Ухвала

від 27.07.2023 по справі 523/4381/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4381/23

Провадження №2/523/2720/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Кисельова В.К.

за участю секретаря Дзюба Г.І.

за участю представника відповідачів адвоката Доніної Л.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримська-74», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування пунктів Статуту, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримська-74», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування пунктів Статуту.

В позовних вимогах позивачка просить визнати недійсними та скасувати Пункти 17., 17.1., 15.2, 15.5., 19.5. Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримська-74», положення протоколу ОСББ «К.римська-74» від 10 січня 2023 року про затвердження Статуту ОСББ «Кримська-74» у цій частині щодо затвердження Пунктів 17.,-17.1., 15.2, 15.5., 19.5. Статуту ОСББ «Кримська-74», не відповідаючих частині. 2 статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частині 3 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», якими передбачено, то загальні збори скликаються і проводяться ініціативною групою з не менш як трьох співвласників, та частині 9 'етапі 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», як про це викладено у позовній заяві.

В процесі розгляду справи представником відповідача було подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами підвідомчі саме господарському суду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, відповідно до поданого клопотання просив розглянути клопотання без його участі та не заперечував щодо його задоволення.

Суд, звертаючи увагу на зміст позовних вимог, вважає за необхідне врахувати норми процесуального права та висновки Верховного Суду, і дослідивши питання юрисдикційності спору, виходить з правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 14-576апп18), від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 12-1272апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 у справі № 175/660/17 (провадження № 61-15367ск19) та зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України 2004 року, що діяла на час пред`явлення позову) суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) (в редакції Кодексу, чинній на час пред`явлення позову) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції, яка визначає, що справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III (далі - Закон 2866-III).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону 2866-ІІІ об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Частиною другою статті 4 Закону 2866-III встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2019 року у справі № 263/15550/16-ц провадження № 61-15389св19 зазначив, що з метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц сформульовано висновок про застосування норм права, згідно з яким у справі де позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, такий спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Аналогічну позицію містять постанови Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 466/2579/14-ц (провадження № 61-32629св18); від 16.10.2019 року у справі № 357/10653/16-ц провадження № 61-34353св18).

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку то даний спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно доп.1ч.1ст.255ЦПК України,суд своєюухвалою закриваєпровадження усправі,якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі та роз`яснити позивачу, що вона має право звернутися з даним позовом в порядку господарського судочинства до Господарського суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 255, 258-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання представника відповідачів адвоката Доніної Л.М. про закриття провадження по справі - задовольнити.

2. Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кримська-74», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування пунктів Статуту - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

3. Роз`яснити позивачу право на звернення з вказаним позовом в порядку господарського судочинства до Господарського суду Одеської області.

Ухвала суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня отримання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали буде складено та підписано у п`ятиденний строк з дати проголошення.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання.

Суддя Складено та підписано 27.07.2023 р.