Постанова

від 13.07.2023 по справі 760/3477/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №760/3477/23

провадження №33/824/2803/2023

13 липня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Соловей Лілії Василівни та представника Київської митниці Держмитслужби Короля Леоніда Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату переміщення через митний кордон України та митного оформлення товарів - керівника ТОВ «ІНСАЙД ТРАСТ» (04050, м Київ, Шевченківський р-н, вул. Глибочицька, буд. 4, ЄДРПОУ 39988555), паспорт № НОМЕР_1 , виданий Красноармійським МРВ УМВС України в Донецькій обл. 4 травня 2006 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 Митного кодексу України,

за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , поданою адвокатом Соловей Лілією Василівною на постанову Солом`янського районного суду м.Києва від 10 березня 2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 792096,69 грн. на користь держави та стягнуто вартість випущених в обіг товарів в розмірі 792096,69 грн. на користь держави та судовий збір в сумі 536,80 грн.

Не погоджуючись із цією постановою, захисник ОСОБА_2 - адвокатСоловей Л В. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі закрити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує зокрема на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням обставин справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення по суті.

Зокерма зазначає, що жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення матеріали справи не містять. Судом при винесенні оскаржуваної постанови в основу судового рішення було покладено не підтверджені належними та допустимими доказами твердження митного органу з посиланням на зміст документів іноземними мовами без належного перекладу таких. Постанова суду базується на припущеннях митного органу, котрі суд без перевірки та вивчення поклав в основу судового рішення, яке за змістом не відрізняється від протоколу про порушення митних правил (навіть помилки у тексті обидвох документів ідентичні).

Протокол про порушення митних правил було складено митним органом без додержання належної правової процедури.

Також, долучені митним органом копії документів (доказів) - не засвідчені, документи, що складені іноземною мовою - не всі перекладені українською мовою, а ті документи, у котрих здійснений переклад - не містять вказівки на наявність чи відсутність у особи, що здійснила переклад статусу перекладача з відповідної мови, відсутня інформація про дату здійсненого перекладу; відсутній посвідчувальний напис перекладача про правильність та офіційність такого перекладу. У разі самостійного перекладу тексту таких документів службовою особою Київської митниці Держмитслужби, відсутня також інформація про займану посаду. Навіть більше, такий переклад самим митним органом зазначається, як «неофіційний». Тому вважаємо, що до таких доказів суд мав би ставитися критично, адже автентичність перекладу викликає сумніви, а надані докази є очевидно недопустимими та не повинні прийматись до уваги.

В матеріалах справи відсутні підтвердження належного проведення процесуальної дії у вигляді витребування копій документів у митних органів Республіки Польща, Італійської Республіки та Королівства Іспанії, оскільки митним органом не надано підтверджень офіційних звернень у встановленому порядку посадової особи митного органу до митних органів таких іноземних країн.

Враховуючи зазначене, вбачається той факт, що отримання документів (доказів) у цій справі, вчинено з порушенням норм МК України та Порядку, що свідчить про невідповідність вищезазначених документів критеріям належності та допустимості доказів у справі про адміністративне правопорушення, а тому за відсутності інших доказів не може бути покладено в основу звинувачення в порушенні митних правил, передбачених ст.483 МК України. Проте, суд першої інстанції цього не врахував.

Разом з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_2 - адвокатСоловей Л В. подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Дане клопотання обґрунтовує тим, що про дату, час та місце розгляду справи належним чином ОСОБА_1 повідомлений не був. Про існування будь-яких спорів про порушення ним митних правил навіть не підозрював, оскільки, жодних документів від митної служби та суду - не одержував. Посаду директора ТОВ «Інсайд-Траст» з січня 2019р., - не обіймає, будь-які зв`язки з товариством - відсутні.Окрім того, з листопада 2022р. по квітень 2023р. не перебував у м. Києві за зареєстрованим місцем проживання.

Лише у травні 2023 року (по поверненню до м. Київ) з інформації, що міститься у відкритому доступі мережі Інтернет, йому стало відомо про прийняту Солом`янським районним судом м. Києва постанову від 10 березня 2023р.

4 травня 2023 року захисником було отримано копію постанови та здійснено ознайомлення з матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2023 року було ухвалено оскаржувану постанову.ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться два конверта про призначене судове засідання на 10 березня 2023 рок, які направлялися на адреси ОСОБА_2 , але були повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до протоколу №0043/10000/23 про порушення митних правил від 12 січня 2023 року вбачається, що 25 червня 2017 року , в зоні діяльності Львівської митниці ДФС (п/п «Краківець-Корчова») із території Польщі через митний кордон України автомобільним транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на адресу ТОВ «ІНСАЙД ТРАСТ» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, ЄДРПОУ 39988555) переміщено товари - «пластикові плити, полімерна плівка, вироби з вулканізованої не пористої гуми (втулки, прокладки), запасні частини для транспортних засобів, каталоги, нитки, рушники, гардини, покривала, частини взуття, баки з нержавіючої сталі, перемикачі електричні, розетки, частини меблів, щітки тощо», у кількості - 635 пакувальних місць, загальною вагою брутто - 22 660,734 кг.

Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено за попередньою митною декларацією від 24.06.2017 № UA125000/2017/930331 із наданням товаросупровідних документів, без яких не можливо отримати дозвіл на їх переміщення через митний кордон: книжка МДП від 24.06.2017 № XH.79713667, інвойс від 21.06.2017 № 100503/17, CMR від 24 червня 2017 року № 001127 (складена на території Польщі (Tomaszow Lub.).

За результатами вивчення всіх вищевказаних документів встановлено, що із території Республіки Польща у складі консолідованого вантажу за книжкою МДП № XH79713667 товари - «запчастини до транспортних засобів у асортименті», вагою брутто 1 792 кг, фактурною вартістю - 27 249,69 євро, що згідно курсу НБУ, станом на дату переміщення товарів через митний кордон України (25 червня 2017 року) (1 EUR - 29,068099 грн.) складає - 792 096,69 грн., переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача товарів та відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

На момент переміщення товарів через митний кордон України (25 червня 2017 року) на посаді керівника ТОВ «ІНСАЙД ТРАСТ» перебував гр. ОСОБА_1 .

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції, виходив з того, що вказане правопорушення підтверджується дослідженими у суді доказами, зокрема даними протоколу про порушення митних правил та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Однак, суд апеляційної інстанції не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно вимог, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 491 МК України, однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Порушення митних правил, як це передбачено ч. 1 ст. 458 МК України, є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил, як це передбачено ч. 2 ст. 459 МК України, можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , крім протоколу про порушення митних правил, не містять у собі будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б, поза розумним сумнівом, дозволили зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

За вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Отже, суддя може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

В даному випадку слід враховувати положення ст. 503 МК України, яка чітко визначає, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

У матеріалах справи міститься лист митних органів Республіки Польща викладений російською мовою з додатками польською мовою (а.с. 35-36).

Крім того, листи з відповіддю від митних органів Королівства Іспанії мають неофіційний переклад на українську мову, здійснений Авраменко К.О. , про що свідчить відповідна відмітка на вказаних документах (а.с. 51)

Крім того, листи з відповіддю від митних органів Італійської Республіки мають неофіційний переклад на українську мову, здійснений Авраменко К.О. , про що свідчить відповідна відмітка на вказаних документах (а.с. 59)

Однак жодних відомостей щодо цієї особи, в частині відповідності її вимогам ст. 503 МК України, матеріали справи не містять.

Що ж стосується протоколу про порушення митних правил, то сам по собі він не може вважатися беззаперечним доказом вини особи у порушенні митних правил, якщо викладені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами, належність та достовірність яких не викликає будь-яких сумнівів.

Як зазначено в п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» N 8 від 03.06.2005 року судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Таким чином, протокол має містити чіткі обґрунтування об`єктивної сторони складу правопорушення з посиланням на належні докази.

Як було зазначено вище, до протоколу не додано будь-яких належних доказів, які б свідчили про подання ОСОБА_1 митному органу документів одержаних незаконним шляхом чи документів, що містять ознаки підробки. В установленому законом порядку недійсним контракт не визнався.

Також, порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Тому, в даному випадку, товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликали сумніву під час розмитнення, а ТОВ «ІНСАЙД ТРАСТ» сплачено всі необхідні платежі.

Отже, матеріали справи не містять будь-яких відомостей та жодних достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив будь-які умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що містять ознаки підробки, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що всупереч вимогам ст. 252 КУпАП, а також ч. 1 ст. 495 МК України, суд першої інстанції не тільки не надав належної оцінки наявним у справі доказам, а й залишив поза увагою обставини, які могли істотно вплинути на його висновки, а відтак постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України - закриттю, з огляду на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 483 МК України.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В А :

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Соловей Лілією Василівною задовольнити.

Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України закрити за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна