ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.07.2023Справа № 910/6027/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Банк Траст-Капітал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Атоменерготех»
про розірвання договору та стягнення передоплати,
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Банк Траст-Капітал» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Атоменерготех» про розірвання договору та стягнення передоплати.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору на виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт щодо оформлення земельної ділянки від 12.09.2018 в частині виконання робіт, у зв`язку з чим наявні підстави для розірвання Договору та стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 37929,06 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 4035,16 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 05.05.2023, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 15.05.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 25.05.2023. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 19.05.2023.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.04.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 12/2/літера «Б», офіс 3.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Атоменерготех» у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 26.04.2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Атоменерготех» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Атоменерготех» (далі - Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Траст - капітал» (далі - Замовник) укладено Договір на виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт щодо оформлення земельної ділянки (далі - Договір) відповідно до умов якого Замовник замовляє, оплачує та приймає, а Виконавець зобов`язується з дотриманням вимог законодавства, виконати комплекс проектно-вишукувальних робіт (далі - роботи) на виконання комплексу робіт щодо оформлення земельної ділянки за адресою: м. Київ, р-н. Шевченківський, вул. Олеся Гончара, 41. (п.1.1. Договору)
Загальна вартість робіт, за домовленістю Сторін, згідно з протоколом погодження Договірної ціни на виконання робіт (додаток №3), становить гривневий еквівалент 2700 доларів США за курсом встановленим НБУ на дату укладання цього Договору, без ПДВ. (п.1.2. Договору)
Відповідно до п.2.4. Договору передплата становить 50% від вартості робіт за Договором.
Оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку фактур. (п.2.5. Договору)
Згідно з п.3.1. Договору за результатом комплексу проектно-вишукувальних робіт Сторонами складається та підписується в двох примірниках Акт прийому-передачі.
Відповідно до п.4.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 12.12.2018 до Договору за домовленістю Сторін строк виконання робіт по Договору складає орієнтовно 15 місяців. Відлік строку виконання робіт за цим Договором починається з дня підписання Договору.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору було здійснено попередню оплату у розмірі 37929,06 грн, що підтверджується меморіальним ордером №502 від 12.09.2018 із призначенням платежу «Оплата за компл.робіт щодо оформлен. в оренд та присв.коду ціл.призн. зем.ділянки дог. від 12.09.18 зг.рах.-факт. №12/09-1 від 12.09.2018 без ПДВ»
Стаття 846 Цивільного кодексу України визначає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачу вимогу №003-017/004-071 від 17.02.2023, у якій позивач вимагав виконання відповідач взятих на себе зобов`язань у семиденній строк від дня пред`явлення вимоги.
В подальшому, 28.03.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №003-017/004-159 від 27.03.2023 в якій вимагав в двадцятиденний строк з дня одержання цієї претензії укласти угоду про розірвання Договору; в місячний строк повернути сплачену суму передплати у розмірі 37929,06 грн та сплатити пеню.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Оскільки виконання зобов`язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 Цивільного кодексу України), то виконання боржником, у даному випадку ТОВ «Атоменерготех» як підрядником за договором (зобов`язаною стороною за Договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.
Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних та вірогідних доказів в розумінні ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Атоменерготех» робіт за Договором у строки, передбачені Договором та вимогою.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).
Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Оскільки, як встановлено судом вище, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором у частині виконання робіт та у визначені строки, суд дійшов висновку, що на підставі частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем суми попередньої оплати, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору на виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт щодо оформлення земельної ділянки від 12.09.2018 та стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 37929,06 грн.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4035,16 грн, нарахованої на підставі пункту 5.2. Договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).
Пунктом 5.2. Договору визначено, що за порушення строку виконання робіт з вини Виконавця, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, сплаченої Замовником.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати Договір на виконання комплексу проектно-вишукувальних робіт щодо оформлення земельної ділянки від 12.09.2018 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Атоменерготех» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Траст - капітал».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Атоменерготех» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», офіс 3; ідентифікаційний код 39249431) на користь Акціонерного товариства «Банк Траст-Капітал» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, буд. 7; ідентифікаційний код 26519933) суму попередньої оплати в розмірі 37929 (тридцять сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн 06 коп., пеню у розмірі 4035 (чотири тисячі тридцять п`ять) грн 16 коп., а також судові витрати в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 27.07.2023
Суддя Я.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112483543 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні