Постанова

від 27.07.2023 по справі 140/6912/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 рокуСправа № 140/6912/22 пров. № А/857/7547/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Довгополова О.М., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року (суддя Димарчук Т.М., м.Луцьк), -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з додатковою відповідальністю «Ковельське АТП» (далі ТДВ) звернулося до суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ, Укртрансбезпека відповідно) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.08.2022 (далі Постанова).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі вказує, що в акті перевірки чітко зафіксовано відсутність у водія схеми маршруту руху в момент проведення перевірки. Протилежного позивачем не спростовано.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у справі не доведено належними, допустимими та беззаперечними доказами факту здійснення 16.06.2022 ТДВ міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон №2344-III), відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що посадовою особою Укртрансбезпеки Бондаренко А.С. 16.06.2022 на підставі направлення на рейдову перевірку від 03.06.2022 №014463 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТДВ. Зокрема перевірявся транспортний засіб автобус BOVA, державний номер НОМЕР_1 (далі ТЗ), який належить на праві власності позивачу під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 16.06.2022 №326901 (далі Акт), у якому у графі «в тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ вказано абзац 3 частини першої: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 39 вказаного закону, а саме: схеми маршруту. Вказана кваліфікація порушення взята у дужки та далі зазначено: абзац 6 частини першої виконання резидентом України перевезень пасажирів, без документів визначених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ саме…..(не вказано відсутності конкретного документа через неналежну копію).

На підставі зазначеного Акта перевірки та за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу винесено Постанову про застосування до перевізника ТДВ адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн на підставі абзацу 6 частини першої статті 60 Закону України 2344-III за виконання міжнародних перевезень пасажирів без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-III (а.с.7).

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон №2344-ІІІ.

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.

Згідно з приписами статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567; в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Закону №2344-ІII при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

З оскаржуваної постанови та відзиву відповідача вбачається, що до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за відсутність станом на час проведення перевірки схеми маршруту, яка повинна була бути наявна у водія ТЗ під час виконання резидентом України міжнародних перевезень пасажирів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Акт складений з порушенням вимог законодавства та містить суттєві недоліки.

Так, зокрема графа Акта «під час перевірки виявлено порушення» є незаповненою посадовою особою Укртрансбезпеки. У даному контексті суд звертає увагу, що відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У наступній графі «у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-ІII зазначена неправильна кваліфікація інкримінованого порушення позивачу, а саме порушення абзацу 3 частини першої статті 60: перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону №2344-ІII, а саме схема маршруту.

Відповідач зазначає, що вказана кваліфікація є неправильною (допущена помилка кваліфікації), у зв`язку із чим вона взята у дужки, натомість далі вказана вірна кваліфікація про те, що позивачем порушено абзац 6 частини першої статті 60 Закону №2344-ІII - виконання резидентом України міжнародних перевезень пасажирів без документів визначених ст. 53 Закону.

Однак, не зважаючи на дописану «правильну кваліфікацію» вчиненого порушення з копії Акта неможливо встановити, який конкретно документ був відсутній у водія на момент проведення перевірки у зв`язку з неналежною копією вказаного документа.

Згідно письмових пояснень водія ТЗ ОСОБА_1 від 29.07.12022 вбачається, що під час перевірки 16.06.2022 ніяких документів окрім посвідчення водія та техпаспорту на автобус перевіряючий з Укрнтрансбезпеки не просив та не пропонував підписати акт перевірки. У цих же поясненнях водій стверджує, що його взагалі зупинили у зв`язку із тріщиною на лобовому склі автобуса та повідомили, що буде складений протокол за розбите скло (а.с.10).

Крім того, згідно із абзацом шостим частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У даному абзаці немає згадки про те, що документи відсутні саме на момент проведення перевірки.

У вказаному контексті для порівняння можна навести абзац третій частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, яка передбачає відповідальність за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач стверджує, що у нього є в наявності схема маршруту, яку він додав під час розгляду його справи відповідачем. Вказаний документ долучений і до позовної заяви (а.с.9).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Відтак, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний