному покарання.

Аналізуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, колегія суддів вважає, що воно обрано згідно загальних принципів призначення покарання та у відповідності до вимог статтей50, 65-67 КК України та роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме: з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України, з яким погоджується і колегія суддів.

Твердження в апеляційній скарзі про можливість пом`якшення призначеного покарання ОСОБА_6 , є неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу.

Так, суд виходячи із загальних засад призначення покарання, визначенихст.65КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими кримінальними правопорушеннями у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю.

Обставинами, які у відповідності до вимог ст.66ККУкраїни пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , районним судом визнано: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, співпрацю обвинуваченого з органом досудового розслідування у викритті інших осіб, які збували йому наркотичні засоби та психотропні речовини, як особі яка самостійно вживає наркотичні речовини.

Обставин, які згідно вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно пред`явленого обвинувачення, районним судом не встановлено.

Наведене вище, дало можливість суду першої інстанції визначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від нижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Посилання захисника обвинуваченого про неврахування судом ряду обставин, які пом`якшують ОСОБА_6 покарання, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки вказані обставини були враховані районним судом, як при встановленні особи обвинуваченого, та і у своїй сукупності були взяті до уваги при призначенні йому міри покарання.

Інших обставин, зокрема, пом`якшуючих покарання або позитивно характеризуючих обвинуваченого, які б не були предметом розгляду та аналізу суду першої інстанції, апеляційна скарга не містять.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами захисника обвинуваченого про пом`якшення покарання, судова колегія також виходить з позиції Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» при розгляді справ застосовується, як джерело права.

Так, у справі Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява №10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.05 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти Росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези суду, щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, його особу, який ніде не працює, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, що відповідає вимогам статтей 50,65 КК України, а тому підстав для пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання, про яке йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

При цьому, колегія суддів бере до уваги і ту обставину, що поширення наркоманії та зростання злочинності пов`язаної із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, з кожним роком набувають все більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей, тому кримінальні правопорушення у цій сфері відносяться до категорії підвищеної суспільної небезпечності, у зв`язку із чим, доводи апеляційної скарги про можливість призначення його довірителю більш м`якого покарання, є безпідставними.

Також судова колегія апеляційного суду звертає увагу, на те, що під час призначення ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції правильно застосував положення кримінального закону, в тому числі й в частині призначення додаткового покарання, оскільки санкцією ч. 2ст. 307 КК Українипередбачено кумулятивну санкцію, тобто наявність, як основного, так і додаткового виду покарання.

Таким чином, суд, обираючи засудженому покарання, в межах своїх дискреційних повноважень мав підстави для призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна, окрім житла, оскільки останній визнаний винуватим у вчиненні, зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підстав вважати, що призначене ОСОБА_6 покарання є явно несправедливим через суворість або призначеним у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у провадженні, які були б підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись статтями 404,405,407,418,419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргузахисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а вирокСторожинецького районного суду Чернівецькоїобласті від 02 червня 2023року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя доповідач: Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3