Ухвала

від 28.07.2023 по справі 910/16718/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/16718/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Галичфарм",

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Леда"

до: акціонерного товариства "Галичфарм";

державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (процесуального правонаступника - державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності")

про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - акціонерне товариство "Київмедпрепарат",

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Галичфарм" (далі - АТ "Галичфарм", відповідач-1, скаржник) звернулося 21.07.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 (повний текст постанови виготовлено 26.06.2023) зі справи № 910/16718/20. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження додаткової постанови від 21.06.2023.

Касаційна скарга АТ "Галичфарм" не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Предметом касаційного оскарження є додаткова постанова апеляційного господарського суду від 21.06.2023. Отже, скаржником оскаржується судовий акт, передбачений пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Так, поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України, та враховувати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що доводи касаційної скарги відповідача-1 зводяться до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Скаржником не наводиться детального опису правовідносин у контексті обґрунтування мотивів та підстав звернення з касаційною скаргою з чітким посиланням на норму права - відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Щодо клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження додаткової постанови від 21.06.2023, Верховний Суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга АТ "Галичфарм" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 зі справи № 910/16718/20 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження додаткової постанови від 21.06.2023 буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Галичфарм" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 зі справи № 910/16718/20 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Галичфарм" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Галичфарм", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк