Рішення

від 20.07.2023 по справі 914/1420/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 Справа № 914/1420/23

За позовною заявою: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МС Імперіал, м.Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, м.Львів

про: стягнення 331569,49грн заборгованості згідно договору оренди землі № Л-2506 від 22.05.2017, 34936,22 грн. інфляційних втрат, 6585,27 грн 3% річних та 28858,61 грн пені

Суддя У.І. Ділай

Секретар Ю.І.Кохановська

За участі представників:

Від позивача: О.В.Шаповал - представник

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Н.М.Хомин - представник

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023, справу №914/1420/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 08.05.2023 позов залишено без руху.

12.05.2023 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 17.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.06.2023.

Ухвалою від 13.06.2023 відкладено підготовче провадження на 04.07.2023.

Ухвалою від 04.07.2023 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2023.

20.07.2023 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, які не містять підпису повноважного представника.

Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2023 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 20.07.2023 повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 20.07.2023 усно підтримав позов.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

27 квітня 2017 року Львівською міською радою прийнято ухвалу №1961 «Про затвердження ТзОВ «МС Імперіал» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Б. Хмельницького, 230- а». 22 травня 2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 22.05.2017 за № Л-2506. Відповідно до п.1 та п.2 договору оренди землі орендодавець - Львівська міська рада надає, а орендар - ТзОВ «МС Імперіал» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,8850 га (у тому числі під капітальною забудовою - 0,4649 га, під прибудинковою територією - 1,4201 га (у тому числі площею 0,4548 га у межах червоних ліній), кадастровий 4610137200:08:007:0068 на вул. Б. Хмельницького, 230-а у м. Львові для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. На земельній ділянці розміщені склади, кам`яні житлові будівлі та трансформаторна підстанція.

Згідно із п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 339 986 грн. 50 коп.

Договір укладено на 10 (десять) років терміном до 27 квітня 2027 року (п.8 договору).

Відповідно до п. 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 280 199 грн 60 коп. в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору оренди землі).

Оренда плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 11 Договору оренди землі).

Пунктом 28 Договору оренди землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 Договору оренди землі).

За твердженням позивача відповідач не виконує умови договору оренди землі, які стосуються оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість та порушується право територіальної громади на своєчасне надходження коштів до міського бюджету.

Відповідно до долученого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за період 01.12.2021 - 31.01.2023 становить 331569,49грн.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав взятих зобов`язань за спірним договором. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 331569,49грн основного боргу.

Крім того, в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 34936,22грн інфляційних втрат, 6585,27грн 3% річних, а також, керуючись п. 14 договору, 28858,61грн пені.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір оренди землі від 22.05.2017 № Л-2506, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Спірний договір містить всі істотні вимоги передбачені чинним законодавством. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

У п. 28 договору сторони погодили, що позивач має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Укладений між сторонами договір оренди є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право Львівської міської ради як орендодавця отримати орендну плату та обов`язок ТзОВ «МС Імперіал» як орендаря сплатити цю плату у визначені договором розмірі та строки.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі, договір укладено на 10 років терміном до 27 квітня 2027 року.

Позивач свої зобов`язання щодо передачі в оренду земельної ділянки за спірним договором виконав повністю, однак спір виник внаслідок невиконання відповідачем взятих зобов`язань щодо оплати орендних платежів за період з 01.12.2021 до 31.01.2023.

Відповідач про дійсність користування орендованим майном та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати заборгованості за оренду майна у розмірі 331569,49грн за період з 01.12.2021 до 31.01.2023.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що вимогу про стягнення з відповідача 34936,22грн інфляційних втрат за період з 31.01.2021 до 31.03.2023 та 6585,27грн 3% річних за період з 31.01.2021 до 31.03.2023 слід задоволити.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 28858,61грн пені за період з 31.05.2022 до 31.03.2023 суд зазначає наступне.

Пунктом 14 договору оренди землі передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строків визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення (залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою) несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми, відповідно до положень п. 14 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми пені, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 28858,61грн пені слід задоволити.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МС Імперіал (79005, м.Львів, пр.Шевченка, 7, ідентифікаційний код 39087340) на користь Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) 331569,49грн основного боргу, 34936,22 грн інфляційних втрат, 6585,27 грн 3% річних, 28858,61 грн пені та 6029,24грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 27.07.2023.

Суддя Ділай У.І.