Рішення

від 27.07.2023 по справі 916/2303/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2303/23

Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом: Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (пров.Євгена Гуцала,3, Київ, 01011) до відповідача: Мале приватне підприємство "СВАРОГ" (пров.Десантний,22, Олександрівка, Комінтернівський район, Одеська область, 67513) про стягнення 6174,01 грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Малого приватного підприємства "СВАРОГ" 6174,01 грн. заборгованості за отримані послуги телефонного зв`язку за період з 21.07.2021 по 21.04.2022.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2303/23, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

З матереріалів справи вбаається, що позивач прийняв на себе зобов`язання по наданню МПП «СВАРОГ» (надалі - Відповідач, Абонент) платних послуг телефонного зв`язку за номерною телефонною лінією: НОМЕР_1 (назва тарифного плану «Номерна телефона лінія (Телефонна лінія ЮЛ)), а також послуги з широкосмугового доступу до мережі Інтернет та передача даних (назва тарифного плану - Оптика в офис, 10 МВ/sec / up to 15Mbs 01.11.15 / up to 30Mbs 01.04.16/ up 50M 01.03.18).

Послуги телефонії Відповідач сплачував згідно тарифного плану Номерна телефонна лінія (Телефонна лінія ЮЛ), який затверджений Наказом ПрАТ «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» від 01.02.2021р. №10/04-03 та розмір якого з 01.03.2021 року щомісячно складав 145,83 грн. без ПДВ, 175,00 з ПДВ, а з 01.07.2021р. вартість послуги була змінена та складала 183,33 грн. без ПДВ, 220,00 з ПДВ, відповідно до Наказу ПрАТ «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» від 01.07.2021р. №52/04-03. Наказом ПрАТ «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ» від 01.12.2019р. №69/04-03. Встановлена вартість плати за використання ІР- шлюза у розмірі 0.83 грн. без ПДВ (1 грн. з ПДВ).

Загальна вартість тарифного плану Телефонна лінія ЮЛ включає:

-абонентську плату згідно Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, та надання на кожну телефонну лінію: 10 000 нетарифікованих секунд (167 хвилин), що надаються у межах Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги;

-плати за використання ІР-шлюза;

-додатковий пакет нетарифікованих секунд місцевих дзвінків (в обсязі вказаному в таблиці).

Також Відповідач щомісяця оплачував послуги Інтернет та передачі даних у розмірі 679,17 грн. без ПДВ грн., яка складалась з:

-абонентської плати за широкополосний доступ в Інтернет - тарифний план «Оптика в офіс, 10 МВ/sec / up to 15Mbs 01.11.15 / up to 30Mbs 01.04.16/ up 50M 01.03.18» y розмірі 608,33 грн без ПДВ (730,00 грн з ПДВ),

-абонентської плати за надання статичної ІР адреси вартістю 70,83 грн без ПДВ (85,00 грн. з ПДВ).

Вартість послуг Інтернет та передачі даних затверджена Наказом ПрАТ «ФАРЛЕП- ІНВЕСТ» від 19.01.2021р. №6/1-04-03.

Позивач вказує, що лише до червня 2021p. (включно) відповідач оплачував виставлені позивачем рахунки за надані електронні комунікаційні послуги, але починаючи з липня 2021 року по листопад 2021 року відповідач припинив оплати за отримані послуги в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 6 174,01 грн.

Як зазначає позивач, 31 серпня 2022 року на адресу Відповідача направлялася претензія з вимогою сплатити суму боргу у добровільному порядку, однак відповіді Позивач не отримав, борг Відповідачем до цього часу не сплачений, тому ПрАТ «ФАРЛЕП- ІНВЕСТ» вимушене звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з наступних підстав.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем електронних комунікаційних послуг підтверджується відповідними рахунками-актами Позивача та платіжними інструкціями відповідача, а саме: №52 від 29.06.2021р. на суму 4 846,00 грн., №13 від 19.03.2021р. на суму 810,00 грн. Крім того, в призначенні платежу відповідач зазначив свій особистий рахунок 877040, предмет оплати - «за послуги зв`язку» та посилання на рахунок на підставі якого здійснювалася оплата.

В додатках до рахунках-актах, які додані до позовної заяви зазначається деталізація дзвінків, яка містить наступні відомості: телефонний номер відповідача, наданий йому в користування; дані про вихідні дзвінки із зазначенням дати, часу, тривалості розмови.

Також сторонами було погоджено спосіб доставки рахунків на оплату отриманих відповідачем телекомунікаційних послуг. В даних особовому рахунку відповідача № НОМЕР_2 в автоматизованій системі тарифікації часу та з`єднань «Оніма» зазначено, що рахунки надсилалися за допомогою програми M.E.Doc. Крім того, на сайті www.veaa.ua, у вкладці «Особистий кабінет» у кожного Абонента наявна можливість переглянути фінансовий стан особистого рахунку, сформувати рахунок та сплатити заборгованість. Факт отримання Відповідачем вказаним шляхом рахунків-актів підтверджується здійсненими Відповідачем часткової оплати послуг, а саме оплачені рахунки-акти №0221877040 від 28.02.2021р. та №05218770410 від 31.05.2021р.

Плата за послуги місцевого телефонного зв`язку вноситься абонентом відповідно до пунктів 70-72 цих Правил.

У разі неотримання рахунка (квитанції) до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунка (квитанції) абонент має право звернутися до служби розрахунків оператора телекомунікацій для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок (квитанцію).

Отже, Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати виставлених позивачем рахунков за надані електронні комунікаційні послуги

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси Приватного акціонерного товариство "Фарлеп-Інвест", позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6 174 грн. 01 коп., яка виникла за період з 21.07.2021 року по 21.04.2022 року. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 104 Закону України "Про електронні комунікації", Постачальники електронних комунікаційних послуг та кінцеві користувачі послуг повинні дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг,затверджених Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

Частиною 3 ст. 104 Закону України "Про електронні комунікації" зазначено, що умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є: 1)укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; 2)оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.

Відповідно до п. 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету міністрів України №295 від 11.04.2012 р. (далі- Правил), розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору. У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Відповідно до п.116 Правил, розрахунковим періодом для оплати загальнодоступних послуг є поточний календарний місяць.

Згідно зі ч. 2 ст. 106 Закону України «Про електронні комунікації», розрахунки за електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання електронних комунікаційних послуг між постачальником електронних комунікаційних послуг та споживачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України, угода, для якої законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, судом встановлено факт надання позивачем та отримання відповідачем електронних комунікаційних послуг підтверджується відповідними рахунками-актами Позивача та платіжними інструкціями відповідача, а саме: №52 від 29.06.2021р. на суму 4 846,00 грн., №13 від 19.03.2021р. на суму 810,00 грн. Крім того, в призначенні платежу відповідач зазначив свій особистий рахунок 877040, предмет оплати - «за послуги зв`язку» та посилання на рахунок на підставі якого здійснювалася оплата.

Отже, заборгованості відповідача за отримані послуги телефонного зв`язку за період з 21.07.2021 по 21.04.2022. складає 6174,01 грн. , у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "СВАРОГ" (пров. Десантний, 22, лександрівка, Комінтернівський район, Одеська область, 67513, код 31656997) на користь Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (пров.Євгена Гуцала,3, Київ, 01011, код ЄДРПОУ 19199961) заборгованість за отримані послуги телефонного зв`язку за період з 21.07.2021 по 21.04.2022 в розмірі 6174,01 грн та 2684 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 27 липня 2023 р.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов