Рішення

від 24.07.2023 по справі 910/5159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2023Справа № 910/5159/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший віконний завод плюс», м. Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Глас», м. Київ

про стягнення 936 851,12 грн,

Представники:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший віконний завод плюс» (далі - ТзОВ «Перший віконний завод плюс»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Глас» (далі - ТзОВ «Севен Глас»/відповідач) про стягнення 936 851,12 грн, сплачених за недопоставлений товар.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.04.2023 позовну заяву ТзОВ «Перший віконний завод плюс» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

17.04.2023 до суду від ТзОВ «Перший віконний завод плюс» надійшла заява про усунення недоліків поданої позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.04.2023 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.05.2023.

22.05.2023 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.

22.05.2023 у підготовче засідання представники сторін не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта»: 0105494340964.

У зв`язку із неявкою у підготовче засідання представників сторін, суд відклав підготовче засідання на 26.06.2023.

26.06.2023 до канцелярії суду від позивача вдруге надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.

26.06.2023 у підготовче засідання представники сторін вдруге не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта»: 0105494534971.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.07.2023.

24.07.2023 представник ТзОВ «Перший віконний завод плюс» у судове засідання не з`явився, водночас, у клопотанні, яке надійшло до суду 24.07.2023, позивач просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його представника.

Представник ТзОВ «Севен Глас» у судове засідання втретє не з`явився, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта»: 0105494740563.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Севен Глас» виставило ТзОВ «Перший віконний завод плюс» на оплату рахунок №1576 від 28.12.2021 на суму 2 304 341,53 грн та №1581 від 29.12.2021 на суму 279 611,21 грн.

ТзОВ «Перший віконний завод плюс», у свою чергу, здійснило попередню оплату на користь ТзОВ «Севен Глас» на загальну суму 2 560 607,15 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3457 від 29.12.2021 на суму 1 604 341,53 грн, №3458 від 29.12.2021 на суму 192 998,90 грн, №3920 від 29.04.2022 на суму 63 266,72 грн, №4089 від 31.05.2022 на суму 700 000,00 грн.

У період з 04.04.2022 по 30.08.2022 відповідач частково здійснив поставку товару на загальну суму 1 623 756,03 грн, що підтверджується видатковими накладними: №401 від 04.04.2022 на суму 544 227,81 грн, №454 від 31.05.2022 на суму 34 864,29 грн, №580 від 08.07.2022 на суму 28 402,43 грн, №581 від 08.07.2022 на суму 204 582,72 грн, №582 від 08.07.2022 на суму 74 094,86 грн, №631 від 19.07.2022 на суму 300 476,19 грн, №632 від 19.07.2022 на суму 24 513,49 грн, №633 від 19.07.2022 на суму 9 926,30 грн, №634 від 19.07.2022 на суму 96 215,26 грн, №809 від 30.08.2022 на суму 105 085,81 грн, №811 від 30.08.2022 на суму 123 497,31 грн, №812 від 30.08.2022 на суму 38 084,65 грн, №813 від 30.08.2022 на суму 9 926,30 грн, №814 від 30.08.2022 на суму 29 858,61 грн, а також товарно-транспортними накладними та видатковими ордерами на товар, які містяться в матеріалах справи.

Отже, вартість непоставленого товару складає 936 851,12 грн.

20.10.2022 позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу за вих. №588, в якому просив надати інформацію щодо виконання замовлень ТзОВ «Перший віконний завод плюс» у повному обсязі.

11.11.2022 у зв`язку із непоставкою відповідачем товару, позивач звернувся до ТзОВ «Севен Глас» з претензією №1, в якій просив повернути сплачені кошти в сумі 936 851,12 грн.

ТзОВ «Севен Глас» отримало цю претензію18.11.2022, проте відповіді на неї не надало, кошти не повернуло.

Отже, ТзОВ «Перший віконний завод плюс» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Севен Глас» сплачених коштів у розмірі 936 851,12 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

В ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, судом встановлено, що між ТзОВ «Перший віконний завод плюс» та ТзОВ «Севен Глас» укладено договір поставки у спрощений спосіб, а саме, відповідач зобов`язався поставити товар позивачу, а останній, в свою чергу, зобов`язався його прийняти та оплатити.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, видаткові накладні, приймаючи до уваги часткову поставку товару відповідачем, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, судом вище встановлено, що між сторонами у спрощений спосіб укладено договір поставки, відповідно до якого позивач на підставі виставлених ТзОВ «Севен Глас» рахунків здійснив на користь останнього оплату на загальну суму 2 560 607,15 грн, проте відповідач поставив товар лише на суму 1 623 756,03 грн, відповідно вартість непоставленого товару складає 936 851,12 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що листом-вимогою за вих. №588 позивач просив відповідача надати інформацію щодо виконання взятих на себе зобов`язань з поставки товару у повному обсязі. Проте, ця вимога позивача залишена відповідачем без реагування.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 11.11.2022, в якій просив повернути сплачені кошти у розмірі 936 851,12 грн, проте ця претензія залишена відповідачем також без відповіді та задоволення.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання зобов`язання з поставки товару на суму 936 851,12 грн або повернення цих коштів позивачу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТзОВ «Перший віконний завод плюс» про стягнення сплачених коштів в сумі 936 851,12 грн, що має наслідком задоволення позову.

Згідно положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший віконний завод плюс» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Глас» (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139/2; ідентифікаційний код 43880398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший віконний завод плюс» (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Бельведерська, будинок 8/1; ідентифікаційний код 40837643) 936 851 (дев`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн 12 коп. - заборгованості та 14 052 (чотирнадцять тисяч п`ятдесят дві) грн 80 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено:27.07.2023.

Суддя В.В. Бондарчук