Рішення

від 27.07.2023 по справі 910/8265/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2023Справа № 910/8265/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу «Мостостроитель», м. Київ

про стягнення 18 623,28 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Мостостроитель» (далі - ЖБК «Мостостроитель»/відповідач) про стягнення 18 623,28 грн, у тому числі: 15 964,48 грн - заборгованості за спожиту теплову енергію, 353,80 грн - інфляційних втрат, 85,29 грн - 3% річних, 1 421,49 грн - пені та 798,22 грн - штрафу, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №311118 від 27.06.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.05.2023 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.06.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ЖБК «Мостостроитель» визнає заборгованість станом на 30.05.2023 в сумі 6 000,00 грн, при цьому зазначає, що причиною порушень зобов`язань зі своєчасної оплати за поставлену теплову енергію у гарячій воді є несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги окремими власниками квартир - членами кооперативу, що є їх кінцевими споживачами.

29.06.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка фактично за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, з огляду на те, що КП «Київтеплоенерго» просить суд стягнути з ЖБК «Мостостроитель» основний борг у розмірі 6 000,00 грн, 3% річних в сумі 85,29 грн, пеню у розмірі 1 421,49 грн, інфляційні втрати в сумі 353,80 грн та штраф у розмірі 798,22 грн, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості. При цьому, позивач просить суд витрати зі сплати судового збору повністю покласти на ЖБК «Мостостроитель».

Суд прийняв до розгляду заяву КП «Київтеплоенерго» про зменшення розміру позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Мостостроитель» (далі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №311118, відповідно до якого постачальник зобов`язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язався приймати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Згідно п. 2.2.1. договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

У відповідності до п. 2.3.1. договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 15.06.2019 (п. 4.1. договору).

Також, на виконання умов договору між сторонами підписані відповідні додатки.

Згідно п. 1 додатку 2, розрахунки зі споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 №700, за кожну відпущену Гігакалорію без урахування ПДВ.

У відповідності до п. 2 додатку 2, у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової приналежності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТМ ЦОК не пізніше 28 числа звітного місяця (п. 5 додатку 2).

Відповідно до п. 9 додатку 2, споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в РТМ ЦОК оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались обов`язки за договором щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, проте відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання з оплати за поставлену теплову енергії в гарячій воді не виконував, оплату здійснював з порушенням встановленого договором строку та не у повному обсязі, внаслідок чого станом на 20.10.2022 виникла заборгованість у розмірі 35 857,92 грн.

20.10.2022 між позивачем та відповідачем укладено угоду №Р-311118/2022/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 27.06.2018 №311118, відповідно до якої споживач визнає та підтверджує заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за договором від 27.06.2018 №311118 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.10.2022 загальною сумою 35 857,92 грн з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 2 угоди, споживач зобов`язався сплатити зазначену у п. 1 цієї угоди суму заборгованості протягом: жовтень 2022 - січень 2022 щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно із вищевказаним договором.

В п. 8 угоди сторони погодили, що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним угоди ГПЗ у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою ГПЗ.

Ця угода є невід`ємною частиною договору від 27.06.2018 №311118 на постачання теплової енергії у гарячій воді. Дана угода укладена у двох автентичних примірниках (по одному для кожної зі сторін), вступає в дію з дня підписання її сторонами, і діє до 31.01.2023.

У додатку №1 до цієї угоди сторони погодили графік погашення заборгованості.

Проте, відповідач в порушення умов цієї угоди заборгованість погасив не у повному обсязі та з порушенням графіку сплати заборгованості, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 6 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Позивач також зазначає, що у зв`язку із порушенням відповідачем графіку сплати заборгованості за угодою №Р-311118/2022/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 20.10.2022, остання на підставі п. 8 цієї угоди втратила чинність, а КП «Київтеплоенерго» набуло право стягнути з ЖБК «Мостостроитель» несплачену частину боргу в сумі 6 000,00 грн, пеню в сумі 1 421,49 грн, 3% річних у розмірі 85,29 грн, інфляційні втрати в сумі 353,80 грн та штраф у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою в сумі 798,22 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №311118 від 27.06.2018, відповідно до якого позивачем поставлено, а відповідачем прийнято теплову енергію у гарячій воді, що підтверджується матеріалами справи та не заперчеується ЖБК «Мостостроитель».

Разом із тим, ЖБК «Мостостроитель» оплату за поставлену теплову енергію у гарячій воді здійснювало з порушенням порядку, встановленого договором та не у повному обсязі, внаслідок чого станом на 20.10.2022 виникла заборгованість в розмірі 35 857,92 грн.

Судом також встановлено, що 20.10.2022 між сторонами укладено угоду №Р-311118/2022/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 27.06.2018 №311118, відповідно до якої споживач визнав та підтвердив заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за договором від 27.06.2018 №311118 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.10.2022 загальною сумою 35 857,92 грн з урахуванням ПДВ.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно п. 2 угоди, споживач зобов`язався сплатити зазначену у п. 1 цієї угоди суму заборгованості протягом: жовтень 2022 - січень 2022 щомісячними сплатами згідно з додатком 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором.

Проте, ЖБК «Мостостроитель» заборгованість погасило частково та з порушенням графіку сплати заборгованості, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 6 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основним обов`язком споживача теплової енергії є в тому числі додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення суми боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді в сумі 6 000,00 грн, відповідно ця вимога підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 421,49 грн, 3% річних у розмірі 85,29 грн, інфляційні втрати в сумі 353,80 грн та штраф у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою в сумі 798,22 грн, нараховані за період з 26.12.2022 по 28.02.2023 на суму боргу у розмірі 15 964,48 грн, яка існувала станом на день звернення КП «Київтеплоенерго» до суду з цим позовом.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, пунктом 3.3. договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Крім того, в п. 8 угоди сторони погодили, що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) угоди ГПЗ остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов`язується оплатити. Також споживач зобов`язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним угоди ГПЗ у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою ГПЗ.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок порушення ЖБК «Мостостроитель» графіку погашення заборгованості за угодою №Р-311118/2022/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 27.06.2018 №311118, КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги окрім суми основного боргу, також на стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу.

При цьому, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, і встановив, що при обчисленні інфляційних втрат КП «Київтеплоенерго» допустило арифметичну помилку.

Так, за розрахунком суду, обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 1 421,49 грн, 3% річних у розмірі 85,29 грн, інфляційних втрат у розмірі 240,36 грн та штрафу у розмірі 798,22 грн, що має наслідком часткове задоволення позову.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Мостостроитель» (03049, місто Київ, вулиця Курська, будинок 12-Б; ідентифікаційний код 21592985) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. - основного боргу, 1 421 (одну тисячу чотириста двадцять одну) грн 49 коп. - пені, 85 (вісімдесят п`ять) грн 29 коп. - 3% річних, 240 (двісті сорок) грн 36 коп. - інфляційних втрат, 798 (сімсот дев`яносто вісім) грн 22 коп. - штрафу та 2 667 (дві тисячі шістсот шістдесят сім) грн 65 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук