Ухвала

від 27.07.2023 по справі 440/16184/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2023 року

м. Київ

справа №440/16184/21

адміністративне провадження №К/990/25384/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Гімона М.М., Олендера І.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №440/16184/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРАЛ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

18.07.2023 через систему «Електронний суд» до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.

Згідно тексту прохальної частини касаційної скарги скаржник просить Суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У контексті наведеного Суд зазначає, що за змістом статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

У даному випадку повний текст постанови апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, складено 15.02.2023.

Таким чином, оскільки повний текст постанови складено у повному обсязі 15.02.2023, то останнім днем строку її касаційного оскарження є 17.03.2023, тоді як касаційна скарга подана до Верховного Суду лише 18.07.2023, тобто з пропуском цього строку.

Водночас у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування цього зазначено, що скаржник в межах присічного річного строку, визначеного Кодексу адміністративного судочинства України, вже звертався з касаційними скаргами на зазначені вище судові рішення, однак ухвалами Верховного Суду від 08.03.2023, 23.03.2023, 30.03.2023, 17.04.2023, 26.04.2023, 01.06.2023 і від 15.06.2023 такі касаційні скарги були повернуті, що не позбавляє права на повторне звернення до суду.

Суд виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.

Скаржником у касаційній скарзі не наведено належних обгрунтувань про існування обставин, які перешкодили звернутись до касаційного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк шляхом подання касаційної скарги, яка відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із чим Суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку касаційного оскарження поважними.

Таким чином, відповідачу слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, вказавши у ній інші підстави, та відповідно надати докази на підтвердження існування причин, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Крім того, Суд звертає увагу скаржника на те, що вимоги до змісту та форми касаційної скарги визначені у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У контексті з наведеним Суд звертає увагу заявника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб`єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору); об`єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.

Касаційна скарга відповідача вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки податковий орган не обґрунтував, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права, натомість виклав фактичні обставини, процитував положення законодавства з наведенням окремого витягу із постанови Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №804/2535/16 (без доведення при цьому подібності правовідносин).

При цьому відповідачем не взято до уваги те, що Другий апеляційний адміністративний суд при ухваленні оскаржуваної постанови від 21.08.2018 у справі №820/5980/17, від 11.09.2018 у справі №820/6615/17, від 30.09.2021 у справі №813/841/18, від 20.10.2022 у справі №819/730/18. Належна аргументація ж стосовно їх помилковості у касаційній скарзі відсутня.

Фактично зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди із наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як підстави касаційного оскарження.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Проте, всупереч вимогам процесуального закону заявником до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору або доказів звільнення такої особи від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимогу майнового характеру - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2021 №6158/1807, яким позивачу зменшено задекларовану суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 365 280,00 грн.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову, виходячи з цієї ціни позову складає 5 479,20 грн. Відповідно судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 5 479,20 грн. х 200% = 10 958,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись частиною другою статті 169, частинами другою і третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРАЛ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

М.М. Гімон

І.Я.Олендер ,

Судді Верховного Суду