Рішення

від 20.07.2023 по справі 911/2993/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2993/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д. розглянувши в судовому засіданні

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» б/н від 19.05.2023 (вх. № суду 9846/23 від 19.05.2023) про вирішення питання про судові витрати

у справі № 911/2993/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

про визнання недійсним акту

Учасники судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Безштанько В.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Полісся» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні мережі» про визнання недійсним акту.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2021 відкрито провадження у справі № 911/2993/21 та розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; зобов`язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив. Ухвалою суду від 25.10.2021 судом вирішено призначити підготовче засідання на 18.11.2021.

17.05.2023 Господарським судом Київської області в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 911/2993/21, яким позовні вимоги задоволено повністю; визнано незаконним та скасовано рішення засідання комісії Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» по розгляду Акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Полісся» № К042112 від 21.01.2020 року, оформленого протоколом № 254 від 04.03.2020; стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ТОВ «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» 2 270,00 грн судового збору.

19.05.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 19.05.2023 (вх. № суду 9846/23 від 19.05.2023) про вирішення питання про судові витрати, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи, та витрати на проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі № 911/2993/21 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 07.06.2023 та зобов`язано ТОВ «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» привести заяву про вирішення питання про судові витрати у відповідність до вимог ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, надати до суду докази належного повідомлення відповідача по справі про розгляд заяви та обґрунтувати суму стягнення та зазначити точну суму стягнення.

З метою повідомлення сторін про дату та час проведення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, судом було направлено ухвалу суду від 25.05.2023 на електронні адреси сторін.

01.06.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2023.

07.06.2023 в судове засідання представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання для вирішення питання про судові витрати були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 07.06.2023, у зв`язку із неявкою представників сторін, відкладено судове засідання на 21.06.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 07.06.2023 та направлено останню на електронні адреси сторін.

16.06.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло заперечення проти заяви про вирішення питання про судові витрати, в якій відповідач вважає, що заява позивача про вирішення питання про судові витрати є необґрунтованою, а витрати на професійну правничу допомогу недоведеними, у зв`язку із чим просить суд у задоволенні заяви про вирішення питання про судові витрати у справі № 911/2993/21 відмовити повністю.

16.06.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату та прохання не слухати справу без участі представника позивача.

21.06.2023 в судове засідання прибув представник відповідача та надав усні пояснення щодо заяви; представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про відкладення від 16.06.2023.

Ухвалою суду від 21.06.2023 суд, враховуючи неявку представника позивача та зміст заяви останнього від 16.06.2023, вирішив відкласти розгляд заяви про вирішення питання про судові витрати на 20.07.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення позивача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу-повідомлення від 21.06.2023 та направлено останню на електронну адресу позивача.

20.07.2023 в судове засідання прибув представник відповідача та надав усні пояснення по суті заяви, відповідно до яких проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення заперечував в повному обсязі; представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Незважаючи на неявку представника позивача, суд дійшов висновку щодо можливості вирішення питання про судові витрати в судовому засіданні 20.07.2023.

В судовому засіданні 20.07.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи і матеріали, заслухавши усні пояснення представника відповідача, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

19.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою б/н від 19.05.2023 (вх. № суду 9846/23 від 19.05.2023) про вирішення питання про судові витрати.

За приписами ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Київської області оголошено 17.05.2023 і представник позивача був присутній в судовому засіданні 17.05.2023, останнім терміном для подачі доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу є 22.05.2023.

Отже, враховуючи кінцевий термін для подачі доказів понесення витрат на правничу допомогу, господарський суд приходить до висновку, що позивачем не пропущений строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У ст. 244 вказаного нормативно-правового акту зазначено, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частинами 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем долучено до матеріалів справи копії:

- Договору про надання правової допомоги № б/н від 07.10.2021;

- Акта приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1 від 18.05.2023 р. на суму 167 000,00 грн згідно договору про надання правової допомоги б/н від 07.10.2021 р.;

- Детального розрахунку судових витрат № б/н від 01.06.2023, понесених позивачем на професійну правничу допомогу задля захисту своїх законних прав та інтересів у справі № 911/2993/21 на суму 167 000,00 грн.

Слід зазначити, що ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 911/2993/21, судом встановлено наступне.

07.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» (далі клієнт) та ОСОБА_1 (далі виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № б/н (далі договір), за змістом п. 1.1 якого клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги, одержання якої потребує клієнт в процесі здійснення господарської діяльності, зокрема, у такому вигляді:

Представництво інтересів клієнта у відносинах з органами державної влади та управління, іншими юридичними та фізичними особами (участь у переговорах, слідчих діях, перевірках тощо) по визнанню незаконним та скасування рішення засідання комісії Приватного акціонерного товариства «КИЇВОБЛЕНЕРГО» по розгляду акта № К042112 від 21.10.2020 р., оформленого протоколом № 254 від 04 березня 2020 року про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» та ін. (підп. 1.1.1 договору);

Представництво інтересів клієнта при вирішенні спорів у судах всіх юрисдикцій та інстанцій, третейському суді по оскарженню рішення засідання комісії Приватного акціонерного товариства «КИЇВОБЛЕНЕРГО» по розгляду акта № К042112 від 21.10.2020 р., оформленого протоколом № 254 від 04 березня 2020 року та інших документів (протоколу комісії, тощо) (підп. 1.1.2 договору);

Узагальнення і аналіз результатів розгляду претензій, результатів перевірок, судових справ, практики діяльності клієнта у правовій сфері (підп. 1.1.3 договору);

Інші види правової допомоги з метою виконання доручення клієнта (підп. 1.1.4 договору).

Згідно з підпунктом 2.2.3 договору, клієнт зобов`язаний сплатити гонорар за надані правові послуги в розмірах та порядку, визначених п. 4 договору.

Відповідно до п. 4.1 договору, за послуги, надані виконавцем згідно цього договору, клієнт сплачує гонорар у розмірі визначеному між сторонами та виставленому рахунку виконавця.

Клієнт компенсує виконавцю суму фактичних витрат, пов`язаних з виконанням обов`язків за цим договором, зокрема, витрати на нотаріальне посвідчення документів, оплату державного мита, експертизи, послуги перекладача, витрати по легалізації документів, телефонні переговори та кур`єрські послуги, відправці поштової кореспонденції, ксерокопіювання, а також інші витрати, підтверджені відповідними документами (п. 4.2 договору).

За змістом 4.3 договору, клієнт сплачує гонорар за даним договором у сумі, встановленій в рахунках виконавця протягом 5 банківських днів, а платежі за представницькі дії протягом семи банківських днів з початку календарного місяця.

Відповідно до п. 4.4 договору, компенсація фактичних витрат здійснюється клієнтом на підставі відповідних документів (рахунків, квитанцій, запитів) або наданого виконавцем звіту про витрачання коштів та доданих документів, які підтверджують суми цих витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2023, за наслідками надання клієнту професійної правничої допомоги у судовій справі № 911/2993/21, між Усенко М.М. та клієнтом ТОВ «Компанія «Полісся», було підписано акт № 1 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) згідно договору про надання правової допомоги б/н від 07.10.2021 р.

Відповідно до змісту акта № 1, виконавець надав послуги з правової допомоги в наступному обсязі:

1. Юридична консультація клієнта у господарській справі та ознайомлення з матеріалами справи 6 годин.

2. Підготовлено та узгоджено з клієнтом докази, узгоджено їх подання до суду 8 годин.

3. Ведення переговорів виконавцем з представником позивача, підготовлено пакет документів та позов, який надіслано всім учасникам справи, в тому числі до суду 10 годин.

4. Підготовлено відповідь на відзив на позовну заяву 4 години.

5. Підготовка та подання адвокатських запитів в кількості 11 штук 5 годин.

6. Підготовка та подання клопотань та доказів по справі, в тому числі щодо проведення судової експертизи у справі, питань експерту по його висновку та пояснень по експертизі 18 годин.

7. Здійснено представництво клієнта виконавцем в суді першої інстанції 12 годин.

Сума виконаних робіт складає: 167 000,00 (сто шістдесят сім тисяч) грн в цілому за ведення справи в суді першої інстанції. Усього: 167 000,00 грн.

Враховуючи викладене, ухвалою Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі № 911/2993/21 було зобов`язано ТОВ «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» обґрунтувати суму стягнення та зазначити точну суму стягнення.

На виконання вимог ухвали суду від 25.05.2023, позивач подав до суду детальний розрахунок судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу задля захисту своїх законних прав та інтересів у справі № 911/2993/21 від 01.06.2023.

Відповідно до детального розрахунку судових витрат від 01.06.2023 представником позивача в межах розгляду справи № 911/2993/21 було надано наступну правничу допомогу:

1. Консультування позивача, аналіз та вивчення судової практики 6 годин 8 000,00 грн;

2. Виїзд на об`єкт позивача, де було складено акт про порушення щодо з`ясування всіх обставин справи 2 години 6 000,00 грн;

3. Збір доказів для підготовки позовної заяви, друк та ксерокопіювання матеріалів 10 годин 16 000,00 грн;

4. Підготовка відповіді на відзив на позовну заяву 8 годин 14 000,00 грн;

5. Підготовка заяв та клопотань щодо проведення судової експертизи, питань до експерта, пояснень на відповіді експерта, заяви до суду та до відповідача щодо проведення експертизи 18 годин 24 000,00 грн;

6. Підготовка та подання до відповідача 11 (одинадцять) адвокатських запитів щодо складання акта про порушення та з інших питань 11 годин 22 000,00 грн;

7. Аналіз та підготовка додаткових пояснень та судових дебатів у справі на підставі отриманої інформації від відповідача та в ході слухання справи в суді 8 годин 15 000,00 грн.

8. Участь в судових засіданнях в суді першої інстанції у справі 18 годин 54 000,00 грн;

9. Ознайомлення з матеріалами справи 4 години 8 000,00 грн.

Всього 167 000,00 грн.

Судом враховано, що ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так 16.06.2023 на електронну адресу суду від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшло заперечення проти заяви про вирішення питання про судові витрати. Відповідно до поданого заперечення відповідач зазначає, що подана позивачем заява про вирішення питання про судові витрати є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

На переконання відповідача, подання позивачем позову не є тією необхідною та неминучою мірою обрання способу захисту, оскільки сам по собі Акт про порушення та винесення рішення за результатами його розгляду не породжує для позивача негативних наслідків у вигляді припинення постачання електричної енергії відповідно, на думку відповідача, права позивача в даному випадку не порушуються.

Крім того, на думку відповідача, надані позивачем документи для підтвердження понесених витрат на правову допомогу не є належними доказами понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 167 000,00 грн та не дають можливість, на думку відповідача, встановити факт надання вказаних послуг та правомірність здійсненого розрахунку.

Відповідач також наголошує на тому, що надані акт приймання-передачі (виконання робіт) від 18.05.2023 року та детальний розрахунок судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу задля захисту своїх законних прав та інтересів у справі № 911/2993/21 містять між собою невідповідності щодо обсягу наданих послуг та їх вартості.

З урахуванням зазначеного, відповідач переконаний, що надані позивачем документи на підтвердження судових витрат, в тому числі і витрат на правничу допомогу, не можуть підтверджувати фактичне понесення позивачем вказаних витрат та не дають можливості встановити фактичний обсяг наданих послуг та вартість понесених витрат. У зв`язку із цим відповідач просить суд у задоволенні заяви про вирішення питання про судові витрати у справі № 911/2993/21 відмовити повністю.

Судом встановлено, що у запереченні ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» проти заяви про вирішення питання про судові витрати клопотання про зменшення адвокатських витрат відповідачем не заявлено.

Як вже було зазначено вище, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

В питанні надання доказів судом приймається до уваги позиція Верховного Суду у справі № 922/2604/20 від 20.07.2021, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України визначено, що письмові докази є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Дослідивши вищезазначені документи, які позивач надав для підтвердження понесених адвокатських витрат, судом встановлено низку невідповідностей між витраченим часом та послугами, зазначеними в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1 від 18.05.2023 р. та в детальному розрахунку судових витрат № б/н від 01.06.2023, понесених позивачем на професійну правничу допомогу задля захисту своїх законних прав та інтересів у справі № 911/2993/21.

Так судом встановлено, що в пункті 2 детального розрахунку від 01.06.2023 зазначено про такий вид послуги як виїзд на об`єкт позивача, де було складено акт про порушення щодо з`ясування обставин справи 2 години 6 000,00 грн, проте акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1 від 18.05.2023 названої послуги не містить.

В пункті 2 акта приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1 від 18.05.2023 зазначено про надання позивачу послуги з підготовлення та узгодження з клієнтом доказів, узгоджено їх для подання до суду 8 годин, у той час як в п. 3 детального розрахунку від 01.06.2023 зазначено, що збір доказів для підготовки позовної заяви, друк та ксерокопіювання матеріалів 10 годин 16 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 акта № 1 від 18.05.2023, виконавцем підготовлено відповідь на відзив на позовну заяву 4 години. Проте згідно з п. 4 детального розрахунку від 01.06.2023 виконавцем на аналогічну послугу витрачено 8 годин вартістю 14 000,00 грн.

Згідно з п. 5 акта № 1 від 18.05.2023, виконавцем підготовлено та подано адвокатські запити в кількості 11 штук 5 годин. Водночас, відповідно до п. 6 детального розрахунку від 01.06.2023, виконавцем витрачено на підготовку та подання до відповідача 11 адвокатських запитів щодо складання акта про порушення та інших питань 11 годин на суму 22 000,00 грн.

Послуги, зазначені в п. 7 детального розрахунку від 01.06.2023, а саме: аналіз та підготовка додаткових пояснень та судових дебатів у справі на підставі отриманої інформації від відповідача та в ході слухання справи в суді 8 годин вартістю 15 000,00 грн, не передбачені актом № 1 від 18.05.2023.

Крім того, відповідно до п. 8 акта № 1 від 18.05.2023, адвокатом витрачено 12 годин на представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, у той час як відповідно до п. 8 детального розрахунку від 01.06.2023 адвокатом витрачено 18 годин на участь в судових засідання в суді першої інстанції. Проте, матеріалами справи не підтверджується зазначена кількість витраченого адвокатом часу на участь в судових засіданнях.

Таким чином, дослідивши наданий позивачем акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 1 від 18.05.2023 р. та детальний розрахунок судових витрат № б/н від 01.06.2023, понесених позивачем на професійну правничу допомогу задля захисту своїх законних прав та інтересів у справі № 911/2993/21, суд зазначає, що з поданих позивачем доказів не вбачається за можливе встановити точний перелік наданих адвокатом позивачу послуг, кількість витраченого адвокатом часу в межах розгляду справи № 911/2993/21 в суді першої інстанції, а також вартість однієї години наданих адвокатом юридичних послуг та, як наслідок, суд позбавлений можливості здійснити власний розрахунок наданих позивачу адвокатських послуг.

При цьому, як було зазначено судом вище та передбачено в п. 4.1 договору про надання правової допомоги № б/н від 07.10.2021, що за послуги, надані виконавцем згідно цього договору, клієнт сплачує гонорар у розмірі визначеному між сторонами та виставленому рахунку виконавця.

Відповідно до п. 4.4 договору, компенсація фактичних витрат здійснюється клієнтом на підставі відповідних документів (рахунків, квитанцій, запитів) або наданого виконавцем звіту про витрачання коштів та доданих документів, які підтверджують суми цих витрат.

Проте ні виставленого позивачу рахунку на суму 167 000,00 грн, ні відповідних звітів, які підтверджують надані виконавцем послуги на суму 167 000,00 грн, позивачем до матеріалів справи не долучено.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.

З урахування вищенаведеного, суд не погоджується з тим, що витрати на оплату правничої допомоги, понесені позивачем, в даному випадку мають повністю покладатись на відповідача, оскільки розмір таких витрат не є співмірним із складністю справи, розумним, дійсно необхідним, неминучим та пропорційним предмету спору.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, враховуючи відповідні обставини, суперечність частини наданих у підтвердження витрат доказів, виходячи з критерію розумності відповідних витрат, а також їх реальності, дійсної необхідності та неминучості саме у відповідній справі, враховуючи обсяг наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи № 911/2993/21, господарський суд вважає, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений та підлягає до стягнення з відповідача в сумі 10 000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на проведення судової експертизи в сумі 39 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на проведення судової експертизи позивачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення № 1215 від 23.05.2022 на суму 39 000,00 грн із призначенням платежу: за судово-технічну експертизу відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 20.01.2022 по справі № 911/2993/21 без ПДВ.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Так ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2022 у справі № 911/2993/21 витрати по проведенню експертизи було покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Полісся».

Крім того, 15.11.2022 на адресу суду від ТОВ «Нісе-Експертиза» надійшов висновок судової електротехнічної експертизи № 023 від 10.11.2022 р. Разом із висновком від експертної установи до суду надійшов також акт надання послуг № 19 від 10.11.2022 за наслідками проведення судово-технічної експертизи на суму 39 000,00 грн (том 1, а.с. 117)

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вже вказувалось судом вище, 17.05.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким позовні вимоги було задоволено повністю.

Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 129 Господарського суду Київської області, а також враховуючи, що позивачем здійснено оплату судової експертизи на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2022, господарський суд дійшов висновку, що фактично понесені позивачем витрати на оплату судової експертизи були необхідними та неминучими, у зв`язку із чим витрати позивача на проведення судової експертизи в сумі 39 000,00 грн судом покладаються на відповідача.

Керуючись приписами ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» б/н від 19.05.2023 (вх. № суду 9846/23 від 19.05.2023) про вирішення питання про судові витрати задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (місцезнаходження: вул. Стеценка, 1-А, м. Київ, 04136; код ЄДРПОУ 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» (місцезнаходження: вул. 9 Січня, с. Тарасівка, Броварський район, Київська обл., 077441; код ЄДРПОУ 24217371) 10 000,00 грн адвокатських витрат та 39 000,00 грн витрат на проведення судової експертизи.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПОЛІССЯ» б/н від 19.05.2023 (вх. № суду 9846/23 від 19.05.2023) про вирішення питання про судові витрати відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 27.07.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко