Рішення

від 26.07.2023 по справі 160/8551/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року Справа № 160/8551/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» (вул. Тернівська, 9 , м. Павлоград, Дніпропетровська обл., 51400, код ЄДРПОУ 43660137) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), в якій позивач просить:

- скасувати постанову № 357851 Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.04.2023 року, про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «УНКО»;

- скасувати постанову № 357852 Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 05.04.2023 року, про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «УНКО».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «УНКО» був взятий в оренду автомобільний транспорт, який переданий в суборенду ТОВ «ДЕСТАН ПЛЮС». На підприємстві ТОВ «УНКО» відсутній автомобільний транспорт, а також відсутні наймані працівники, а саме, водії для автомобільного транспорту. Підприємство ТОВ «УНКО» не займається автомобільними перевезеннями у розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Для підтвердження зазначених обставин, позивач надає копію Договору № 30/09-22 суборенди техніки від 30.09.2022 року, що укладений між ТОВ «УНКО» та ТОВ «ДЕСТАН ПЛЮС». Згідно п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених договором, орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування транспортні засоби, назва, марка, модель, номер державної реєстрації яких визначені у додатках до цього договору (надалі - техніка), які є його невід?ємними частинами. Відповідно до п. 1.2 договору, техніка передається суборендарю для використання (експлуатації) її у відповідності до цільового (функціонального) призначення та умов цього договору. Використання техніки з іншою метою не допускається. Згідно п. 2.2 договору, техніка вважається переданою орендарем та прийнятою суборендарем з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі. При цьому, позивачу не відомо, який з переданих в суборенду транспортних засобів скоїв правопорушення. У зв`язку з господарськими відносинами з ТОВ «ДЕСТАН ПЛЮС» останньому виставляються акти наданих послуг, які прийняті ТОВ «ДЕСТАН ПЛЮС» в повному обсязі. На даний час існує заборгованість зі сплати за надані послуги, акт звірки взаємних розрахунків за період 03.10.2022 - 31.03.2023 надано в якості доказу. Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об?єктів, які пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об?єктами оподаткування і об?єктами, пов?язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов?язки щодо сплати податків та зборів. Такі об?єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ, Платник податків зобов?язаний повідомляти про всі об?єкти оподаткування і об?єкти, пов?язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Форму повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-оп визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588. У повідомленні за формою № 20-ОП надається інформація про всі об?єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Для підтвердження інформації про передання об?єктів в оренду, позивач надає повідомлення за формою 20-ОП, яка подається до контролюючого органу та, за який сплачується податок.

28.04.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УНКО» до суду було подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

05.06.2023 року до суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву ТОВ «УНКО» в якому відповідач не погоджується з викладеними у позові доводами та зазначає наступне. Положеннями чинного законодавства на перевізника покладено обов?язок забезпечення, а на водія пред?явлення для перевірки відповідних документів. Під час перевірки було виявлено порушення вимог абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж, роздруківка даних тахографа за 16.02.2023, водій не використовує особисту картку водія. Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складено оскаржувані постанови. 29 березня 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну пошту позивача повідомлення про розгляд справи від 24.03.2023 № 19025/23/24-23 разом з актами № 327707, 327708 від 16.02.2023, який відбувся 05 квітня 2023 року. Факт направлення підтверджується скріншотом електронної пошти, з якого вбачається, що повідомлення про розгляд справи було направлено позивачу 29 березня 2023 року 0 14:21:08. З трекінгу поштових відправлень на сайті АТ «Украпошта» позивач отримав повідомлення 07 квітня 2023 року. Під час проведення рейдової перевірки водієм було надано свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, відповідно до яких власником транспортних засобів є ТОВ «Євробуд Плюс». Відповідно акти були складені відносно ТОВ «Євробуд Плюс», оскільки будь-яких інших документів, які б підтверджували користування транспортними засобами на законних підставах іншими особами водієм не було надано. Проте, ТОВ «Євробуд Плюс» своїм листом від 22.03.2023 повідомило, що транспортні засоби було передано в оренду ТОВ «УНКО» на підставі договору оренди транспорту від 30.09.2022 № 3009/2022. Також, ТОВ «Євробуд Плюс» надали акти приймання-передачі транспортних засобів ТОВ «УНКО» від 01.10.2022 та 25.10.2022. Отже, на момент рейдової перевірки транспортні засоби перебували в користуванні ТОВ «УНКО», а відтак, саме ця юридична особа є автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб?єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Положеннями статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). З умов договору оренди транспорту від 30.09.2022 № 3009/2022, орендарю не надано право передачі транспортних засобів у суборенду. З листа ТОВ «Євробуд Плюс» видно, що останній не обізнаний про укладання договору суборенди транспорту, який йому належить на праві власності. Крім того, договір суборенди укладено 30.09.2022 року, проте транспортний засіб з номером НОМЕР_1 актом приймання-передачі позивачу передано 01 жовтня 2022 року, а транспортний засіб з номером НОМЕР_2 25 жовтня 2022 року, тобто договір суборенди укладено до фактичної передачі транспортних засобів позивачу. Крім того, при перевірці та розгляді справи автомобільний перевізник встановлюється на підставі наявних документів. В даному випадку, ні при проведенні рейдової перевірки, ні при розгляді справи договір суборенди не надавався. Також була відсутня товарно-транспортна накладна, в якій обов?язковим реквізитом є зазначення автомобільного перевізника. При цьому, позивач здійснює господарську діяльність за КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, який включає: усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом; перевезення лісоматеріалів; перевезення великогабаритних вантажів; рефрижераторні перевезення; перевезення великовагових вантажів; перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистерни, у т. ч. збирання молока на фермах; перевезення автомобілів; перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації. Цей клас також включає: оренду вантажних автомобілів з водієм; вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили; надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу. З огляду на викладене, на переконання відповідача, наведені позивачем обставини не є підставами для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення на рейдову перевірку № 015128 від 13.02.2023, посадовими особами Укртрансбезпеки 16.02.2023 року проводилась рейдова перевірка на автодорозі Р51 Мерефа-Лозова-Павлоград.

Під час проведення рейду, були зупинені: транспортний засіб марки DAF державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортний засіб марки DAF державний номер НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

За результатом перевірки, посадовими особам Держтрансбезпеки складено Акти № 327707 та № 327708 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.02.2023 аналогічного змісту, якими під час перевірки виявлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у тому числі, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «абз. 3 ч. 1 перевезення вантажу згідно накладної без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, а саме на момент перевірки відсутня товарно-транспортна накладна встановленої форми, п. 11.1 наказу Мінтрас України № 363 від 14.10.1997 роздруківка даних роботи тахографа за 16.02.2023 (водій не використовує особисту карту водія) п. 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 14.10.2010».

У актах перевірки містяться відмітки водіїв про те, що з актом вони ознайомлені та їх особистий підпис.

У вказаних актах зазначено, що транспортні засоби належать ТОВ «Євробуд Плюс».

ТОВ «Євробуд Плюс» листом № 2103/3 від 21.03.2023 року повідомило Державний нагляд (контроль) безпеки на транспорті у Дніпропетровській області про наступне: «Згідно доданих актів вони складені на марки автомобіль DAF НОМЕР_2 та автомобіль марки DAF НОМЕР_4 в яких зазначена належність автомобілів, а саме ТОВ «Євробуд Плюс». Однак, між ТОВ «Євробуд Плюс» та ТОВ «УНКО» 30.09.2022 року укладений договір № 3009/2022 оренди транспорту, згідно якого автомобіль марки DAF НОМЕР_2 та автомобіль марки DAF НОМЕР_4 перебувають в оренді у ТОВ «УНКО», а тому ТОВ «Євробуд Плюс» не є суб?єктом під час вирішення питання про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Згідно довідки ТОВ «Євробуд Транс» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є працівниками ТОВ «Євробуд Плюс». В якості підтвердження зазначених обставин надаю копію договору № 3009/2022 від 30.09.2022 року, з актами прийому передачі транспортних засобів.»

29.03.2023 року Укртрансбезпека направила на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» повідомлення про розгляд справи, в якому зазначено, що 05.04.2023 року з 10 год.00 хв. до 15 год 00хв. у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, ІІ поверх, каб. 209 відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 327707 від 16.02.2023, акту № 327708 від 16.02.2023.

05.04.2023 року в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 357851, якою, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 327707 від 16.02.2023, з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Крім того, 05.04.2023 року в. о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 357852, якою, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 327708 від 16.02.2023, з Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Позивач, не погодившись з вказаними постановами, звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (далі - Закон № 2344-III).

Згідно зі ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог ст. 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За умовами п. 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 12 - 14 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Умовами п. 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено п. 21 Порядку № 1567.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За приписами ст. 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 за N 385 (далі Інструкція № 385) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 р. за N 946/18241, визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

перевізники - суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберіганнязареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно п. 3.3 Інструкції № 385 Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п. 2.6, п. 2.7 Інструкції № 385 ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (994_016) періодично кожні два роки, а також у разі:установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ.

У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Таким чином, згідно Інструкції № 385 водій транспортного засобу , обладнаного тахографом повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Таким чином, товарно-транспортна накладна та тахокарта або картка водія, відносить до переліку документів, визначених ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, як документи, на підставі яких виконуються грузові перевезення, отже, відповідачем здійснено рейдову перевірку у відповідності до п. 15 Постанови № 1567, а саме, перевірено наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

При цьому, суд зазначає, що допущення зафіксованих в актах перевірки порушень, позивачем не заперечується.

Стосовно належного перевізника, який у відповідності до Закону України «Про автомобільний транспорт» несе відповідальність за порушення чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Так, позивач наполягає на тому, що взятий в оренду у ТОВ «Євробуд Плюс» автомобільний транспорт, згідно з договором № 30/09-22 суборенди техніки переданий в суборенду ТОВ «ДЕСТАН ПЛЮС».

На підтвердження вказаних доводів позивачем надано до суду форму № 20-ОП, згідно з якою транспортні засоби, в тому числі: марки DAF державний номер НОМЕР_2 та транспортний засіб марки DAF державний номер НОМЕР_4 , задекларовані ТОВ «УНКО» як об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

При цьому, графа 9 (стан об?єкта оподаткування) та графа 10 (вид права на об?єкт оподаткування) містять відмітку « 8».

Згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі Повідомлення за ф. №20-ОПП) (додаток №10 до Порядку №1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку №1588.

Відповідно до Пам`ятки для заповнення розд. 3 Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. №20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об`єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюються наступним чином:

у графі 9 «Стан об`єкта оподаткування» зазначається: 1 будується/готується до введення в експлуатацію; 2 експлуатується; 3 тимчасово не експлуатується; 5 непридатний до експлуатації; 6 об`єкт відчужений/повернутий власнику; 7 зміна призначення/перепрофілювання; 8 орендується; 9 здається в оренду;

у графі 10 «Вид права на об`єкт» зазначається: 1 право власності; 2 право володіння; 3 право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 право господарського відання; 5 право оперативного управління; 6 право постійного користування; 7 право довгострокового користування або оренди; 8 право короткострокового користування, оренди або найму; 9 іпотека; 10 довірче управління майном.

Таким чином, наданими позивачем доказами додатково підтверджено, що транспортні засоби: марки DAF державний номер НОМЕР_2 та транспортний засіб марки DAF державний номер НОМЕР_4 орендуються позивачем за правом оренди.

Крім того, суд вважає обгрунтованими доводи відповідача стосовно того, що договір суборенди укладено 30.09.2022 року, проте транспортний засіб з номером НОМЕР_4 актом приймання-передачі позивачу передано 01 жовтня 2022 року, а транспортний засіб з номером НОМЕР_2 - 25 жовтня 2022 року, тобто договір суборенди укладено до фактичної передачі транспортних засобів позивачу.

Крім того, під час проведення перевірки та розгляду справи автомобільний перевізник встановлюється на підставі наявних документів. В даному випадку, ні при проведенні рейдової перевірки, ні при розгляді справи договір суборенди не надавався. Також була відсутня товарно-транспортна накладна, в якій обов?язковим реквізитом є зазначення автомобільного перевізника. При цьому, позивач здійснює господарську діяльність за КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Сукупність встановлених обставин свідчить про те, що перевізником, на якого Законом України «Про автомобільний транспорт» покладається відповідальність за допущені порушення, є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «УНКО».

Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядком № 1567 визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту.

Приписами п. 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що порушення позивачем вимог ст. 48 Закону № 2344-III виявлені 16.02.2023 року, справу розглянуто та прийнято відповідні постанови 05.04.2023 року, тобто з дотриманням двомісячного строку, встановленого Порядком № 1567.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні послуги» та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.

Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

З аналізу вказаних статей можна дійти висновку, що ст. 250 Господарського кодексу України поширюється на адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, Господарським кодексом України, який також регулює строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлено, що такі санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

При цьому, постанови № 357851 та № 357852 від 05.04.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, прийнято з дотриманням шестимісячного строку з дня виявлення порушення.

Отже, відповідач приймаючи постанови застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме: Закону України «Про автомобільний транспорт», Господарського кодексу України, Порядку № 1567, що свідчить про їх правомірність та відсутність підстав для скасування.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч вимогам ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких грунтуються його вимоги, та не надано належних доказів протиправності дій відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови. Водночас відповідачем обгрунтовано правомірність дій Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки та прийняття постанови про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УНКО» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна