Постанова

від 20.07.2023 по справі 357/8287/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/955/2023

справа №357/8287/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Нежури В.А., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Бондаренко О.В.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування, внесення змін до договору оренди,-

встановив:

В липні 2019 року ТОВ "Олійникова Слобода" звернулось до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, у якому просить:

1) визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088 загальною площею 1,2 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0087 загальною площею 1,2 га;

2) скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44578012 від 13.12.2018 09:35:22 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088, що виникло на підставі Договору оренди №б\н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин";

3) скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0087 загальною площею 1,2 га, індексний номер: 44578339 від 13.12.2018 09:43:18 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0087, що виникло на підставі Договору оренди землі №б\н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин";

4) витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088 загальною площею 1,2 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

5) витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0087 загальною площею 1,2 га, розташовану на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

6) внести зміни до Договору оренди землі №б/н від 10 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського", правонаступником якого є ТОВ "Олійникова Слобода", шляхом його викладення у іншій редакції (редакція вказується у позовній заяві).

Вимоги обґрунтовує тим, що 10 вересня 2015 року між ТОВ "Ім. Котовського", правонаступником якого є ТОВ "Олійникова Слобода", та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3220484400:01:010:0058, загальною площею 2,400 га, за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, Олійниковослобідська сільська рада. Договір укладено на строк 10 років, після закінчення якого орендар має право скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк.

Право оренди згідно із цим договором зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 листопада 2015 року.

Міністерство юстиції України наказом від 28 лютого 2018 року №727/5 скасувало державну реєстрацію цього права.

05 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 3220484400:01:010:0058 та проведено державну реєстрацію права оренди.

04 грудня 2018 року зазначений договір був розірваний сторонами.

24 листопада 2018 року приватним нотаріусом посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки із кадастровим номером 3220484400:01:010:0058, за наслідками чого було утворено земельні ділянки із кадастровими номерами 3220484400:01:010:0088, 3220484400:01:010:0087.

10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" укладено договір оренди землі, предметом оренди якого є зазначені земельні ділянки. При цьому, договір укладено за два дні до моменту, коли за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності.

ТОВ "Олійникова Слобода" зазначає, що всі ці події відбувались в період чинності договору оренди землі від 10 вересня 2015 року, а обставина скасування права оренди не має значення з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №917/410/18.

Щодо вимог про викладення договору в новій редакції зазначає, що у зв`язку із поділом земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відомості про неї стали архівними і не можуть бути відновлені. Відповідно до діючого договору та статті 30 Закону України "Про оренду землі" допускається зміна умов договору за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. ТОВ "Олійникова Слобода" направило на адресу ОСОБА_1 пропозицію про внесення змін до договору, на яку остання не відреагувала. Оскільки земельна ділянка поділена, їй присвоєно нові кадастрові номери, повернення попереднього технічно є неможливим, а істотною умовою договору є об`єкт оренди, тому і заявляє такі вимоги.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТОВ "Олійникова Слобода" подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити. Змінити розподіл судових витрат між сторонами, стягнути у рівних частинах з ОСОБА_1 , ТОВ Агрокомплекс "Узин" та Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області на користь ТОВ "Олійникова Слобода" понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 40 971,51 гривень.

Апеляційна скарга обґрунтована підставами, із якими товариство звернулось до суду із цим позовом. Посилається на незгоду із висновками суду про те, що у зв`язку із скасуванням державної реєстрації права оренди позивача заявлені вимоги не ґрунтуються на наявності порушеного права.

Також вважає, що не могли бути застосовані висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначені в постанові від 15 січня 2020 року у справі №322/1178/11 та висновки касаційного суду, зазначені в постанові від 01 квітня 2020 року у справі №357/8110/18, яка в свою чергу ґрунтується на попередній. Вказує, що спірні правовідносини мали місце у різний час і в цій справі не діяли положення закону, які діяли на час обставин у згаданих справах, а саме стаття 18 Закону України "Про оренду землі".

Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №696/1693/15-ц та на відмінність понять "державна реєстрація права оренди" і "державна реєстрація договору оренди" та юридичних наслідків.

Вказує про неврахування постанов касаційного суду у справах №№912/3294/18, 291/421/17, 291/422/17, 291/426/17.

Також з огляду на постанови касаційного суду у справах №№917/410/18, 911/3594/17, 392/1829/17, 915/476/19, вказує, що право оренди виникає саме з договору, а не з державної реєстрації.

Вказує, що суд зобов`язаний був зупинити провадження у цій справі до розгляду справи №357/9440/20, у якій оскаржується наказ Міністерства юстиції України від 28 лютого 2018 року №727/5.

Окрім того, вважає таким, що не ґрунтується на положенні закону висновок, що у зв`язку із поділом земельної ділянки унеможливлюється захист прав позивача. Одночасно вказує на неможливість врахування постанов касаційного суду у справах №№912/1856/16, 904/792/18, 686/2073/19, 912/1616/18, оскільки у таких справах строк оренди закінчився, тоді як у цій справі - ні. При цьому, не враховано постанов Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц та від 01 жовтня 2019 року у справі №922/2723/17, згідно висновків яких у разі поділу земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів не звужуються можливості захисту порушених прав.

Вказує, що висновок суду про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем не відповідає закону, а належне визначення цієї особи відповідачем підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №361/4307/16-ц.

Щодо умови договору, згідно із якою він набирає чинності, зокрема, з моменту державної реєстрації зазначає, що договір був виготовлений відповідно до типових умов, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, проте вказана постанова не враховує змін, що стались у законодавстві, зокрема, про виключення реєстрації.

Представником ОСОБА_1 - адвокатом Марценюк Л.А. подано відзив проти апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу посилається на безпідставність заявлених вимог та законність висновків суду першої інстанції.

Представником ТОВ Агрокомплекс "Узин" - адвокатом Косяком В.М.. подано відзив проти апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу посилається на безпідставність заявлених вимог та законність висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача - Кравець О.І. доводи апеляційної скарги підтримала.

Представник ТОВ Агрокомплекс "Узин" - адвокат Косяк В.М. та представник ОСОБА_1 - адвокат Марценюк Л.А. подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до статті 372 ЩІК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із таких висновків.

Наказом Міністерства Юстиції України від 15 березня 2018 року №727/5 рішення державного реєстратора №25761326 від 02 листопада 2015 року про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано як таке, що було здійснене з порушенням вимог чинного законодавства. Із скасуванням вказаного рішення за позивачем право оренди втратилось. Окрім того, пунктом 37 укладеного між ТОВ "Олійникова Слобода" та ОСОБА_1 договору зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Окрім того, на час розгляду справи земельна ділянка, яка була предметом договору оренди, роз`єднана, внаслідок чого сформовано дві земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які передані у власність ОСОБА_1 . Суд вказав, що земельна ділянка, що була предметом договору оренди припинила своє існування у дійсних межах.

Суд зробив висновок, що внесення змін до договору оренди, потребуватиме об`єднання земельних ділянок, які натепер мають різну площу та межі, а відтак позивачем обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав.

Крім того, суд вказав, що державний реєстратор не є належним відповідачем у цій справі, що є підставою для відмови у задоволенні вимог до цього відповідача.

Судом першої інстанції установлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 липня 2015 року ОСОБА_1 отримала в спадщину земельну ділянку площею 2,400 га, розташовану за адресою: Олійникова Слобода сільська рада Білоцерківського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_2 (том 1 а.с. 16).

10 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ім. Котовського", перейменованого у ТОВ "Олійникова Слобода", укладено договір оренди землі №б/н, за яким ОСОБА_1 передала товариству в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,400 га з кадастровим номером 3220484400:01:010:0058, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області (том 1 а.с. 14-15).

Відповідно до пункту 37 укладеного договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

31 жовтня 2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Гречінська Н.П. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 25761326, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0058 за ТОВ "Олійникова Слобода" (том 1 а.с. 21).

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулись до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Розглянувши скаргу, Міністерство юстиції України наказом №727/5 від 15 березня 2018 року скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 листопада 2015 року №25761326, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Рибалко В.М. (том 1 а.с. 29-38).

Відповідно до даних відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області на запит ТОВ "Олійникова Слобода", убачається, що згідно із Національною кадастровою системою, земельні ділянки зазначені у запиті, були перенесені до архівного шару. В результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 3220484400:01:010:0058 була поділена згідно документацій із землеустрою щодо поділу, яка надійшла по онлайн сервісу з присвоєнням кадастрових номерів, а саме: 3220484400:01:010:0088 та 3220484400:01:010:0087 (том 1 а.с. 46).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 липня 2019 року №172334808 установлено, що 24 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун А.А. посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0058, зареєстрована за реєстровим №3087. На підставі заяви ОСОБА_1 07 грудня 2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0058 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номера цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088 загальною площею 1,2 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0087 загальною площею 1,2 га, які утворилися внаслідок поділу. 12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельної ділянки за ОСОБА_1 : - на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088 загальною площею 1,2 га з індексним номером 44558915 від 12 грудня 2018 року; - на земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0087 загальною площею 1,2 га з індексним номером 44559175 від 12 грудня 2018 року (том 1 а.с. 47-50).

10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" укладений договір оренди землі, відповідно до пункту 2 даного договору в оренду передаються земельні ділянки з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0088 та з кадастровим номером: 3220484400:01:010:0087, які розташовані на території Узинської міської об`єднаної територіальної громади с. Олійникова Слобода Білоцерківського району Київської області. 13 грудня 2018 року вказаний договір зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №445558915 та №44559175 державним реєстратором прав на нерухоме мано Малоєрчівської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М.О.

25 квітня 2019 року ТОВ "Олійникова Слобода" звернулось до ОСОБА_1 із пропозицією про внесення змін до Договору оренди землі №б/н від 10 вересня 2015 року, проте відповіді підприємство не отримало.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) вказано, що:

«у частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі» (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.

Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.

05 грудня 2019 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» абзац другий частини другої статті 25 Закону України «Про оренду землі» доповнено умовою, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього.

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) зазначено, що:

«Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 зробив такі висновки.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За частиною 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації.

Однак Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону України «Про оренду землі» вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) вказано, що:

«Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону № 161-XIV); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18 конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права, визначивши, що якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

За відсутності реєстрації права оренди первинного орендаря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі за договором оренди, укладеним у період дії первинного договору, підлягають задоволенню, якщо на час ухвалення рішення суду первинний орендар матиме чинне право оренди та зможе його зареєструвати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) зазначено, що «згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц (провадження № 14-25цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 (провадження № 14-430цс19 та інші), крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин (частина третя статті 215 ЦК України).

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони (сторони) мали до вчинення правочину.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Саме від задоволення вимог позивача (первинного орендаря) залежатиме подальша можливість законної реалізації його прав.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) вказано, що:

«щодо вимоги про витребування земельної ділянки в третьої особи, то первісний орендар може заявити таку вимогу лише в тому разі, якщо він (первісний орендар) зареєстрував своє право оренди. Проте «витребування земельної ділянки» не є наслідком визнання недійсним договору оренди, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права оренди наступним орендарем.

У разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди оскаржуваний договір оренди може бути визнано недійсним, однак у вказаному випадку позивач заявив вимогу про витребування земельної ділянки, задоволення якої повністю поновлює його права орендаря.

Оскільки зареєстроване право оренди землі є речовим правом, то і способи захисту такого права можуть бути такими, що притаманні речовим правам.

У відносинах оренди визнається право орендаря на абсолютний захист від порушення його права на орендоване майно третіми особами; на збереження сили договору оренди при переході права власності на орендоване майно до іншої особи (право слідування).

У статті 27 Закону № 161-XIV як у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи у судах передбачалося, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Тобто орендар мав абсолютний захист права оренди шляхом витребування орендованої земельної ділянки з тимчасового володіння ТОВ «Агрокомплекс «Узин» у своє тимчасове (строкове) володіння.

Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.

У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону № 161-ХIV, на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.

Велика Палата Верховного Суду розглянула питання про можливість продовження дії договору оренди землі в разі, якщо земельна ділянка в період дії договору була поділена і до Державного земельного кадастру внесено відповідні зміни.

З матеріалів справи установлено, що речове право на земельну ділянку кадастровим номером 3220484400:01:010:0058, розташовану в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, рішенням державного реєстратора реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області Гречінською Н.П. від 31 жовтня 2015 року за індексним номером 25761326 зареєстровано за позивачем.

Згідно умов договору оренди, такий укладено строком на 10 років.

Судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.

Тобто орендар мав абсолютний захист права оренди шляхом витребування орендованої земельної ділянки з тимчасового володіння ТОВ Агрокомплекс «Узин» у своє тимчасове (строкове) володіння. Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.

У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону України «Про оренду землі», на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.

У позивача право оренди земельної ділянки закінчується у вересні 2025 року. Власниця земельних ділянок - ОСОБА_1 не заявляла вимог ні про розірвання договору оренди з ТОВ "Олійникова Слобода", ні про визнання його недійсним. Відтак, підстави уважати договір оренди від 10 вересня 2015 року неукладеним, недійсним чи розірваним відсутні.

Відповідно до пункту 2 договору оренди від 10 вересня 2015 року в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3220484400:01:010:0058, розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради, загальною площею 2,400 га, в тому числі рілля 2,400 га.

07 грудня 2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийняті рішення: скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0058 шляхом закриття Поземельної книги і скасовано кадастровий номер цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; в подальшому здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088 загальною площею 1,2 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:01:0087 загальною площею 1,2 га, які утворилися внаслідок поділу, що разом становить 2,400 га.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки. Передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки;

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 передала в оренду позивачу всю земельну ділянку, яку в подальшому розділила на дві земельні ділянки. Такий поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки. За таких обставин договір оренди земельної ділянки не припинив своєї дії.

Відтак, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність правових підстав для витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Оскільки колегія суддів встановила підстави для задоволення позовної вимоги про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, і таке рішення є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підстав для задоволення інших заявлених вимог колегія суддів не убачає, оскільки задоволена вимога в повній мірі відновлює порушене право позивача.

За встановлених обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки слід скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають із наведених вище підстав. Вимоги до державного реєстратора не підлягають задоволенню, оскільки такий не є належним відповідачем у цій справі, оскільки спір виник між ТОВ "Агрокомплекс "Узин", ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 134 ЦПК України:

1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із статтею 137 ЦПК України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи установлено, що 22 грудня 2018 року між адвокатським об`єднанням "Еверліґал" та ТОВ "Олійникова Слобода" укладено договір про надання правової допомоги №18/12-10, предметом якого є надання клієнту правової допомоги, спрямованої на захист прав та законних інтересів клієнта у цивільних, господарських та адміністративних справах, в яких клієнт виступає позивачем, відповідачем, третьою особою, або в межах яких вирішуються питання про права та/або обов`язки клієнта.

Згідно пункту 3.1 договору розмір винагороди Об`єднання за надання правової допомоги та порядок її оплати клієнтом, а також розмір та порядок компенсації клієнтом фактичних витрат об`єднання, пов`язаних із наданням правової допомоги, визначається у додатках до договору, які стають його невід`ємною частиною з моменту їх підписання (том 1 а.с. 69-73).

Згідно пункту 1 додаткової угоди №23/01/19-26 від 23 січня 2019 року надані послуги включають: аналіз наданих клієнтом документів, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку необхідних процесуальних документів з матеріалами справи, необхідних процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засідання в суді першої інстанції, вчиненні інших дій, необхідних для надання Клієнту правової допомоги.

Згідно пункту 2 додаткової угоди №23/01/19-26 від 23 січня 2019 року сторони погодили, що розмір винагороди за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку становить 700,00 Євро, крім того ПДВ - суму, еквівалентну 140,00 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України, еквівалентній 840,00 Євро (том 1 а.с.74-75).

Згідно пункту 3 клієнт сплачує винагороду Об`єднанню, передбачену пунктом 2 цього додатку у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до Євро, встановленим Національним банком України на день виставлення Об`єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Об`єднання.

Згідно пункту 1 додаткової угоди №23/01/19-51 від 23 січня 2019 року надано таку правову допомогу: підготовка та подання заяви про забезпечення позову, аналіз наданих клієнтом документів, збір доказів, підготовку необхідних у зв`язку з цим процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях у суді першої інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову, вчинення інших процесуальних дій, необхідних для надання клієнту правової допомоги.

Згідно пункту 2 розмір винагороди становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквіваленту 100 Євро, крім того ПДВ - суму, еквівалентну 20,00 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 120,00 Євро.

Згідно пункту 3 клієнт сплачує винагороду об`єднанню, передбачену пунктом 2 цього додатку у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до Євро, встановленим Національним банком України на день виставлення Об`єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Об`єднання (том 1 а.с. 76-77).

Згідно даних платіжних доручень №5497 від 25 січня 2019 року та №5522 від 25 січня 2019 року ТОВ "Олійникова Слобода" перерахувало на рахунок АО "Еверліґал" грошові кошти на загальну суму 30 406,06 гривень (том 1 а.с. 86-87).

29 грудня 2020 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання адвоката Тетері С.І., яка діє в інтересах ТОВ "Олійникова Слобода". про приєднання доказів до матеріалів справи, у якому просить приєднати до матеріалів справи додатки, а саме: детальний опис наданих послуг та здійснених витрат в процесі надання професійної правничої (правової) допомоги ТОВ "Олійникова Слобода"; копія акту №23/01/19-26 приймання-передачі наданих послуг в рамках правової (професійної правничої) допомоги за Договором про надання правової допомоги №18/12-10 від 22 грудня 2018 року; засвідчена копія акту №23/01/19-51 приймання-передачі наданих послуг.

Установлено, що клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи датоване 23 жовтня 2020 року, детальний опис наданих послуг та здійснених витрат в процесі надання професійної правничої (правової) допомоги датоване 23 грудня 2020 року; акти приймання-передачі наданих послуг №23/01/19-26 та №23/01/19-51 датовані 23 листопада 2020 року.

З даних конверту за трек-номером 0100188133635 установлено, що вищевказані документи подані до суду 23 грудня 2020 року, відтак не можуть бути прийняті та оцінені судом, як такі, що подані з порушенням строку, встановленого цивільним процесуальним кодексом.

08 грудня 2020 року адвокатом Червінчиком Є.Е., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області подано заяву про ухвалення додаткового рішення (том 2 а.с. 98-99).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 року у задоволенні заяви адвоката Червінчика Є.Е., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення відмовлено, з підстав не заявлення понесених витрат у підготовчому судовому засіданні (том 2 а.с. 125-131).

08 грудня 2020 року на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява адвоката Шовкопляс С.П., який діє в інтересах ТОВ "Агрокомплекс Узин", про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 року у задоволенні заяви адвоката Шовкопляс С.П., який діє в інтересах ТОВ "Агрокомплекс Узин", про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Суд зазначив, що відповідачем у підготовчому судового засіданні не заявлялось про понесені судові витрати.

З огляду на наведене, апеляційний суд не убачає підстав для розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи в суді першої інстанції.

Щодо витрат на правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегією суддів установлено наступне.

Згідно пункту 1 додаткової угоди №23/11/20-2 від 23 листопада 2020 року до Договору про надання правової допомоги №18/12-10 від 22 грудня 2018 року, укладеного між АО "Еверліґал" та ТОВ "Олійникова Слобода", Об`єднання надало Клієнту такий обсяг робіт: аналіз рішення Білоцерківського міськрайонного суду київської області від 17 листопада 2020 року, формування правової позиції, підготовку і подання апеляційної скарги від імені Клієнта на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року, участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, підготовку необхідних процесуальних документів та вчинення інших дій необхідних для надання клієнту правової допомоги, у межах повноважень.

Згідно пункту 2 розмір винагороди Об`єднання за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1 цього додатку до договору становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквіваленту 500,00 Євро, крім того ПДВ - суму, еквіваленту 100,00 Євро, що разом становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентній 600,00 Євро.

Згідно пункту 3 клієнт сплачує винагороду Об`єднанню, передбачену пунктом 2 цього додатку у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до Євро, встановленим Національним банком України на день виставлення Об`єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку Об`єднання (том 2 а.с. 244-245).

Згідно даних платіжного доручення №2798 від 26 листопада 2020 року ТОВ "Олійникова Слобода" сплатило на рахунок АО "Еверліґал" грошові кошти у розмірі 20 253,18 гривень (том 2 а.с. 247).

Відзив адвоката Марценюк Л.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , містить клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Клопотання мотивує тим, що ціна позову у цій справі становить 90 990,00 гривень. Загальний розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу перевищує 50% ціни позову.

Вказує, що адвокатське об`єднання не аналізувало судову практику та не здійснювало пошук законодавства, оскільки позивач оскаржує у суді договори по всіх скаржниках, які звернулись до Міністерства юстиції України. Відтак, у 2018 року адвокатом підготовлено один екземпляр позовної заяви, надалі просто заповнюють шаблонний зразок до інших учасників справи.

Просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу у суді першої інстанції до 8 000,00 гривень, у суді апеляційної - 6 000,00 гривень.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу позивачу, апеляційний суд враховує, що із заявлених шести позовних вимог судом задовольняються дві, відтак стягненню з відповідачів ТОВ Агрокомплекс "Узин" та ОСОБА_1 підлягає 6751,06 грн, тобто по 3375,53 грн з кожного пропорційно до розміру позовних вимог, що задовольняються.

03 лютого 2021 року адвокатом Марценюк Л.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано відзив, у якому вказано, що попередній розмір судових витрат, які очікує понести сторона за розгляд справи у суді апеляційної інстанції становить 12 500,00 гривень.

Установлено, що 04 січня 2021 року між адвокатом Марценюк Л.А. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу у справі №357/8287/19 в обсязі та на умовах, передбаченим цим договором.

Відповідно до пункту 4.1 за надання клієнт сплачує адвокату винагороду в гривнях в готівковій формі або шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок адвоката відповідно до вартості послуг, визначених у додатку 1 до даного договору.

У разі, якщо буде досягнуто мету представництва клієнта у судах України (прийнято судове рішення на користь клієнта), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 5 000,00 гривень (пункт 4.2).

Згідно пункту 4.3 обсяг наданих послуг і загальний розмір винагороди за надані відповідно до цього договору послуги сторони фіксують в актах виконаних робіт (наданих послуг), що повинні бути укладені в письмовій формі та підписані сторонами.

Додатком №1 до договору установлено розмір винагороди, відповідно до даних якого сторони погодили (том 3 а.с. 25):

· правовий аналіз документів - 500 гривень за один документ; з виїздом поза робоче місце адвоката - 1000 гривень;

· відзив на апеляційну скаргу, письмові пояснення, заперечення - 300 гривень / сторінка;

· участь в апеляційному розгляді - 2000 грн/1 день + 1000 гривень (за другий день та наступний судодень);

· гонорар за прийняття рішення на користь клієнта - 5000,00 гривень за немайновим спором.

29 січня 2021 року адвокатом Марценюк Л.А. та ОСОБА_1 складено акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв наступні роботи:

u аналіз апеляційної скарги ТОВ "Олійникова Слобода" з виїздом поза робоче місце адвоката та підготовка правової позиції щодо захисту прав та інтересів клієнта / 3 години / 500 гривень;

u складання відзиву на апеляційну скаргу / 5 годин / 5000,00 гривень;

u участь в апеляційному розгляді справи / 1 година / 2000 гривень.

Згідно пункту 2 за надання послуг клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі 7 500,00 - гонорар адвоката за надані вищевказані послуги, а 5000,00 гривень - гонорар успіху, у відповідності до пункту 4.2 договору, який клієнт зобов`язується сплатити протягом 10 днів з моменту прийняття рішення судом на його користь (том 3 а.с. 26).

Окрім цього адвокатом надано детальний опис наданих послуг, у якому визначено послугу та орієнтовний час, витрачений на її надання:

- аналіз апеляційної скарги ТОВ "Олійникова Слобода" з виїздом поза робоче місце адвоката та підготовка правової позиції щодо захисту прав та інтересів клієнта / 3 години;

- узгодження правової позиції з клієнтом (консультація) / 0,5 годин;

- складання відзиву на апеляційну скаргу / 5 годин;

- участь у судовому засіданні / 1 година.

04 лютого 2021 року адвокатом Косяком В.М., який діє в інтересах ТОВ Агрокомплекс "Узин", подано відзив, у якому вказано, що попередній розмір судових витрат, які очікує понести сторона за розгляд справи у суді апеляційної інстанції становить 17 000,00 гривень (том 3 а.с. 56-70).

Установлено, що 01 лютого 2021 року між ТОВ "Агрокомплекс "Узин" та АО "МБК Групп" укладено договір про правничу допомогу №35 від 01 лютого 2021 року за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язалось на платній основі надати правничу допомогу клієнту у цивільній справі №357/8287/19, а клієнт зобов`язався сплатити адвокату обумовлений цим договором та актом приймання-передачі правничої допомоги гонорар.

Згідно пункту 1.2. за цим договором адвокатом клієнта надається наступна правнича допомога: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; аналіз наданих клієнтом документів; аналіз судової практики пов`язаної з спірним правовідносинами; складення та подання від імені клієнта відзиву на апеляційну скаргу; представництво інтересів клієнта в Київському апеляційному суді; інша правнича допомога (том 3 а.с. 71).

Згідно пункту 2.1 гонорар за правничу допомогу визначену у пунктах 1.2.1-1.2.5 договору становить 10 000,00 гривень.

За виграну справу в апеляційній інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 7000,00 гривень (пункт 2.2).

03 лютого 2021 року ТОВ Агрокомплекс "Узин" та АО "МКБ Групп" підписано акт приймання-передачі правничої допомоги, відповідно до якого надана така професійна правнича допомога:

u надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань Клієнту з виїздом на місце знаходження клієнта - 5 годин;

u аналіз наданих клієнтом документів - 2 години;

u аналіз судової практики пов`язаної із спірними правовідносинами - 3 години;

u складення відзиву на апеляційну скаргу - 6 годин; представництво інтересів клієнта в Київському апеляційному суді - 2 години.

Вартість наданої професійної правничої допомоги становить 10 000,00 гривень.

Клієнт зобов`язався сплатити гонорар успіху в розмірі 7000,00 гривень протягом 3-х днів після постановлення рішення апеляційного суду на користь клієнта (том 3 а.с.72).

25 лютого 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Цой Д.М., який діє в інтересах ТОВ "Олійникова Слобода", про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування клопотання вказує, що до обсягу наданих послуг включені послуги, не пов`язані із розглядом справи, а також відповідачами не надано доказів оплати витрат на правничу допомогу.

Просить суд зменшити заявлені відповідачами судові витрати: ТОВ Агрокомплекс "Узин" - до 5 556,00 гривень, ОСОБА_1 - до 7000,00 гривень (том 3 а.с. 114-116).

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу на користь відповідачів, апеляційний суд враховує конкретні обставини цієї справи та, ураховуючи, що судом ухвалюється рішення про відновлення порушеного права позивача, суд не убачає підстав для стягнення із позивача на користь відповідачів гонорару успіху.

Ураховуючи принцип пропорційності та засади співмірності, апеляційний суд робить висновок про стягнення з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ТОВ "Агрокомплекс "Узин" витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн; та на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

При визначенні сум відшкодування витрат на правову ( правничу) допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Згідно даних платіжного доручення №6153 від 11 травня 2019 року за звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9 605,00 гривень (том 1 а.с.13).

За подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 960,50 гривень, що підтверджується даними платіжного доручення №6178 від 11 травня 2019 року (том 1 а.с. 103).

Загальний розмір сплаченого судового збору за звернення до суду першої інстанції склав 10 565,50 гривень (9 605,00 гривень + 960,50 гривень).

Відтак з відповідачів на користь позивача підлягає до відшкодуванню 3521,83 грн, тобто по 1760,91 грн, пропорційно до розміру позовних вимог, що задовольняються.

За подачу апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у розмірі 14 407,50 гривень, що підтверджується даними платіжного доручення №2804 від 26 листопада 2020 року (том 2 а.с. 217).

Відтак з відповідачів на користь позивача підлягає до відшкодуванню 4802,50 грн, тобто по 2401,25 грн, пропорційно до розміру позовних вимог, що задовольняються.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового володіння) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Узин" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0088 загальною площею 1,2 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області;

Витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового володіння) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Узин" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:01:010:0087 загальною площею 1,2 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, орендарем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" згідно з договором оренди від 10 вересня 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ім.Котовського", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Узин" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції по 1760,91 грн з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Узин" та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" судові витрати, пов`язані із сплатою судового збору у зв`язку поданням апеляційної скарги по 2401,25 грн з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Узин", ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги по 3375,53 грн з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Узин" витрати на правничої допомоги в розмірі 6000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 28 липня 2023 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді В.А. Нежура

В.В. Соколова