Постанова

від 27.07.2023 по справі 240/43255/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/43255/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

27 липня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року Управління Держпраці у Житомирській області звернулося до суду з адміністративним позовом у якому, з врахуванням зменшення позовних вимог просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство", а саме виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в частині:

- вантажопідіймальні крани механізми (MANITOU);

- відсторонити від роботи директора підприємства та посадових осіб, які відповідають за справний стан в підрозділах підприємства та не пройшли навчання та перевірку знань за нормативно- правовими актами з охорони праці;

- відсторонити від роботи працівників, які не пройшли щорічну перевірку знань з охорони праці, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 26.11.2021 № 2082/10-84.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно направлення на проведення перевірки № 2029/07 від 08.11.2021 та на підставі наказу від 12.11.2021 №2336 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було проведено планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці.

За результатами перевірки складено акт від 26.11.2021 № 2082/10-84.

Вказаним актом зафіксовано ряд порушень, зокрема:

- відсутній дозвіл на виконання робіт та експлуатацію об`єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: Роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000в. в зонах дії струму високої частоти;

Устаткований напругою понад 1000в. (КТП- 283);

вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів Вантажопідіймальні крани механізми (MANITOU, без заводського та реєстраційного номера);

- відсутня декларація видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці: Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра; Зварювальні роботи.;

- директор підприємства та посадові особи які відповідають за справний стан в підрозділах підприємства не пройшли навчання та перевірку знань за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов`язків;

- працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, а також роботи, де є потреба у професійному доборі, не пройшли щорічну перевірку знань.

В подальшому, відповідачем частково усунено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що підтверджується Декларацією відповідності матеріально технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці № 228-22 від 14.07.2022 на виконання таких робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад ЮООв. в зонах дії струму високої частоти;

- КТП-283;

- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

- роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;

- зварювальні роботи.

Однак, відповідачем не у повному обсязі усунено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що вказані у первинному акті планової перевірки відповідача від 26.11.2021 № 2082/10-84, залишаються актуальними позовні вимоги Управління про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинки експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

- вантажопідіймальні крани механізми (MANITOU);

- відсторонити від роботи директора підприємства та посадових осіб, які відповідають за справний стан в підрозділах підприємства та не пройшли навчання та перевірку знань за нормативно- правовими актами з охорони праці;

- відсторонити від роботи працівників, які не пройшли щорічну перевірку знань з охорони праці, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 26.11.2021 № 2082/10-84.

Відповідно до п.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Враховуючи виявлені порушення та керуючись нормами чинного законодавства, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки суду не було надано акт позапланової перевірки проведеної управлінням Держпраці в Житомирській області щодо усунення усіх порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а також враховуючи те, що під час проведеної перевірки виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю працівників.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Абзацом 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (зі змінами та доповненнями, далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (підпункт 1 пункту 3 Положення).

В силу приписів пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Пунктом 7 Положення визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до абзаців 1-2 частини першої статті 39 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII, із змінами та доповненнями, (далі Закон № 2694-XII), посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Частиною 7 ст.7 цього Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

З огляду на викладені положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про охорону праці", підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

Із матеріалів справи слідує, що за результатами перевірки відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки встановлено ряд порушень, які підприємство зобов`язано усунути.

Колегія суддів зазначає, що в силу правил статті 39 Закону України "Про охорону праці" передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб`єктом господарювання загрози життю.

Це відповідає, зокрема, принципу державного нагляду (контролю), закріпленому статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якого такий нагляд здійснюється виходячи із пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини.

Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

У п.7 ст.7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

За приписами абз.5 ст.39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Апелянт зазначає, що на момент ухвалення судового рішення виявлені порушення вимог законодавства вже були усунуті, а тому суд першої інстанції повинен був відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не було надано акт позапланової перевірки проведеної управлінням Держпраці в Житомирській області щодо усунення усіх порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

З урахуванням зазначених обставин, оскільки під час проведеної перевірки виявлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю працівників, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС Українине підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цьогоКодексурозглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунецьке хлібоприймальне підприємство" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.