Рішення

від 27.07.2023 по справі 910/8334/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2023Справа № 910/8334/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлик», м. Київ

про стягнення 99 125,53 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (далі - ТзОВ «ЛТК Електрум»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлик» (далі - ТзОВ «Байлик»/відповідач) про стягнення 99 125,53 грн, у тому числі: 67 254,73 грн - основного боргу, 28 720,20 грн - збільшення суми неотриманого платежу та 3 150,60 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №504/09/22 від 02.09.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.05.2023 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був повідомлений про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта»: №0105494535676.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Байлик» звернулося до ТзОВ «ЛТК Електрум» із заявою-приєднання №504/09/22 до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з умовами цієї заяви-приєднання, початок постачання заплановано з 14.09.2022.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

У відповідності до положень п. 5.4. та п. 5.6. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України, розмір яких зазначається у додатку 2 до цього договору (п. 5.7. договору).

Пунктом 5.12. договору передбачено, що при закритті фактичного обсягу електричної енергії по розрахунковому місяцю пріоритетною інформацією є підтверджений обсяг електричної енергії відповідним оператором системи розподілу/передачі.

Відповідно до п. 5.15. договору постачальник зобов`язується до 12 (дванадцятого) числа включно, місяця наступного за розрахунковим, направити на електронну пошту споживача акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період.

Крім того, сторонами підписано комерційну пропозицію, яка є додатком 2 до договору.

В п. 2 комерційної пропозиції сторони погодили механізм визначення фактичної ціни на електричну енергію для споживача у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 4 комерційної пропозиції, графік оплати: І платіж - 100% від заявленого обсягу до 01 числа поточного місяця постачання.

Згідно п. 5 комерційної пропозиції, планові рахунки на оплату надаються споживачу до початку розрахункового періоду. Рахунок формується по ціні останнього закритого розрахункового періоду з урахуванням діючих тарифів Цпосл. (ціна послуг передачі мережами ОСП (НЕК «Укренерго»), внески на регулювання НКРЕКП). Оплата здійснюється у строк, визначений згідно пункту «Графік оплати» цієї комерційної пропозиції. Кінцевий розрахунок здійснюється впродовж 3 (трьох) банківських днів після відправки постачальником акту здачі-приймання електричної енергії на електронну адресу споживача. У разі відсутності оплати погодженим графіком впродовж 3 (трьох) банківських днів сума неотриманого платежу збільшується на 0,2% за кожен день прострочення.

Договір діє до 31.12.2022. Договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 день до дня його закінчення (п. 10 комерційної пропозиції).

Отже, у вересні та жовтні 2022 року відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 67 254,73 грн, що підтверджується актом здачі-приймання електричної енергії за вересень 2022 року на суму 44 310,62 грн та актом здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2022 року на суму 22 944,11 грн, які були направлені позивачем відповідачу за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc».

Проте, відповідач за спожиту електричну енергію у вересні та жовтні 2022 року не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 67 254,73 грн.

17.05.2022 ТзОВ «ЛТК Електрум» надіслало на адресу ТзОВ «Байлик» разом із супровідним листом акти здачі-приймання електричної енергії за вересень та жовтень 2022 року, а також акт звірки взаємних розрахунків.

Проте, відповідач підписані акти здачі-приймання електричної енергії за вересень і жовтень 2022 року та акт звірки взаємних розрахунків не повернув, заборгованість не погасив, при цьому, заперечень щодо обсягу та вартості поставленої електричної енергії також не надав.

Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати спожитої електричної енергії, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 67 254,73 грн, а також стягнути на підставі п. 5 комерційної пропозиції збільшення суми неотриманого платежу у розмірі 28 720,20 грн та інфляційні втрати в сумі 3 150,60 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За юридичним змістом укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

Так, відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Законом України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом встановлено, що на підставі заяви-приєднання № 504/09/22 від 02.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу, між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу.

Судом також встановлено, що у вересні та жовтні 2022 року відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 67 254,73 грн, що підтверджується актами здачі-приймання електричної енергії за вересень та жовтень 2022 року, які були направлені на адресу відповідача.

Проте, відповідач за спожиту електричну енергію не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 5.15. договору постачальник зобов`язується до 12 (дванадцятого) числа включно, місяця наступного за розрахунковим, направити на електронну пошту споживача акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період.

За змістом п. 4 комерційної пропозиції, графік оплати: І платіж - 100% від заявленого обсягу до 01 числа поточного місяця постачання.

Згідно п. 5 комерційної пропозиції, планові рахунки на оплату надаються споживачу до початку розрахункового періоду. Рахунок формується по ціні останнього закритого розрахункового періоду з урахуванням діючих тарифів Цпосл. (ціна послуг передачі мережами ОСП (НЕК «Укренерго»), внески на регулювання НКРЕКП). Оплата здійснюється у строк, визначений згідно пункту «Графік оплати» цієї комерційної пропозиції. Кінцевий розрахунок здійснюється впродовж 3 (трьох) банківських днів після відправки постачальником акту здачі-приймання електричної енергії на електронну адресу споживача. У разі відсутності оплати погодженим графіком впродовж 3 (трьох) банківських днів сума неотриманого платежу збільшується на 0,2% за кожен день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc» відповідачу акт здачі-приймання електричної енергії за вересень 2022 року на суму 44 310,62 грн та акт здачі-приймання електричної енергії за жовтень 2022 року на суму 22 944,11 грн, які були отримані ТзОВ «Байлик».

Крім того, обсяги спожитої відповідачем електричної енергії підтверджується листом АТ «Харківобленерго» за вих. № 56к-01/04-1168 від 27.03.2023 і додатком до нього.

Проте, як встановлено судом вище, ТзОВ «Байлик» за спожиту електричну енергію у вересні та жовтні 2022 року не розрахувалося.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви ТзОВ «ЛТК Електрум» про стягнення з ТзОВ «Байлик» заборгованості за спожиту електричну енергію у вересні та жовтні 2022 році в сумі 67 254,73 грн, що має наслідком задоволення цієї вимоги.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням ТзОВ «Байлик» своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлену електричну енергію, позивач просить суд стягнути суму неотриманого платежу у розмірі 28 720,20 грн та інфляційні втрати в сумі 3 150,60 грн.

Як зазначено судом вище, в п. 5 комерційної пропозиції сторони погодили, що планові рахунки на оплату надаються споживачу до початку розрахункового періоду. Рахунок формується по ціні останнього закритого розрахункового періоду з урахуванням діючих тарифів Цпосл. (ціна послуг передачі мережами ОСП (НЕК «Укренерго»), внески на регулювання НКРЕКП). Оплата здійснюється у строк, визначений згідно пункту «Графік оплати» цієї комерційної пропозиції. Кінцевий розрахунок здійснюється впродовж 3 (трьох) банківських днів після відправки постачальником акту здачі-приймання електричної енергії на електронну адресу споживача. У разі відсутності оплати погодженим графіком впродовж 3 (трьох) банківських днів сума неотриманого платежу збільшується на 0,2% за кожен день прострочення.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п. 5.7. договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України, розмір яких зазначається у додатку 2 до цього договору.

Отже, суд перевірив надані позивачем розрахунки суми неотриманого платежу та інфляційних втрат, та встановив що їх здійснено позивачем арифметично вірно, що має наслідком також задоволення цих вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимоги ТзОВ «ЛТК Електрум» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: договір про надання правничої (правової) допомоги № АП-10.22-34-01 від 05.10.2022, укладений між ТзОВ «ЛТК Електрум» та Адвокатським об`єднанням «АСТЕЕЛЕКС», додаток №7 від 19.05.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги № АП-10.22-34-01, довідку АТ «Державний ощадний банк України» за вих. № 100.04/0123-05/301 від 24.05.2023.

Так, згідно з умовами додатку № 7 до договору про надання правничої (правової) допомоги № АП-10.22-34-01, розмір гонорару (вартість послуг) складає 12 000,00 грн, який сплачується в 2 етапи: 1) протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього додатку у розмірі 8 400,00 грн; 2) решта суми сплачується до розгляду судом справи по суті.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що на підтвердження фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу ТзОВ «ЛТК Електрум» надало суду довідку АТ «Державний ощадний банк України» про те, що 22.05.2023 на рахунок Адвокатського об`єднання «АСТЕЕЛЕКС» здійснено перерахування коштів в сумі 8 400,00 грн з призначенням платежу: оплата за адвокатські послуги згідно рахунку №25 від 19.05.2023 без ПДВ (1 етап оплати), водночас, позивачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення оплати решти суми, яка підлягає сплаті на користь Адвокатського об`єднання «АСТЕЕЛЕКС» в сумі 3 600,00 грн до розгляду справи по суті (2 етап оплати).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 400,00 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Байлик» (02232, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 68, офіс 233; ідентифікаційний код 42392068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТК Електрум» (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 8; ідентифікаційний код 37780084) 67 254 (шістдесят сім тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн 73 коп. - заборгованості, 28 720 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять) грн 20 коп. - збільшення суми неотриманого платежу, 3 150 (три тисячі сто п`ятдесят) грн 60 коп. - інфляційних втрат, 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук