Рішення

від 28.07.2023 по справі 400/697/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 р. № 400/697/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Врадіївське", вул. Визволення, 104, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301, до відповідача:Головного управління ДПС у Волинській області, Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43010, Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, про:визнання протиправним та скасування рішення від 09.12.2022 № 7819522/43752086; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 14.11.2022 № 2,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Врадіївське" (надалі - позивач) до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 09.12.2022 року № 7819522/43752086 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14.11.2022 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Врадіївське» від 14.11.2022 року № 2 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до приписів Податкового кодексу України ТОВ "Врадіївське" склало податкову накладну №2 від 14.11.2022 року та направило її на реєстрацію в ЄРПН. За результатом направлення отримано повідомлення з якого вбачається, що накладну прийнято під час її подачі до єдиного реєстру податкових накладних, але її реєстрацію зупинено, зокрема: підставою зупинення реєстрації визначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивачем було направлено в електронному вигляді до ДПС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції де було зазначено пояснення щодо діяльності позивача. Однак за результатом розгляду податковим органом наданих документів позивачем отримано рішення №7835319/43752086 від 12.12.2022 року, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної. Підставою для відмови податковим органом визначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Позивач рішення регіональної комісії оскаржив до контролюючого органу вищого рівня, надав письмові пояснення та повторно копії необхідних документів, проте рішення регіональної комісії залишено без змін. Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 07.02.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/697/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ТОВ "Врадіївське" подало до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.11.2022 року. Реєстрацію вищезазначеної податкової накладної було зупинено Державною податковою службою України у зв`язку із відповідністю господарської операції п.1 Критеріям ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній в податковій накладній. Позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Позивачем було надано на розгляд комісії регіонального рівня скановані копії документів. Відповідно до рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН №7835319/43752086 від 12.12.2022 року ТОВ "Врадіївське" було відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Таким чином, рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів, - є повністю обґрунтованим.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ДПС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ТОВ "Врадіївське" подало до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 15.11.2022 року. Реєстрацію вищезазначеної податкової накладної було зупинено Державною податковою службою України у зв`язку із відповідністю господарської операції п.1 Критеріям ризиковості здійснення операцій. Платнику податків запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній в податковій накладній. Позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Позивачем було надано на розгляд комісії регіонального рівня скановані копії документів. Відповідно до рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН №7835319/43752086 від 12.12.2022 року ТОВ "Врадіївське" було відмовлено в реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні інформація та документальне підтвердження щодо збору культури. Не надано розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника ТОВ "Врадіївське" надійшла відповідь на відзив ГУ ДПС у Волинській області, в якій позивач вказав, що між Позивачем (Постачальник) та ТОВ «НІБУЛОН» (Покупець) був укладений Договір поставки № 833/2022 від 10.11.2022 року. Згідно умов Договору поставки позивач (Постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва в асортименті, за ціною, кількістю та на умовах узгоджених з Покупцем і вказаних у Договорі та в додатках до Договору, а Покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату Товару. Кількість вага поставленого Постачальником Товару визначається на умовах EXW «франко-елеватор» на Елеваторі, повна назва якого визначається у Додатках до Договору. 15.11.2022 року позивач поставив кукурудзу власного виробництва ТОВ «НІБУЛОН» (Покупець) у кількості 828,9 тон, на що було виписано накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 4 від 15.11.2022 року та ТОВ «АГРОКОМБІНАТ ВРАДІЇВСЬКИЙ» оформлено складську квитанцію серія № 15591 від 15.11.2022 року. Позивачем 28.11.2022 року засобами електронного зв`язку направлено податкову накладну від 15.11.2022 року № 2 для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак відповідно до квитанції від 28.11.2022 року № 9253685706 її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, що відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На момент взаємодії з контролюючим органом оплата за поставлену кукурудзу не була здійснена, тому відповідні підтверджуючі документи не надавались комісії регіонального рівня. Відповідач в даному випадку не має законних підстав піддавати сумніву правомірність дій платника податків щодо дотримання вимог ПК України при реєстрації податкової накладної лише за фактом відсутності оплати за поставлену сільськогосподарську продукцію, оскільки це суперечить приписам пунктів 187.1 статті 187, 201.1 статті 201 ПК України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника ТОВ "Врадіївське" надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначив про техічні помилки в прохальній частині позову та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.12.2022 року № 7835319/43752086 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.11.2022 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Врадіївське» від 15.11.2022 року № 2 датою її фактичного подання на реєстрацію;

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Врадіївське» є юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України. Засновником позивача є товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН».

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач знаходиться за адресою вул. Визволення, 104, смт Врадіївка, Миколаївська область, де орендує у TOB «АК» Врадіївський» нерухомість та майно згідно укладеного Договору оренди нерухомості №1/20102022 від 20 жовтня 2022 року, що підтверджується Актом виконаних робіт № 160 від 30 листопада 2022 року та Рахунком № 160 від 30 листопада 2022 року.

Станом на 14 листопада 2022 року Товариство використовує земельні ділянки у розмірі 1419,9728 га, на які укладено 402 договори оренди земельних ділянок, для вирощування сільськогосподарських культур.

У 2022 році із орендованих площ 226,454 га були зайняті під посівами кукурудзи, із яких зібрано 897,860 тон урожаю, згідно витягу із оборотно-сальдової відомості по субрахунку 271.

Між Позивачем (Постачальник) та ТОВ «НІБУЛОН» (Покупець) був укладений Договір поставки № 833/2022 від 10.11.2022 року. Згідно умов Договору поставки позивач (Постачальник) зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва в асортименті, за ціною, кількістю та на умовах узгоджених з Покупцем і вказаних у Договорі та в додатках до Договору, а Покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату Товару. Кількість вага поставленого Постачальником Товару визначається па умовах ЕXW «франко-елеватор» на Елеваторі, повна назва якого визначається у Додатках до Договору.

15.11.2022 року позивач поставив кукурудзу власного виробництва ТОВ «НІБУЛОН» (Покупець) у кількості 828,9 тон, на що було виписано накладну на відпуск товарно-матеріальних цінностей № 4 від 15.11.2022 року та ТОВ «АГРОКОМБІНАТ ВРАДІЇВСЬКИЙ» оформлено складську квитанцію серія № 15591 від 15.11.2022 року.

Між Позивачем та ТОВ «НІБУЛОН» обліковується дебіторська заборгованість в сумі 4 659 831,11 грн.

Між Позивачем та ТОВ СП «НІБУЛОН» було укладено Договір надання послуг №NB-534-22 від 01.01.2022 року, пов`язаних із вирощуванням сільськогосподарських культур, які включали в себе обробіток грунту, посів, внесення мінеральних добрив, обробку посівів засобами захисту рослин, пряме комбайнування (збирання урожаю) тощо. На виконання усіх послуг укладались додаткові угоди та Акти приймання передачі наданих послуг.

Для можливості зберігати сільськогосподарську продукцію та доведення її до оптимальних показників якості позивачем з ТОВ «АК» Врадіївський» укладений Договір складського зберігання зерна № 1/28062022 від 28.06.2022 року. Весь об`єм зібраної кукурудзи 897,860 тони передано на зберігання TOB «АК» Врадіївський». До даного договору укладено додаткові угоди. Надані послуги оформлені відповідними Актами приймання-передачі наданих послуг. На весь об`єм переданої на зберігання сільськогосподарської продукції складено Складські квитанції.

Переміщення урожаю кукурудзи з поля до місця зберігання (ТОВ «АК» Врадіївський») здійснювалось найнятим позивачем автотранспортом ТОВ СП «НІБУЛОН» відповідно договору надання послуг з перевезення вантажів № NB- 975-22 від 01.06.2022 року. На весь обсяг робіт надані Акти приймання - передачі наданих послуг, відповідно товарно-транспортних накладних.

Позивачем було вирощено на орендованих сільськогосподарських ділянках кукурудзу, а також проведено її збір. Для виконання послуг по вирощуванню і збору було залучено підприємство ТОВ СП «НІБУЛОН». Усі об`єми наданих послуг по вирощуванню і збору задокументовані Актами приймання-передачі виконаних послуг. Вивезення урожаю з поля та доставка до зернового складу (ТОВ «АГРОКОМБІНАТ ВРАДІЇВСЬКИЙ») такожздійснювалось транспортом TOB СП «НІБУЛОН», що підтверджується товарно- транспортними накладними та Актами приймання-передачі послуг. Весь обсяг зібраної та перевезеної кукурудзи відображено в первинних документах, а саме Актах приймання-передачі наданих послуг від ТОВ СП «НІБУЛОН». Рух товару відображено в бухгалтерському обліку позивача. На весь об`єм прийнятої кукурудзи на зберігання зерновим складом (ТОВ «АГРОКОМБІНАТ ВРАДІЇВСЬКИЙ») виписано складські квитанції, які зареєстровані в електронному Основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання та надані послуги по прийманню, доробці та зберіганню відображенні в Актах приймання-передачі послуг.

15.11.2022 року позивачем складено та подано до реєстрації до ЄРПН податкову накладну №2 на суму 4659831,11 грн. (в тому числі ПДВ 572259,96 грн.).

Відповідно до Квитанції, контролюючим органом прийнято податкову накладну №2 від 15.11.2022 року, але реєстрацію її зупинено.

У квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

ТОВ «Врадіївське», засобами електронного зв`язку, направило на електронну адресу Головного управління ДПС Пояснення з первинними документами щодо здійснення господарських операцій по податковій накладній №2 від 15.11.2022 року.

Однак, Комісією ГУ ДПС в Волинській області прийнято рішення від 12.12.2022 року №7835319/43752086, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 30.06.2022 року.

Підставою для відмови зазначено, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

ТОВ «Врадіївське» подало Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, зазначивши в ній, що ТОВ «Врадіївське» надало усі первинні документи щодо надання послуг.

ДПС України було прийнято рішення №80404/43752086/2, якими скаргу ТОВ «Врадіївське» було залишено без задоволення. В якості підстави для такої відмови було зазначено про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів; копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з рішенням Комісії ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну №2 від 15.11.2022 року та надіслано до ЄРПН, проте реєстрацію податкової накладної було зупинено згідно квитанції.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року. Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. «а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп. «а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою:

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

За приписами п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.

Відповідно до матеріалів справи, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до них, які визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку № 1165.

Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.

Таким чином, жодних відомостей стосовно господарської операції з контрагентом відповідач у квитанції не зазначає, але витребує документи та пояснення, які спростовують цю податкову інформацію, не зазначаючи при цьому їх перелік.

За таких умов, рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжує неоднозначне їх трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що надані первинні документи на підтвердження здійснення операцій по податковим накладним від 15.06.2022 року №1, від 30.06.2022 року №3 року засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань за вказаним вище договором.

З огляду на те, що позивач мав право надати документи протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК, а контролюючим органом взагалі не визначено які документи необхідно подати (або додатково подати в межах 365 днів), то прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних позивача є передчасним.

З іншої сторони Порядок №520 вимагає від Комісії розглянути протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, та прийняти рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, в цієї частині Порядок №520 не відповідає вимогам до законодавства щодо його якості.

Питання тлумачення та застосування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності за виключенням того, що акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Факт зупинення реєстрації податкових накладних та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності надання послуг, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкові накладні. Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт надання послуг. Відповідачем вказані обставини не спростовані. Тому суд доходить висновку, що податкові накладні повністю відповідають вимогам законодавства.

Судом встановлено, що податкові накладні сформовані позивачем у відповідності до умов Договору та підтверджується первинними документами, відповідно є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню Рішення Комісії №7835319/43752086 від 12.12.2022 року.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН вказану податкову накладну.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 ст.201 ПКУ, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної датою її подання на реєстрацію.

Такий спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Волинській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Врадіївське" (вул. Визволення, 104, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301, ідентифікаційний код 43752086) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ідентифікаційний код 43005393) та Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43010, ідентифікаційний код 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.12.2022 року № 7835319/43752086 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.11.2022 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Врадіївське» від 15.11.2022 року № 2 датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (Київський майдан, 4, м. Луцьк, 43010, ідентифікаційний код 44106679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Врадіївське" (вул. Визволення, 104, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301, ідентифікаційний код 43752086) судові витрати в розмірі 2674,00 грн.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко