Рішення

від 28.07.2023 по справі 904/2612/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2612/23

За позовом Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив № 28 "Радіо", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 100159 від 30.10.2018

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив 89 693, 06 грн, з яких: основний борг у розмірі 60 885, 19 грн, інфляційні втрати у розмірі 20 818, 06 грн, 3 % річних у розмірі 3 394, 18 грн та пеня у розмір 4 595, 63 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

27.07.2023 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Беручи до уваги викладене, суд приймає до розгляду заяви про зменшення позовних вимог.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.05.2023 була отримана відповідачем 08.06.2023.

Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 23.06.2023, останнім днем надходження якого до суду, з урахуванням нормативних строків пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції, є 29.06.2023.

Тому, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач 1-2 не скористалися своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 100159 від 30.10.2018 в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

30.10.2018 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі теплопостачальна організація, позивач) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив №28 "Радіо" (далі споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії № 100159 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором. Обидві сторони зобов`язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України (п. 1.2 договору).

За умовами пункту 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

-гаряче водопостачання відповідно з виробничою програмою Теплопостачальної організації;

-технологічні потреби відповідно з виробничою програмою споживача;

-кондиціонування повітря по мірі необхідності.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов. Опалювальний період згідно Наказу № 620/378 від 10.12.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за номером 1310/16001 "Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду", починається при наявності стійкої середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8єС (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8єС (навесні) (п. 2.2 договору).

Відповідно до пунктом 5.2 договору облік споживання теплової енергії проводиться по приладу обліку, встановленого на вводі опалення в житловий будинок по проспекту Богдана Хмельницького (г. Сталінграду), 20-Б чи розрахунковим способом згідно додатку № 1 до договору.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4 договору).

Згідно з пунктом 5.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії в останній день розрахункового місяця.

При відсутності приладів обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахування середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 5.9 договору).

За умовами пункту 6.1 договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), тариф для розрахунку по цьому договору складає: теплова енергія 1 Гкал- 1 346, 09 грн (з ПДВ), 1 121, 74 грн (без ПДВ).

Відповідно до пункту 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

У пункті 7.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

-при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача;

-при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа ( по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів). При поверненні підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що споживач повідомлений про направлені документи.

У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за заначений в ньому розрахунковий період.

Згідно з пунктом 7.3 договору споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, зараховується в погашення заборгованості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем (п. 7.5 договору).

Відповідно до пункту 7.6 договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

-при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового місяця;

-у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку, а переплата зараховується в рахунок наступних платежів.

Згідно з підпунктом 8.4.3 пункту 8.4 договору, яким визначено відповідальність споживача, в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.10.2021 року, але в будь якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 11.1 договору).

Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у визначеному законом порядку. Отже, даний договір є дійсним та обов`язковим для виконання сторонами.

У додатку № 1 до договору сторони узгодили, що по об`єкту за адресою: проспект Богдана Хмельницького (колишня вул. Г. Сталінграду), буд. 20 Б, опалювальна площа якого складає 1 743, 82 кв. м:

- річний обсяг теплового навантаження на опалення становить 237, 16 Гкал/рік;

- середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні (на -0,2єС) становить 41, 98 Гкал/міс;

- теплове навантаження на гаряче водопостачання відсутнє;

- наявність будинкового обліку: прилад обліку теплової енергії Calmex compact зав. № 002900, 002001, прийнятий на комерційний облік 07.11.2001.

У додатку № 5 до договору, в якому міститься перелік необхідної інформації, вказано, що:

- юридичною адресою споживача є: 49061, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького (Героїв Сталінграду), буд. 20Б;

- доставка рахунків здійснюється кур`єром за фактичною адресою споживача, яка співпадає з юридичною адресою;

відповідальною особою споживача за договором є Дмитренко Лідія Миколаївна.

На виконання умов договору позивач у період з лютого по квітень 2021 року поставив відповідачу теплову енергії на загальну суму 60 885, 19 грн.

На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано наступні документи:

1)підписані позивачем в односторонньому порядку акти прийому-передачі теплової енергії № 100159:

- від 28.02.2021, згідно якого відповідачу поставлено 16, 72786 Гкал теплової енергії на суму 29 128, 56 грн.

- від 31.03.2021, згідно якого відповідачу поставлено 15,50565 Гкал теплової енергії на суму 27 000, 30 грн.

- від 30.04.2021, згідно якого відповідачу поставлено 5, 0423 Гкал теплової енергії на суму 8 780, 26 грн.

- акт за договором № 100159 прийому-передачі теплової енергії, згідно якого відповідачу виконано коригування нарахувань на суму - 2 734, 12 грн.

3) рахунки № 100159:

- від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 29 128, 56 грн;

- від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 27 000, 30 грн;

- від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 8 780, 26 грн;

- рахунок на коригування нарахувань на суму 2 734, 12 грн.

Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із обсягами поставленої йому теплової енергії з лютого по квітень 2021 року, вартість яких включена до актів прийому-передачі теплової енергії та рахунків за відповідні місяці. При цьому, у відповідності до умов договору підставою для здійснення оплати за відпущену теплову енергію є саме рахунок енергопостачальної організації.

Споживач у заяві від 01.12.2021 (вх. № 3232 від 01.12.2021) просив укласти договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію строком на 24 календарних місяців у розмірі 60 885,19 згідно з актами звірки від 22.11.2021.

Тому, на підставі заяви від 01.12.2021 (вх. № 3232 від 01.12.2021) позивачем було складено Договір № 010 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 14.07.2022, відповідно до якого цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 30 червня 2023 року, що зазначено у п. 8.1. Невід`ємною частиною вищезазначеного Договору є «Графік погашення заборгованості за використану теплову енергію» розміщений у Додатку № 1 до вищезазначеного Договору, що зазначено у п. 7.2.

Договір № 010 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 14.07.2022 було підписано в односторонньому порядку Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради.

Здійснення направлення на адресу Споживача Договору № 010 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 14.07.2022 позивач підтверджує описом-вкладення, накладною Укрпошта Стандарт № 0505088870837, списком № 27046 згрупованих відправлень та фіскальним чеком «Укрпошти» № ПН 215600426655 від 29.07.2022. Однак, до теперішнього часу Договір № 010 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію відповідачем не підписаний та на адресу позивача не повернуто.

Відповідач своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати теплової енергії, отриманої у період із лютого по квітень 2021 року, належним чином не виконав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 06.03.2023 було направлено відповідачу досудову вимогу про погашення наявної суми боргу за теплову енергію в строк до 17.03.2023 разом із актом звіряння за період з 01.02.2021 по 28.02.2023.

За твердженням позивача, відповідач умов досудової вимоги не виконав, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права. Крім суми основного боргу за поставлену теплову енергію в розмірі 60 885, 19 грн, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4 595, 63 грн, інфляційні втрати в розмірі 20 818, 06 грн та 3% річних у розмірі 3 394, 18 грн.

На момент винесення рішення, відповідачем було частково оплачено заборгованість у розмірі 31 215, 97 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить: 29 669, 22 грн - сума основного боргу, 30 549, 18 грн, 20 818, 06 грн інфляційні втрати, 3 394, 18 грн - 3 % річних та 4 595, 63 грн - пеня.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За матеріалами справи судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України, а саме - договором постачання теплової енергії.

Щодо суми основного боргу

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За нормами частини 1 статті 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

З огляду на положення укладеного сторонами договору та дати отримання відповідачем рахунків на оплату, строк виконання ним зобов`язань з оплати вартості спожитої теплової енергії є таким, що настав.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості поставленої теплової енергії не виконав, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 60 885, 19 грн за період лютого по квітень 2021 року.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 60 885, 19 грн відповідачем відповідно до положень ст. ст. 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, залишок основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 60 885, 19 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява до Господарського суду Дніпропетровської області була подана 23.05.2023, про що свідчить штемпель відділу документального забезпечення (канцелярія) на титульній сторінці.

Після звернення позивача до суду з даним позовом, позивачем були надані докази часткової оплати боргу в сумі 31 215, 97 грн, що підтверджується довідкою № 292 від 25.07.2023 та випискою про рух коштів між ОК «ЖБК № 28 «Радіо» та КП «Теплоенерго».

Таким чином, на момент прийняття рішення у даній справі сума спірного основного боргу відповідача перед позивачем сплачена частково в розмірі 31 215, 97 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Як на тому наголошено у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз`яснення пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до статті 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 60 000 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом. У зв`язку з наведеними обставинами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведеної суми основного боргу в зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Тому позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 29 669, 22 грн.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Підпунктом 8.4.3 пункту 8.4 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитої ним теплової енергії за період лютий-квітень 2021 року позивач заявив вимогу про стягнення пені в розмірі 4 595, 63 грн за загальний період прострочення з 22.03.2021 по 16.10.2021, розрахунок якої здійснено виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 4 595, 63 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо сум 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 394, 18 грн за загальний період з 22.03.2021 по 20.04.2023 та інфляційних втрат у розмірі 20 818, 06 грн за той самий період.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 3 394, 18 грн та інфляційних втрат у розмірі 20 818, 06 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому судовий збір за подання позову в розмірі 2 240, 56 грн слід покласти на Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив № 28 "Радіо".

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №28 "Радіо" основного боргу у розмірі 31 215, 97 грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №28 "Радіо" (49061, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда (пр-т Богдана Хмельницького), буд. 20 Б; ідентифікаційний код 23067308) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) основний борг у розмірі 29 669, 22 грн, пеню в розмірі 4 595, 63 грн, інфляційні втрати у розмірі 20 818, 06 грн, 3% річних у розмірі 3 394, 18 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко