Рішення

від 27.07.2023 по справі 240/13750/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/13750/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-Контракт" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

установив:

У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД-КОНТРАКТ» (далі позивач, ТОВ «УКРБУД-КОНТРАКТ») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області) про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України (далі відповідач, ДПС України) їх зареєструвати. Також позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення ДПС України, прийняті за наслідками розгляду скарг.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та правомірність складення податкових накладних.

Ухвалою суду від 30 травня 2023 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачам строку для подання відзивів на позов.

19 червня 2022 року на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано не повний пакет відповідних документів для реєстрації податкових накладних, який не є достатнім для прийняття рішення про їх реєстрацію, що стало підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації таких. Окрім того, відповідачі вважають, що позовна вимога в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр, ЄРПН) податкові накладні в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкових накладних.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26 червня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позову.

За результатами ознайомлення з матеріалами справи суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи у судовому засідання, у зв`язку з чим 30 червня 2023 року постановив відповідну ухвалу.

Суд установив, що 03 січня 2023 року між ТОВ «УКРБУД-КОНТРАКТ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ефективних рішень» (покупець) було укладено договір постачання товару №46, згідно з яким постачальник зобов`язується систематично протягом 2023 року передавати у власність покупцю товари в асортименті, кількості та ціні, зазначених в рахунках-фактурах постачальника, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату за товар на умовах цього Договору.

Згідно пункту 1.2 цього Договору асортимент, ціна та кількість товару зазначається у відповідній накладній та рахунку-фактурі постачальника виставленого згідно заявки покупця і узгодженим зі складськими залишками постачальника.

Відповідно до пункту 3.2 Договору товар постачається покупцю на умовах 100%-ої попередньої оплати.

На виконання зобов`язань по договору позивач 10 лютого 2023 року виставив покупцю рахунок №290 на суму 210392,00 грн, у тому числі ПДВ 35065,35 грн.

Того ж дня покупець здійснив оплату в розмірі 210392,00 грн.

По факту першої події, отримання оплати, на виконання вимог Податкового кодексу України 10 лютого 2023 року ТОВ «УКРБУД-ІНВЕСТ» створено та подано на реєстрацію податкову накладну №87 на суму 210265,12 грн, у тому числі ПДВ 35044,18 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 15 лютого 2023 року №502 та товарно-транспортної накладної позивач відпустив покупцю товар загальною вартістю 210392,00 грн, у тому числі ПДВ 35065,33 грн.

Того ж дня позивачем створив та подав на реєстрацію податкову накладу №112 на суму 126,88 грн, у тому числі ПДВ 21,15 грн.

Зазначена податкова накладна відповідно до квитанції від 27 лютого 2023 року зареєстрована.

Однак, згідно квитанції від 22 лютого 2023 року №9031057800 зупинено реєстрацію податкової накладної №87 від 10 лютого 2023 року та та зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 8424, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=1.0920%, «Р»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23 лютого 2023 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Житомирській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до яких додав пояснення та копії документів на підтвердження правомірності господарської операції.

Разом з поясненнями надано копії документів на підтвердження реальної можливості здійснення господарської операції з постачання товарів, а саме: договору на автонавантажувач, банківської виписки від 10 лютого 2023 року на підтвердження отримання оплати за товар, копії накладних на придбання поставленого товару, договору з компанією постачальником та банківські виписки, що підтверджують оплату позивачем придбаних товарів.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 28 лютого 2023 року прийнято рішення №8347862/38985773 про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 10 лютого 2023 року.

Мотивуючи прийняте рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У додатковій інформації зазначено про невідповідність поданих документів, а саме: видаткова накладна від 15 лютого 2023 року №502 на суму ПДВ 35065,33 грн, платіжне доручення від 10 лютого 2023 року №127 на суму ПДВ 35065,35 грн, тоді як податкова накладна від 10 лютого 2023 року №87 на суму ПДВ 35044,18 грн.

Не погоджуючись з рішеннями позивач подавав скаргу до ДПС України, додавши до них ряд копій документів щодо господарських операцій.

За результатами розгляду скарги 09 березня 2023 року ДПС України прийняла рішення № 23566/38985773/2 про залишення її без задоволення. Підставами його прийняття зазначено ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів.

04 січня 2021 року між ТОВ «УКРБУД-КОНТРАКТ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСК УКРАЇНА» (покупець) було укладено договір постачання товару №1, згідно з яким постачальник зобов`язується систематично протягом 2021 року передавати у власність покупцю товари в асортименті, кількості та ціні, зазначених в рахунках-фактурах постачальника, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату за товар на умовах цього Договору.

Згідно пункту 1.2 цього Договору асортимент, ціна та кількість товару зазначається у відповідній накладній та рахунку-фактурі постачальника виставленого згідно заявки покупця і узгодженим зі складськими залишками постачальника.

Відповідно до пункту 3.2 Договору товар постачається покупцю на умовах 100%-ої попередньої оплати.

Пунктами 10.3 та 10.4 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року. У випадку якщо за 01 місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не зробить заяви про свій намір розірвати цей Договір або його змінити, він вважається пролонгованим на невизначений строк

На виконання зобов`язань по договору позивач 06 січня 2023 року виставив покупцю рахунок №382 на суму 52507,89 грн, у тому числі ПДВ 8751,32 грн.

10 січня 2023 року покупець здійснив оплату в розмірі 52507,89 грн декількома платежами, а саме 13673,46 грн, 18212,32 грн та 20622,11 грн.

По факту першої події, отримання оплати, на виконання вимог Податкового кодексу України 10 січня 2023 року ТОВ «УКРБУД-ІНВЕСТ» створено та подано на реєстрацію податкову накладну №34.

Відповідно до видаткової накладної від 16 січня 2023 року №133 та товарно-транспортної накладної позивач відпустив покупцю товар загальною вартістю 52507,89 грн, у тому числі ПДВ 8751,32 грн.

Однак, згідно квитанції від 26 січня 2023 року №9008996662 зупинено реєстрацію податкової накладної №34 від 10 січня 2023 року та зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, 3925, 4417 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»= .9692%, «Р»=208975.99. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20 лютого 2023 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Житомирській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до яких додав пояснення та копії документів на підтвердження правомірності господарської операції.

Разом з поясненнями надано копії документів на підтвердження реальної можливості здійснення господарської операції з постачання товарів, а саме: договору на оренду автомобіля Mercedes-Bens Sprin, договору на автонавантажувач, банківської виписки від 10 січня 2023 року на підтвердження отримання оплати за товар, копії накладних на придбання поставленого товару, договорів з компаніями постачальниками та банківські виписки, що підтверджують оплату позивачем придбаних товарів.

Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 23 лютого 2023 року прийнято рішення №8321130/38985773 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 10 січня 2023 року.

Мотивуючи прийняте рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У додатковій інформації зазначено, що відсутні первинні або розрахункові документи, які слугували підставою для виписки податкової накладної від 10 січня 2023 року №34.

Не погоджуючись з рішеннями позивач подавав скаргу до ДПС України, додавши до них ряд копій документів щодо господарських операцій.

За результатами розгляду скарги 06 березня 2023 року ДПС України прийняла рішення № 22456/38985773/2 про залишення її без задоволення. Підставами його прийняття зазначено ненадання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена та копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, уважаючи їх необґрунтованим та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а також з рішеннями, прийнятими за наслідками розгляду скарг платника податків, звернувся до суду з цим позовом.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову. На запитання суду підтвердив, що на суму невідповідності податку на додану вартість, зазначену у податковій накладній №87 від 10 лютого 2023 року, позивачем складено податкову накладу №112 від 15 лютого 2023 року, яка була зареєстрована податковим органом.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули. Представник ГУ ПДС у Житомирській області подав клопотання про відкладення розгляду справу з огляду на те, що уповноважений працівник перебуває у відпустці. За результатами дослідження зазначеного клопотання суд протокольною ухвалою визнав неявку представника ГУ ДПС у Житомирській області без поважних причин та відмовив у його задоволенні.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 9 цієї правової норми, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, 18 липня 2023 року суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи у порядку письмового провадження та зобов`язав представника позивача надати додаткові пояснення.

На виконання вимог ухвали суду 19 липня 2023 року представник позивача надав додаткові пояснення щодо суті спору.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів наведеної правової норми, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).

Відповідно до пунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 378) (далі Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №34 від 10 січня 2023 року та №87 від 10 лютого 2023 року слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, як установлено судом, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, інформація про яку зазначена у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як убачається зі змісту спірних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для їх прийняття зазначено, щодо податкової накладної №87 від 10 лютого 2023 року невідповідність поданих документів, зокрема, у видатковій накладній і платіжному дорученні сума ПДВ складає 35065,33 грн, а у податковій накладній 35044,18 грн, а щодо податкової накладної №34 від 10 січня 2023 платником податку не надано первинні або розрахункові документи, що слугували підставою для виписки податкової накладної.

Під час розгляду справи судом установлено, що для підтвердження правомірності складення податкової накладної позивач надав виписку з банку, якою підтверджується зарахування на його рахунок коштів за поставлений товар у сумі 210392,00 грн, у тому числі ПДВ 35065,35 грн, а також видаткову та товарно-транспортну накладні, які підтверджують поставку товарів на аналогічну суму.

Отже, згідно наведених вище положень пункту 187.1 статті 187 ПК України позивача зобов`язаний був скласти податкову накладну.

Натомість розбіжність у вартості поставленого товару та оплачених за нього коштів та сумах, зазначених у податковій накладній є підставою для подання платком податку, після проведення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунку коригування до такої накладної.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної прийнято за відсутності для цього правових підстав.

Також судом установлено та не заперечують відповідачі, що разом з письмовими поясненнями, які були подані позивачем 20 лютого 2023 року, останній надав виписку з банку, яка підтверджує отримання коштів за поставлений товар.

Отже, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 10 січня 2023 року також прийнято податковим органом безпідставно.

При цьому, за результатами дослідження документів, наданих позивачем контролюючого органу разом з поясненнями, суд приходить до висновку, що такі оформлені належним чином і складені із дотриманням вимог законодавства.

Надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючий орган визначив загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не навів конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складення та подання податкових накладних, не зазначив яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У рішеннях комісії ГУ ДПС у Житомирській області жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарської операції, відтак і для складання цих податкових накладних.

Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретні документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано перелік документів, які в повному обсязі надають підстави для реєстрації податкових накладних і це відповідачі під час розгляду справи не спростували. В наданих пояснення позивач детально розписав господарські операції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що посилання контролюючого органу на ненадання платником податку необхідних документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, що й стало підставою для відмови у їх реєстрації, суд визнає безпідставними, адже такі спростовуються матеріалами справи.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентами, а також ураховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначених накладних.

Відповідачами не наведено доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Контролюючий орган не зазначив конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а навів лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надав позивач.

Невиконання податковим органом вимоги по конкретизації переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він, на переконання відповідачів, повинен був надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі №380/9411/21.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскаржувані відмови містять лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у частині визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Житомирській області від 28 лютого 2023 року №8347862/38985773 про відмову в реєстрації податкової накладної №87 від 10 лютого 2023 року та від 23 лютого 2023 року №8321130/38985773 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 10 січня 2023 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №87 від 20 лютого 2023 року та №34 від 10 січня 2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №87 від 20 лютого 2023 року та №34 від 10 січня 2023року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних є дискреційними повноваженнями, суд уважає безпідставними, з огляду на таке.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд ураховує, що пунктом 19 Порядку № 1246 передбачено проведення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, застосування у цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані позивачем податкові накладні в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 825/849/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 826/4475/16.

Що стосується рішень ДПС України від 09 березня 2023 року №№23566/38985773/2 та від 06 березня 2023 року №22456/38985773/2 за результатами розгляду поданих позивачем скарг, суд зауважує на таке.

Названі рішення ДПС України, які просить скасувати позивач, стосуються лише відмови в задоволенні його скарг, тому не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

При цьому, суд уважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Суд ураховує, що запроваджені Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів адміністративний та судовий повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінюються судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження.

Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Таким чином, правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «УКРБУД-КОНТРАКТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 09 березня 2023 року №№23566/38985773/2 та від 06 березня 2023 року №22456/38985773/2 відсутні, оскільки ці рішення не є такими, що прийняті у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актами вирішення спору в досудовому порядку, не створюють юридичних наслідків для позивача, а визнання цих рішень протиправними та їх скасування не призведе до відновлення порушеного права.

Указана правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 лютого 2020 року у справі №826/11086/18.

У силу приписів частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір підлягає частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД-КОНТРАКТ» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 28 лютого 2023 року №8347862/38985773 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРБУД-КОНТРАКТ» в реєстрації податкової накладної №87 від 10 лютого 2023 року та від 23 лютого 2023 року №8321130/38985773 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРБУД-КОНТРАКТ» в реєстрації податкової накладної №34 від 10 січня 2023 року.

Зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД-КОНТРАКТ» №87 від 10 лютого 2023 року та №34 від 10 січня 2023 року датою їх фактичного подання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД-КОНТРАКТ» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД-КОНТРАКТ» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис