РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 липня 2023 року м. Рівне№460/9837/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕАКВАТЕРМ" доГоловного управління ДПС у Рівненській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеакватерм» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Рівненській області № 8341755/36979066 від 27.02.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №29 від 18.11.2022 року та зобов`язати зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних вказану податкову накладну.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2022 ТОВ «Рівнеакватерм» укладено договір купівлі-продажу №01\11-01 з ТОВ «ІМК ГРУП» на продаж останньому товару (обладнання). Згідно даного договору ТОВ «Рівнеакватерм» виставлено рахунок-фактуру № РФ-0000344 від 11.11. 2022 на загальну суму 636 528,00 грн. (в т. ч. ПДВ -106 088,00 грн.), який ТОВ «ІМК ГРУП» був оплачений 18.11.2022 (платіжна інструкція № 128). В свою чергу ТОВ «Рівнеакватерм» було сформовано податкову накладну № 29 від 18.11.2022 на суму 636 528,00 грн. (в т. ч. ПДВ -106 088,00 грн.) на покупця ТОВ «ІМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 43405088), оскільки товар оплачено і доставлено на об`єкт Покупця за адресою: м.Рівне вул. Фабрична 2, згідно № ТТН-000235 від 28.12.2022 та видаткової накладної № РН-0000257 від 28.12.2022. Поряд з цим, за результатами обробки вказаної податкової накладної позивач отримав квитанцію про зупинення її реєстрації з посиланням на її відповідність вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у відповідній податковій накладній. Зазначено, що позивач надав податковому органу усі необхідні пояснення та документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операції по вказаній податковій накладній. Проте, податковий орган не взяв надані позивачем пояснення та документи до уваги та прийняв оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 21.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи по суті.
Відповідачі надали до суду спільний відзив, у якому позовні вимоги не визнали. На обґрунтування заперечень зазначено, що контролюючий орган, керуючись вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, зупинив реєстрацію податкової накладної № 29 від 18.11.2022 року та надіслав позивачу відповідну квитанцію з пропозицією надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у відповідній податковій накладній. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 29 від 18.11.2022 року стало ненадання платіжних документів, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей по рахунках 361, 631 та актів звірок, а тому просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач повністю підтримав позицію, викладену в адміністративному позові, та вважає, що твердження відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими.
Ухвалою суду від 22.05.2023 розгляд справи відкладено до 06.06.2023.
До початку судового засідання 06.06.2023 представник позивача та представник відповідача подали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.9ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4ст.229 КАС України).
Враховуючи подане клопотання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/9837/23 в порядку письмового провадженняю.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
ТОВ «Рівнеакватерм» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата запису: 24.02.2010 року номер запису: 16081020000007004, взято на податковий облік в ГУ ДПС у Рівненській області м. Рівне від 25.02.2010 р. № 29-23/5703 та являється платником податку на додану вартість з 11.08.2010 року.
Основним видом діяльності підприємства є Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (КВЕД 43.22);
10 листопада 2022 року ТОВ «Рівнеакватерм» (код ЄДРПОУ 36979066) укладено договір купівлі-продажу №01\11-01 з ТОВ «ІМК ГРУП» на продаж останньому товару (обладнання). Згідно договору виставлено рахунок-фактуру № РФ-0000344 від 11 листопада 2022 року на загальну суму 636 528,00 грн. (в т. ч. ПДВ -106 088,00 грн.), який ТОВ «ІМК ГРУП» був оплачений 18 листопада 2022 року (платіжна інструкція № 128).
В свою чергу ТОВ «Рівнеакватерм» було сформовано податкову накладну № 29 від 18.11.2022 року на суму 636 528,00 грн. (в т. ч. ПДВ -106 088,00 грн.) на покупця ТОВ «ІМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 43405088), оскільки товар оплачено і доставлено на об`єкт Покупця за адресою: м.Рівне вул. Фабрична 2 згідно № ТТН-000235 від 28 грудня 2022 року та видаткової накладної № РН-0000257 від 28 грудня 2022 року.
15 грудня 2022 року, через систему електронного документообігу на адресу Позивача надійшла квитанція №9271261021, згідно якої згадана вище податкова накладна прийнята. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена.
Реалізований для ТОВ «ІМК ГРУП» товар ТОВ «Рівнеакватерм» придбало у ТОВ «Волинь-Кальвіс» згідно договору купівлі-продажу № 101 від 18 листопада 2022 року та за який розрахунок здійснений в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця відповідно до рахунку № СФ-0001117 від 18.11.2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №5140 від 18 листопада 2022 року. Товар був отриманий згідно видаткових накладних № РН -0001178 від 28.12.2022 р. та № РН -0001179 від 28.12.2022.
Доставка товару від Постачальника - ТОВ «Волинь-Кальвіс» на об`єкт Покупця - ТОВ «ІМК ГРУП» за адресою: м.Рівне, вул. Фабрична 2, здійснювалась ТзОВ «Будтех-пром» (код ЄДРПОУ 37433589) з яким ТОВ «Рівнеакватерм» попередньо було укладено договір № 01/01-01 від 05.01.2022 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Авансову оплату по договору перевезення вантажу ТОВ «Рівнеакватерм» здійснено згідно рахунку № 94 вiд 06.09.2022 р. (платіжне доручення №4933) в сумі 9 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1500,00 грн.
Підставою для зупинення зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8416, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.. Одночасно з цим, Відповідачем запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН\РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН\РК в ЄРПН.
На виконання вимог контролюючого органу Позивачем 24 лютого 2023 року направлено повідомлення №2 до ГУ ДПС у Рівненській області про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено.
Проте, 27 лютого 2023 року Комісія регіонального рівня прийняла рішення № 8341755/36979066 про відмову у реєстрації податкової накладної № 29 від 18.11.2022 року в ЄРПН з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
06 березня 2023 року, Позивач, не погоджуючись з рішенням Відповідача № 8341755/36979066 про відмову у реєстрації ПН\РК в ЄРПН звернувся в межах строків до контролюючого органу вищого рівня ДПС України зі скаргою на рішення.
13 березня 2023 року рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в ЄРПН ДПС України № 25407/36979066/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підставою для такого рішення вказано: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
З урахуванням викладеного, вважаючи рішення від 27.02.2023 №8341755/36979066 про відмову в реєстрації податкової накладної № 29 від 18.11.2022 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
За правилами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).
Відповідно до абз.1 п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем (за першою подією) складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну № 29 від 18.11.2022 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Як вже зазначалося судом, реєстрацію податкової накладної № 29 від 18.11.2022 зупинено з тих підстав, що вказана податкова накладна відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанції запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 29 від 18.11.2022 підстави контролюючого органу для такого зупинення, суд враховує таке.
У додатку 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Так, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза , та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання двох умов:
1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;
2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Судом встановлено, що позивачем подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області всі необхідні документи щодо підтвердження проведених фінансово-господарських операцій ТОВ «Рівнеакватерм» з ТОВ «ІМК-ГРУП», на підставі чого ним сформовано податкову накладну №29 від 18.11.2022, реєстрацію якої зупинено.
Проте, комісією Головного управління ДПС в Рівненській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Поряд з цим, відповідачем як на підставу відмови позивачу у реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, які йому необхідно надати для реєстрації спірної податкової накладної.
Як свідчить зміст оспорюваного рішення, підставою для відмови у реєстрації ПН стало те, що позивачем не надано копій первинних документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Однак матеріали справи свідчать, що позивачем разом з письмовими поясненнями щодо господарської операції з ТзОВ «ІМК ГРУП» для відповідача було надано копії наступних документів: договір купівлі-продажу №01/11-01 від 10.11.2022, рахунок №344 від 11.11.2022, видаткову накладну №РН-000257 від 28.12.2022, банківську виписку від 18.11.2022, платіжне доручення №128 від 18.11.2022, податкову накладну №29 від 18.11.2022, квитанцію 9271261021 від 15.12.2022, картку рахунку 361, оборотно-сальдову відомість по контрагенту ТОВ «ІМК ГРУП», акт звірки розрахунків №82 від 31.12.22; копії документів по проведених господарських операціях з ТОВ «Волинь-Калвіс», а саме: договір купівлі-продажу №101 від 18.11.2022, рахунок СФ-0001117 від 18.11.2022, платіжне доручення №5140 від 18.11.2022, банківську виписку від 18.11.2022, податкову накладну №80 від 18.11.2022, платіжну інструкцію №5220 від 13.12.2022 р., банківську виписку від 13.12.2022, податкову накладну №51 від 13.12.2022, видаткову накладну №РН-0001178 від 28.12.2022, видаткову накладну №РН-0001179 від 28.12.2022, ТТН №ТТН-000235 від 28.12.2022, оборотно-сальдова відомість по рах. 631 по контрагенту ТОВ «Волинь-Калвіс», акт звірки розрахунків №83 від 31.12.2022 р.; копії документів по проведених господарських операціях з ТзОВ «Будтех-Пром», а саме: договір 01_01-01 05.01.2022 р., рахунок на оплату № 94 вiд 06.09.2022 року, банківська виписка від 09.09.2022 року, платіжне доручення № 4933 від 09.09.2022 року, акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № 229 від 31.10.2022 року, №232 від 30.11.22, №235 від 30.11.2022 року, податкова накладна №3 від 09.09.2022 року, картка рах. 631 по ТОВ «Будтех-Пром» вересень грудень 2022 р. Водночас, окрім квитанцій і рішень податкового органу, були надані і інші документи щодо штатного розпису та об`єктів, які використовуються в господарській діяльності ТОВ «Рівнеакватерм». Будь-яких доказів протилежного відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну, що оформлена позивачем та відправлена для реєстрації в ЄРПН.
Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкової накладної №29 від 18.11.2022 в ЄРПН.
Встановлені в ході розгляду обставини справи дають підстави для висновку, що ненаведення відповідачами доводів та ненадання доказів того, що документи, подані позивачем для реєстрації спірної податкової накладної, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
При цьому, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Висновок аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.
Таким чином, оскаржуване рішення №8341755/36979066 від 27.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 18.11.2022 є необґрунтованим, протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №29 від 18.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача 2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.
Зазначене також узгоджується з передбаченим п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із повною юрисдикцією, тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі Обермейєр проти Австрії; пунктом 155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі Гранд Стівенс проти Італії).
Разом з тим, визначаючи дату, якою слід зареєструвати спірну податкову накладну, суд керується вимогами пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №378), згідно з якими внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, на переконання суду, з метою повного та належного захисту порушеного права позивача та задля недопущення порушення прав контрагента позивача, який на підставі вказаної податкової накладної, має право сформувати податковий кредит, та інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, слід зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №29 від 18.11.2022 датою її подання.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не виконали процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довели правомірності своєї поведінки та прийнятих рішень у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Таким чином, з урахуванням приписів статті 139 КАС України понесені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 2684,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивача.
Крім цього, 15.06.2023 представником позивача подано клопотання про доручення доказів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до яких сума витрат на правничу допомогу становить 8000,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:
копію договору про надання правової допомоги №0103/23 від 01.03.23;
акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.06.2023;
рахунок №0103/2 від 12.06.23;
платіжну інструкцію №5319 від 13.06.2023.
Згідно з умовами договору про надання правової (правничої) допомоги №0103/23 від 01 березня 2023 року юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях. Оплата здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку. За результатами надання юридичної допомоги складається акт. Адвокатським об`єднанням застосовується погодинна оплата, вартість 1 (однієї) години затраченого Адвокатським об`єднанням часу становить 1000 (одна тисяча) грн.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 12 червня 2023 року кількість витраченого адвокатом часу, який підлягає оплаті в сумі 1000 (одна тисяча) гривень за 1 (одну) годину, становить 8 (вісім) годин. Таким чином, вартість наданої правничої допомоги (гонорар) складає 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Оцінивши загальну вартість правових послуг, суд вважає її розмір необґрунтованим, оскільки дана справа є справою незначної складності, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, яка ґрунтується на рішеннях Верховного Суду.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд прийшов до висновку, що заявлена до відшкодування сума у 8000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.
Відтак, з огляду на незначну складність справи, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачі, повинен становити 4000,00 грн.
Повний текст рішення складений з урахуванням перебування головуючої судді у відпустці (наказ № 134 від 22.05.2023, наказ №198 від 03.07.2023).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8341755/36979066 від 27.02.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 18.11.2022.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 18.11.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнеакватерм», датою її подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеакватерм» судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області в сумі 1342,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеакватерм» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеакватерм» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1342,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеакватерм» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України судові витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕАКВАТЕРМ" (бульвар Богдана Хмельницького, 2-А,м. Рівне,Рівненська обл.,33027, ЄДРПОУ/РНОКПП 36979066)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська область,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)
Повний текст рішення складений 26 липня 2023 року
Суддя У.М. Нор
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112466744 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
У.М. Нор
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні