Рішення

від 26.07.2023 по справі 910/5439/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2023Справа № 910/5439/23

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівник"

про стягнення 95 680,93 грн.

Суддя Борисенко І. І.

представники сторін: без виклику

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва із позовом звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівник" (далі - ЖБК "Домобудівник", відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 95 680,93 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 1540224 від 18.10.2018 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленої позивачем теплової енергії у гарячій воді, у зв`язку з чим сторони уклали договір про реструктуризацію заборгованості № Р-1540224/2022/11 від 16.11.2022, який відповідачем був неналежно виконаний.

У позові КП "Київтеплоенерго" просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 65 000,00 грн., пеню у сумі 21 342,47 грн., 5 % штрафу у сумі 3 250,00 грн., інфляційні втрати у сумі 4 807,91 грн., 3 % річних у сумі 1 280,55 грн., що разом становить 95 680,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

04.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначив, що після відкриття провадження у справі основний борг за договором відповідачем був сплачений у повному обсязі. Щодо нарахування штрафних санкцій та матеріальних втрат вважав, що вони задоволенню не підлягають з огляду на пп. 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 року № 530-ІХ, а також Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", за змістом положень яких забороняється нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних, на заборгованість, утворену за несвоєчасне внесення житлово-комунальних платежів. Просив відмовити у цій частині вимог.

11.05.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якому заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві щодо нарахування штрафних санкцій та матеріальних втрат, проте, погодився з доводами про сплату відповідачем основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши надані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 між КП "Київтеплоенерго" (постачальник) та ЖБК "Домобудівник" (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1540224 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Відповідно до п. 2.3.1 договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019, з подальшою його пролонгацією. При цьому, керуючись ст. 631 ЦК України сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (п. 4.1, 4.2).

Додатком № 2 до договору сторони узгодили тарифи та порядок розрахунків, зокрема, споживач на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Також згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг" (далі - ЖКП) здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості ЖКП згідно із законодавством та умовами договору на надання ЖКП. Такому праву прямо відповідає визначений вказаним Законом обов`язок споживача оплачувати надані ЖКП за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити вартість ЖКП, якщо вони фактично користувалися ними.

Також встановлено, що 16.11.2022 між КП "Київтеплоенерго" та ЖБК "Домобудівник" (споживач) був укладений договір про реструктуризації заборгованості № Р-1540224/2022/11 (далі - договір про реструктуризацію), за умовами якого споживач визнає та підтверджує заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за договором № 1540224 від 18.10.2022 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.11.2022 у загальній сумі 340 788,40 грн. (п. 1).

Відповідно до п. 2 договору про реструктуризацію споживач зобов`язується сплатити зазначену у п. 1 угоди суму заборгованості протягом листопада 2022 - січня 2023 щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця.

Згідно з п. 3 споживач разом зі сплатою суми, зазначеної у п. 1 цієї угоди, зобов`язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з договором № 1540224 від 18.10.2018.

Пунктом 8 угоди сторонами погоджено що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним угоди у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою.

Угода вступає в дію з дня її підписання сторонами і діє до 31.01.2023 (п. 10).

Додатком до угоди сторони погодили графік погашення заборгованості протягом листопада 2022 - січня 2023 кожного місяця до 25 числа у сумі по 113 596,13 грн. (у листопаді 113 596,14 грн.)

Також судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо внесення платежів у строки, передбачені угодою про реструктуризацію заборгованості, виконав неналежним чином, оплатив їх частково - у сумі 275 788,40 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач вказує, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 65 000,00 грн. (340 788,40 грн. - 275 788,40 грн.).

Також судом встановлено, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив вказаний борг, а саме - 65 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій 763 від 20.04.2023, № 764 від 26.04.2023, наявними у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі закривається у разі відсутності предмету спору.

Враховуючи сплату відповідачем заборгованості в сумі 65 000,00 грн. під час розгляду справи, відповідне грошове зобов`язання припинилося, а тому провадження у цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Також у зв`язку із простроченням зобов`язання за угодою про реструктуризацію, позивач просить стягнути з відповідача 5 % штрафу у сумі 3 250,00 грн., пеню у сумі 21 342,47 грн., інфляційні втрати у сумі 4 807,91 грн., 3 % річних у сумі 1 280,55 грн. за період з 26.11.2022 по 28.02.2023., що разом становить 30 680,93 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Також відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8 угоди сторонами погоджено що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним угоди у розмірі 5 % від суми непогашеної заборгованості за угодою.

Суд враховує, що надання послуг ЖБК "Домобудівник" з постачання теплової енергії у гарячій воді позивач здійснює для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання.

Так, відповідно до додатків до договору № 1540224 від 18.10.2018 постачання теплової енергії у гарячій воді здійснювалось на об`єкти відповідача (житлові будинки) за адресою: вул. Васильченка, 6 та вул. Новгородська, 11 у місті Києві.

Також з п. 10 додатку 2 до договору вбачається, що споживач (ЖБК "Домобудівник") щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію.

Отже, предметом договору № 1540224 від 18.10.2018 є постачання теплової енергії, як комунальної послуги, безпосередніми споживачами якої є мешканці будинку (населення) по вул. Васильченка, 6 та вул. Новгородська, 11 у місті Києві, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Водночас, слід зазначити, що підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-ІХ, встановлено, що з 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Суд враховує, що 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України.

Також враховано, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Отже, оскільки на час звернення позивача до суду та до 01.07.2023 діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також на даний час діє воєнний стан, введений з 24.02.2022 в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, та враховуючи норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", приписи яких забороняють нарахування та стягнення з населення (які є мешканцями ЖБК "Домобудівник") неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 5 % штрафу у сумі 3 250,00 грн., пені у сумі 21 342,47 грн., інфляційних втрат у сумі 4 807,91 грн., 3 % річних у сумі 1 280,55 грн. за період з 26.11.2022 по 28.02.2023 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, у позовних вимогах КП "Київтеплоенерго" про стягнення штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі відмови у позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 231, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівник" про стягнення 95 680,93 грн., в частині стягнення 65 000,00 грн. основного боргу закрити.

У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Домобудівник" в частині стягнення штрафу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 30 680,93 грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Борисенко І. І.