Ухвала

від 20.07.2023 по справі 308/7783/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/7783/23

Ужгородський міськрайонний суд

У Х В А Л А

20.07.2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі - Майор Ю.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В.

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника третьої особи: Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» Мікрюков С.В.

розглянувши упідготовчомувідкритомусудовомузасіданнівзалісуду вм.Ужгородцивільнусправуза позовноюзаявою ОСОБА_4 вособіуповноваженого представника ОСОБА_1 доПриватного виконавцявиконавчогоокругуЗакарпатської областіЛукечаО.В.,Державногопідприємства«Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» про визнання недійсним результатів електронних торгів та визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронного аукціону (торгів), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вособі уповноваженогопредставника ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного судуз позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В., Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» про визнання недійсним результатів електронних торгів та визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронного аукціону (торгів).

30 червня 2023 року до Ужгородського міськрайонного суду від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по справі №308/7783/23.

Клопотання обґрунтовує тим, що Ухвалою суду від 23.05.2023 року накладено арешт на будівлі майстерні літ.Е., площею 1173,6 кв.м. та прохідної літ. 3, площею 15,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 3688221232), а також на земельну ділянку кадастровий номер 2123283601:01:002:0015 площею 0,4153 га та на земельну ділянку кадастровий номер 2123283601:01:002:0021 площею 0,0106 га .

Зазначив, що накладення арешту на земельні ділянки не узгоджується з предметом на підставами позову, позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки; накладення арешту на земельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позву із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.

24.04.2023 року ОСОБА_2 виявив бажання взяти участь в аукціоні (торгах)та відповідно сплатив гарантійний внесок в розмірі 166935,30 грн.

16.05.2023 року з врахуванням невнесення суми за придбане майно попередньо визначеним переможцем, новим переможцем аукціону (торгів) котрий відбувся 01 травня 2023року визначено ОСОБА_2 , який підписав протокол 18 травня 2023 року та здійснив оплату визначену у протоколі в розмірі 3133064, 71 грн.

Таким чином ОСОБА_2 сплатив у повному обсязі кошти в розмірі 3300000,01 грн.

Заявник вказує на те, що представник позивача звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову не надає жодної пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Заявник вважає, що належними та допустимими доказами підтверджено майновий стан позивача ОСОБА_4 ,де у випадку відмови у позові може зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачу ОСОБА_2 спричинені забезпеченням позову, а тому вважає, що суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення позову на підставі п.2 ч.3 ст. 154 ЦПК України.

З огляду на викладене просить зобов`язати ОСОБА_4 внести грошові кошти у розмірі 3300000,01 грн. на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову підтримав та просив суд його задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. в судовому зсіданні проти задоволення клопотання не заперечив.

Представник третьої особи: Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» Мікрюков С.В. в судовому зсіданні проти задоволення клопотання не заперечив.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.154ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з частиною 1 статті 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

За приписами ч.3ст.154ЦПК Українисуд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст.154ЦПК Українирозмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. 6ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, у будь-якому випадку, для вирішення питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову, необхідно встановити, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а також встановити, які існують можливі ризики завдання збитків, вжити судом заходами забезпечення позову.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 5статті 81 ЦПК України).

Звертаючись із заявою про застосування заходів зустрічного забезпечення, відповідач долучив інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 337410510 згідно якого за позивачем зареєстровано майно , яке продано на аукціоні ( торгах) та частка у нерухомому майні.

На думку суду, звертаючись із заявою про застосування заходів зустрічного забезпечення, відповідач не підтвердив доказами, обставини, зазначені в п.2 ч.3ст.154 ЦПК України, що зобов`язують суд застосувати зустрічне забезпечення, а саме: належних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно , не впливає на матеріальний стан відповідача та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування.

Матеріали справи не містять будь-яких належних даних, що свідчать про можливе завдання відповідачу збитків внаслідок забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та не зазначено розміру таких можливих збитків.

Тому, суд приходить до висновку про відсутність обов`язкових підстав, визначених п.2 ч. 3ст. 154 ЦПК України.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що застосування заходів зустрічного забезпечення позову є обов`язком суду лише у випадках, прямо передбачених процесуальним законом. За інших обставин застосування заходів зустрічного забезпечення є правом суду.

З огляду на заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 , суд не вбачає належних доказів на підтвердження вичерпного переліку вимог щодо застосування зустрічного забезпечення, відповідно до норм чинного цивільного законодавства України.

Окрім цього, враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою суду від 23 травня 2023 року по даній справі, судом не встановлено обставин, які б давали достатні підстави для вжиття зустрічного забезпечення у даній справі.

Враховуючи те, що обставини, визначені п.2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, відсутні, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зустрічне забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.81,154,353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по справі №308/7783/23 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Дата складання повного тексту ухвали - 25.07.2023.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца