Рішення

від 28.07.2023 по справі 927/720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/720/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА"

код ЄДРПОУ 24100060, вул. Предславинська, 31/11, офіс 87, м. Київ, 03050,

e-mail: office@tehnova.com.ua

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ресторан "ГРАДЕЦЬКИЙ"

код ЄДРПОУ 14231708, проспект Миру,68, м. Чернігів, 14005,

e-mail: gradetsiy@athost.info

про стягнення 82 430,16 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТехНова" подано позов до Приватного акціонерного товариства "Ресторан "ГРАДЕЦЬКИЙ" про стягнення 82 430,16 грн заборгованості за постачання теплової енергії в гарячій воді.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1689 про закупівлю від 17.06.2013.

Ухвалою суду від 26.05.2023 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,167,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяв, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Копії ухвали суду від 26.05.2023 були направлені 26.05.2023 позивачу та відповідачу на адреси, які зазначені позивачем у позовній заяві.

Позивач отримав ухвалу суду від 26.05.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду від 26.05.2023, направлена на адресу відповідача, повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки по відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк до суду не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У зв`язку з перебуванням судді Моцьора В.В. у відпустці, суд ухвалює рішення після усунення обставин, що зумовили відсутність судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Встановивши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, розглянувши подані документи, суд встановив.

17.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Ресторан "ГРАДЕЦЬКИЙ" (споживач) укладено договір №1689 на постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).

30.08.2014 між тими ж сторонами підписано додаткову угоду до договору.

Відповідно до п.1.1. договору в редакції додаткової угоди від 30.08.2014, за цим договором постачальник бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та надавати послугу з централізованого постачання гарячої води для об`єктів, вказаних у Додатку №1 цього договору, а споживач зобов`язується сплачувати кошти за одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника за встановленими тарифами (цінами) у терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим договором.

Споживач теплової енергії зобов`язується щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п. 6.1 цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату. У випадку неотримання рахунку до 15 числа наступного місяця споживач зобов`язаний повідомити про це постачальника.

Згідно з п.5.1 договору в редакції додаткової угоди від 30.08.2014, облік спожитої споживачем теплової енергії (Гкал) здійснюється відповідно до показників приладу обліку теплової енергії, а за його відсутності розрахунковим способом згідно з тепловим навантаженням визначеним у цьому договорі; за надану послугу з централізованого постачання гарячої води: 1 куб. м за показаннями приладів обліку, а за його відсутності - розрахунком за 1 куб. м згідно з нормами споживання.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника по тарифах, які затверджені рішеннями облдержадміністрації, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної Ради і постановами Кабінету Міністрів України.

Згідно з п.6.5, 6.6, 6.7 договору:

розрахунки споживача із постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць;

споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 50% вартості зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця;

якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається фактичними показниками приладів обліку і зараховується заліком наступного місяця.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 07.06.2014 (п.10.1 договору). Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язків повної сплати спожитої теплової енергії (п.10.3 договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік. якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).

Згідно з Додатком №1 до договору об`єктом централізованого постачання гарячої води є ПрАТ "Ресторан "ГРАДЕЦЬКИЙ", пр. Миру, 68.

Згідно з Додатком №1 до договору орієнтовна вартість енергії, що постачається споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, які діють на момент укладення договору, становить 259 512,90грн ПДВ 51 902,58грн.

Тарифи на послуги теплопостачання встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №42 від 13.01.2021 та рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №649 від 01.11.2021.

На виконання умов Договору позивач поставив Споживачу у період з 22.11.2021 по 28.02.2022 теплову енергію на загальну суму 86 486,66грн, про що свідчать рахунки-фактури: №01689 від 31.12.2021 на суму 24 113,53 грн, №01689 від 31.01.2022 на суму 32 839,02грн, №01689 від 28.02.2022 на суму 29 534,11грн.

Кількість та вартість (ціна) поставленої позивачем та прийнятої відповідачем теплової енергії за Договором за спірний період підтверджується Актами прийому-передачі: від 31.12.2021 на суму 24 113,53грн, від 31.01.2022 на суму 32 839,02грн, від 28.02.2022 на суму 29 534,11грн.

За твердженням позивача, помісячний розрахунок тепла по договору за спірний період проводився згідно з показниками приладів обліку, встановлених на об`єкті з урахуванням втрат в теплових мережах та коефіцієнту перерахунку зміни розміру нарахувань у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу згідно з постановою КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу". Втрати в теплових мережах для розрахунку 0,55 Гкал/міс, визначені у Додатку №2 до договору.

Зазначені вище рахунки-фактури на оплату та акти прийому-передачі були направлені позивачем відповідачу рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень від 19.01.2022, від 11.02.2022. від 01.06.2022.

У порушення п.4 актів прийому-передачі відповідач до 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим, акти не підписав та не повернув позивачу.

14.04.2023 позивач повторно направив на адресу відповідача дублікати вищевказаних рахунків-фактур на оплату та актів прийому-передачі, що підтверджується накладною №401402459318 та описом вкладення до цінного листа.

За доводами позивача, у період з листопада 2021 року по дату подачі цього позову до суду відповідач жодного разу не звертався з претензіями чи скаргами щодо якості або неналежного виконання умов договору постачальником. Повідомлень або заяв споживача про неотримання рахунків-фактур, а також обґрунтувань причин його незгоди з виставленими актами приймання-передачі теплової енергії не надходило.

Відповідно до реєстру оплати по договорам за 15.02.2022, відповідачем перераховано позивачу 5000,00грн із призначенням платежу як плата за опалення та підігрів води згідно договору №1689 від 17.06.2016 в т.ч. ПДВ 20% 833,33грн. Згідно з роз`ясненнями позивача вказана сума розподілена відповідно до п.6.2.3 договору наступним чином: 943,50грн зараховано на оплату за листопад 2021 року, 4056,50грн - на оплату за грудень 2021 року.

Отже, відповідач за надані позивачем послуги за спожиту теплову енергію за період з 22.11.2021 по 28.02.2022 на суму 82 430,16грн не розрахувався, що стало підставою для звернення з позовом до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Крім того, відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", а тому до спірних відносин підлягають застосуванню положення і даного спеціального закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Частина 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлює, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір постачання теплової енергії. Позивач належним чином виконав умови договору, поставив відповідачу за період з 22.11.2021 по 28.02.2022 теплову енергію на загальну суму 86 486,66 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати за спожиту ним теплову енергію за спірний період виконав частково, що є порушенням умов договору та вищезазначених норм матеріального права. Заборгованість за спожиту теплову енергію становить 82 430,16 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач відзив на позовну заяву та докази щодо належного виконання ним своїх зобов`язань по договору суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у сумі 82 430,16грн.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даної позовної заяви позивачем сплачено 2 684,00грн судового збору згідно з меморіальним ордером №30190 від 21.04.2023.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2 684,00грн.

Керуючись ст. 46, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 130, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ресторан "ГРАДЕЦЬКИЙ" (код ЄДРПОУ 14231708, проспект Миру,68, м. Чернігів, 14005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ТЕХНОВА" (код ЄДРПОУ 24100060, вул. Предславинська, 31/11, офіс 87, м. Київ, 03050) 82 430,16грн боргу та 2 684,00грн витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор