Рішення

від 27.07.2023 по справі 420/11934/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11934/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор» про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор» про визнання протиправним та скасування висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби за результатами моніторингу закупівлі №UA-2020-11-13-001088-b.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 13.11.2020 року було оголошено тендер на закупівлю робіт з капітального ремонту причалу №2 ЧФ ДП «АМПУ» (ДК 021:2015-45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт) (номер тендеру №UA-2020-11-13-001088-b). За результатами проведеного тендеру переможцем було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор» та із зазначеним підприємством 11.01.2021 року було укладено договір №5-В-ЧФ-21.

Водночас, в період з 10.06.2021 року по 25.06.2021 року Північно-східним офісом Держаудитслужби було проведено моніторинг закупівлі №UA-2020-11-13-001088-b, за результатами якого складено висновок від 25.06.2021 року.

У висновку відповідачем зазначено, що за результатами моніторингу питання правильності розміщення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення вимог пунктів 3 та 8 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі»; за результатами моніторингу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі»; за результатами моніторингу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу 3 пункту 1 та абзацу 2 пункту 3 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»; за результатами моніторингу питання своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення встановлено порушення вимог пункту 10 частини 1статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас позивач не погоджується із зазначеним висновком та вважає його протиправним, оскільки Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» не було порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та позивач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 19.07.2021 року позовну заяву Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

14.09.2021 року від Північно-східного офісу Держаудитслужби до суду надійшов відзив на адміністративний позов (т.1 а.с.161-179), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що складений ним висновок є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому адміністративний позов Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задоволеною не підлягає.

17.09.2021 року ухвалою суду подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

15.03.2023 року та 03.07.2023 року у справі №420/11934/21 були проведені підготовчі судові засідання, в яких представник позивача надав усні пояснення, а також учасниками справи під час підготовчого судового провадження були надані додаткові письмові докази (т. 1 а.с. 181-211, т. 2 а.с. 70-83). Представники Північно-східного офісу Держаудитслужби до підготовчих судових засідань повторно не з`явились, про дату час та місце судових засідань, а також про їх проведення в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» були повідомлені судом належним чином та завчасно. При цьому сторонами до суду були надані відповідь на відзив (т. 2 а.с. 52-55) та заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а.с. 61-67), в яких сторони письмово висловили власні правові позиції щодо спірних правовідносин.

Ухвалами суду від 21.10.2021 року та від 26.04.2023 року провадження у справі №420/11934/21 було зупинено та в подальшому поновлено 15.03.2023 року та 03.07.2023 року.

03.07.2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.07.2023 року.

До судового засідання 12.07.2023 року учасники справи не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що адміністративна справа №420/11934/21 була підготовлена до розгляду її по суті; стан розгляду справи не потребує заслуховування додаткових усних пояснень сторін; надання сторонами до суду заяв по суті справи, суд поважав за можливе розглянути справу №420/11934/21 в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Суд під час розгляду справи по суті в порядку письмового провадження встановив наступне.

13.11.2020 року Чорноморською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (як замовником) було оголошено тендер на закупівлю робіт з капітального ремонту причалу №2 ЧФ ДП «АМПУ» (ДК 021:2015-45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт) (номер тендеру №UA-2020-11-13-001088-b).

В оголошенні зазначено, що очікувана вартість закупівлі 11 226 887, 00 грн. без ПДВ. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій 10.12.2020 року.

Переможцем процедури закупівлі було обрано товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор» та винесено повідомлення про намір укласти договір закупівлі із переможцем на суму 10 369 000,00 грн. без ПДВ.

11.01.2021 року між Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та товариством з обмеженою відповідальністю «Анкор» було укладено договір №5-В-ЧФ-21, договірну ціну, технічні вимоги (т. 1 а.с. 106-135).

Відповідно до п.2.1-2.5 Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до робочого проекту та умов договору виконати роботи з будівництва об`єкту: «Капітальний ремонт причалу №2 ЧФ ДП «АМПУ», зазначені в технічних вимогах (Додаток №3 до Договору, який є його невід`ємною частиною) в межах ціни, визначеної Договірною ціною (Додаток №l до Договору, який є його невід`ємною частиною), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі роботи.

Місцезнаходження об`єкту будівництва: Україна, 68001, Одеська обл. м.Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 4К.

Кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт відображаються в проектній документації та технічних вимогах (Додаток №3 до Договору, який є його невід`ємною частиною), підтверджуються Договірною ціною (Додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною).

Склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених чинним законодавством України про публічні закупівлі.

Згідно п.4.1 та 4.2 Договору договірна ціна становить 12 442 800,00 грн. з ПДВ, де ПДВ складає 2 073 800,00 грн., без ПДВ складає 10 369 000,00 грн. та є динамічною.

Договірна ціна (Додаток №1 до Договору, який є його невід`ємною частиною) розраховується відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (зі змінами та доповненнями), складається з обґрунтованих розрахунків до неї, на підставі Технічних вимог, проектної документації та робочого проекту.

Згідно п.20.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є:

20.1.1. Додаток №1 - Договірна піна;

20.1.2 Додаток №2 - Календарний графік виконання робіт (узгоджується сторонами до дати початку Робіт на підставі погодженого Сторонами плану виконання робіт та реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідним органом держаного архітектурно-будівельного контролю);

20.1.3. Додаток №3 - технічні вимоги.

В період з 10.06.2021 року по 25.06.2021 року Північно-східним офісом Держаудитслужби було проведено моніторинг закупівлі №UA-2020-11-13-001088-b, за результатами якого складено висновок від 25.06.2021 року №31-41/265 (т. 1 а.с. 181-187).

У констатуючій частині вказаного висновку зазначено, наступне:

1) оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову (мови), якою повинні готуватися тендерні пропозиції та не містить інформації щодо місця виконання робіт. Зазначене є порушенням Замовником вимог пунктів третього та восьмого частини другої статті 21 Закону;

2) розділ 6 Додатку 3 «Технічні вимоги» до тендерної документації містить посилання на виробників Sika та Hilti, без зазначення обґрунтування необхідності використання саме цих товарів під час виконання робіт по предмету закупівлі, що є порушенням вимог частини четвертої статті 23 Закону;

3) моніторингом встановлено, що пункт 1 розділу 3 тендерної пропозиції містить наступну вимогу: «Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП), сформований Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо».

Крім того, Замовником зазначено, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Файл накладеного кваліфікованого електронного підпису повинен бути придатний для перевірки на сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням http://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).

Отже, Замовником у тендерній документації встановлено вимогу щодо накладення саме кваліфікованого електронного підпису учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію.

Під час моніторингу встановлено, що згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі закупівель, у складі пропозиції ТОВ «Анкор» було розміщено файл «sign.p7s» (03.12.2020 року). За результатами перевірки вищевказаного файлу «sign.p7s» на веб-порталі центрального засвідчувального органу (за посиланняим https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що на пропозицію учасника ТОВ «Анкор» не накладено саме кваліфікованого електронного підпису учасника закупівлі, а накладено удосконалений електронний підпис ОСОБА_1 , який з урахуванням норм Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом (сертифікат кваліфікований, тип носія особистого ключа незахищений, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня);

4) відповідно до вимог пункту 1 Додатку 4 до тендерної документації, учасник - переможець повинен надати договірну ціну з відповідними розрахунками до неї, складену у відповідності до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, що є Додатком 1 до проекту договору.

Так, на виконання зазначеної вимоги, ТОВ «Анкор» надано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи та підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису.

В ході проведення моніторингу встановлено, що наданий локальний кошторис містить інформацію щодо застосування при виконання робіт, визначених рядком 61 відомості об`ємів робіт розділу 6 Додатку 3 до тендерної документації, елементної норми Е37-62-1 установлення кранами плавучими у закритiй акваторiї збiрних залiзобетонних елементiв верхньої будови причальних набережних естакадного типу, масою до 5 т. Зазначена норма передбачає використання барж при роботі в закритій акваторії несамохідних, вантажопідйомністю 250 т та кранів плавучих при роботі в закритій акваторії самохідних, вантажопідйомністю 100 т. Також, на виконання робіт, передбачених рядком 28 відомості об`ємів робіт, ТОВ «Анкор» застосовано елементну норму Е37-64-1обмонолічування конструкцій верхньої будови причальних набережних естакадного типу в закритій акваторії, яка передбачає використання кранів плавучих, вантажопідйомністю 5 т.

Проте, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису не містить інформації щодо наявності у ТОВ «Анкор» барж (вантажопідйомністю 250 т), кранів плавучих (вантажопідйомністю 100 т) та кранів плавучих (вантажопідйомністю 5 т).

Оскільки наданий ТОВ «Анкор» локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 не відповідає відомості ресурсів то документи для укладання договору надано учасником - переможцем не у повній мірі.

Примітками Додатку 4 до тендерної документації визначено, що ненадання переможцем документів, визначених Додатком 4 до ТД за встановленим замовником порядком у відповідності до вимог та строків, встановлених тендерною документацією або якщо їх зміст, інформація, розрахунки будуть відрізнятися від змісту документів, наданих у складі тендерної пропозиції переможця, переможець вважається таким, що відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладання договору про закупівлю, а його тендерна пропозиція підлягає відхиленню.

Таким чином, замовником порушено вимоги абзацу третього пункту 1 та абзацу другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону, в частині не відхилення учасника ТОВ «Анкор», який не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та невідхилення переможця ТОВ «Анкор», який відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Однак, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 та абзацу другого пункту 3 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Анкор», визначив його переможцем та уклав з ним договір виконання робіт;

5) моніторингом питання своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення встановлено, що відповідно до підпункту 20.1. розділу 20 договору виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт причалу №2 ЧФ ДП «АМПУ» від 11.01.2021 року №5-В-ЧФ-20, Додаток №2 календарний графік виконання робіт є його невід`ємною частиною.

Проте, зазначений договір, оприлюднено в електронній системі закупівель 11.01.2021 року без Додатку №2, який являється його невід`ємною частиною.

Нормами пункту 10 частини першої статті 10 Закону визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю у тому числі і договір про закупівлю та всі додатки до нього протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Оскільки календарний графік (Додаток №2 до договору) оприлюднено лише 26.04.2021 року, відповідно до додаткової угоди №1 від 23.04.2021 року то Замовником порушено вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону.

З огляду на зазначене Державною аудиторською службою України зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 3 та 8 частини 2 статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі»; абзацу 3 пункту 1 та абзацу 2 пункту 3 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі»; пункту 10 частини 1статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також відповідачем з посиланням на положення статей 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт причалу №2 ЧФ ДП «АМПУ» від 11.01.2021 року №5-В-ЧФ-20, з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши надані учасниками справи заяви по суті справи та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015 року, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби згідно пункту 3 Положення №43 є:

1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;

2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 2-5 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Таким чином висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України «Про публічні закупівлі».

В розумінні пунктів 31 та 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14)кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, встановленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Статтею 26 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, встановлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).

Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом (стаття 29 Закону №922-VIII).

Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, встановленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 15 ст. 29 Закону №922-VIII).

Відповідно до статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився.

Як зазначено відповідачем в оскаржуваному висновку, оголошення позивача про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову (мови), якою повинні готуватися тендерні пропозиції та не містить інформації щодо місця виконання робіт. Зазначене є порушенням Замовником вимог пунктів третього та восьмого частини другої статті 21 Закону. З даного приводу суд зауважує наступне.

Частиною 1 статті 21 Закону №922 передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3 та 8 частини 2 статті 21 Закону №922 оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію про місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.

Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №108 (надалі - Порядок №108).

Відповідно до пункту 1 Порядку №108 інформація про публічні закупівлі оприлюднюється через електронну систему закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель. Розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника (пункт 3 Порядку №108).

Отже, розміщення інформації про публічні закупівлі, у тому числі оголошення як складової такої інформації, здійснюється із використанням електронної системи закупівель шляхом заповнення електронних полів.

При цьому визначальним у контексті спірних правовідносин є те, чи створена функціональна можливість виконати обов`язок із зазначення інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, а також про місце виконання робіт шляхом заповнення відповідних електронних полів в електронній системі закупівель Prozorro.

Так як було зауважено позивачем та не спростовано жодним доказами відповідачем, на момент розміщення оголошення про проведення відкритих торгів не існувало технічної можливості зазначити у формі оголошення інформацію про мову та про місце виконання робіт, оскільки система закупівель Prozorro не містила відповідних рядків (т. 1 а.с. 31-32).

Водночас, на переконання суду, покладення на позивача оскаржуваним висновком наслідків за невиконання обов`язку, який ним не міг бути виконаний у спосіб, визначений нормами Закону №922-VIII та Порядку №108 (шляхом заповнення саме відповідних, а не будь яких-інших електронних полів), є неправомірним, а тому, надаючи оцінку таким порушенням, необхідно врахувати наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №922-VIII разом із оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель замовником оприлюднюється тендерна документація.

В силу вимог пункту 13 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII, у тендерній документації зазначаються відомості про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.

Пунктом 6 частини 2 статті 22 Закону №922-VIIІ визначено, що у тендерній документації зазначаються відомості про місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги.

Таким чином, одночасно із оголошенням про проведення відкритих торгів замовником оприлюднюється й тендерна документація. У тендерній документації як і в оголошенні замовник повинен зазначити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції, а також про місце виконання робіт. Метою розміщення такої інформації є створення усім зацікавленим особам гарантій та рівних умов для реалізації права на подання тендерних пропозицій.

Як встановлено з пункту 7 розділу I Загальні положення тендерної документації, під час проведення процедури закупівлі усі документи, що готуються замовником, викладаються українською мовою.

Відповідно до п. 4.3 розділу I Загальні положення тендерної документації місце надання послуг: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманьска, 4К (т. 1 а.с. 34-35).

З огляду на вищевикладене, факт незазначення інформації про мову та про місце виконання робіт в тексті оголошення носить формальний характер, адже у тендерній документації така інформація відображена. У свою чергу розміщення такої інформації у тендерній документації виключає ймовірність порушення прав будь-яких заінтересованих осіб на подання тендерних пропозицій з метою участі у торгах.

За таких обставин висновки щодо порушення позивачем пунктів третього та восьмого частини другої статті 21 Закону №922-VIII не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо посилання відповідача, на те, що позивачем у розділі 6 Додатку 3 «Технічні вимоги» до тендерної документації містить посилання на виробників Sika та Hilti, без зазначення обґрунтування необхідності використання саме цих товарів під час виконання робіт по предмету закупівлі, що є порушенням вимог частини четвертої статті 23 Закону, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону №922 технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Згідно п.3 ч.2 ст.22 Закону №922 інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Частиною 4 статті 23 Закону №922 технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".

Згідно п.33 ч.1 ст.1 Закон №922-VIII технічна специфікація до предмета закупівлі - це встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, в Технічних вимогах на виконання робіт з будівництва об`єкта «Капітальний ремонт причалу №2 ЧФ ДП «АМПУ»», який є Додатком №3 до тендерної документації, інформація в розділі 6 містить посилання на виробників Sika та Hilti, тип яких використовується під час виконання будівельних робіт, які не характеризують продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання.

Водночас п. 3 примітки вказаної технічної специфікації містить інформацію наступного змісту: «Якщо у найменуванні технічних, якісних та кількісних вимог до виконання робіт Технічного завдання, розробленого відповідно до затверджених проектних рішень, є посилання на конкретну торговельну марку, фірму, конструкцію, тип обладнання або матеріал, джерело його походження або виробника, то даний вираз читається в значенні «або еквівалент». Еквівалентом є товари, роботи, послуги будь-якої торгівельної марки, фірми, конструкції, типу обладнання або матеріалу, джерело його походження або виробника, з рівнозначними, рівноцінними технічними, якісними характеристиками та показниками, зазначеними у технічному завданні.

Суд зауважує, що тендерна документація позивача містить поряд із посиланнями на конкретні назви Sika та Hilti також вираз «або еквівалент», а тому не дискримінує учасників процедури закупівлі, які при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз`яснення, про наявність дискримінації.

Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз`яснення, про наявність дискримінації.

Крім того, суд зауважує, що згідно з ст. 492 Цивільного кодексу (далі ЦК) України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Відповідно до ч.1-3 ст.494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до абз. 4 ст.1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 року №3689-XII визначено, що торговельною маркою є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Пунктом 1.3 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту України №116 від 28.07.1995 року, встановлено, що знак для товарів і послуг (далі - знак) - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем були зазначені саме торговельні марки, а тому судом відхиляються посилання відповідача на порушення вимог частини четвертої статті 23 Закону.

Також суд погоджується з твердженням позивача, що Замовником дотримано вимоги, зазначені в частині 4 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» та передбачено можливість надання учасником еквіваленту (аналогу).

Аналогічну правову позицію було висловлено Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 14 лютого 2023 року по справі №296/6389/22.

Щодо посилання відповідача на те, що ТОВ «Анкор» у порушення вимог тендерній документації не накладено саме кваліфікованого електронного підпису учасника закупівлі, а накладено удосконалений електронний підпис ОСОБА_1 , який з урахуванням норм Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом (сертифікат кваліфікований, тип носія особистого ключа незахищений, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), суд зауважує наступне.

Так відповідно до пункт 1.5 розділу 3 Тендерної документації учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП), сформований Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, на пропозицію (якщо учасник надає в складі тендерної пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ тендерної пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Замовник перевіряє КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням http://czo.gov.ua/verify.

Під час перевірки КЕП учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа).

Як зазначено відповідачем у висновку моніторингу, згідно з інформацією, розміщеною в електронній системі закупівель, у складі пропозиції ТОВ «Анкор» було розміщено файл «sign.p7s» (03.12.2020 року). За результатами перевірки вищевказаного файлу «sign.p7s» на веб-порталі центрального засвідчувального органу (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що на пропозицію учасника ТОВ «Анкор» не накладено саме кваліфікованого електронного підпису учасника закупівлі, а накладено удосконалений електронний підпис ОСОБА_1 , який з урахуванням норм Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом (сертифікат кваліфікований, тип носія особистого ключа незахищений, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня).

Зданого приводу суд зауважує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» створення та подання учасником документів тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги» шляхом накладення на неї кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

07.11.2018 року набув чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року №2155 (далі - Закон №2155).

Відповідно до статті 1 Закону №2155 електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис;

кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з частиною 5 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2155, електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Протягом двох років відбувався перехід на нові електронні підписи. За цей період закінчилася дія усіх ЕЦП, адже термін їх використання саме два роки. Отже, усі електронні підписи, які видані протягом дії Закону «Про електронні довірчі послуги», дійсні.

Відповідно до Закону №2155 удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувана та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 03.03.2020 року №193 (далі Постанова №193) удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім: використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, а також кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом; застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів); використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем; вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 17 Закону №2155 застосовувати виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (зберігаються на захищеному носії - токені чи у хмарі) мають: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови №193 визначено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 Постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної ідентифікації, електронної взаємодії, та автентифікації фіз. осіб, юридичних осіб, а також представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови №193, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 року №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» постановлено: погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).

Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

Таким чином, з 01.01.2022 року приватні суб`єкти господарювання зобов`язані використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів.

Отже, учасники публічних закупівель до 31.12.2021 року мали можливість і були вправі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на вказане порушення є необґрунтованим та таким, що прийнято без врахування всіх істотних обставин у справі.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем вимоги пункту 10 частини першої статті 10 Закону, а саме опублікування в електронній системі закупівель 11.01.2021 року договору від 11.01.2021 №5-В-ЧФ-20 без Додатку №2, який являється його невід`ємною частиною, та оприлюднення такого графіку лише 26.04.2021 року, суд зауважує наступне.

Так згідно п.20.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є:

20.1.1. Додаток №1 - Договірна піна;

20.1.2 Додаток №2 - Календарний графік виконання робіт (узгоджується сторонами до дати початку Робіт на підставі погодженого Сторонами плану виконання робіт та реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідним органом держаного архітектурно-будівельного контролю);

20.1.3. Додаток №3 - технічні вимоги.

Як вбачається з інтернет-сайту «https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-13-001088-b» позивачем 11.01.2021 року було розміщено у публічному доступі договір від 11.01.2021 №5-В-ЧФ-21, укладений між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Анкор».

При цьому Додаток №2 «Календарний графік виконання робіт» був опублікований позивачем 26.04.2021 року.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

З даного приводу представником позивача у судовому засіданні було зауважено, що відповідно до Постанови КМУ від 13 квітня 2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» початок робіт без дозвільної документації, виданої відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю, не дозволяється. При цьому для отримання такого дозволу повинен бути визначений підрядник.

Так позивачем після укладання договору з товариством з обмеженою відповідальністю «Анкор» було одразу ініційовано отримання дозвільної документації на виконання будівельних робіт. Органом державного архітектурно-будівельного контролю виданий дозвільний документ 16.04.2021 року (т. 2 а.с. 56). Враховуючи викладені обставини та те, що Календарний графік складається з прив`язкою до конкретних дат, під час укладання договору неможливо було передбачити терміни отримання дозвільної документації. Тому лише після того, як органом державного архітектурно-будівельного контролю був виданий дозвільний документ 16.04.2021 року, позивачем були виконані умови пункту 20.1.2 Договору, укладена додаткова угода №l від 23.04.2021 року, якою сторонами погоджено додаток №2 та яка оприлюднена в системі публічних закупівель Prozorro 26.04.2021 року.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що оприлюднення вищезазначеного додатку до проекту договору є неможливим у силу практичної реалізації виконання та надання комплексу послуг у межах закупівлі UA-2020-11-13-001088-b, суд доходить висновку, що позиція відповідача є формальною та однобічною та не покликана на досягнення легітимної мети діяльності органу державного фінансового контролю.

Також відповідачем у висновку моніторі встановлено, що відповідно до вимог пункту 1 Додатку 4 до тендерної документації позивача, учасник - переможець повинен надати договірну ціну з відповідними розрахунками до неї, складену у відповідності до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, що є Додатком 1 до проекту договору.

Так, на виконання зазначеної вимоги, ТОВ «Анкор» надано договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи та підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису.

В ході проведення моніторингу відповідачем було встановлено, що наданий локальний кошторис містить інформацію щодо необхідності застосування при виконання робіт, визначених рядком 61 відомості об`ємів робіт розділу 6 Додатку №3 до тендерної документації елементної норми Е37-62-1 «установлення кранами плавучими у закритій акваторії збірних залізобетонних елементів верхньої будови причальних набережних естакадного типу, масою до 5 т (бортові балки).

Зазначена норма передбачає використання барж при роботі в закритій акваторії несамохідних, вантажопідйомністю 250 т та кранів плавучих при роботі в закритій акваторії самохідних, вантажопідйомністю 100 т.

Також на виконання робіт, передбачених рядком 28 відомості об`ємів робіт, ТОВ «Анкор» застосовано елементну норму Е37-64-1 обмонолічування конструкцій верхньої будови причальних набережних естакадного типу в закритій акваторії, яка передбачає використання кранів плавучих, вантажопідйомністю 5 т.

Проте, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису не містить інформації щодо наявності у ТОВ «Анкор» барж (вантажопідйомністю 250 т), кранів плавучих (вантажопідйомністю 100 т) та кранів плавучих (вантажопідйомністю 5 т).

Оскільки наданий ТОВ «Анкор» локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 не відповідає відомості ресурсів, то документи для укладання договору надано учасником - переможцем не у повній мірі.

Примітками додатку 4 до тендерної документації визначено, що ненадання переможцем документів визначених Додатком 4 до ТД за встановленим замовником порядком у відповідності до вимог та строків, встановлених тендерною документацією або якщо її зміст, інформація, розрахунки будуть відрізнятись від змісту документів наданих у складі тендерної пропозиції переможця, переможець вважається таким, що відмовився від підписання договору на закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладання договору про закупівлю, а його тендерна пропозиція підлягає відхиленню.

Так відповідно до Додатку 4 учасником-переможцем (т.1 а.с. 73-74) надаються наступні документи:

- договірну ціну з відповідними розрахунками до неї, складену у відповідності по ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, що є Додатком 1 до проекту договору;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (повний) згідно законодавства (виданий (сформований) не раніше дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір);

- статут (зі змінами в разі наявності) або інший установчий документ Учасника в останній (чинній) редакції;

- рішення засновників підприємства та/або наказ про призначення (у разі підписання керівником); довіреність (у разі підписання іншою уповноваженою особою Учасника); або іншим документом, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на вчинення правочинів;

- для платників ПДВ: витяг з реєстру платників податків на додану вартість Для платників єдиного податку; витяг з Реєстру платників єдиного податку.

У разі, якщо Учасник не є платником податку на додану вартість та платником єдиного податку, тоді він повинен надати Довідку у довільній формі за підписом уповноваженої особи Учасника з посиланням на конкретні статті законодавства України, відповідно до яких не передбачена наявність у нього вищезазначених документів або відповідну довідку (лист), видану (ий) органами ДФСУ.;

- довідка про присвоєння ідентифікаційного коду (для фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців);

- паспорт громадянина України фізичної особи-підприємця завірений належним сином, (а саме сторінки 1-6 та місце останньої реєстрації) у випадку, якщо такий паспорт оформлено у вигляді книжечки, або паспорт громадянина України (а саме обидві сторони ID-картки), якщо такий паспорт оформлено у формі картки, що містить безконтактний електронний носій з наданням Витягу з демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;

- довідка з обслуговуючого банку Учасника про відкритий рахунок, який буде включено до договору.

Так, як було зазначено представником позивача у судовому засіданні та не спростовано відповідачем, ТОВ «Анкор», як переможцем, були надано всі документи визначені Додатком 4 до тендерної документації.

При цьому Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у складі тендерної документації від учасників тендеру не вимагалось документів на підтвердження наявності у учасників саме барж (вантажопідйомністю 250 т), кранів плавучих (вантажопідйомністю 100 т) та кранів плавучих (вантажопідйомністю 5 т), а тому відсутність у відомостях ресурсів до локального кошторису, яка була надана ТОВ «Анкор», зазначених кранів, не свідчить про те, що така відомість суперечить тендерній документації.

З огляду на зазначене посилання відповідача на те, що тендерна пропозиція ТОВ «Анкор» повинна була бути відхилена позивачем та з такою особою не повинен був укладатись договір на підставі додатку 4 до тендерної документації є таким, що не відповідає дійсності.

Крім того суд враховує з даного приводу посилання представника позивача у судовому засіданні, що ТОВ «Анкор» було надано відомість ресурсів до локального кошторису, яка відповідно до п.4.5 Правил визначення вартості робіт з ремонту устаткування та обладнання, які виконуються на об`єктах житлово-комунального господарства, що затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України від 24.06.2004 року №117, містить дані, визначені на обсяг робіт, передбачених кошторисом, щодо трудомісткості та середнього розряду робіт окремо для робітників різних професій з різною вартістю людино-години, нормативної потреби в матеріально-технічних ресурсах у фізичних одиницях виміру, а також вартість одиниці виміру трудових матеріально-технічних ресурсів, прийняту в кошторисі.

При цьому у вказаній відомості ресурсів до локального кошторису виконавцем було вказано, що роботи будуть виконуватись із використанням кранів на автомобільному ходу вантажопідйомність 25 тон.

Відповідно до п.6.2.1.5 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, якщо внаслідок об`єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів тощо) будівельні (ремонтнобудівельні) роботи планується виконувати без застосування машин та механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин та механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виконання робіт) та економічними обґрунтуваннями.

Так в економічному обґрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами (колонка 5 таблиці - по нормі) з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням наявних у підрядній організації машин та механізмів (колонка 6 таблиці - в проекті). Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток.

Так елементна норма «Е37-62-1 - установлення кранами плавучими у закритій акваторії збірних залізобетонних елементів верхньої будови причальних набережних естакадного типу, масою до 5 т» та елементна норма «Е37-64-1 - обмонолічування конструкцій верхньої будови причальних набережних естакадного типу» через відсутність використання барж та кранів плавучих, підрядником були змінені на роботу механізму «Крани на автомобільному ходу, вантажопідйомністю 25 т».

Разом з тим при розробці підрядною організацією проекту виконання робіт було враховано зміну умов виконання робіт, тобто виконання ремонтно-будівельних робіт краном на автомобільному ходу, вантажопідйомністю 25 т. При цьому при заміні «крану плавучого», передбаченого нормами на «кран на автомобільному ходу вантажопідйомністю 25 т» обґрунтовані витрати підрядника не перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт. Таким чином використання крану автомобільного замість плавкрану зменшує вартість таких робіт у 2 рази, чого відповідачем спростовано не було.

Також судом встановлено, що у зв`язку із виявленням порушень під час спірного моніторингу, на підставі статей 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні відповідачем у п.3 Висновку було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи правову оцінку наведеним вище положенням, суд виходить з наступного.

Так, такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що на час розгляду справи виконаний в певному обсязі, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу вчинення корупційних дій або зловживань.

Однак, зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, що виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (користувачів автомобільної дороги) і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору. Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов`язує із оформленням документів одним з учасників, який є переможцем торгів.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі №120/1297/20-а.

Разом з тим суд погоджується з доводами позивача, що виявлене в ході моніторингу порушення не обмежило інших учасників закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі, оскільки 11.01.2021 року Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в системі PROZORRO опубліковано копію договору від 11.01.2021 року №5-В-ЧФ-21, укладеного ним з ТОВ «Анкор».

До суду протягом часу розгляду справи не було надано відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури закупівлі №UA-2020-11-13-001088-b.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для визнання висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.06.2021 року №31-41/265 за результатами моніторингу закупівлі №UA-2020-11-13-001088-b необґрунтованим, оскільки виявлені під час моніторингу порушення не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, не вплинули на проведення процедури торгів та не призвели до негативних наслідків, що можна було б кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни. За таких умов оскаржуваний висновок відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано квитанцію про сплату судового збору (т. 1 а.с. 17) від 07.07.2021 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у сумі 2 270,00 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Північно-східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-80, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (68001, Одеська область, м.Чорноморськ, вул. Праці, 6) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м.Харків, Майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд 10), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор» (65012, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.06.2021 року №31-41/265 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-11-13-001088-b.

Стягнути з Північно-східного офісу Держаудитслужби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 270,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Білостоцький О.В.