2-а/465/141/23
РІШЕННЯ
Іменем України
26.07.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про аадміністративне правопорушеня від 24.05.2021 року серія ЕАН №4251217,
встановив:
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про аадміністративне правопорушеня від 24.05.2021 року серія ЕАН №4251217.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 24.05.2021 року серія ЕАН № 4251217 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Вважає, зазначену постанову такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства України та такою, що містить неправдиві відомості, винесена з грубим порушеням норм матеріального і процесуального права, фактично притягнуто до адміністративної відповідальності особу без наявності ознак адміністративного правопорушення. Просить позов задоволити.
Позивач в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання про слухання справи у його відстуності просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує на дотримання суб`єктом владних повноважень вимог законодаства при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатні та обґрунтовані дані, які свідчать про поважність причин, що перешкоджали позивачу протягом визначеного КАС України процесуального строку реалізуватисвоє правона оскарженняпостанови, суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений процесуальний строк на звернення до суду.
Судом встановлено фактичні обставини справи.
Постановою інспектора УПП Львівській області інспектором поліції Півовар В.В. серії ЕАН №4251217 від 24 травня 2021 року про адміністративне правопорушення зафіксоване нев автоматичномурежимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
За змістом даної постанови, 24.05.2021 року о 01.45 год. у м.Львові, проспект Червоної Калини,60 водій ОСОБА_1 керуючи траспортним засобом, не подав сигнал світловий покажчиком повороту відповідного напрямку при поовроті, чим порушив п.9.2.б ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України,завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух", встановлюютьПравила дорожнього руху, які затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух"визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно дост. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАПвизначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписамист. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч. 2ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно достатті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтями31,40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIIIвизначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.
Таким чином, положенняЗакону N580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Водночас, будь-яких інших доказів, окрім постанови від 21.05.2021 щодо того, що позивач порушив вимоги п. 9.2.б Правил дорожнього знаку, та які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить також не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".
Відповідно дост. 7 КУпАП,ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Докази надані суду, які стали підставою для винесення постанови не фіксують, що позивач порушив п. 9.2.б ПДР, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.
Відповідач, в свою чергу належним чином не спростував доводів позивача.
За даних обставин, відповідачем при винесені постанови не дотримано вимогКУпАПта Інструкції, та не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушивПравила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч. 2 ст. 122 КУпАП України, що є його обов`язком відповідно до ч. 2ст. 71 КАС України.
Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕАН №4251217 від 21 травня 2021 року, винесена інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягає скасуванню.
За правилами ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд прийшов висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, відсутність посилання у ній на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.
Згідно з ч. 5ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 454 грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до змісту заяви, позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 03.11.2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Яцишин А.В. про оплату послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 04.11.2021 року, графіком виконання робіт по договору № 03/11-21 від 03.11.2021 року про надання правової допомоги
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Враховуючи незначну складність справи, а також предмет спору, суд дійшов висновку, що позивач довів обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та їх пропорційність відповідно до предмету спору на суму 1500,00 грн.
Оскільки позивачем дотримано вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Беручи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, предмет спору та категорію (складність) справи, суд стягує на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову серії ЕАН №4251217 від 24 травя 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН не відомий, адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108833.
Повне рішення складено 26 липня 2023 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112470922 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Франківський районний суд м.Львова
Мигаль Г. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні