Постанова

від 28.07.2023 по справі 460/5130/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/5130/23 пров. № А/857/7639/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року про повернення позовної заяви, постановлену суддею Борискін С.А. у м. Рівне, повний текст якої складений 04 квітня 2023 року, у справі №460/5130/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просив:

- визнати протиправними дії щодо відрахування переплати пенсії у розмірі 32 080, 10 грн та відмови у перерахунку пенсії державного службовця за прирівняною посадою відповідно до Закону України "Про державну службу", Порядку призначення пенсій державним службовцям, визначеного постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 14.09.2016 № 622 у розмiрi 20 930 грн (40 400 грн х 60%, проте оскільки сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, то 10х2093), зазначених у довідках Рiвненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №67-02/37, від 29.06.2021 №67-02/39;

-зобов`язати провести з 21.02.2021 перерахунок та виплату пенсiї вiдповiдно до Закону України "Про державну службу" у розмiрi 20 930 грн, зазначених у довідках Рівненського обласного територіального вiддiлення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №67-02/37, 29.06.2021 №67-02/39, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала мотивована тим, що позивач був обізнаний із отримуваним розміром пенсії та наявністю переплати пенсії, однак звернувся до суду з пропуском шестиміячного строку звернення до суду без надання доказів поважності причин його пропуску.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану ухвалу, а матеріали справи скерувати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наданим доводам, що на спірні правовідносини не поширюються норми процесуального закону, якими обмежено строки звернення до суду з адміністративним позовом. Згідно доводів скаржника особа має передбачене законом право на автоматичний перерахунок пенсії і це право є абсолютним. Нарахування пенсії у повному розмірі покладається на відповідний територіальний орган пенсійного фонду. У протилежному випадку, пенсійний орган діятиме не на підставі, не в межах повноважень і не згідно чинного законодавства. Такі дії визнаються протиправними та вчиняються з вини органу суб`єкта владних повноважень.

Також наголошує на тому, що судом неправильно встановлено час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Зазначає, що у нього не було підстав вважати, що державний орган порушує його права та діє неправомірно, сумніватись у добросвісності дій працівників Пенсійного органу. Зауважує, що 14.12.2022 йому надійшов лист пенсійного органу, яким повідомлено про виникнення переплати пенсії у сумі 32080,10 грн та в разі ненадходження коштів протягом місяця із дня повідомлення про переплату на підставі рішення відділу перерахунків пенсій №1 Управління Пенсійного забезпеченя буде проводитись утримання переплати пенсії в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення. Позивач зазначає, що про неправомірність таких дій пенсійного органу йому стало відомо із змісту рішення суду в аналогічній справі №460/10783/22 (пров.№ А/857/10783/22), що мало наслідком звернення до пенсійного органу із заявою про припинення щомісячних відрахувань 17.02.2023. Просить вважати цю дату початком перебігу строку зверненя до адміністративного суду.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що спірні правовідносини позивача із пенсійним органом виникли у зв`язку із виявленням пенсійним органом переплати пенсії та встановлення перевіркою здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки по складові заробітної плати для призначення особі, яка має не менше 20 років стажу роботи за посадою, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби Рівненського обласного територіального вiддiлення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №67-02/39 - з 21.02.2021, що видана позивачу безпідставно.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву з підстав пропуску строку звернення до суду, врахував, що пенсія є щомісячним платежем і позивач був обізнаний про отримання пенсії у відповідному розмірі; з долучених до матеріалів справи доказів слідує, що про переплату пенсії за період з 01.07.2021 по 31.01.2022 в сумі 32080,10 грн позивач був також повідомлений листом від 28.01.2022.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, в тому числі щодо дотримання строків звернення до суду, визначених законом, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та перевіряє позовну заяву на відповідність вимогам до позовної заяви, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів.

Відповідно до вимог частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, відсутність заяви про поновлення строку, а у разі подання заяви про поновлення строку - відсутність поважних причин його пропуску.

Суд першої інстанції, встановивши, що позивачем при зверненні до суду пропущено шестимісячний строк звернення, вказавши на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу 10-денний строк з дати отримання даної ухвали для усунення недоліку позовної заяви шляхом подання клопотання про поновлення строку із зазначенням причин його пропуску та доказів їх поважності.

Оскільки позивачем на виконання вимог ухвали не наведено обставини пропуску спроку звернення до суду з адміністративним позовом, оскаржуваною ухвалою Рівненськогоо окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись .

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.

У контексті наведеного, апеляційний суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

У даному спорі встановлено, що позивач звернувся з цим позовом до суду 28.02.2023.

Так, посадовими особами відділу контрольно-перевірочної роботи управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фоду України в Рівненській області проведено перевірку щодо достовірності відомостей, зазначених в довідці про складові заробітної плати для призначенння пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12.04.2021 №67-02/31 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, від 29.06.2021 №67-02/39 та виявлено, що довідка від 29.06.2021 №67-02/39 не дійсна, оскільки Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, код ЄДРПОУ 22568652 перебуває в стані припинення юридичної особи в результаті реорганізації, про що засвідчує запис в ЄДР від 01.06.2020 № 16081270007005925, штатний розпис на 2021 рік не затверджений, посади у 2021 році державної служби відсутні, про що Головним управлінням Пенсійного фонду України складений Акт перевірки №1836 від 07.12.2021.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що про наявність переплати пенсії за період з 01.07.2021 по 31.01.2022 в сумі 32080,10 грн позивач був повідомлений листом від 28.01.2022.

Судом першої інстанції слушно наголошено на тому, що пенсія є щомісячним платежем і позивач повинен був бути обізнаним про отриманий розмір такої пенсії.

У свою чергу подальше листування ОСОБА_1 з пенсійним органом, на думку суду апеляційної інстанції, не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки позивачем не вказано на будь-які інші об`єктивні чи суб`єктивні обставини, що могли позбавити можливості позивача звернутися в межах строку, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 14.12.2022 № 1700-9503-8/66615 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли відповідач почав вчиняти дії щодо повернення коштів по переплаті пенсії і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Суд апеляційної інстанції вважає, що нереалізація позивачем права на вчасне звернення до суду в даному випадку зумовлена його власною поведінкою та зазначає, що виявлення наміру отримати судовий захист порушеного права не надає права позивачу на пропуск строку звернення до адміністративного суду та не збільшує обсяг його процесуальних прав, встановлених законом.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до частини 2 ст.6, частин 1, 2 ст.7 КАС України суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не якзакончи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства та Круз проти Польщі виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, обмеження права на звернення за захистом прав свобод та інтересів встановленням строків, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Судом апеляційної інстанції не встановлено наявності непереборних обставин, що перешкоджали позивачу реалізації права на вчасне звернення до суду з даними позовними вимогами, а тому поділяє висновки суду першої інстанції про застосування до позовних вимог, що заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду правових наслідків, передбачених ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Інших належних та об`єктивно обумовлених доводів, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції апеляційна скарга позивача не містять.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законних судових рішень, які скасуванню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в строки, встановлені статтею 309 КАС України.

Керуючись статтями 123, 242, 308, 309, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №460/5130/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний