Ухвала

від 25.07.2023 по справі 911/2184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" липня 2023 р. Справа № 911/2184/23

Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву та додані до неї матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Шико, (01001, вул. Михайла Грушевського, 10, кім. 212, м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МДМ Сервіс, (08290, вул. Свято-Покровська, 141В, смт Гостомель, м. Ірпінь, Київська область)

про видачу судового наказу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Шико звернулось в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до ТОВ „МДМ Сервіс про стягнення 3 480, 00 грн основної заборгованості з повернення гарантійного платежу, 3 880, 00 грн основної заборгованості з повернення авансової оплати електроенергії за березень 2022 року, 4 442, 23 грн пені, 2 108, 25 грн інфляційних збитків, 298, 83 грн 3 % річних.

Розглянувши заяву заявника про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

3. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

4. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 148 цього ж кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Частиною 3 ст. 150 цього ж кодексу передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, до вказаної заяви в якості доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, заявником додано договір оренди № МДМ-8/20 від 16.12.2020 р., укладений між ТОВ „МДМ Сервіс та ТОВ „Шико, акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2021 р., додаток № 1 до договору оренди, додаткова угода № 1 від 29.04.2021 р. до договору оренди, платіжна інструкція № 872 від 23.12.2020 р. про сплату орендної плати за перший місяць оренди та гарантійного внеску за договором на загальну суму 6 960, 00 грн, платіжна інструкція № 3616 від 01.02.2022 р. про сплату орендної плати за 02/2022 р., платіжне доручення № 3768 від 17.02.2022 р. про відшкодування електричної енергії по лімітам за 03/2022 р., вимога № 57 від 11.01.2023 р., звіт про оцінку збитків, акт б/н від 10.05.2022 р. про пожежу, та інші документи.

Згідно з пунктами 4.1.-4.3., 7.1.2. договору починаючи з Дати початку, Орендар сплачує орендну плату за Приміщення (надалі - «Орендна плата») до дати повернення Приміщення за актом приймання - передачі або до виселення у встановленому порядку (п. 4.1.).

4.1.Розмір щомісячної Орендної плати за користування Приміщенням складає 3 480, 00 грн (три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) разом із ПДВ. Розмір Орендної плати встановлюється Сторонами на строк до 31 грудня 2021 року і у подальшому підлягає новому узгодженню на кожний наступний календарний рік в період з 01 грудня по 31 грудня протягом Строку оренди. Підставами для збільшення розміру Орендної плати є, серед іншого: ріст індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Держкомстату України, падіння курсу національної валюти згідно даних НБУ, збільшення платежу за землю, збільшення податку на нерухомість, тощо.

У разі не узгодження розміру Орендної плати на наступний рік, з 01 січня такого наступного застосовується минулорічний розмір Орендної плати, з корегуванням на розмір річного індексу інфляції (індексу споживчих цін), встановленого Державним Комітетом статистики України, при цьому Сторони вправі достроково розірвати цей Договір згідно п. 9.2. цього Договору.

4.2.У день підписання цього Договору, Орендар має перерахувати Орендодавцю кошти в розмірі 3 480, 00 грн (три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) разом із ПДВ, в якості передоплати Орендної плати за перший місяць Строку оренди.

Протягом п?яти днів з дня підписання цього Договору Орендар зобов`язаний перерахувати Орендодавцю гарантійний платіж у розмірі 3 480, 00 грн (три тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) разом із ПДВ. Якщо протягом дії цього Договору або після його закінчення виявиться, що Орендар своїми діями чи бездіяльністю завдав шкоди Приміщенню (стінам, підлозі або стелі, його обладнанню, інвентарю, тощо), то Орендодавець вправі відшкодувати цю шкоду за рахунок гарантійного платежу, якщо його буде для цього достатньо, шляхом письмового повідомлення про це Орендаря з наданням підтверджуючих заподіяну шкоду документів. Якщо таке списання гарантійного платежу сталося протягом дії Договору, то Орендар зобов`язаний протягом п`яти банківських днів після цього доплатити (відновити) повний розмір гарантійного платежу, сплативши відповідну суму Орендодавцю. Якщо сума завданої шкоди буде більше ніж сума гарантійного платежу, то Орендар доплачує Орендодавцю грошові кошти, необхідні для повного відшкодування завданої шкоди. Якщо потреби у відшкодуванні шкоди не буде, то гарантійний платіж (на вибір Орендодавця) повертається Орендарю або зараховується як Орендна плата за останній місяць Строку оренди.

У випадку порушення Орендарем умов цього пункту, Орендодавець вправі звернутися до суду за стягненням несплачених коштів в судовому порядку.

7.1.2. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю Оренду плату. На прохання Орендаря Орендодавець може виставляти рахунки на оплату Орендної плати, однак відсутність виставленого рахунку не позбавляє Орендаря обов`язку по сплаті Орендної плати. Окрім Орендної плати Орендар повинен щомісячно компенсувати Орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг, а також авансово сплачувати електроенергію (на підставі повідомленого Орендарем ліміту) згідно діючих тарифів.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із матеріалів справи, при укладенні договору оренди № МДМ-8/20 від 16.12.2020 р. заявник та боржник не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо строку повернення орендодавцем гарантійного платежу у разі припинення дії договору, також не досягли згоди щодо встановлення у договорі зобов?язання щодо повернення орендодавцем авансово сплаченої орендарем вартості електричної енергії у разі припинення дії договору чи з інших підстав, та не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо неустойки, а саме пені від суми несвоєчасно виконаного боржником грошового зобов`язання щодо повернення орендодавцем гарантійного платежу у разі припинення дії договору та щодо повернення орендодавцем авансово сплаченої орендарем вартості електричної енергії у разі припинення дії договору чи з інших підстав.

Як було зазначено вище, при укладенні договору оренди № МДМ-8/20 від 16.12.2020 р. заявник та боржник не досягли згоди щодо встановлення у договорі зобов?язання щодо повернення орендодавцем авансово сплаченої орендарем вартості електричної енергії у разі припинення дії договору чи з інших підстав, та не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо неустойки, а саме пені від суми несвоєчасно виконаного боржником грошового зобов`язання щодо повернення орендодавцем гарантійного платежу у разі припинення дії договору та щодо повернення орендодавцем авансово сплаченої орендарем вартості електричної енергії у разі припинення дії договору чи з інших підстав, а заявник - ТОВ „Шико звернувся в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до ТОВ „МДМ Сервіс про стягнення, у тому числі, 3 880, 00 грн основної заборгованості з повернення авансової оплати електроенергії за березень 2022 року (в даному випадку недоговірне зобов?язання), 4 442, 23 грн пені за відсутності встановлених у договорі відповідних зобов?язань (не встановлено договором), що не відповідає вимогам ст. ст. 148, 150 Господарського процесуального кодексу України.

Також, як вбачається із матеріалів справи, 26.01.2023 р. заявник звернувся до боржника із листом-вимогою № 57 від 11.01.2023 р., у якому просив боржника повернути протягом семи днів гарантійний платіж у розмірі 3 480, 00 грн та авансову оплату електроенергії за березень 2022 року у розмірі 3 880, 00 грн. Факт направлення заявником листа-вимоги боржнику підтверджується фіскальним чеком від 12.01.2023 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 12.01.2023 р., повідомленням про вручення поштового відправлення цінного листа.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов`язку боржником щодо повернення гарантійного платежу виникло після закінчення семиденного строку від дня пред`явлення вимоги.

Як було зазначено вище, при укладенні договору оренди № МДМ-8/20 від 16.12.2020 р. заявник та боржник не досягли згоди щодо встановлення у договорі зобов?язання щодо повернення орендодавцем авансово сплаченої орендарем вартості електричної енергії у разі припинення дії договору чи з інших підстав, то безпідстаним є нарахування заявником інфляційних збитків та 3 % річних за прострочення боржником виконання такого обов?язку, а також заявник та боржник не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо строку повернення орендодавцем гарантійного платежу у разі припинення дії договору і відповідно прострочення виконання обов`язку боржником щодо повернення гарантійного платежу виникло після закінчення семиденного строку від дня пред`явлення вимоги на підставі та у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому безпідставним є також нарахування заявником інфляційних збитків та 3 % річних за прострочення боржником виконання такого обов`язку з 06.03.2022 р. до моменту виникнення самого прострочення, - до моменту закінчення семиденного строку від дня пред`явлення вимоги, а заявник - ТОВ „Шико звернувся в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до ТОВ „МДМ Сервіс про стягнення, у тому числі, 2 108, 25 грн інфляційних збитків та 298, 83 грн 3 % річних від суми основної заборгованості по повернення гарантійного платежу та по поверненню авансової оплати електроенергії за березень 2022 року за періоди прострочення боржником виконання таких обов`язків за договором оренди № МДМ-8/20 від 16.12.2020 р. з 06.03.2022 р. по 12.07.2023 р., що не відповідає вимогам ст. ст. 148, 150 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;

4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

4. Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

5. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

Відповідно до ст. 153 цього ж кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу в частині вимог до боржника про стягнення 3 880, 00 грн основної заборгованості з повернення авансової оплати електроенергії за березень 2022 року, 4 442, 23 грн пені, 2 108, 25 грн інфляційних збитків, 298, 83 грн 3 % річних.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 233 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви б/н від 16.07.2023 р. (вх. № 1259/23 від 17.07.2023 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Шико про видачу судового наказу за вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „МДМ Сервіс про стягнення 3 880, 00 грн основної заборгованості з повернення авансової оплати електроенергії за березень 2022 року, 4 442, 23 грн пені, 2 108, 25 грн інфляційних збитків, 298, 83 грн 3 % річних за договором оренди № МДМ-8/20 від 16.12.2020 р.

2.Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца