Рішення

від 27.07.2023 по справі 500/2435/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2435/23

27 липня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Білецької сільської ради (надалі, відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Білецької сільської ради від 30 березня 2023 року № 3372.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30 березня 2023 року Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області було прийнято рішення № 3372, яким було вирішено надати дозвіл для здійснення передпроектних робіт та виготовлення детального плану території на об`єкт «Нове будівництво загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Соломії Крушельницької із використанням незавершеного будівництвом об`єкта по АДРЕСА_1 та доручити сільському голові ОСОБА_2 укласти договір з проектною організацією для здійснення передпроектних робіт та виготовлення детального плану території на об`єкт. Не погоджуючись з вказаним рішення Більцької сільської ради ОСОБА_1 , як депутат Білецької сільської ради, вважає, що рішення № 3372 від 30 березня 2023 року прийняте з порушенням Регламенту Білецької сільської ради та вимог закону, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що в Рішенні від 30.03.2023 № 3372 не йдеться про виділення коштів на розбудову та будівництво старої школи, яка знаходиться за адресою: № 47 та АДРЕСА_2 , а лише йдеться про надання дозволу для здійснення передпроектних робіт та виготовлення детального плану території на об`єкт «Нове будівництво загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Соломії Крушельницької із використанням незавершеного будівництва об`єкта по вул. Молодіжна, село Біла, Тернопільського району, Тернопільської області». Просить врахувати, що позивачу, як депутату Біленької сільської ради не відомо чи наявна під даним незавершеним будівництвом земельна ділянка, та який статус має та чи сформована вона на час прийняття рішення сільської ради. Просить врахувати, що земельна ділянка на час прийняття Рішення від 30.03.2023 №3372 сформована, кадастровий номер: 6125280700:02:002:0104. Додатково вказав про те, що в рішенні від 30 березня 2023 року № 3373 «Про внесення змін до рішення сесії Білецької сільської ради від 21.02.2022 № 2232 «Про затвердження програми «Соціально-економічного розвитку Білецької сільської ради на 2022-2024 роки» зазначено - «Нове будівництво загальноосвітньої школи 1-І І ступенів імені Соломії Крушельницької із використанням незавершеного будівництва об`єкта по вул. Молодіжна, село Біла, Тернопільського району, Тернопільської області".

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просив задовольнити даний позов повністю. Зокрема, представником позивача наведені доводи, що на його думку, мотивують невідповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та Регламенту Білецької сільської ради.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Представник відповідача вважає, що спірне у даній справі рішення є законним та обґрунтованим.

Ухвалою суду від 27.07.2023 відмовлено у задоволенні клопотань представника позивача та представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Білецької сільської ради (виборчий округ №4), що підтверджується посвідченням №11/20 та про що наголошено самою позивачкою у позовній заяві.

30.03.2023 Білецькою сільською радою прийнято рішення №3372 від 30.03.2023 "Про надання дозволу для здійснення передпроектних робіт та виготовлення детального плану території на об`єкт "Нове будівництво загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Соломії Крушельницької із використанням незавершеного будівництва об`єкта по вул. Молодіжна село Біла, Тернопільського району Тернопільської області".

У преамбулі до вказаного рішення зазначено, що таке рішення прийнято відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.8,16,19 "Про регулювання містобудівної діяльності", та на виконання програми "Соціально-економічного розвитку Білецької сільської територіальної громади на 2022-2024 роки".

Як вбачається з Протоколу поіменного голосування чергової сесії Білецької сільської ради УІІІ скликання 30.03.2023, ОСОБА_1 як депутат Білецької сільської ради головувала "проти" оскаржуваного у даній справі рішення.

Не погоджуючись з рішенням Білецької сільської ради від 30.03.2023 за №3372, позивач, як депутат Білецької сільської ради, звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР).

Згідно з ст. 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частинами 1, 3 ст. 52 Закону №280/97-ВР визначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1-2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 №93-IV (далі - Закон №93-IV).

Статтею 2 Закону №93-IV передбачено, що депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - депутат місцевої ради) є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 11 Закону №93-IV у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Статтею 15 Закону №93-IV визначено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

У спірному випадку, позивач як депутат виборчого округу №4 Білецької сільської ради, оскаржує рішення Білецької сільської ради №3372 від 30.03.2023 "Про надання дозволу для здійснення передпроектних робіт та виготовлення детального плану території на об`єкт "Нове будівництво загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Соломії Крушельницької із використанням незавершеного будівництва об`єкта по вул. Молодіжна село Біла, Тернопільського району Тернопільської області".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №803/413/18 було сформульовано таку правову позицію:"…правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом України від 21.05.1997 №280-97/ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України від 11.07.2002 № 93-IV "Про статус депутатів місцевих рад".

Відповідно до зазначених положень законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

При цьому, суд зазначає, що правовий статус депутата місцевої ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого органу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені Конституцією України, Законом №280-97/ВР та Законом №93-IV.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю.

Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.

Відтак, суд вважає, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці".

Тобто, саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону №280/97-ВР є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього імені та в їхніх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом №280/97-ВР та іншими законами, а отже, й наділені в силу закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) у суді може бути реалізоване шляхом представництва. Водночас депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 803/413/18, а також підтримана Верховним Судом у постанові від 26 лютого 2022 року у справі № 320/740/16-а, від 16.07.2020 №П/811/589/16, від 20.03.2020 у справі №454/1522/16-а, які суд враховує в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі 522/3665/17 (провадження К/9901/38991/18) констатував, що з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. Також, Верховний Суд встановив, що в контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу позивача. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

Тобто, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.

Як вже було зазначено вище, спірне у дані справі рішення стосується надання дозволу для здійснення передпроектних робіт та виготовлення детального плану території на об`єкт "Нове будівництво загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів імені Соломії Крушельницької із використанням незавершеного будівництва об`єкта по вул. Молодіжна село Біла, Тернопільського району Тернопільської області".

Позивач жодними належними та допустимими доказами не довів перед судом ту обставину, що він є особою щодо якого застосовано оскаржуване рішення, та таке відповідно порушує саме права, обов`язки та інтереси позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому у таких необхідно відмовити.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).

Згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем надано суду належні і допустимі у розумінні статей 73-74 КАС України докази, які підтверджують правомірність оскаржуваного розпорядження.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 27 липня 2023 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Білецька сільська рада (місцезнаходження:вул. Молодіжна, 19, с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область,47707 код ЄДРПОУ:14029160).

Головуюча суддяДерех Н.В.