Рішення

від 30.06.2023 по справі 160/6286/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року Справа № 160/6286/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арт-Бізнес Плюс звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000046/2 від 29.12.2022, а також складену картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000317 від 29.12.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Арт-Бізнес Плюс до митного контролю та оформлення за ЕМД №UA110110/2022/007853 (№22UA110110007853U3) від 26 грудня 2022 року, заявлено партію товару, імпортовану за контрактом (згодою про продаж) №ZRTC-0083-2021 від 17.09.2021 року з ZOCHRA RICE TRADERS (Пакістан). При поданні декларацій на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товару за ціною контракту. Однак, митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA110000/2022/000046/2 від 29.12.2022 року, а також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA110110/2022/000317 від 29.12.2022 року. Позивач не погоджується із винесеними рішеннями та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог ст. 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви які стали підставою для коригування митної вартості товарів, а надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатом розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. За результатами проведеного контролю співставлення у відповідності до положень статті 337 МКУ встановлено, що в інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно УКТЗЕД 1006309800 рис пакистанський, повністю обрушення, не пропарений, довгозернистий, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше: - рис білий повністю обрушений, не пропарений, довгозерний, шліфований, IRRI-6, 5% ламаного, врожай 2021 року - 25 т; Торгівельна марка: Zohra; Виробник: Zohra Rice Traders; Країна походження: РК, імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та походження - Пакистан, комерційні умови поставки - FOB Karachi, митне оформлення якого здійснено за самостійно заявленим резервним методом та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 14.12.2022 №UA500020/2022/021249 за ціною - 1,02 дол.США/кг. З урахуванням вищезазначеного митна вартість товару №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та. ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, враховуючи країну виробництва та експорту, відомості щодо виробника, опис товару, обсяги ввезення, призначення: товару №1 до рівня ЕМД від 14.12.2022 №UA500020/2022/021249 - 1,02 дол.США/кг.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав обґрунтування викладені в позовній заяві, просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Арт-Бізнес Плюс з 11.08.2005 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23 кв. 35.

Судом встановлено, що 17 вересня 2021 року між ТОВ Арт-Бізнес Плюс (Україна) (Покупець) та ZOCHRA RICE TRADERS (Пакістан) (Постачальник) була укладена згода про продаж (контракт) №ZRTC-0083-2021 від 17.09.2021 року та Специфікація №2 від 14.02.2022 року до неї.

Відповідно до умов Специфікації покупець приймає і оплачує продукт/товар: довгозернистий білий рис Іrrі-6.5% лому, відсортований та двічі відшліфований, врожаю 2021 року в кількості 108 тон за ціною 365,00 доларів США за одну тону на загальну вартість 39420,00 (тридцять дев`ять тисяч чотириста двадцять доларів США).

Згідно п. 4 Специфікації визначено, що постачальник постачає товар покупцю морським транспортом на умовах FOB Карачі Пакістан, що розуміється в редакції міжнародних правил Інкотермс 2010.

За умов поставки FOB відповідальність за вантаж переходить від продавця до покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.

За умовами розділу 6 Специфікації №2 покупець здійснює оплату постачальнику за товар, впродовж 7 днів з дати підписання специфікації в сумі передплати (20%) 7884,00 доларів США та проводить розрахунок в сумі 31536,00 доларів США після отримання по факсу/електронній пошті копій документів зазначених в п. 12 угоди про продаж.

Враховуючи визначені Специфікацією №2 та контрактом умови позивачем було проведено розрахунок в сумі 7884,00 доларів США від 18.02.2022 року в якості передплати за Товар ні підставі проформи інвойсу №ZRTC-0130-2022 від 14.02.2022 року.

У зв`язку з ненадходженням впродовж тривалого часу на адресу позивача товару, визначеного специфікацією та у зв`язку з відсутністю у угоді про продаж конкретних строків здійснення поставки, позивачем направлялися листи до ZOCHRA RICE TRADERS щодо повідомлення дати можливого відвантаження товару.

01.07.2022 року за вих. №01-07/2022 позивачем на адресу ZOCHRA RICE TRADERS було направлено претензію про повернення попередньо сплачених коштів за товар. У відповідь отримано листа б/н б/д від ZOCHRA RICE TRADERS, яким останній повідомляє, що у зв`язку з суттєвим підвищенням курсу долару та введенням обмежень щодо морського сполучення з територією України з 24.02.2022 року вони не мають можливості здійснити поставку за визначеною у специфікації ціною у 365 доларів США за 1 тону рису довгозернистого. В листі контрагентом позивача також запропоновано здійснення поставки за ціною в 420 доларів США за 1 тону та повідомлено про наявність на складі 27 тон рису довгозернистого врожаю 2021 року.

Також, ZOCHRA RICE TRADERS зазначило, що угодою про продаж не встановлено обставин за яких продавець має повертати попередньо сплачені покупцем кошти і відповідно така можливість ними не розглядалася. Та запропоновано здійснити доплату в сумі 3456,00 доларів США.

За погодженням між сторонами вирішено оформити відповідну поставку за ціною вказаною у листі ZOCHRA RICE TRADERS та змінено порт призначення з Південний (Україна) на Гданськ (Польща). Також, позивачем було проведено доплату в сумі 3456,00 доларів США від 04.08.2022 року за проформою інвойса від 02.08.2022 року №ZRTC-0202-2022.

17 серпня 2022 року контрагентом направлено на адресу позивача наступні документи:

-прайс-лист з ціною 420 доларів США за 1 тону рису довгозернистого врожаю 2021 року,

-інвойс ZRTC-0202-2022 від 17.08.2022 року;

-сертифікат оригінальності 539736;

-медичний сертифікат ZRTC/0202/2022 від 17.08.2022 року;

-пакувальний лист від 17.08.2022 року;

-фітосанітарний сертифікат для експорту А643739;

-сертифікат про дезінфекцію ААС/2022 від 17.08.2022 року;

-товарну декларацію GD-І 1655 від 17.08.2022 року

-сертифікат про відсутність ГМО від 17.08.2022 року №219972464;

-сертифікат зважування та перевірки якості A S-2022089560 від 15.08.2022 року.

Крім того, 04 січня 2017 р. між ТОВ Арт-Бізнес Плюс (Клієнт) та ТОВ "ФЬОРСТ ВЕЙ" (Експедитор) було укладено договір N06.01/17 про транспортно-експедиторське обслуговування, за яким предметом договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених Сторонами інших супутніх послуг.

Згідно п. 2.2 цього договору визначено, що експедитор зобов`язаний:

-Організовувати на підставі заявки клієнта транспортно-експедиторське обслуговування вантажів та надати інші узгоджені сторонами послуги;

-Представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з державними органами, юридичними та фізичними особами з питань транспортного експедирування вантажів;

-За заявою клієнта надати послуги, пов`язані з декларуванням товарів, які переміщуються через митний кордон України та надати митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства;

-Оформити за дорученням клієнта необхідну вантажну документацію, тощо.

Також, для оформлення митних формальностей позивачем укладено Договір-доручення про надання послуг митного брокера №382 від 03.01.2018 року з ТОВ АНКОР ПЛЮС, який виступив декларантом від імені ТОВ Арт-Бізнес Плюс.

На підставі згоди про продаж (контракту) №ZRTC-0083-2021 від 17.09.2021 року та Специфікації №2 від 14.02.2022 року до неї, на адресу позивача від постачальника ZOCHRA RICE TRADERS надійшов товар, а саме: довгозернистий білий рис. Зазначений товар поставлявся на умовах FOB Пакістан Карачі згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".

26 грудня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю Арт-Бізнес Плюс з метою митного оформлення товару рис повністю обрушений, непропарений, довгозерний, з співвідношенням довжини та ширини З або більше: Пакистанський довгозерновий білий рис врожаю 2021 р. Вологість 13,7%, лом - 5,00%. Пакований в п/п мішки по 25кг -1080 мішків. Виробник: ZOHRA RICE TRADERS, Пакистан подано до Дніпровської митниці ЕМД №UA110110/2022/007853 (№22UA110110007853U3).

Для підтвердження заявленої митної вартості, відповідачу поданий комплект документів, зокрема: контракт від 17.09.2021 року №ZRTC-0083-2021, специфікацію від 14.02.2022 року №2, сертифікат якості №AIS-2022089560 від 23.08.2022 року, пакувальний лист від 17.08.2022 року, проформа-інвойс від 14.02.2022 року №ZRTC-0130-2022, рахунок-інвойс від 17.08.2022 року №ZRTC-0202-2022, 219972464 від 29.08.2022 року, А643439 А06438 від 27.08.2022 року.

Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією Товариством з обмеженою відповідальністю Арт-Бізнес Плюс обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000046/2 від 29.12.2022 року та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000317 від 29.12.2022 року.

В оскаржуваному рішенні №UA110000/2022/000046/2 від 29.12.2022 року та в картці відмови №UA110110/2022/000317 від 29.12.2022 року митницею зазначено наступні підстави для невизнання митної вартості товарів та їх коригуванні:

"При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТОВ АРТ- БІЗНЕС ПЛЮС до митного контролю та оформлення 26.12.2022 за ЕМД №22UA110110007853U3 (№UA110110/2022/007853) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (код 4104 в гр..44) від 17.09.2021 №ZRTC-0083-2021 з компанією ZOCHRA RICE TRADERS)), специфікацією від 14.02.2022 №2, рахунком-інвойс від 17.08.2022 №ZRTC-0202-2022, проформою-інвойс від 14.02.2022 №ZRTC-0130-2022. Згідно наданої сканованої коті, контракт від 17.09.2021 №ZRTC-0083-2021 не містить підписів та печаток покупця ТОВ АРТ-БІЗНЕСПЛЮС. Відповідно до пункту 6 контракту від 17.09.2021 №ZRTC-0083-2021 ціна буде встановлюватись в специфікаціях до цього договору. Згідно з специфікацією від 14.02.2022 №2 визначена ціна товару - 365 дол. США/т та загальна вартість партії кількістю 108 тон -39420 дол. США. При цьому, відповідно до відомостей електронного інвойсу до митного оформлення заявлено партію товару кількістю 27 т. ціна - 420 дол. США/т. Згідно специфікації вказано умови поставки FOB Південний. Заявлена ціна товару та умови поставки за ЕМД від 26.12.2022 M22UA110110007853U3 не кореспондуються з відомостями специфікації від 14.02.2022 №2. Відповідно до пункту 12 контракту визначені умови оплати: передплата протягом 7 днів з моменту підписання специфікації і балансова оплата після отримання факсом/електронною поштою копій документів, вказаний в пункті 11 контракту. У специфікації від 14.02.2022 №2 вказані умови оплати: передплата (20%) 7884 дол. США протягом 7 днів з моменту підписання специфікації: балансова (80%) 31536 дол. США після отримання факсом/електронною поштою копій документів, вказаний в пункті 12 контракту. В пунктах 11, 12 контракту від 17.09.2021 MZRTC-0083-2021 відсутні відомості щодо переліку обов`язкових документів. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (частина 2 статті 53 МКУ). До митного оформлення надано платіжний документ від 18.02.2022 на суму - 7884 дол. США. У графі 70 Призначення платежу платіжного документу від 18.02.2022 вказано: advance payment for rice contract ZRTC-0083-2021 date 17/09/2021, invoice ZRTC-0130-2022 date 14.02.2022. Також, до митного оформлення надано платіжний документ від 04.08.2022 на суму - 3456 дол. США. У графі 70 Призначення платежу платіжного документу від 04.08.2022 вказано: advance payment for rice contract ZRTC-0083-2021 date 17/09/2021, invoice ZRTC-0202-2022 date 02.08.2022. Інвойс №ZRTC-0202-2022 від 02.08.2022 до митного оформлення - не надано. Оплата за платіжним документом від 04.08.2022 не кореспондується за датою виставлення рахунку-фактури від 17.08.2022 MZRTC-0202-2022. Оплату за вищевказаним платіжними документами здійснено за реквізитами, що не відповідають платіжним реквізитам, визначеним у зовнішньоекономічному контракті від 17.09.2021 MZRTC-0083-2021 (рахунок покупця). Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог статей 54, 58 МКУ, неможливо перевірити документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах FOB Karachi (Пакистан), згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FOB, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ. Подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури: калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товар у за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 235566.97 грн. З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом до митного контролю надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2017 №06.01/17. укладений ТОВ АРТ-БІЗНЕСПЛЮС (клієнт) з ТОВ ФЬОРСТ ВЕЙ (експедитор): Заявка від 28.09.2022 №SA17033388; 2 копії рахунків від 28.09.2022 №9180; довідка про транспортні витрати від 11.11.2022 № 193/0; платіжне доручення від 10.11.2022 №5361. Відповідно до відомостей рахунку від 28.09.2022 №9180, наявного у графі 44 ЕМД, визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: Міжнародне перевезення за межами України -226610,39 грн.: супутні транспортні експедиторські послуги за межами України 1939,06 грн.; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України 7017,52 грн. Загальна вартість - 235566.97 грн. При цьому, декларантом додатково надано копію рахунку з ідентичними реквізитами від 28.09.2022 №9180, який містить відомості про наступні витрати: Міжнародне перевезення за межами України за маршрутом Порт Касім, Пакістан Гданськ, Польща - ПП Ізов, Україна - 226610.39 грн; супутні транспортні експедиторські послуги за межами України - 1939,06 грн; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України -7017,52 грн. На даний момент у митниці наявні 2 рахунки на оплату з однаковими реквізитами (від 28.09.2022 №9180) проте різними відомостями, в частині маршруту надання послуг. У заявці від 28.09.2022 №SA17033388 визначено комплекс послуг: організація морського перевезення, оплата навантажувально-розвантажувальних робіт в порту прибуття: експедирування в порту прибуття: маршрут перевезення вантажу: FOB Port Qasim, Pakistan Гданськ, Польща - п/п Ізов, Україна - ст. Клевань, Україна - м. Дніпро (ст. Нижньодніпровськ) та вартість послуг 6378 дол. США. У заявці відсутні відомості щодо вартості транспортування залізничним транспортом. Вартість послуг згідно заявки у перерахунку в національну валюту (233234,53 грн.) не відповідає загальній вартості згідно рахунку від 28.09.2022 №9180 (235566,97 грн). Дві копії рахунків від 28.09.2022 №9180 не містять відомостей щодо вартості транспортних витрат по території України, враховуючи визначений маршрут у заявці від 28.09.2022 №SA17033388, що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості. Відповідно до пункту 4.1 договору від 04.01.2017 №06.01/17 визначено, що оплата послуг з організації морського перевезення здійснюється протягом 14 календарних днів з дати виставлення рахунку. Оплата за платіжним дорученням від 10.11.2022 №5361 здійснена з порушенням термінів, враховуючи дату виставлення рахунку від 28.09.2022 №9180, Оплату за платіжним дорученням від 10.11.2022 №5361 здійснено за реквізитами, що не відповідають платіжним реквізитам, визначеним у розділі 9 договору від 04.01.2017 №06.01 /17 (рахунок клієнта та ексцедитора).

З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: ЕМД UА110110007976U7 від 29.12.2022 р. зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у загальному розмірі 92 779,53 грн.

Вважаючи, що рішення №UA110000/2022/000046/2 від 29.12.2022 року про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000317 від 29.12.2022 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам, суд доходить наступних висновків.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Стосовно твердження відповідача, що згідно наданої сканованої копії, контракт від 17.09.2021 №ZRTC-0083-2021 не містить підписів та печаток покупця ТОВ Арт-Бізнес Плюс, суд зазначає, що відсутність або наявність печатки та підпису уповноваженої особи позивача на контракті ніяким чином не впливає на визначення митної вартості.

Щодо твердження митниці, що заявлена ціна товару та умови поставки за ЕМД від 26.12.2022 №221ІА110110007853113 не кореспондуються з відомостями специфікації від 14.02.2022 №2, суд зазначає наступне.

Відповідна Специфікація №2 була оформлена 14.02.2022 року. Визначено вартість поставки за 1 тону рису довгозернистого станом на дату підписання цього ж документу. Порт призначення відповідно визначено Південний (Україна).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено: з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022; з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022; з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022; з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022; з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022.

У зв`язку з нарощуванням з боку РФ політики ескалації, озброєної агресії та підвищенням загрози виникнення інцидентів, пов`язаних з охороною портових засобів та суден, на період введення воєнного стану, Розпорядженням Кабміну України від 25 лютого 2022 № 183-р з 24.02.2022 р. у морських та річкових портах Україні встановлено 3-ій (вищий) рівень охорони портових засобів та суден.

Вхід/вихід до українських портів закрито ПРИПами 83-91/22, 96-97/22 ВМСУ у зв`язку з мінною небезпекою, 92/22 - Держгідрографія, 98-99/22 загроза піратства з боку суден ЧФ РФ в Чорному та Азовському морях. Вантажні операції призупинено.

Враховуючи такі обмеження морське сполучення може здійснюватися виключно через територію Республіки Польща, отже вантажоодержувачем ТОВ Арт-Бізнес Плюс було внесено відповідні зміни до первинних документів та визначено порт призначення Гданськ (Польща) замість Південний (Україна).

В той же час істотно збільшилися закупівельні ціни на всі товари харчової групи, до яких відноситься і рис білий довгозернистий. Так, постачальник листом повідомив, що немає можливості відвантажити товар за ціною вказаної у специфікації №2 від 14.02.2022 року та запропонував наявну альтернативу в розрахунку вартості за 1 тону товару в сумі 420 доларів США.

Оскільки повертати вже сплачену передплату контрагент відмовився - позивач здійснив оплату поставки товару в загальному обсязі 27 тон та за ціною 420 доларів США за 1 тону.

Суд враховує, що визначення митної вартості на момент пред`явлення декларації від 26.12.2022 року до митного оформлення підтверджувалася належним чином оформленими документами, а саме комерційним інвойсом від 17.08.2022 року №ZRТС-0202-2022 та відповідними банківськими документами, щодо проведення розрахунків від 18.02.2022 року та 04.08.2022 року. Отже, розбіжностей щодо визначення митної вартості за 1 тону товару на рівні 420 доларів США подані до митного оформлення документи не містять.

Посилання відповідача, що в пунктах 11, 12 контракту від 17.09.2021 №ZRТС-0083-2021 відсутні відомості щодо переліку обов`язкових документів, суд вважає необґрунтованим, оскільки в пункті 12 угоди про продаж від 17.09.2021 № ZRТС-0083-2021 визначено наступний перелік документів: рахунок-фактура, коносамент (транспортна накладна). При цьому, відповідна копія угоди надавалася в підтвердження митної вартості при оформленні декларації від 26.12.2022 року.

Стосовно твердження митниці про те, що оплата за платіжним документом від 04.08.2022 не кореспондується за датою виставлення рахунку-фактури від 17.08.2022 №ZRТС-0202-2022. Оплату за вищевказаним платіжними документами здійснено за реквізитами, що не відповідають платіжним реквізитам, визначеним у зовнішньоекономічному контракті від 17.09.2021 №ЖТС-0083-2021 (рахунок покупця, суд зазначає наступне.

Оплата за платіжним документом від 04.08.2022 кореспондується з проформою інвойсу від 02.08.2022 року №ZRТС-0202-2022 на суму 3456,00 доларів США, як і зазначено в реквізитах банківського документу в полі призначення платежу.

Реквізити ТОВ Арт-Бізнес Плюс зазначені в угоді про продаж та банківському платіжному документі не містять такого пункту як рахунок покупця. Актуальний рахунок покупця, який відповідає аналогічному буквено-цифровому коду зазначено в Специфікації №2 від 14.02.2022 року та банківському платіжному документу від 04.08.2022 року. Тому зауваження відповідача у оскаржуваному рішення не відповідають дійсності та не впливають на визначення митної вартості.

Щодо посилання відповідача на те, що вартість послуг згідно заявки у перерахунку в національну валюту (233234.53 грн) не відповідає загальній вартості згідно рахунку від 28.09.2022 №9180 (235566.97 грн), суд враховує на наступне.

Відповідно до заявки №SА170333SS від 28.09.2022 року на транспортно-експедиційні послуги вартість послуг встановлена в еквіваленті 6378 дол. США/20 ПДВ за послуги з організації морського фрахту. Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні відповідно до курсу валют МБ (Міжбанківський) на день виставлення рахунку, з урахуванням ПДВ по ставці 0%.

Рахунок на оплату №9180 виставлено 28.09.2022 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи роздруківки з визначенням міжбанківського курсу на встановлену дату, курс долару на міжбанку за 28 вересня 2022 року встановлено на рівні 39,9343 грн за 1 долар.

В розрахунку: 6378 доларів США х 39,9343 грн. = 235 566, 97 грн. (без ПДВ), що відповідає сумі визначеній у заявці №SА170333SS від 28.09.2022 та рахунку на оплату №9180 від 28.09.2022 року.

Стосовно твердження митниці, що в неї наявні 2 рахунки на оплату з однаковими реквізитами (від 28.09.2022 №9180) проте різними відомостями, в частині маршруту надання послуг. Дві копії рахунків від 28.09.2022 №9180 не містять відомостей щодо вартості транспортних витрат по території України, враховуючи визначений маршрут у заявці від 28.09.2022 №SА170333SS, що унеможливлює перевірку числових значень складових митної вартості, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, дві копії рахунків №9180 від 28.09.2022 року надані помилково, а виявлені недоліки щодо відсутності в одному з них розшифровки маршруту міжнародного перевезення є формальним недоліком, що не впливає на визначення митної вартості.

Так, в одному з примірників рахунку змінено масштаб документу та при роздрукуванні розшифрування першого пункту було скрито. Маршрут перевезення Порт Касім, Пакістан - Гданськ, Польща - ПП Ізов, Україна ідентичний примірнику рахунку №9180 від 28.09.2022 року, заявці №SА170333SS, декларації на товар №1655 від 17.08.2022 року, довідці про транспортні витрати.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України під час визначення митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення на митну територію України й витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі витрати не включалися до ціни, котра була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 3 п. 2, ч. 11 ст. 58 Митного кодексу України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх із ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які підлягають обчисленню.

Отже, суд доходить висновку, що відсутність відомостей в рахунку від 28.09.2022 №9180 щодо вартості транспортних витрат по території України, враховуючи визначений маршрут у заявці від 28.09.2022 №SА170333SS, не впливає на розрахунок митної вартості за контрактом.

Разом з цим, зі змісту доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, копій Сертифікату якості №АІS-20220895; Пакувального листа від 17.08.2022; Рахунку-проформи ZRТС-0130-2022 від 14.02.2022; Рахунку-фактури (інвойс) ZRТС-0202-2022 від 17.08.2022; Фітосанітарного сертифікату А643439 А06438 від 27.08.2022; Декларації про походження товару ZRТС-0202-2022 від 17.08.2022; Залізничної накладної для внутрішнього сполучення 36713378 від 22.12.2022; Платіжного доручення від 18.02.2022; Платіжного доручення від 04.08.2022; Рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №9180 від 28.09.2022; Доповнення №1 до угоди про продаж від 13.10.2021 року; Специфікації №2 14.02.2022; Зовнішньоекономічної угоди про продаж №ZRТС-0083-2021 від 17.09.2021; Договору про надання послуг митного брокера №12 15.01.2019, Сертифікату про відсутність ГМО від 17.08.2022; Сертифікату про фумігацію від 17.08.2022; копії митної декларації країни відправника від 17.08.2022, вбачається, що вони не містили жодних розбіжностей у числових значеннях складової митної вартості товарів, що підтверджується їх змістом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачем Дніпровській митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно із ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частинами 4, 5 статті 58 МКУ.

Згідно із ч.1 ст.59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до частини першої статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

В силу статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з наданими документами в межах цієї справи, позивач підтвердив задекларовану митну вартість імпортованих товарів.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000046/2 від 29.12.2022 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000317 від 29.12.2022 року, прийняті Дніпровською митницею, є протиправними та підлягають скасуванню з викладених вище підстав, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 2684,00 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» (49044, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23, кв. 35, код ЄДРПОУ 33717223) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ЄДРПОУ ВП 43971371)про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000046/2 від 29.12.2022 року

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) №UA110110/2022/000317 від 29.12.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» (49044, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23, кв. 35, код ЄДРПОУ 33717223) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова