Рішення

від 28.07.2023 по справі 583/2814/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2814/23

2-др/583/35/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

заявниці ОСОБА_1

представника боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат по справі за скаргою ПАТ «УКРНАФТА», заінтересовані особи: державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наумейко Анна Олександрівна, ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28.06.2023 в задоволенні скарги ПАТ «УКРНАФТА», заінтересовані особи державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наумейко Анна Олександрівна, ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовлено за необґрунтованістю.

До закінчення судових дебатів представником стягувача заявлено про те, що додаткові докази на підтвердження понесених судових витрат ними будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

30.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відшкодування судових витрат, якою просить стягнути з боржника ПАТ «УКРНАФТА» на її користь понесені нею судові витрати у даній справі в розмірі 4500 грн.

18.07.2023 представником боржника подано заперечення проти заяви про відшкодування судових витрат, в яких зазначено, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню внаслідок того, що остання не є стороною справи про оскарження дій та рішень виконавця, сторонами спору в даному випадку є скаржник та державний виконавець, а вона фактично є лише зацікавленою особою. Зауважено, що ОСОБА_1 , в порушення приписів ч. 9 ст. 83 ЦПК України не було направлено копії доказів понесення витрат на правничу допомогу, а саме копії договору про надання правової допомоги та акт наданих послуг, іншим учасникам справи, внаслідок чого вони не можуть бути прийняті до уваги судом. Також, ОСОБА_1 не було надано документів щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу. Крім того, виходячи з наданих матеріалів, враховуючи складність справи, час, протягом якого відбулося судове засідання з розгляду скарги та імовірний обсяг наданих адвокатом послуг, вважає завищеною оплату наданих послуг адвокатом, оскільки дії представлення інтересів під час розгляду скарги в суді не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на виконання даних робіт адвокатом. Тому просить відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат через відсутність підстав для такого відшкодування, а також через недоведеність їх наявності та розміру.

В судовому засідання заявниця вимоги заяви підтримала та просила задовольнити.

Представник боржника в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені, що, відповідно до положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення учасників справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 246ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до положень ст.450ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Статтею 452ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Тобто, з вказаних норм слідує, що розгляд скарг в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, здійснюється судом з участю як стягувача, так і боржника, незалежно від того, ким із сторін виконавчого провадження була подана скарга. Обов`язок відшкодувати понесені, в тому числі заінтересованими особами, під час розгляду скарги судові витрати ст.452ЦПК України покладено в залежності від результатів розгляду скарги - на заявника або на орган державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Разом цим, ст. 59Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані зрозглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Таким чином, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст.2ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту ст.ст. 10, 11, 12, 13ЦПК України в узагальненому вигляді вбачається, що при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Оскільки положеннями ст.452ЦПК України не було врегульоване питання відшкодування судових витрат стягувачу у виконавчому провадженні, тому, з метою дотримання засад, передбачених ст. 2 ЦПК України, необхідно застосовувати аналогію закону і подібними за змістом відносини врегульовані ч. 12 ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач, як заінтересована особа, заперечувала проти задоволення скарги боржника та підтвердила позицію державного виконавця щодо правомірності його дій, а тому вона має право на відшкодування понесених судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною стягувача надані договір про надання правової допомоги від 22.06.2023 №22/26/23, акт про надання юридичних послуг (виконання зобов`язань) №28/06/23, платіжна інструкція від 23.06.2023 про оплату 2512,56 грн, платіжну інструкцію від 28.06.2023 про сплату 2010,05 грн.

Суд враховує, що представником фактично надавалася правова допомога стягувачу в судовому засіданні, заявлялися клопотання, дослучалися документи, надавалися пояснення в обгрунтування висловленої позиції. Також в судовому засіданні представником стягувача був наданий договір про надання правової допомоги, акт про виконання зобов`язань за договором.

При вирішенні питання про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, суд приймає доводи боржника щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт та, враховуючи характер спірних правовідносин, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з боржника на користь заявниці 2000 грн в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10-13, 60, 81,83, 133, 137, 141, 182, 246, 264, 265, 270, 450, 452 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРНАФТА» (Код ЄРПОУ 00135390, Україна, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги 2000 (дві тисячі) грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складене 28 липня 2023 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко