Ухвала

від 28.07.2023 по справі 910/18802/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/18802/21 (910/3246/22)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" за вх. № 4775/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Грека Б.М., Отрюха Б.В.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023

у складі судді Чеберяка П.П.

у справі № 910/18802/21 (910/3246/22)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія"

про визнання недійсним договору

в межах справи № 910/18802/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія"

про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18802/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.12.2021.

28.04.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", в якому позивач просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір поруки № 6 від 07.06.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія".

01.02.2023 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/18802/21 (910/3246/22) позов задоволено. Визнано недійсним договір поруки № 6 від 07.06.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд".

13.06.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 19.06.2023) рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/18802/21 (910/3246/22) залишено без змін.

11.07.2023 (згідно з відміткою "СКРИНЯ") Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/18802/21 (910/3246/22); прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" відмовити в повному обсязі.

11.05.2023 зазначену касаційну передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Банаська О.О., Огородніка К.М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

За змістом статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Всупереч наведеному Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" у касаційній скарзі не визначено жодної підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України, та не зазначено порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустилися суди першої та апеляційної інстанцій та в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних у справі № 910/18802/21 (910/3246/22) судових рішень.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/18802/21 (910/3246/22) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України та чітко зазначити порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустилися суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржених судових рішень і в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому Суд звертає увагу, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі № 910/18802/21 (910/3246/22) залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобуд" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков