Ухвала

від 27.07.2023 по справі 640/17613/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 640/17613/19

адміністративне провадження № К/990/25473/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №640/17613/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассінг» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ассінг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 9 серпня 2019 року №1249817/42547972, від 14 серпня 2019 року №1252399/42547972, від 14 серпня 2019 року №1252398/42547972, від 14 серпня 2019 року №1253061/42547972, від 14 серпня 2019 року №1252396/42547972, від 14 серпня 2019 року №1252397/42547972 прийняті комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові Товариства з обмеженою відповідальністю «Ассінг» від 26 липня 2019 року № 104, від 29 липня 2019 року №108, від 31 липня 2019 року №118, від 29 липня 2019 року №107, від 30 липня 2019 року №111, від 31 липня 2019 року №119.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року справу витребувано із суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіряючи касаційну скаргу суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права Шостим апеляційним адміністративним судом, що призвело до ухвалення незаконного, на думку скаржника, судового рішення.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби не викладено підстави касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №640/17613/19 про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Скаржником не спростовано правильність застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

Керуючись статтею 332 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №640/17613/19 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов